• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Зарубіжна література
  • «Звичайні почуття підносити ти можеш до мистецтва…» (Заглиблення в людську психологію, поетизація людини та краси її почуттів, оспівування кохання та дружби в сонетах В. Шекспіра)

«Звичайні почуття підносити ти можеш до мистецтва…» (Заглиблення в людську психологію, поетизація людини та краси її почуттів, оспівування кохання та дружби в сонетах В. Шекспіра)

Опис документу:
Мета уроку: поглиблювати знання учнів про творчість англійського драматурга і поета В. Шекспіра; допомогти школярам зазирнути в поетичний світ митця; розвивати навички аналізу сонета, вміння визначати його поетичні особливості, виразного читання, логічного мислення, зв’язного мовлення; сприяти формуванню краси почуттів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема.  «Звичайні  почуття  підносити  ти  можеш  до  мистецтва…»  (Заглиблення  в людську психологію, поетизація людини та краси її почуттів, оспівування кохання та дружби в сонетах В. Шекспіра)

Мета:  поглиблювати знання учнів про творчість англійського драматурга і поета В. Шекспіра; 

допомогти  школярам  зазирнути  в поетичний  світ  митця;  розвивати  навички  аналізу 

сонета,  вміння  визначати  його  поетичні  особливості,  виразного  читання,  логічного 

мислення, зв’язного мовлення; сприяти формуванню краси почуттів.

Обладнання:  портрет  В.  Шекспіра;  тексти  сонетів  письменника  (у  перекладі  на  вибір  учителя); 

фонозапис сонета № 90 у виконанні А. Пугачової.

ХІД УРОКУ

…Итак, до пробуждения живи

В стихах, в сердцах, исполненных любви!

В. Шекспір

I.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Конкурс на краще виразне читання вивчених сонетів В. Шекспіра. Перегляд відео «читання сонетів Шекспіра М.Кожевніковою»

Запитання для учнів на повторення.

— Згадайте, що таке сонет як літературний жанр. (Сонет(іт. soneto — звучати)  — ліричний вірш, який складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцетів). Схема: аbаb аbаb ccd ееd.)

— Де і коли з’явився сонет? (В Італії на початку XIII ст.)

— З творчістю яких поетів пов’язаний розквіт цього жанру? (З творчістю Данте та Ф. Петрарки.)

- укладання порівняльної таблиці.

II.  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ

1. Літературний коментар учителя. (Учні складають порівняльну таблицю.)

Параметри порівняння

Італійський сонет

Англійський сонет

Визначання

Сонет(іт. soneto — звучати)   ліричний вірш, на політичні та моральні теми, кохання, дружби, є вірші про природу, а також такі, в яких передаються філософські роздуми поета. Італійський сонет складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцетів).

Сонет(іт. soneto — звучати)   ліричний вірш, на теми кохання, дружби, радощів життя, філософських роздумів, поезії, який складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне трьох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двовірша.

Схема

аbаb аbаb ccd ееd. Перша строфа ( катрен), друга (катрен)-антитеза, дві терцини – синтез почуття і думки – головна теза

abab cdcd efef gg перші чотири рядки визначають тему твору, другі — містять її розвиток, треті — ведуть до розв’язки, а останні два рядки в афористичній лаконічній формі підбивають підсумок.

Кому присвячені

Донні Лаурі-ідеалізованій коханій Петрарки

Другові (1-26 сонет), «смаглявій леді» ( 127-152 сонет), оспівування радощів, краси кохання (153-154 сонет).

Англійський сонет має трохи іншу форму, яку називають шекспірівською. Ось схема англійського сонету: abab cdcd efef gg. Як  і в класичному  італійському  сонеті,  кожен  твір  присвячений  одній  темі. 

Здебільшого, Шекспір іде за такою схемою розвитку думки: перші чотири рядки визначають тему твору, другі — містять її розвиток, треті — ведуть до розв’язки, а останні два рядки в афористичній лаконічній формі підбивають підсумок. Іноді це висновок з усього сказаного в сонеті, а іноді навпаки — різке протиставлення до всього, про що говорилося раніше.

