і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Акція
Вебінарний безліміт
Заощаджуйте понад 5000грн

Замовляйте усі свідоцтва за вебінари (понад 90 вебінарів)

з 12 липня
до 25 липня
199грн
з 26 липня
до 15 серпня
299грн
з 16 серпня
до 31 серпня
399грн
Активуйте «Вебінарний Безліміт» та отримайте
30 днів необмеженого доступу до 90 вебінарів
Предмети »

Зниклі села України. Історія села Роздольне

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної

державної адміністрації

КЗО «Дніпропетровська академія неперервної освіти»

Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету

Межівської селищної ради

КЗО «Новогригорівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

Межівської селищної ради»

Матеріали на обласний конкурс новітніх педагогічних ідей і виховних технологій «Виховуємо патріотів України»

Номінація: «Мій край – моя історія жива» (дослідницько-пошукові

краєзнавчі матеріали про минуле і сучасне рідного краю)

Краєзнавчо-дослідницький проект

«Зниклі села. Історія села Роздольне

Межівського району Дніпропетровської області»

Матеріал підготувала вчитель історії

Будаква Наталія Вікторівна

та члени історичного гуртка «Краєзнавець»

с Новогригорівка

2019

Назва навчального видання: Краєзнавчо-дослідницький проект «Зниклі села. Історія села Роздольне Межівського району Дніпропетровської області»

Тип видання: розробка краєзнавчо-дослідницького проекту в рамках обласного конкурсу новітніх педагогічних ідей і виховних технологій «Виховуємо патріотів України»

Повна назва навчального закладу: КЗО «Новогригорівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Межівської селищної ради»

Кількість сторінок 9

Останнім часом в Україні посилюється інтерес до історії рідного краю. Сьогодні під краєзнавством розуміють всебічне вивчення певної частини країни місцевим населенням, для якого ця територія вважається рідним краєм. Всебічне вивчення рідного краю передбачає дослідження його історії, господарства, природи, населення, культури і побуту.

Закономірним підсумком краєзнавчої діяльності членів гуртка «Краєзнавець» є представлення краєзнавчо – дослідницьких проектів. За період з 2012 по 2019 рік було представлені такі проекти:

  • «Історія мого села»

  • «Історія розвитку школи»

  • «Мій дід і прадід на війні»

  • «Історія мого родоводу»

  • « Вони навчали моїх батьків»

  • « Зниклі села. Історія села Роздольне Межівського р-ну Дніпропетровської обл-ті»

Мета проекту: популяризація історії рідного краю, пробудження почуття любові до своєї малої батьківщини і гордості за неї.

 Завдання проекту:

  1. Пробудження у вихованців інтересу до свого краю, його культури і традицій.

  2. Ознайомлення з історією свого краю.

  3. Активізація дослідницької краєзнавчої діяльності.

  4. Виховання любові до малої батьківщини, почуття відповідальності за її долю.

У посібнику поданий фактичний матеріал з історії, який дозволяє пов'язати загальні закономірності історичного розвитку країни з особливостями рідного краю. В роботі досліджується історія виникнення та розвитку села Роздольне Новогригорівської сільської ради. Матеріал викладається в хронологічному поряку та розбитий на декілька часових періодів: початок ХХ ст., радянська модернізація та Велика Вітчизняна війна, друга половина ХХ століття.

Дослідження спрямоване на задоволення навчальних інтересів, розширення кругозору, збагачення світогляду, реалізацію творчого потенціалу, розвиток емоційної сфери школярів, створення умов для формування відносин співробітництва між учителем та учнями.

Рекомендовано для використання не лише як краєзнавчий ілюстративний матеріал на уроках історії, а й як презентація на загальношкільних урочистих заходах.

Матеріал підготували: Будаква Наталія Вікторівна, вчитель історії та педагог-організатор КЗО «Новогригорівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Межівської селищної ради», спеціаліст І кваліфікаційної категорії та члени гуртка «Краєзнавець».

Вступ

У кожної людини є Батьківщина – країна, в якій вона живе і працює, та мала Батьківщина – місце, де вона народилася, де вперше відчула материнську ласку, почула материнську мову, де батько й мати навчали поважати людей праці й любити свій край -Україну. І якими б не були часи дитинства - спокійними і безжурними чи тривожними і, можливо, голодними, - доросла людина згадує їх із ностальгією. Куди б не закинула її доля, хочеться хоч на коротку мить повернутися в дитинство, до рідної хати, до батьківського порога. Неначе якась невидима сила тягне туди людину.:

Село! І серце одпочине.

Село на нашій Україні —

Неначе писанка село,

Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть сади; біліють хати,

А на горі стоять палати,

Неначе диво. А кругом

Широколистії тополі,

А там і ліс, і ліс, і поле,

І сині гори за Дніпром.

Сам Бог витає над селом...

З такою ж любов’ю згадує своє рідне село кожний українець. Бо саме з любові до своєї родини, до свого села чи міста починається любов до Батьківщини.

Історія України складається з історії її міст і сіл. Наша українська земля дуже багата містами, містечками та селами, але, нажаль, останнім часом карта Україна змінюється, на ній зникають села. Наша українська земля дуже багата містами, містечками та селами, але нажаль останнім часом карта Україна змінюється, на ній зникають села.

Так і наші учні, під час одного з уроків історії зацікавилися історією зниклого вже села Роздольне, що знаходилося на території Новогригорівської сільської ради.

Вивчення історії села Роздольне шляхом пошуково –краєзнавчої роботи створило надійну основу для духовної єдності поколінь, сприяло розвитку творчого мислення, формуванню власного погляду та критичного ставлення до інформації, розвитку в учнів інтересу і поваги до історії й культури свого та інших народів.

Історія рідного села, рідного краю гідна того, щоб її не просто знали, а й пишалися, досліджували. Історія нашого села – дорогоцінна спадщина. Кожна людина прагне знати, що відбувалося на землі, де вона народилася й живе, що було до неї, як жили її предки.

Ми були б щасливі, якби наша праця викликала інтерес до історії нашого старостинського округу і залишила в серцях односельчан безмежну любов до рідного краю.

Виступ учасників проекту

Село Роздольне, більше його називали як хутір Роздольний, виникло на початку 30-х років у перед колективізацією. Першими переселенцями були жителі Полтавщини сім’ї : Трутень Івана, Дмитренко Кирила, Тарана Петра, Цимбал Івана,

Ткаченко Корнія, Симергій Євгена, Ільченко Федора, Писаренко Кирила та інші. Пізніше у 1949р до села приїхали ще переселенці із Західної України.

З свідчень Г.Я. Комаревської: «Життя нового села розпочалося із розбудови. На розбудовах Роздольного працювали непокладаючи рук як дорослі, так і діти. І виросло село, хоч і невеличке, лише 42 хати, але дуже красиве. Вулиці, коротенькі, але чепурненькі простяглися рядком, а посередині розмістився вигін, на якому діти грали «в м’яча».

Жителі села були справжніми трудівниками, - як згадує Ганна Яківна Комаревська, - люди тяжко працювали, хто біля волів хто біля корів.

Ганна Яківна Комаревська

«Мій батько, - згадує Ганна Яківна, - помер ще молодим. Я була ще дуже маленькою. Сім’я у нас була велика: чотири тітки, бабуся, мама, нас троє. Жили з мамою з 1937 року, потім проживала з тіткою і бабусею. Мама тяжко працювала, з косарок скидала, скирдувала, а ми самі гуляли. до ночі. Хатки ловкі були і культурні, правда, криниця з питною водою була лише одна на все село, та всим вистачало. Дітей у сім’ях було багато,та школи в селі не було. Початкову освіту здобували у Красногорівці, а середню у Слов’янці. Недивлячись на бідне життя, наше дитинство було щасливе, ми дихали свіжим повітрям, гралися і допомогали дорослим. Та мирне наше життя перервала страшна трагедія – Велика Вітчизняна війна».

Про ті страшні часи розповідає також і Тетяна Яківна Кривуля, жителька Новогригорівки: «Я хоч і була ще малою, але пам’ятаю як хати горіли, людейзганяли у балку й розстрілювали» - згадує Тетяна Яківна.

Лях Володимир Кирилович1935 року народження, мешканець с. Красногорівка про свій рідний хутір Роздольний та про свою сім’ю розповідає: «Хутір виник на початку 30-х років з мешканців Полтавщини. Тут створили третю бригаду колгоспу «Червоний прапор».

Жителями села були:

Трутень Іван Федорович

Дмитренко Кирило Федорович

Ткаченко Ольга

Ільченко Марія

Таран Петро

Цимбал Іван Іванович

Ткаченко Корній

Стружко Іван

Кудря Любов

Симергій Евген

Ільченко Федор

Терешко Микола

Тригуб Варвара

Писаренко Кирило Федорович

Скляр Варвара

Белан Андрій

Щирба Сергій

Бондаренко Степан

У 1949 році до Роздольного прибули переселенці із Західної України. У селі була бригада (коні, воли) для обробітку землі»

Трудові будні селян

Жінки обробляють землю

Та страшне горе – війна перервала мирну працю селян. Із нашої сім’ї на фронт забрали чотирьох чоловіків, мого батька: Лях Кирила Семеновича (був офіцером «Червоної Армії»), Лях Івана Семеновичаін, простий хлопець із маленького села був вартовим у Кремлі), Лях Охріма Семеновича та Лях Петра Семеновича. Нажаль, до дому повернулися лише Охрім та Петро.

Лях Іван Семенович

Лях Кирило Семенович

В кінці вересня 1943 року село майже повністю було спалено (залишилося лише 7 хат).

Після війни село почало відроджуватися, але через неперспективність

(не було школи, електрофікації), люди почали переїздити до Новогригорівки та Красногорівки і там будуватися. В Новогригорівку переїхали сім’я Лупінус, Астина до Дніпропетровська, ще частина до Добропілля. В Красногорівку переїхали – Дмитренко, Лещенко, Дорош.

Висновки

Таким чином, як господарі суверенної України, школярі мають долучитися до вивчення культурного та історичного спадку рідного краю, усвідомити, що від них залежить історична пам'ять майбутніх поколінь. Краєзнавство, яке є безцінною скарбницею збереження історичного досвіду багатьох поколінь наших земляків, є ключовим у національно-патріотичному вихованні учнівської молоді. Ураховуючи важливу роль краєзнавчого руху члени гуртка «Краєзнавець» ( керівник Будаква Н.В.) реалізували проект «Зниклі села. Історія села Роздольне Межівського району Дніпропетровської області».

Ефективність краєзнавчої роботи значною мірою залежить від реалізації діяльнісного підходу. Особистість громадянина-патріота формується інтенсивніше, якщо він любить Батьківщину не на словах, а й на ділі, якщо бере реальну участь у діяльності, в якій апробуються на практиці громадянські цінності, якщо ця діяльність торкається його почуттів, відповідає його потребам та інтересам. У краєзнавчій роботі, як напрямку виховання, особливого значення набуває особистісно орієнтований підхід, коли в центрі освітньо-виховного процесустоять інтереси дитини, її потреби та можливості, права окремого індивіда, його суверенітет. Лише завдяки співпраці школи, батьків та учнів можна реалізувати модель виховання громадянина – патріота. Реалізований колективний проект «Мій рідний край – моя історія жива» і є тим інструментом, який на практиці сприяє процесу виховання засобами краєзнавства.

Використана література

- Архівні документи з сільської ради, шкільного краєзнавчого музею:

1.Історія мого села.

2.Свідчення очевидців

3. Історія міст і сіл Української РСР : Дніпропетровська область
Рік видання: 1969

9

Опис документу:
Дослідницька робота з історії рідного краю. Виконана членами історичного гуртка "Краєзнавець" КЗО "Новогригорівська ЗШ І-ІІІст Межівської селищної ради. В даній роботі використано місцевий краєзнавчий матеріал, архівні дані Новогригорівського старостинського округу Межівської селищної ради.Мета проекту: популяризація історії рідного краю, пробудження почуття любові до своєї малої батьківщини і гордості за неї.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Українська мова у професійній діяльності державних службовців. Публічна комунікація»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн
354 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти