У День української писемності та мови, 27 жовтня, відбувся щорічний Радіодиктант національної єдності. Автором тексту був письменник і ветеран Артур Дронь. Текст мав назву «Лист, який не закінчується». Його читали дуетом — учитель української мови Артур Пройдаков та співачка і волонтерка Даша Астаф'єва.
Оскільки в тексті було багато складних слів, «Суспільне» розібрало, як правильно писати 10 найцікавіших із них.
«Блокпости» й «держкордони» — обидва складні іменники пишуться разом. Належать до лексики, актуалізованої російсько-українською війною.
«Різьбяр» — тут важливо звернути увагу і на м'який знак, і на відсутність апострофа. А означає це слово майстра, що займається декоративним мистецтвом або ж народним ремеслом — вирізьблює предмети з дерева, каменю, кістки чи льоду.
«Впівсили» — це прислівник, що означає наполовину сили, не в повну силу. Пишеться разом, адже це одне слово.
«Слововживання» — складний іменник, утворений поєднанням двох слів «слово» і «вживання»: сполучний голосний «о» тут збігається із закінченням першого слова.
«Довго-довго» і «хоч-не-хоч» — деякі прислівники варто писати з дефісом (або навіть двома).
«Розслонити» та «розстібнути» — вимовляти й писати українською мовою — це не те саме, бо там, де чутно звук «с», пишеться «з», що належить до префікса «роз».
«Гіперсильно» — правопис 2019 року підказує: «разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий) вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-».
Також Артур Дронь нагадав, що не всюди варто керуватися граматикою. Адже «мова не тільки для всіх, а й для кожного».
Титульне фото: Magnific
Журналіст:
Огей Антон Володимирович