Сонети  Шекспіра  можна  назвати  своєрідним  ліричним  щоденником  —  із закреслюванням окремих слів та пропусками в записах. Тематика сонетів досить різноманітна. Є у нього твори, присвячені темі поезії, філософським роздумам, темі кохання та дружби.

Дослідники  поділяють  сонети  Шекспіра  на  дві  великі  групи.  Перша  з них присвячена другові, друга — «смаглявій леді». Слід зазначити, що сонетів, присвячених другові, набагато більше (1—126), а «смаглявій леді» — значно менше (127—152). Окрім того, є твори, присвячені оспівуванню радощів і краси кохання (153—154).

Образ коханої різко контрастує з образом друга. Якщо вона зовсім не ідеальна дама серця, то він, навпаки, втілення всіх можливих ідеальних рис. Мабуть, тому почуття автора досить складні й суперечливі. Для нього кохання стає болем і хворобою. 

Все це зовсім не схоже на звичайні любовні мотиви сонетів.

Сонети Шекспіра оригінальні за своєю художньою виразністю. Поет часто використовує символи, метафори, яскраві порівняння, поетичні асоціації (молодість уподіб-нюється весні, старість — зимі, краса — квітам тощо). 

III.  СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

В. Шекспір увійшов у літературу в той період, коли митці зосередилися на показові внутрішнього світу людини. Саме тому Шекспір прагнув пізнати таїну людського серця, поринути в глибини людської душі. Для чого? Можливо, щоб краще пізнати себе самого себе та світ, в якому він жив. Про це найкраще говорять його сонети, тематика яких досить різноманітна.

2. Виразне читання сонета № 130 В. Шекспіра у перекладі Д. Паламарчука.

Її очей до сонця не рівняли,

Корал ніжніший за її уста,

Ні білосніжні пліч її овали,

Мов з дроту чорного коса густа.

Троянд багато зустрічав я всюди,

Та на її обличчі не стрічав,

І дише так вона, як дишуть люди,

А не конвалії між диких трав.

І голосу її рівнять не треба

До музики, милішої мені,

Не знаю про ходу богинь із неба,

А кроки милої — цілком земні.

І все ж вона — найкраща поміж тими, 

Що славлені похвалами пустими.

(Переклад Д. Паламарчука)

 

3. Бесіда за прочитаним.

— Якою постає кохана в сонеті В. Шекспіра? (Звичайною земною жінкою. В  ній немає нічого божественного.)

— Що кидається у вічі в портреті коханої? («Мов з дроту чорного коса густа», «білосніжні пліч її овали».)

— Які художні засоби використовує автор? (Порівняння: мов з дроту чорного коса густа, корал ніжніший за її уста, дише так вона, як дишуть люди; антитеза: не знаю 

про ходу богинь із неба, а кроки милої — цілком земні; анафора: і дише так вона…, і голосу її рівнять не треба…, і все ж вона — найкраща поміж тими…; епітети: білосніжні пліч овали, з дроту чорного, диких трав.)

4. Виразне читання вчителем сонета № 116 В. Шекспіра.

Мешать соединенью двух сердец

Я не намерен. Может ли измена

Любви безмерной положить конец?

Любовь не знает убыли и тлена.

Любовь — над бурей поднятый маяк,

Не меркнущий во мраке и тумане.

Любовь — звезда, которою моряк

Определяет путь свой в океане.

Любовь — не кукла жалкая в руках 

У времени, стирающего розы

На пламенных устах и на щеках,

И не страшны ей времени угрозы.

А если я не прав и лжет мой стих,—

То нет любви и нет стихов моих!

(Переклад С. Маршака)

5. Бесіда з учнями.

— Яка головна тема сонета? (Головна тема — оспівування кохання.) 

— В яких рядках вона звучить найсильніше? («Любовь — над бурей поднятый маяк…».)

— Яку роль відіграє порівняння кохання із зіркою? (Кохання — це щось високе і прекрасне, небесне, божественне.)

— Як автор говорить про вічність справжнього почуття? («Любовь не знает убыли и тлена». Вона не підвладна часові.)

— Як ви розумієте останні рядки сонета? (Ліричний герой не постає в сонеті категоричним. Він, як завжди, сумнівається. Але ми відчуваємо його надзвичайне бажання думати саме так.) 

6. Прослуховування сонета № 90 В. Шекспіра у виконанні А. Пугачової. (Тексти сонета в перекладі С. Маршака можна покласти перед учнями.)

Уж если ты разлюбишь,— так теперь,

Теперь, когда весь мир со мной в раздоре,

Будь самой горькой из моих потерь,

Но только не последней каплей горя!

И если скорбь дано мне превозмочь,

Не наноси удары из засады.

Пусть бурная не разрешится ночь

Дождливым утром — утром без отрады.

Оставь меня, но не в последний миг,

Когда от мелких бед я ослабею,

Оставь сейчас, чтоб сразу я постиг,

Что это горе всех невзгод больнее.

Что нет невзгод, а есть одна беда —

Твоей любви лишиться навсегда.

(Переклад С. Маршака)

7. Бесіда з учнями.

— Який настрій цього сонету? (Це крик душі від втрати кохання.)

— Як ліричний герой сприймає втрату? (Для нього це справжнє горе, величезний біль, страждання.)

— Який прийом використовує автор для побудови цього сонета? (Прийом антитези.)

— Що дає використання цього прийому? (Прийом антитези підсилює драматизм 

ситуації.)

8. Виразне читання сонета № 66 В. Шекспіра у перекладі.

Переклад Д.Павличка

Я кличу смерть — дивитися набридло

На жебри і приниження чеснот,

На безтурботне і вельможне бидло,

На правоту, що їй затисли рот.

На честь фальшиву, на дівочу вроду

Поганьблену, на зраду в пишноті,

На правду, що підлоті навдогоду

В бруд обертає почуття святі,

І на мистецтво під п’ятою влади,

І на талант під наглядом шпика,

І на порядність, що безбожно краде,

І на добро, що в зла за служника!

Я від всього цього помер би нині,

Та як тебе лишити в самотині?!

9. Бесіда з учнями.

— Яка тема прочитаного сонета? (Філософські роздуми про життя.)

— Яким ліричний герой бачить світ? (На думку ліричного героя, у світі панує ба-гато зла, яке йому здається нездоланним.)

— У чому виявляється це зло? (В усьому: у приниженні чеснот, у фальші, у глумлінні над дівочою честю, у зраді, у тому, що мистецтво підвладне владі, у відсутності 

порядності.)

— За допомогою якого прийому досягається надзвичайна емоційність сонета? (За 

допомогою анафори: 5 рядків починається з «на…» і 4 — з «і…».)

— Який стан героя? (Пригнічений, навіть депресивний. Герой невимовно страждає. 

Звідси й з’являються думки про смерть.)

— Що тримає ліричного героя на цьому світі? (Любов.)

10. Порівняльний аналіз тексту.

— Порівняйте оригінал з перекладами Д. Павличка, Д. Паламарчука, І. Франка.

Переклад І. Франка

Не раз я кличу смерть, бо нудно бачить в світі,

Як ходить працівник в жебрацькому лахмітті,

А капосне ніщо блищить у пишнім строю,

А вірність щирая знай б’ється з клеветою.

Як славу має й честь, огида і облуда,

А чистоту он там сквернить насилля дике,

Як честь ганьбить ось стовпище велике,

А власть над всіма зла, як на очах полуда.

Перед надсилою художество німіє,

А дурень мудрому відмірює права,

І правда спутана, безпомічна дуріє,

А добрий в найми йде, а ледар ужива — 

Умер би! Ні, держусь тривогою одною:

Як я умру, й любов моя умре зі мною.

Переклад І.Франка

 № 66

Стомившися, вже смерті я благаю.

Бо скрізь нікчемність в розкоші сама,

І в злиднях честь доходить до відчаю,

І чистій вірності шляхів нема.

І силу неміч забива в кайдани,

І честь дівоча втоптана у бруд,

І почесті не тим, хто гідний шани,

І досконалості — ганебний суд.

І злу — добро поставлено в служниці,

І владою уярмлені митці,

І істину вважають за дрібницю,

І гине хист в недоума в руці;

Стомившись тим, спокою прагну я,

Та вмерти не дає любов твоя.

Переклад Д. Паламарчука

(Усі переклади досить точно передають переживання, страждання і навіть гли-бокий відчай героя, викликаний пануванням зла і несправедливості у світі. Перекла-дачі використовують прийом анафори: в оригіналі 10 разів (and). Найкраще це зробив 

Д. Паламарчук (теж 10 разів рядок починається з «І…»). У перекладі Д. Павличка не 

зовсім зрозумілими є останні рядки (Кого лишити в самотині?). А  переклади І. Франка 

та Д. Паламарчука точніше відповідають оригіналові.)

Виразне читання сонета № 121 В. Шекспіра.

Ліпш бути злим, ніж виглядать на злого,

Впокорившись обмовам навісним.

О суд очей чужих! Як нам із ним

Погодитись нелегко, їй же Богу!

Чи б міг фальшивий зір цінити в скарб

Мій серця жар? Здолав його б донести

Шпигунський набрід, що кладе на карб

Мені все те, за що я годен честі?

Я — отакий, як бач. Ганьбить мене — 

Це міряти на свій аршин пігмеям.

Та я ж високий як на них. Бігме їм

Це не з руки. А хто мене зігне?

На грішника — то всі, і навіть діти,

В смолі пекельній мусили б сидіти.

(Переклад Д. Паламарчука)

12. Бесіда за прочитаним.

— Яка тема сонета? (Можна сказати, що це сповідь ліричного героя, його розду-ми над тим, яким треба бути в житті.)

— Як прочитаний сонет перекликається з попереднім? (В обох творах ліричний 

герой виступає за правдивість, що є найголовнішою з людських чеснот.)

— Як ви розумієте зміст третього куплету? Це вияв чванливості героя? (Ні, просто він не уподібнюється фальші, мізерним людцям, яких так багато в суспільстві.)

— Що нового з’являється в сонеті Шекспіра в порівнянні з сонетами Данте і Петрарки? (Філософські роздуми.)

— Визначте жанрові ознаки сонета. (Ліричний вірш, складається з 14 рядків, п’ятистопний ямб, схема римування: abba cdcd effe gg. Це типовий шекспірівський сонет.)

—  Які  художні  засоби  використовує  автор?  (Епітети:  «обмовам  навісним, фальшивий зір, шпигунський набрід, я високий; метафори: серця жар, впокорившись обмовам; риторичні запитання: А хто мене зігне; риторичні окличні речення: від слів «О суд очей чужих!» до слів «… їй же Богу!».)

IV.  ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Підсумкова бесіда.

— Які основні теми сонетів В. Шекспіра? (Кохання, дружба, питання соціально-го характеру, морально-етичного, філософського.)

— Як назва уроку розкриває основну направленість сонетів англійського поета? 

(Предметом мистецтва мають стати звичайні людські почуття.)

— Що нового вніс Шекспір у жанр сонета? (Розширив його тематику, змінив схе-му. Англійський сонет складається з трьох катренів і двох рядків.)

— Що, на вашу думку, є головним для Шекспіра? (Любов.)

— Який з проаналізованих сонетів вам сподобався найбільше? Чому саме?

— Чи є у вас улюблений сонет В. Шекспіра? Прочитайте його.

— Які особливості англійського Відродження?

— Яку роль у житті англійського суспільства відігравав театр?

— Згадайте, хто з письменників помер в один день із Шекспіром? (Сервантес.)

— У чому полягає суть «шекспірівського питання»? У зв’язку з чим воно виникло?

— Назвіть основні періоди творчості Шекспіра.

— У чому полягає особливість шекспірівського сонета?

— Яка тематика сонетів англійського митця?

V.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Проаналізувати письмово один із сонетів В. Шекспіра (на вибір). Прочитати трагедію В. Шекспіра  «Ромео і Джульєтта»

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
Схожі матеріали