Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Особливості адаптації та модифікації освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання
»

Звіт з теми самоосвіти «Формування соціального досвіду учнів в процесі правового та морального виховання»

Опис документу:
Побудова правової держави нерозривно пов’язана з підвищенням правової культури всього населення і насамперед підростаючого покоління. Якщо молоді громадяни залишаться байдужими до проблем суспільства, не набудуть соціального досвіду, то побудова правової держави відбудеться лише в далекому майбутньому...
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Звіт Деркачової Ю. М. з теми самоосвіти:

«Формування соціального досвіду учнів в процесі правового та морального виховання»

Побудова правової держави нерозривно пов’язана з підвищенням правової культури всього населення і насамперед підростаючого покоління. Якщо молоді громадяни залишаться байдужими до проблем суспільства, не набудуть соціального досвіду, то побудова правової держави відбудеться лише в далекому майбутньому. Тому на своїх уроках, годинах спілкування та в позаурочний час я, будучи вчителем української мови та літератури і класним керівником 6 класу, намагаюсь виховувати у школярів суспільну активність та відчуття відповідальності, готую їх до вирішення тих проблем, з якими вони зіштовхуються вже зараз, і тих, з якими доведеться зустрітися після закінчення школи.

Поняттям «правовиховна діяльність» охоплюються заходи, акцент в яких робиться не стільки на освітній, скільки на суто виховній меті – на використанні правових знань для моделювання бажаної для держави схеми поведінки дітей та учнівської молоді (тобто з метою виховання), формуванні в них уяви про право як універсальний регулятор суспільних відносин, інформуванні їх про основні права та обов‘язки. Здійснення таких заходів можливе як до старших, так й учнів молодших класів, які ще не вивчають основи правознавства.

Характеризуючи поняття «правове виховання», я виділяю чотири його аспекти.

По-перше, правове виховання ґрунтується на точному знанні правових фактів і явищ. Знання закону – перша і основна умова правового виховання. Проте просте засвоєння тих чи інших норм права нерідко буває нейтральним процесом, якщо правові факти і явища не відібрані з певних позицій, якщо їх вивчення не організоване належним чином, якщо вони не виховують особистість у потрібному для суспільства напрямі.

По-друге, суть правового виховання школярів полягає у його перспективності: необхідно навчити кожну молоду людину не тільки виконувати вимоги закону, а проявляти активність у забезпеченні законності та встановленого правопорядку.

По-третє, для нормального функціонування суспільства, неухильного, добровільного виконання норм права всіма його громадянами необхідне виховання не тільки поваги до права, закону, але й до судових та правоохоронних органів, а також до осіб, які стоять на охороні закону та порядку.

По-четверте, виховуючи нетерпиме ставлення до антисуспільних проявів, слід формувати негативне ставлення не до людини, яка вчинила проступок, а до асоціальних дій, що вчинено.

Отже, вважаю, що успішна реалізація правовиховного впливу можлива за умов формування позитивної мотивації, а також формування сукупності правових знань, функціональних та соціальних умінь.

Робота в цьому напрямі вимагає системності, а в кожній системі можна виділити певні структурні компоненти, а саме:

- мету правового виховання;

- принципи правового виховання;

- форми правового виховання;

- зміст правового виховання;

- методи правового виховання.

Метою правового виховання я ставлю досягнення такого рівня розвитку правосвідомості особи, коли контроль вихователя за поведінкою замінюється самоконтролем особи, а вдосконалення морально-правової сфери свідомості особи стає функцією її самої. Досягнення цієї ж мети пов`язане із формуванням у дитини здатністі самостійно управляти власною активністю. Серед загальнопедагогічних принципів виховання та специфічних принципів правового виховання хочу відзначити наступні:

- єдність правового і морального виховання;

- оперативність використання правової інформації;

- поєднання переконання з примусом; дотримання законності у правовому вихованні;

- єдності прав і обов'язків школярів.

Знання особливостей зазначених принципів правового виховання дозволяє мені добирати оптимальний зміст, ефективні форми і методи роботи із формування в учнів правової свідомості, вироблення в них навичок і звичок правомірної поведінки.

При цьому слід спиратися на вікові та психологічні особливості дітей, оскільки це дозволяє виділити конкретні групи правового впливу, а саме:

- до 7 років – «нероздільна» програма морально-правового виховання;

- з 7 до 11 років – формування правових почуттів, правильного уявлення про основні права і обов'язки школярів перед державою, школою, класом, сім'єю;

- з 12 до 16 років – формування правової свідомості на основі засвоєння підлітками положень про правовий статус громадянина України, про соціальні цінності права, правопорядку, законності;

- з 15 до 17 років – розширення правових знань, формування уявлень про роль держави і права у суспільному розвитку.

Правовиховна робота після 17 років має будуватися передусім з урахуванням освітнього та професійного становища молодої людини.

Розширення уявлень дітей про їх права також досягається за рахунок отримання ними цілеспрямованих і систематичних відомостей про принципи і конкретні норми, що гарантують права дитини; їх ознайомлення з власними правами: на відпочинок, на освіту, на ім'я тощо.

Дану інформацію школярі одержували у процесі розгляду навчальних ситуацій, під час читання художніх творів із подальшим їх обговоренням; проведення етичних бесід, в яких діти набували досвіду конкретних моральних відносин і етичних звичок. Активізація і закріплення правових уявлень школярів, стимулювання їх готовності відстоювати, захищати свої права й права інших дітей, застосовуючи на практиці як знання самих прав і свобод, так і уміння їх реалізовувати, досягалася мною шляхом вирішення проблемних ситуацій; моделюванням різних форм поведінки, ігор.

Мною використовувати такі методи правового впливу як вирішення творчих завдань, моделювання та розв`язання правових ситуацій, творчі майстерні, орієнтаційно-рольові ігри, групові дискусії.

Так застосування методу вирішення творчих завдань проблемного характеру сприяло вихованню в учнів правосвідомості та відповідних морально-етичних якостей, що характеризують високий рівень культури відносин між особами в ситуаціях правового характеру. В процесі конструювання проблемних ситуацій предметом аналізу виступали певні життєві обставини, а самі учні ставали на позиції дослідників, завдання яких — відшукати засоби аналізу й перетворення конкретної ситуації, уміння запропонувати конструктивну схему й засоби вирішення її. У результаті виконання даного виду навчальної роботи в учнів вироблялося творче ставлення до розв’язання типових проблем, що виникають у процесі правового спілкування.

На заняттях у формі творчої майстерні також формувалися важливі інтелектуальні уміння: бачити проблему, формулювати питання, висувати гіпотези, будувати докази, робити висновки щодо життєвих ситуацій морально-правового змісту. При організації творчої майстерні провідним методом було обрано дослідницький, тобто можливості організації й самоорганізації часткової пошукової, творчої діяльності учнів, спрямованої на вирішення «нових» для них проблем.

Метод орієнтаційно-рольових ігор передбачав створення моделей реальних правових відносин, справжніх життєвих обставин, у які може потрапити людина. Ці обставини мали програватися з максимальним наближенням до дійсності. Орієнтаційно-рольові ігри, що були проведені протягом року, передбачали активну індивідуальну й групову роботу учнів щодо опанування вмінь і навичок законослухняної поведінки, а, отже - сприяли формуванню правосвідомості.

Метод групових дискусій застосовувався з метою обговорення реальних проблем виховання культури правових відносин між особами. При підготовці до таких занять використовувалися дані проведених опитувань, інтерв'ю, анкетувань тощо.

Суттєвим фактором, що впливає на формування правової культури особи, є мистецтво. Мистецтво завдяки своїй поліфункціональності (пізнавальної, аксіологічної, комунікативної, виховної, естетичної тощо) цілісно впливає на особистість, її розум і почуття. Саме мистецтво виховує духовну піднесеність, осмислення цінності людського "Я”, ідеальні уявлення про високоморальну поведінку. Систематичний, цілеспрямований аналіз правових сюжетів у творах мистецтва давав можливість розвитку, з одного боку, емпатійності особи, а з іншого боку — її рефлексивності, тобто потреби й здатності до самопізнання, самоаналізу тощо. Так, наприклад, посилення уваги при вивченні учнями літературних творів (або ж при самостійному читанні художньої літератури, перегляді кінофільмів, телевізійних передач) до самостійного аналізу правових аспектів сюжету відповідного твору мистецтва з наступним колективним обговоренням давав мені змогу значно підвищити ефективність формування правової культури учнів. Також було проведено відкритий виховний захід до Всесвітнього Дня прав людини та відкриту виховну годину «Знай свої права, виконуй свої обов'язки».

Але, хочу зазначити, що виділяти тільки правові норми, не пов'язуючи їх з моральними, недоцільно. Адже на практиці школярі не стикаються із ситуаціями, які вимагають тільки юридичної оцінки. Закон стає для учнів значущим засобом входження в соціальну дійсність тільки за умови, що в засвоєнні правових фактів бере участь їх моральна усвідомленість.

І.Г. Щукіна виділяє три групи методів морального виховання, більшу частину з яких було застосовано у процесі морального виховання протягом року:

- методи формування свідомості (розповідь, пояснення, роз'яснення, лекція, етична бесіда, умовляння, навіювання, диспут, доповідь, приклад);

- методи організації діяльності і формування досвіду поведінки (вправа, доручення, виховують ситуації);

- методи стимулювання (змагання, заохочення, покарання).

У процесі морального виховання застосовувалися і такі допоміжні методи як заохочення і покарання. Вони служать для схвалення позитивного і судження негативних вчинків і дій. Отже, можна зробити висновок, що мною у процесі морального виховання протягом року проводилися різноманітні години спілкування, конкурси, вікторини, брейн-ринги на тематику морального виховання, зустрічі з працівниками правоохоронних органів, благочинними організаціями та активною у цьому напрямку громадськістю. 19 листопада 2015 р. було проведено відкритий виховний захід «Хай серце не втрачає доброти!». Було створено «правовий куточок» та «лист добрих справ учнів».

Список опрацьованої літератури протягом року

Правове виховання:

1. Бех, І. Д. Особистісно-орієнтоване виховання-нова освітня філософія // Педагогіка толерантності.-2001р.-№ 1.

2. Оржеховська, В.М., Виноградова-Бондаренко, В.Є. Дитяча бездоглядність та безпритульність: історія,проблеми, пошуки: Навчальний посібник,-К.,2004р.

3. Запорожан І.В. Правове виховання молодших школярів: Навч.-метод, посібник.- Ужгород-Тсрнопіль: Мистецька лінія, 2002р.

4. Капська А. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: Навч.-метод, посібник.— К.: УДЦССМ, 2001р.

5. Головко Н.І. Правова педагогіка. Навч. посібник/ Міжрегіональна академія управління персоналом. – К., МАУП 2007р.

6. Красномовець О.В. Правова Освіта та правове виховання К.,2009р.

Моральне виховання:

1. Григорович Л.А. Педагогіка і психологія. - М., 2001р.

2. Лихачов Б.Т. Педагогіка «курс лекцій». - М., 1996 р.

3. Підласий І.П. Педагогіка. - М., 1999р.

4. Рожков М.І., Байбородова Л.В. Організація виховного процесу в школі. - М., 2001 р.

5. Яновська М.Г. Моральне виховання і емоційна сфера особистості / / Класний керівник. 2003. - № 4 - с.24-29.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.