Зовнішні ознаки, стадії та біологічне значення втоми
Втома це складний процес тимчасових зрушень в фізіологічному і психологічному стані учня в результаті напруженої або тривалої роботи . Вона характеризується об'єктивними та суб'єктивними показниками .
До об'єктивних показників втоми можна віднести: розлад сну, головний біль, прискорення ЧСС, підвищення або зниження пітливості, можуть тремтіти повіки, руки, можливе виникнення болю у ділянці серця та шлунку.
Суб'єктивною ознакою втоми є відчуття втомленості, яке пере живається учнем, як своєрідний психічний стан. Його компонентами є:
відчуття знесилення, коли учень відчуває, що не в змозі належним чином продовжити роботу;
нестійкість і відволікання уваги;
порушення в моторній сфері - рухи сповільнюються або навпаки стають поспішними, нескоординованими;
погіршення пам'яті, мислення;
послаблення волі,рішучості, витримки, самоконтролю;
сонливість.
Слід також мати на увазі, що суб'єктивні оцінки втоми залежать від мотивації, заінтересованості в роботі, рівня домагань, відповідальності, емоційного стану. Особливу увагу необхідно приділяти якісним показникам, які більш адекватно характеризують розвиток втоми. При втомі робота, як правило, продовжується за рахунок вольових зусиль і резервних можливостей організму. Лише з часом виявляються очевидні ознаки втоми: рухи учня стають неточними, порушується координація, з'являються зайві рухи.
Залежно від функціональних зрушень в організмі розрізняють чотири ступені втоми.
Втома першого ступеня (мало виражена), або фаза початкових порушень реакцій, мало чим відрізняється від вихідного функціонального стану. Симптомами такої втоми є помилки при виконанні точних рухів з незначними м'язовими зусиллями в зв'язку з невідповідністю силових дій з боку учня. При цьому з помірними і максимальними зусиллями виконуються без істотних змін.
Втома другого ступеня (помірна) характеризується незначним зниженням працездатності і витривалості, загальна працездатність близька до вихідного рівня. Зрушення виявляється в збільшенні кількості помилок при виконанні дій, які вимагають незначних або максимальних м'язових зусиль. При цьому перші виконуються з надмірними зусиллям, а другі - з меншими порівняно з вихідними значеннями.
Втома третього ступеня (виражена) характеризується відчутним зменшенням працездатності і витривалості рухового апарату. Час реакції збільшується, швидкість оптимальних і максимальних зусиль зменшується. Мінімальні м'язові зусилля виконуються з надмірною силою в 2-2,5 рази, тобто мають місце чітко виражені парадоксальні реакції. Загальна працездатність зменшується.
Втома четвертого ступеня(сильно виражена) супроводжується ультра- парадоксальними реакціями. Всі позитивні сигнали учнем не сприймаються, а негативні викликають позитивні реакції, що приводять до помилок, травм.
В стані мало вираженої і помірної втоми трудова діяльність можлива, оскільки вона підвищує тренованість організму і може продовжуватися протягом третини робочого часу.
При вираженій і сильно вираженій втомі працездатність знижується, фізіологічна ціна роботи значно підвищується, а відповідальні процеси протягом 16-24 годин після роботи можуть бути недостатні , в зв'язку з чим несприятливі зрушення в організмі акумулюються. Якщо ці зрушення не проходять і за вихідні дні, то розвивається хронічна втома (перевтома). Якщо відновлювальний процес триває не більше 10-15 хв. то ступінь втоми незначний. Якщо період відновлення - 0,5 год. - середній ступень втоми. При сильній втомі - до 24 год.
