Як відбулась підсумкова зустріч учасників проєкту «You and Me»

Минулого року в столиці стартував освітньо-соціальний проєкт «You and Me» – «Я з тобою». У ньому відображаються такі важливі моменти життєдіяльності будь-якої держави, як патріотизм, історія, волонтерство, медицина, виховний процес підлітків, освіта, творчість. Проєкт зокрема познайомив дітей у лікарнях з історією нашої країни, міста і національною символікою. Навчання відбувалось іноземною мовою, аби юні пацієнти мали змогу попрактикувати англійську.

20 шкіл-учасниць з кожного району Києва формували команду з учнів-підлітків. Під керівництвом учителів англійської мови вони відвідували дитячі лікарні та проводили уроки у форматі майстер-класу на тему: «Герби районів Києва». Ця тема була обрана не випадково, адже діти вивчали назви символік чи окремі елементи герба саме англійською мовою. Закріплення матеріалу відбувалось за допомогою різноманітних технік: діти робили аплікацію, складали пазли чи малювали картини герба на шовку спеціальними фарбами у техніці батік. 

Всі уроки брали участь у конкурсі та визначались за такими критеріями:

• тема уроку у форматі майстер-класу;
• спосіб подання нового матеріалу;
• методи закріплення вивченого матеріалу;
• інтенсивність комунікації підлітків з дітьми впродовж уроку;
• результат (чи досягнуто мети уроку, що нового дізналися діти).

Підбиття підсумків першого етапу і нагородження учасників відбулось 30 серпня під час неформатної зустрічі в мальовничому парку «Зона сімейного відпочинку» Дарницього району. Авторка сценарію підсумкової зустрічі першого етапу освітньо-соціального проєкту «You and Me-Я з тобою» Каміла Пономарьова вибрала такий формат ціленаправлено:

1. щоб учасники підсумкової зустрічі почувалися максимально комфортно. Оскільки очікування від цієї зустрічі для авторки – це максимальна результативність, яку можливо досягти за умови, якщо команда буде почувати себе комфортно, невимушено, доброзичливо, розуміти, що їх цінують, поважають і чекають.

Зверніть увагу, педагоги в тому одязі, в якій їм зручно, на свіжому повітрі, з посмішкою, не за столом на кафедрі/конференц залі, а просто на пуфику, з чашкою кави в руках діляться досвідом і пропонують нові задумки. Хіба це не здорово? – ділиться враженнями Каміла.   

2. авторка поставила перед собою задачу максимально забезпечити зближення вчителів англійської мови, що представляють заклади освіти з кожного району Києва. А для цього, передусім, було приділено увагу на зняття психологічного та емоційного бар'єру в спілкуванні між педагогами англійської мови, оскільки вони зустрілися в повному складі в рамках проєкту вперше.

3. в невимушеній обстановці обговорити методологічні нюанси отриманого досвіду педагогами в лікарнях.

Каміло, чи вдалося вам зробити зустріч неофіційною? 

Для мене найголовніше – з педагогами побачити результат нашої спільної роботи і надихнути на подальші дії. Я чітко бачила, що зустріч пройде максимально результативно при дотриманні однієї з умов – розташування один до одного. Так, ми всі різні: починаючи від життєвих позицій, світосприйняття і закінчуючи віком. Тому я попросила про допомогу експерта з тімбілдінгу. Ми переконалися, наскільки ефективні гри-прийоми з психологічною направленістю. Я дуже хотіла вивести наших педагогів-учасників на емоційно-позитивний рівень. Думаю, нам це вдалося. До того ж, ці прийоми мені, як автору і генератору проєкту, показали учасників-педагогів з різних сторін. А це дуже важливо для успішної реалізації або існування соціальних проєктів.

Ви розповідали, що ви не дуже активно позуєте для фото, бо маєте інші пріоритети. Не могли б про це детальніше розповісти? 

У мене часто запитують, чому я не охоче фотографуюся або стою позаду. Відповідь дуже проста. Я хочу, щоб видно було ефективний процес нашої роботи і конкретні результати, а «не пилюка в очі». Це і є моє обличчя або фото. Не можу сказати, правильно це чи неправильно. Головне, висловлюю свою думку щиро. До речі, таку ж позицію я займаю і в своїй педагогічній практиці. Працюючи з більш дорослими учнями намагаюся, не те, щоб відійти від ведення уроку, а надати хлопцям провідну роль, але коректую і направлюю їх. У такий спосіб, я бачу свій результат або навпаки – його відсутність. 

Що вам найбільше сподобалось під час зустрічі з вчителями? 
 
Дуже цікаво, що захід відкритий не вступним словом організаторів, як це прийнято за традицією, а психологічною грою з тімбілдінгу. Призначені учасники-педагоги, що представляють школи ряду районів столиці повинні були передати лівою рукою стакан, наповнений водою тому, у кого він відсутній і потиснути руку, привітатися, назвати ім'я і зробити 2 компліменти. Флешмоб тривав не більше 3 хв. Посмішок і емоцій було море. Друга гра: учасник передає стакан в руки іншому учаснику і розповідає йому 2 факти з життя про яких мало хто знає. 

Знявши напругу та задавши веселий тон зустрічі, до вітального слова запрошувались організатори, учасники та особистості, без допомоги яких не вдалось б реалізувати проєкт: Леся Шелест, помічниця-консультантка депутата В. В. Гончарова, Вікторія Щур, керівниця ГО «Здорове людство», журналістка проєкту «Всеосвіта» Катерина Хшанович та вчителі київських шкіл.

Однозначно, цей проєкт потрібно продовжувати робити, бо одного заняття мало. Після завершення уроку діти біжать за тобою і запитують: «А що, вже все? Ви більше не прийдете?, – зазначила одна із учасниць.

Леся Шелест зазначила, що її команда завжди готова піти на зустріч учителям, адже за весь період часу їм вдалось реалізувати безліч корисних проєктів. Потрібно не боятися пропонувати свої ідеї, особливо тоді, коли вони можуть комусь допомогти.

Під час зустрічі педагогами були чітко позначені висновки пройдених уроків і отриманого досвіду. У підсумку, на дошці ми побачили основний комплекс соціальних навичок «Soft Skills». До того ж, учителі, що виїжджали в лікарні змогли вже сформулювати і озвучити деякі методологічні рекомендації для колег, які хотіли б спробувати себе в подібних умовах.

Після емоційних виступів учасників, організатори показали кілька світлин про те, як проходив перший етап проєкту. А далі на вчителів чекала найприємніша частина зустрічі – нагородження сертифікатами, розробленими творчою командою «Всеосвіти». Яскраві двомовні сертифікати отримали всі учасники. Було приємно бачити щирі емоції на обличчі кожної вчительки.

Завершення неформатної зустрічі відбулось за піццою та кавою, яку гостинно приготували організатори заходу. Учителі сиділи за столом, неначе одна родина, та емоційно розповідали про пережитий досвід.

Другий етап проєкту проєкт «You and Me» скоро розпочнеться і ми обов’язково розповімо деталі. «Всеосвіті» надзвичайно приємно бути частиною проєкту, який змінює життя маленьких пацієнтів у лікарнях. Бажаємо всім учасникам натхенням, терпіння і мужності! 

Я дуже хочу, щоб якомога більше людей усвідомлювали, що нічого не приходить просто так. У будь-якій ситуації, в будь-якій справі сподіватися потрібно тільки на себе, свої сили і мужність. І, якщо ми самі не підведемося і не почнемо робити, то дива не станеться, – підсумувала Каміла Пономарьова. 

Довідково:
Проєкт реалізований завдяки ГО «Здорове людство» під керівництвом Вікторії Щур, Спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов №274 Дарницького району та депутата Київської міської ради В. В. Гончарова. 

Фотозвіт за посиланням: https://vse.ee/em