+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о

Чернівецький університет – український Гоґвортс

Український університет-музей визнаний культурною цінністю на світовому рівні.

Вісім років тому, 29 червня 2011 року, центральний корпус Чернівецького національного університету (ЧНУ) імені Юрія Федьковича визнали об'єктом світової спадщини ЮНЕСКО.

Колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації залишається головним архітектурним ансамблем Чернівців.


У 2018 році її відвідали понад 100 тисяч туристів, які залишили в касі ЧНУ близько 2 млн грн. Ці гроші – лише десята частина від суми, яку у тому ж році в ЧНУ витратили на комунальні послуги. Коштів на витратні реставраційні роботи не вистачає.
 

У 2012 році олігарх-утікач Дмитро Фірташ виділив на реконструкцію університету мільйон доларів. Половину грошей тодішнє керівництво ЧНУ поклало на рахунки в «Укрінбанку», який незабаром припинив своє існування. Повернути півмільйона не вдалося.

За два роки спливає десятирічний термін з того часу, як колишня митрополича резиденція потрапила до списку світової спадщини ЮНЕСКО. У 2021-му році спеціальна моніторингова місія перевірить, чи враховані всі зауваження ЮНЕСКО. І чи зможе «український Гоґвортс» далі називатися частиною світової культурної спадщини.

Протягом 144 років свого існування заклад пережив австро-угорську, румунську та радянську влади. ЧНУ відкрили за указом імператора Франца Йосифа. Цісарьский університет у Чернівцях почав працювати 4 жовтня 1875 року разом із відкриттям пам'ятника «Мати Австрія». Обидві події приурочили до сторіччя перебування Буковини у складі Австро-Угорської імперії.

У 1918-му, коли імперія пала, а Буковина увійшла до Румунського королівства, схожу на Афродіту «Матір», демонтували. Її знайшли випадково у 2003 році під час ремонтних робіт. Скульптура була закопана неподалік ратуші на території колишнього крайового музею – без голови та правиці. Сучасні майстри зробили декілька гіпсових копій Матері, які подорожували Європою та врешті повернулись у Чернівці, де встановлені у холі університету.

Резиденцію будували 18 років – з 1864 по 1882 роки. Спеціально для цього відкрили два цегляні та один черепичний заводи. 

Комплекс, визнаний архітектурним шедевром, перейшов до власності Чернівецького державного університету у 1956 році.

Палац для митрополита у стилі еклектика спроектував відомий чеський архітектор Йозеф Главка, автор Віденської опери. Роботи коштували 1 мільйон 830 тисяч золотих флоринів. У той час це ціна приблизно 261 тисячі коней. Перед будівництвом Йозеф Главка подорожував Буковиною, придивлявся до місцевої колористики, до буковинського православ'я, щоб використати ці речі у майбутній резиденції. Потім Главка розширив це бачення: на класичну Візантію нанизав мавританські моменти. 

На початку будівництва в роботах брали участь австрійці. Воно співпало з будівництвом гілки залізної дороги Львів-Чернівці-Ясси (Румунія – УП), де було задіяно багато місцевих. Згодом на майданчику майбутньої резиденції з'явилися й буковинці.

Скрипучі підлоги, природня прохолода і розкішний інтер'єр. Всередині головний корпус ЧНУ схожий чи то на театр, чи то на королівський палац. Університетом водять екскурсії, розповідаючи його дивовижну історію. 

Червона зала – найособливіша, тому що вона не горіла під час пожежі у 1944 році (серед версій називають бомбування або умисний підпал німцями під час втечі з міста). Вогонь тоді знищив гостьову залу з мармуру, – розповідає екскурсовод Анжела Бота.   

За її словами, в Червоній залі залишилося багато чого автентичного. Стелі, світильники, паркет – все тогочасне. Збережена підлога, плитка з візеруночками – ідеальна робота.  Ось два шикарних венеціанських дзеркала. Відоме муранське скло. Гладесеньке, має декілька нашарувань срібла. Тому ці дзеркала без викривлень. Є легенда, що вони чарівні. Якщо в них дивиться жінка, вона молодшає. 
Наприкінці 19 сторіччя в резиденції митрополита вже було електричне освітлення 
 

Сьогодні в Чернівецькому національному університеті 2 тис. 300 співробітників. 1 тис. 100 викладачів, 700 кандидатів і 150 докторів наук. У ЧНУ навчаються 15 тисяч студентів. У кращі роки їх було понад 20 тисяч.

В Україні з 2005 по 2018 рік кількість абітурієнтів зменшилась майже вдвічі. У зв'язку з демографією, – константує проректор ЧНУ Тамара Марусик.

Але є й дуже потужна агітація, наприклад, польських університетів. Ходять по школах, розповідають про гарні умови. 

Деяким студентам у Польщі обіцяють навіть безвідсотковий кредит на покупку житла, – пояснює Марусик.

Відтік абітурієнтів за кордон у Чернівецькій області називають «надзвичайною проблемою».
 

Молоді викладачі – так само. Всі світлі голови виїжджають чи дивляться на Європу, – розповідають співробітники ЧНУ.

Після збільшення окладів Кабміном цього року молодий асистент отримує 5 тис. 900 грн, доцент, кандидат наук – 7 тис. 200 грн, професор, доктор наук – 7 тис. 700. Існує система доплат, але навіть вона не дозволяє отримувати гідну зарплату.  

Як вижити? Багато викладачів є виконавцями різних ґрантових тем. Є бюджетні гроші, які в межах України розігрує Міністерство освіти. Є ґранти, які ми виграли спільно з колегами з Європи, – говорить ректор університету Роман Петришин.  

В ЧНУ сумно посміхаються: на легендарному Калинівському ринку міста можно зустріти чимало випускників університету, які не змогли себе знайти в професії за спеціальністю.

Незважаючи на близкість і доступність Європи та мізерні зарплати в Україні, чимало студентів ЧНУ планують все ж таки залишатися на батьківщині.

ЧНУ – єдиний серед класичних університетів країни, де є філософсько-теологічний факультет, на якому готують церковників.

Відкриття цісарського університету в Чернівцях у другій половині 19 століття для міста, яке вважали «ведмежим кутом» Австро-Угорщини, мало епохальне значення.

Без університету Чернівці були б зовсім провінцією. Університет – це притік фінансів, туристів, молодої енергії. Він для міста – все, – вважає методист ЧНУ Оксана Олексюк. 

Ця аура позначається на характері та світогляді молоді, яка тут навчається. Коли тебе оточує краса, ти не можеш бути поганим.

Ректор Роман Петришин вважає, що нинішні студенти суттєво відрізняються від тих, хто був десять років тому. Можливо, в першу чергу, це – відбиток революції 2014 року. За його словами сучасний студент не знає страху. Він ставить гострі питання, розмовляє з викладачами, як з рівними. Хоче правдивих та чітких відповідей. І це дуже важливо.

Посилання на «Українську правду»: https://www.pravda.com.ua/

967
02.08.2019 21:10:00
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись