Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Побудова дисципліни у ЗДО: профілактика проблемної поведінки
»
Взяти участь Всі події

Звіт "Екологічна стежка Печеської ЗОШ І-ІІІ ступенів"

Екологія

Для кого: 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас

20.09.2021

92

1

0

Опис документу:

На сучасному етапі розвитку суспільства одним з головних важелів є ставлення до навколишнього середовища – від руйнівного, споживацького до конструктивного, дбайливого, бережливого, відновлювального. В практиці екологічної освіти все ширше використовуються різноманітні підходи і методи навчання безпосередньо в природі, одним з яких є екологічна стежина.

Перегляд
матеріалу
Отримати код













ВСТУП

На сучасному етапі розвитку суспільства одним з головних важелів є ставлення до навколишнього середовища – від руйнівного, споживацького до конструктивного, дбайливого, бережливого, відновлювального. В практиці екологічної освіти все ширше використовуються  різноманітні підходи і методи  навчання безпосередньо в природі, одним з яких є екологічна стежина. Її призначення полягає в тому, щоб забезпечити учням можливість спостерігати природні об’єкти і явища, знайомитись з найтиповішими та унікальними для конкретної місцевості природними ландшафтами, пам’ятками природи, а також характерними проявами антропогенного впливу на природне оточення.

За своїми можливостями екологічні стежки досить універсальні та надзвичайно ефективні. По-перше, вони використовуються під час навчальних практиках. 

По-друге, завдяки емоційному сприйняттю людиною природи, її впливу на всі органи чуття під час походу чи екскурсії екологічною стежкою створюється відповідний емоційний стан. Це унікальна форма не лише природоохоронної діяльності, але й поєднаного з нею відпочинку. Тому діти охоче ідуть на підготовлений  маршрут – екологічну стежку відпочивати.

Екостежки можна розраховувати як на молодших школярів так і на старших. Вони можуть бути найрізноманітнішими за науковою спрямованістю: зоологічними, ботанічними, географічними, геологічними, історичними, а також комплексними. Процес навчання з природничих дисциплін спирається на вивчення довкілля, а це неможливо без безпосереднього спілкування з природою.

Мета і завдання екологічної стежки

 Метою створення екологічної стежки є створення умов, необхідних для розвитку екологічної свідомості, обізнаності та дбайливого ставлення до природи, для проведення навчальної і пропагандистської роботи з питань охорони навколишнього середовища. Це своєрідна навчальна лабораторія в природних умовах.  Учні мають змогу на відносно короткому маршруті, не від’їжджаючи далеко від школи ознайомитися з різноманітними біоценозами, видовим складом організмів певної території. Навчальна екологічна стежка розрахована на різні вікові категорії учнів.

Головне завдання екологічної стежки – навчати учнів впізнавати у природі вивчені живі об’єкти, бачити ознаки їх пристосування до умов існування, біологічні ритми, пояснювати екологічне значення.


Основні функції екологічної стежки:

  • навчальна – формування в учнів навичок перенесення екологічних знань у реальне життя;

  • розвивальна – формування екологічної свідомості, культури, екологічного мислення як складової загальної культури;

  • виховна – залучення учнів до спілкування з природою.


Стратегічні цілі екологічної стежки:

  • формування в учнів наукового світогляду, екологічної свідомості і культури;

  • навчання свідомого бачення взаємодії об’єктів живої та неживої природи;

  • розробка й проведення на провідних пунктах стежки теоретичних і практичних занять;

  • пропагування й проведення природоохоронних заходів;

  • інформування про види рослин і тварин, навчання розпізнавати їх у природі;

  • прищеплення дбайливого ставлення до об’єктів живої природи.


Короткий опис маршруту

екологічної стежки Печеської ЗОШ І-ІІІ ступенів

З 2004 року функціонує наша екологічна стежка, що являє собою навчальний і природоохоронний маршрут довжиною близько двох кілометрів, що проходить по наших околицях.

Наша стежина має п’ять тематичних зупинок.

І зупинка «Парк»

До екосистеми парку належить спеціально висаджені людиною дерева і кущі.

Лісова красуня - ялина. Це стрункі вічнозелені тіньовитривалі дерева до 60-90 м заввишки. Короткі голки ялини розміщені на пагонах поодиноко, живуть до 12 років. Нижні гілки ялин, не відмирають і вкривають стовбури дерев знизу доверху, утворюючи гарну конусоподібну крону. Ялина вимоглива до вологості та родючості ґрунту. Живе ялина до 250 років.

Ялинова смола — цінна сиро­вина для хімічної, лакофарбової, миловарної та багатьох інших га­лузей промисловості. А кора яли­ни, що містить від 7 до 16 % танідів, — основне джерело ду­бильної сировини для вичинки шкіри. З неї можна приготувати добриво — компост, що покра­щує фізико-хімічні властивості ґрунту, особливо суглинистого. Для цього кору подрібнюють, додають мінеральні добрива і ви­тримують у буртах не менше 4 місяців. Потім використовують у теплицях замість торфу. Як відо­мо, в Україні торфу мало і запа­си його швидко зменшуються, а компост із кори з успіхом його заміняє.

Деревина ялини також має широке і різноманітне застосуван­ня: з неї виробляють папір, віско­зу, піроксилін, кіно- і фотоплівку, целулоїд, будівельний матеріал.

А ще ялина — музичне дерево: з неї виготовляють піаніно, скрипки, гітари, флейти. Що­правда, підходить лише та яли­на, що виросла в горах або на Крайній Півночі: тоді деревина тверда, спресована, добре відгу­кується на звуки струни. Для му­зичних інструментів вибирають найстрункіші дерева, розпилю­ють їх на дошки і довгий час су­шать, інакше через деякий час деревина дасть усадку, змінять­ся її фізико-хімічні властивості, і тембр інструмента погіршить­ся. Саме тому майстри так при­скіпливо оглядають кожну яли­нову дошку, перевіряють усе, навіть товщину і малюнок річних кілець.

Клен гостролистийдерево висотою 25—30 м. Крона компакт­на. Стовбур добре сформований. Листки великі — до 20 см довжи­ною і шириною, мають 5—7 лопатей. Квіти двостатеві й одно­статеві; зеленувато-жовті, зазвичай міститься на одному дереві, з'яв­ляються до розпускання листків. Плоди великі — до 5 см. Дереви­на тверда, важка, придатна для виготовлення лиж, меблів, фане­ри тощо.

Липа серцелистадерево ви­сотою 25—30 м. Крона шароподіб­на, листки серцеподібні (звідси й назва). Квіти двостатеві, жовтувато-білі, духмяні, із крилоподібни­ми прицвітниками, зібрані по 5—7 у прямі щитоподібні суцвіття, медоноси. Липа перших 6—8 років росте дуже повільно, пізніше дає великі прирости. Довговічна, до­живає до 300—400 років.

Береза бородавчастадерево висотою 20—25 м. Крона ажурна, гілки пониклі. Листки клино­подібні, молоді листочки липкі, смолисті. Суцвіття — сережки роз­дільностатеві, розміщені на кінцях гілок, розпускаються у квітні-травні. Плоди зібрані у су­пліддя — «шишечки». Насіння — дрібні крилаті горішки, легко розносяться вітром. Береза швидкоростуча, світлолюбна. У природі може відновлюватися самосівом.

Із тваринних організмів які найчастіше відвідують парк шпакиневеличкі птахи, вага яких не більше 100 г. Ноги сильні, добре пристосовані як до пере­міщення по землі, так і по дере­вах. Дзьоб порівняно тонкий, се­редніх розмірів, такої довжини як і голова. Оперення у шпаків гус­те, забарвлення має металічний відтінок.

Літають шпаки легко і сприт­но, швидко махаючи крильми. Живляться переважно комахами та їх личинками, а також дрібни­ми безхребетними. Восени полюб­ляють ягоди і плоди. Мають силь­ний, хоча трохи скрипучий голос.

Ще один представник перна­тих — дятел строкатий. Цей кра­сивий птах має міцний дзьоб. Може зимувати в сосновому лісі й не турбуватися про їжу. Гніздиться в дуплах. У кладці — 4—6 білих яєць. Живиться і виго­довує пташенят різними комаха­ми (короїдами, вусачами тощо).

Тут можна почути і як «кує роки» зозуля. Зовні вона дуже схо­жа на яструба, тому птахи — хазяї гнізд лякаються, коли та набли­жається до їхнього гнізда, і відліта­ють геть. Підкидає зозуля свої яйця в ті гнізда, де кладка незакінчена і насиджування яєць ще не почалося. Пташеня зозулі вже через кілька годин після вилуп­лення здатне викидати із гнізда все, що там є: і яйця, і пташенят.

Іноді несподівано з-під ніг пе­рехожого може вилетіти крапчас­то-буруватий птах, трохи менший за голуба. Пролетівши кілька метрів, він сідає на суху гілку, що лежить на землі. Затаївшись, птах наче зливається з гілкою. Підходиш, а він, заплющивши очі, дрімає. Це дрімлюга.

У березні першими в саду спо­віщають про наближення весни вівсянки. «Сіль-сіль-сіль-сіль...» — дзвенить у весняному саду. Назва­ли цих птахів вівсянками тому, що взимку, тримаючись біля житла людини, вони шукають неперетравлене зерно вівса в кінському гною. Гніздо вівсянок чашкопо­дібної форми. Вони будують його із сухих стебел злаків в ямці або на кущику близько від землі.

Також полюбляють садок і повзики (птахи завбільшки з го­робця, попелясто-сірі, гучно свистять: «сітт, сітт»), і всім зна­йомі синички (останніми роками з'ясувалося, що дорослі птахи за­лишаються поблизу тих місць, де вони виводили пташенят, і лише взимку перелітають у населені пункти, де можна прогодуватися), й іволги («і-ль-ю-і-у, і-ль-ю-і-у, і-вол-га, і-вол-га» — чути гучний флейтовий посвист у саду, а зразу після нього — крик-верещання; флейтовий посвист характерний для самця, а вере­щання — для птахів обох статей. Дорослий самець золотисто-чор­ного кольору, самки з віком змінюють своє забарвлення із зе­ленуватого на жовтувате. На спинці пір'ячко блискуче. Це одні з найкорисніших птахів лісу. Живляться переважно комахами). Також є солов'ї (не привертають увагу своїм забарвленням, але пісні у них чудові. Співає самець, пере­важно на зорі та вночі, особливо місячної).











ІІ зупинка «Ставок»

Вода! У тебе нема ні

смаку, ні запаху.

Тебе неможливо описати.

Тобою насолоджуються,

не знаючи, що ти таке!

Не можна сказати,

що ти необхідна для життя —

ти і є саме життя.

А. де С. Екзюпері


Течуть по землі річки великі і малі. А серед них є зовсім ма­ленькі, навіть не позначені на картах..

Є в селі ставок, створе­ний штучно на р. Понора, яка є протокою р. Случ. Довжина берегової лінії ставка сягає 4 км. Середня глибина1,5 м. Водне плесо місцями вкривають рослини. З західного боку водой­ма заростає очеретом. Улітку тут можна побачити диких качок, сіру чаплю, білих лебедів. Береги ставка прикраша­ють розкішні плакучі верби.

Ставок — улюблене місце ри­балок: можна посидіти, поспос­терігати, а іноді й зловити риб­ку. А тут водяться різні риби. Краснопірка - риба середніх розмірів, до 25 см завдовжки, початок спинного плавця далеко позаду початку че­ревних плавців, спина темна, боки золотисті або сріблясті, че­рево біле, плавці яскраво-чер­воні, очі оранжеві, іноді жовті. Тримається зарослих ділянок во­дойм. Є карась золотий та карась сріблястий - плаває переважно біля зарослих ділянок, витрива­ла риба, може заселяти бідні на кисень водойми, де інші риби гинуть. Живиться різними тваринами й рослинами). Також водиться товстолобик - досягає розмірів до 1 м, тіло ви­довжене, трохи стиснуте з боків, голова широка, рот обернений вгору, очі розміщені дуже низь­ко. Забарвлення має сріблясте. Живиться дрібними водоростями та відмерлими рештками рослин, що плавають у товщі води). Є окунь - тіло зеленкувате або жовтувате, з 5—9 поперечними чорними смугами, іноді забарвлення тіла майже чорне. Тримається пере­важно берегів, зарослих рослинністю. Живиться дрібною рибою, ікрою риб і різними безхребет­ними.





ІІІ зупинка «Осушене болото»

До 60 –рр. ця територія була повністю затоплена водою. Рослинність: осока, очерет, мохи. Є значні поклади торфу. До початку 90-рр. Були проведені меліоративні роботи і осушення болота, що вплинуло на зміну видового складу рослинного і тваринного світу. Після осушування болото перетворилось на промисловий кар'єр з видобутку торфу.


ІV. Зупинка «Ліс»

В минулому значні площі нашого краю були вкриті лісами, але з роками х вирубали. Для нашої місцевості характерні дубово-грабові ліси, зустрічаються ялина, поодинокі сосни, береза, ясен, липа, вільха…

А особливо лісова рослинність різноманітна на узліссі. Тут наче пролягає межа двох стихій - лісу і відкритого простору. Дерева на узліссі присадкуваті, гіллясті, плодоносять більше, ніж ті, що ростуть у глибині лісу. Густо розростаються чагарники й трави. Тут більше звірів, птахів, комах.

Саме узлісся є форпостом лісу – захищає його від вітру, прямого сонячного світла, запобігає висиханню та ерозії грунту, захищає повітря від пилу, бере на себе дію повеней, ізолює ліс від шуму транспорту, створює сприятливий мікроклімат (лісове середовище).

Узлісся є природним біологічним і механічним бар’єром, що перешкоджає проникненню в ліс бур’янів, хвороб, шкідників, домашньої худоби, частково – різних забруднювачів виробничого походження. Загалом узлісся забезпечує стабільність лісу, стійкість його протистоянні іншим екосистемам (полю, водоймі, урбанізованій території).

Форма та висота дерева в лісі залежить від багатьох умов, зокрема освітленості, вологості повітря, вологості та родючості грунту, темпаратурного режиму дня, ночі, пір року. Крони дерев, що ростуть густо, тягнуться до світла, їхні нижні гілки висихаютьі відпадають, стовбур очищується від сучків. А також взаємовплив дерев приводить до змін не тільки їхньої зовнішньої форми, а й внутрішньої будови, окремих біологічних властивостей (у лісі дерева вступають у пору зрілості пізніше, врожайні роки повторюються рідше, врожай завжди помірніший).

У лісі спостерігається ярусна структура:

І ярус – сосна, береза, дуб, ясен;

ІІ ярус – граб, липа, клен;

ІІІ ярус – ліщина, бузина, калина, вовче лико;

ІV ярус – трави, мохи, лишайники, гриби.

Під наметом деревостану знаходять притулок різноманітні мохи, лишайники, багаторічні й однорічні квіткові рослини, гриби. Кількість їх залежить від густоти лісу. Лишайники (видового складу не досліджували) поселяються на стовбурах і гілках дерев, і на землі. Особливо багато їх на корчуватих, зашкарублих, чахлих, ослаблених деревах. Так як лишайники дуже чутливі до забруднення повітря, то за їх площею визначаємо якість повітря. У нашому лісі площа лишайника дорівнює 7-8 см2 – це говорить про добру якість повітря. Виміряли площу лишайника за допомогою прозорої плівки із сіткою.

Серед рослин найбільш численні трави. Лісові трави майже всі багаторічні. Розмножуються в основному за допомогою кореневищ, цибулин, надземних пагонів. Для них не характерне насіннєве розмноження, оскільки лісова підстилка утруднює проростання насіння, хоча на відкритому місці багато їх видів буйно розростаються і рясно плодоносять. Корені та кореневища лісових трав розташовані у верхньому шарі грунту, іноді навіть у підстилці.

Ранньою весною, коли ще не розпустились дерева і світло вільно проходить до поверхні землі, в лісі зацвітають підсніжники, проліски, примули, ряст й інші трави- первоцвіти. Перш ніж ліс одягне своє зелене вбрання, вони встигають вирости, розцвісти, залишити потомство, більша частина їх життєвого циклу відбувається до розпускання листя на деревах.

У наших лісах панують копитняк, осока волосиста, зеленчук, медунка, анемона, фіалка дивна, конвалія, барвінок та купина. Найбільше трави розростаються там, де до поверхні землі крізь намет деревостану надходить світло.

Ліс весною звеселяє, влітку прохолоду має, восени годує, взимку жар дарує. Так говорить народна мудрість. Можна сміливо стверджувати: ліс дає людині саме життя. А чи завжди ми платимо йому тим самим?

Тисячоліттями людина використовувала ліс. Та природа – не бездонна бочка. Лише за історичний період площа всіх лісів у світі зменшилася майже на 65%. В Україні за останні 500 років їх стало в три рази менше! І людина, нарешті, схаменулася, почала розуміти: ліс потребує серйозного піклування.

Ще Ярослав Мудрий майже 1000 років тому видав указ про суворе покарання за підпалювання та рубання лісу. Петро Ι заборонив нищити ліс під ріллю по берегах річок, вирубувати цінні породи дерев: дуб, в'яз, ясен.

Ліс гостинно зустрічає всіх, хто шукає в ньому відпо­чинку, проте, йому самому потрібна безкорислива допомо­га. Він не може сам захистити свої багатства або поста­вити лічильники. Таким «лічильником» повина бути наша совість.


V зупинка «Криничка Крижова»

Вода кринички Крижової дуже холодна, яка має високу ступінь мінералізації і лікувальне значення.

Існує легенда про походження джерела: колись в сиву давнину в полі на пагорбі стояла церква. Внаслідок великого стихійного лиха, зсуву, церква провалилася в земні надра. Через деякий час на тому місці з'явилося джерело.

Є ще легенда про магічні властивості Крижової: стомленні женці, які працювали на панському полі, пішли до джерельця вгамувати спрагу. Коли вони підійшли ближче до кринички, то почули церковний спів, який линув з-під землі.














Висновок

Людина – частина природи. Тож потяг до всього живого закладений у ній від народження. Процес пізнання дітьми природи та її законів нелегкий. Він здійснюється поступово шляхом спостережень і відкриттів.

Бережім природу рідного краю, присвятім її частину свого життя. Не жаліймо часу, зберімося у ліс, сядьмо там або походім тихенько затамувавши подих… Прислухаймось… Це все звуки рідної землі.


Тебе, мій любий краю,

Я бачу увісні.

Тебе люблю, кохаю,

Тебе оберігаю,

Щоб ти розцвів, як квітка навесні,


Нам весело живеться на землі,

Хай знають це дорослі і малі.

Ми любим ліс і воду

І бережем природу,

Щоб множилося щастя на землі.













П А С П О Р Т


екологічної стежки ________ Печеської ЗОШ І-ІІІ ступенів _______________

Розташування:_с.Печеське Красилівський р-н Хмельницька область__

Землекористувач:_________Печеська сільська рада_____________________


___________________________________________________________________________________________________________________


Наявність постанови органів влади про створення екологічної стежки:______

__________________________________________________________________

Значення екологічної стежки: Вивчення та збереження природи рідного краю

___________________________________________________________________

Короткий опис маршруту:___Маршрут складаться із 5 –ти зупинок: _______

І зупинка - «Парк», ІІ зупинка_- «Ставок», ІІІ зупинка «Осушене болото», ІV зупинка – Ліс», V зупинка – «Криничка Крижова» _________________________

Стан екологічної стежки:__задовільний, вимагає допрацювання відповідно до санітарно-гігієнічних та культурно-ландшафтних норм упорядкування________________________________________________________

____________________________________________________________________

Використання екологічної стежки:_______________________________________

____________________________________________________________________

На стежці забороняється:___   ламати дерева; рвати квіти; смітити; палити вогнищ; сходити зі стежки, крім зупинок відпочинку; шуміти.______________

____________________________________________________________________

Охорону маршруту здійснюють:_________________________________________

____________________________________________________________________

Стисла характеристика екологічної стежки з описом екскурсійного маршруту:_____ додається _____________________________________

Маршрут розроблений:______2004 році _________________________________

____________________________________________________________________

Схема маршруту екологічної стежки додається___________________________









Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили