і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Зірка Мензатюк. Пригодницька повість «Таємниця козацької шаблі»

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Навчальний предмет. Українська література. 5 клас

Розділ. Історичне минуле нашого народу

Тема. Зірка Мензатюк. Пригодницька повість «Таємниця козацької шаблі». Важливість знань про історичне минуле.
Тип уроку:
урок узагальнення та систематизації знань.
Мета: опрацювавши повість Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», з'ясувати її ідейний зміст, пізнавальне та виховне значення; зацікавити учнів творчістю сучасної письменниці, формувати мотивацію до читання;
розвивати самостійність мислення, увагу, зв'язне мовлення, уміння аналізувати і порівнювати поведінку героїв та робити висновки; удосконалювати навички творчого переказування та виразного читання;
cприяти вихованню національної свідомості, патріотичних почуттів, поваги до героїчного минулого нашого народу.
Методи та прийоми:
асоціативний кущ "Шабля", учнівські повідомлення, робота з текстом твору, виразне читання, творчий переказ, бесіда, самооцінювання, взаємооцінювання, інтерактивні вправи:
« Мікрофон», « Незакінчене речення», випереджальне завдання (буклет про життєвий і творчий шлях Зірки Мензатюк), робота в групах.

Обладнання:
мультимедійна презентація, портрет письменниці, титульна сторінка повісті «Таємниця козацької шаблі», скорочений варіант тексту , книга «Таємниця козацької шаблі», таблиця «Характеристика образів Наталки та Антипа», асоціативний кущ « Шабля», обладнання для мультимедійної презентації, тлумачний словник, карта України , відеофільм « Єдина країна»

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.
- Доброго дня, діти!
- Щодня ми бажаємо оточуючим доброго дня чи ранку. Ми зичимо людям добра і навзамін розраховуємо відчути їх добро. Адже добро – одна із визначальних цінностей у нашому житті, які наповнюють його сенсом. І я хочу побажати доброго здоров'я вам і вашим рідним, доброго настрою сьогодні й щодня, добрих людей навколо, добрих слів і добрих справ!
II. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
- Сьогодні на уроці ми будемо працювати над повістю Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», яку ми опрацьовували на попередніх уроках. У цьому творі дивним чином тісно переплітаються історичні факти і детективні пригоди, минуле і сучасне, реальність і фантазія, добро і зло. Не завжди те, над чим варто задуматися, привертає нашу увагу під час читання художнього твору. Тому сьогодні ми спробуємо зануритися у ті життєві глибини, які для нас приготувала авторка. Зірка Захаріївна стверджує, що література повинна готувати дитину до дорослого життя, допомагати їй пізнати себе, оточуючих людей, світ навколо.
- Перед нами стоять завдання:
1) поглибити розуміння змісту повісті "Таємниця козацької шаблі";
2) удосконалювати навички роботи з текстом;
3) розвивати увагу, пам'ять, зв'язне мовлення;
4) виховувати патріотизм і повагу до минулого нашого народу.
На домашнє завдання вам потрібно було дочитати повість та підготувати інформацію про історико-архітектурні пам'ятки України. Перевірку домашнього завдання ми будемо здійснювати упродовж усього уроку.
Запис числа та теми у зошити.
III. Актуалізація опорних знань.
1. «Що я знаю про автора?» ( Презентація інформаційного буклета про життєвий і творчий шлях Зірки Мензатюк (випереджальне завдання).
Узагальнення учителя.

2. Літературний диктант
Завдання: визначте, які з наступних тверджень є правдивими, а які помилковими.

  1. У Богдановій квартирі вподобав собі з'являтися один привид, дуже патріотично настроєний (так).

  2. Загадкова реліквія загублена на старому бойовищі, можливо, у замку чи фортеці на заході України (так).

  3. Привид намагався розповісти про острови Баунті й золотого божка (ні).

  4. Битва війська Богдана Хмельницького з поляками була в червні 1651 року (так).

  5. Наталка в колодязі знайшла монету та самоцвіти (ні).

  6. У Берестечко люди з'їдуться в дев'яту п'ятницю після Великодня (так).

  7. Наталка загубилася в Берестечку й у неї викрали гроші (ні).

  8. Наталка дізналася, що чимало шабель знищено, тому що з них робили найкращі ножі, щоб колоти свиней (так).

  9. Батьків Наталки заарештували за крадіжку картини в Олеському замку (ні).

  10. Король Ян Казимир зібрав, кого лише міг, стягнув до Берестечка пів-Європи, аби тільки здолати повсталу Україну (так).

  11. Король зрадів, коли козаків перемогли (ні).

  12. Пісня про Хмельницького допомогла розгадати загадку (ні).

Оцінювання: за кожну правильну відповідь 1 бал ( взаємоперевірка ).


IV. Робота над повістю «Таємниця козацької шаблі».
1. Вступне слово вчителя.
- Чи любите ви мандрувати?
- Яким способом ви подорожуєте?
- Чи була у вашому житті подорож, яка запам'яталася вам особливо?
- Куди ви мрієте здійснити подорож у майбутньому?
Полюбляє подорожувати і Зірка Мензатюк. «Причому, то мають бути «дикі» мандри з наметом, наплічником — по місцях, які не затоптали туристи. Казанок на багатті, лисиця, яка вночі цупить нашу ковбасу, проблеми з грозою чи вітрюганом, що серед ночі зриває намет — оце мені саме всмак», — говорить письменниця.
Саме з таких мандрівок із дочкою та чоловіком і народився задум повісті, з якою ми знайомимося сьогодні, – «Таємниця козацької шаблі». Як зазначає авторка, спершу вона хотіла написати про пригоди з чарівним автомобілем. Але в повісті мав бути мотив, заради якого здійснюється подорож. Цим мотивом стала козацька шабля.
2. Асоціативний кущ «Шабля» ( складання на дошці)
- Які асоціації викликає у вас слово «шабля»? Запишіть їх методом ґронування.
( орієнтовна схема)

шабля

скарб

кров

мужність

битва

музей

реліквія

козаки

3. Учнівське повідомлення про козацьку шаблю.
ШАБЛЯ – різновид холодної зброї. Вона має клинок ( довжиною більше 100 см) , хрестовину (гарду) та руків'я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків'я. Зразки шабель, які ми бачимо, вказують, що козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою.
Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою.
Окремо треба наголосити на особливому значенні шаблі для козака-лицаря. У козацькому середовищі ставилися до шаблі як символу військової звитяги. Козаки повсякчас удосконалювали свою техніку шабельного бою.
Шабля завжди посідала визначне місце у свідомості українців, асоціюючись у першу чергу з козаком – захисником Вітчизни. Оспівана великим Кобзарем як невід'ємний супутник українського лицаря, шабля фігурує у величезній кількості українських народних дум, поезій, прислів'їв та приказок:
Шабля – це зброя,
Шабля – це правда,
Шабля козацька – це сила і влада!
• Береженого бог береже, а козака шабля стереже.
• Дай Боже воювати і шабель не виймати.
• Кінь, шаблюка, вітер в полі – і ніхто не здолає козацької волі!
• Козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного.
• В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою.

4. Робота над змістом повісті.
- Яка ж таємниця пов'язана з козацькою шаблею у повісті?
- Що дізналися Руснаки про старовинну реліквію від привида?
- Де вирішили шукати шаблю в першу чергу? Чому?
- У який день сім'я Руснаків потрапила у Берестечко?
- З ким познайомилася Наталка у Берестечку?
- Що ви знаєте про пластунів?
(Пласт українська дитячо-юнацька організація, метою якої є сприяння всебічному патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі, виховання свідомих, відповідальних громадян місцевої, національної та світової спільноти.)

- Які видіння бачить дівчина? Навіщо письменниця уводить до повісті картини бою?
- Що вас найбільше вразило у оповідях про битву під Берестечком?
- Де ж було знайдено старовинну шаблю?
- Хто допомагав сімейству Руснаків, а хто заважав? Як саме?
- Чи хотіли б ви бути учасниками таких пригод, які пережили наші герої? Яких саме?
- А яких пригод ви б хотіли уникнути?
5 . Робота з текстом.
Учитель: ви чудово пам'ятаєте текст, а може хтось пригадає, як звучала загадка в повісті (учні відповідають: не горіх, а тверде; не пани, а в узорах жупани; стрілець їх сватав, та й голову склав).
- Які знання знадобились героям, щоб відгадати цю загадку?
- А ви полюбляєте розгадувати загадки? Тоді наступнє завдання для вас.
6. «Розгадайка».
Завдання: розгадайте 7 загадок, а відповіді запишіть у стовпчик і прочитайте закодоване слово.

Цих загадок рівно сім,
Пропонуємо всім
Їх сумлінно розгадати
Та у стовпчик записати.
З перших літер скласти слово,
Якщо впорал
ись - чудово!

1. Коли все в тебе гарно,
Коли день пройшов не марно,
Наче квітка розквітаєш,
На обличчі її маєш.
Посміхаються вуста.
Що це? Відповідь проста.

2. У ньому сторінок багато,
Там і будні, там і свята.
Він події позначає,
Історичні дати знає,
Та рахує залюбки
Тижні, місяці, роки.

3. Ось стоїть біленька хата -
Там твої матуся й тато,
Твої сестри та брати
І, звичайно, там є ти.
Ще бабусі, дідусі, Зібралися геть усі!
Бути в кожного повинна
Дружня та міцна _ _ _ _ _ _!

4. Рідну мову я вивчаю,
З літер уже слова складаю.
Помічниця ось моя -
Букви в ній від А до Я
Стали лагідно в рядки.
Що це, знають малюки?

5. І вареники в сметані,
І крученики духмяні,
Сало, терте з часником,
Борщ червоний з буряком.
Одним словом як назвати,
Щоб гостей почастувати?

6. Вони смачненькі та чорненькі,
У ґрунт попали навесні,
Тепер із них у полі зріють
Яскраві соняхи рясні.
А згодом буде і олія
Прозора, жовта, запашна.
Їх можна з друзями лузати.
Про що ця загадка, хто зна?

7. Цей фахівець нам розказав
Про долі націй та держав,
Де наші пращури жили,
Які в них звичаї були?
Які одежа, посуд, хата,
Та ще цікавого багато.
Розкопки буде він вести,
Щоб нам минуле довести.

Відповіді на 7 загадок:

У смішка
К алендар
Р одина
А бетка
Ї жа
Н асіння
А археолог

Учитель: ви розгадали сім загадок. На уроках літератури ви дізналися про магію чисел, зокрема, цифри сім.
- Як ви вважаєте, де в повісті зустрічається ця загадкова цифра сім?
( Очікувана відповідь: у повісті згадується сім історичних пам'яток України: Тараканівський форт під Дубно, замок у Дубні, замок-палац у Підгірці, Олеський замок, фортеця у Кам'янці-Подільському, Хотинська фортеця та Козацькі Могили у Берестечку).
Подорожуючи Україною, Руснаки проїжджають повз річки, минають села. Які цікаві, а то й дивні назви, що зустрічалися на їхньому шляху, вам запам’яталися? (Річки Дніпро, Ірпінь, Іква, Здвиж, Тетерів, Горинь, Золочівка, Стрипа, Серет, Гнізна, Золота Липа; села Кобиловолоки, Болязуби, Ракобовти, Паликорови, Печихвости, Ставища, Мрія, Царівка.)
7. Географічний маршрут подорожі
- Укладіть географічний маршрут подорожі сім’ї Руснаків.
О р і є н т о в н е в и к о н а н н я.
Київ → Дубно (Дубенський замок) → Тараканівський форт → Берестечко (Козацькі Могили) → Підгірці (Підгорецький замок) → Олесько (Олеський замок) → Кам’янець-Подільський (Кам’янець-Подільська фортеця) → Хотин (Хотинська фортеця)
8. Віртуальна подорож архітектурно-історичними пам'ятками України.
- Думаю, ніхто з вас не відмовився б разом із сімейством Руснаків відвідати ті замки та фортеці, у яких побували вони під час пошуків шаблі. І я запрошую вас у віртуальну подорож до цих визначних місць, яку ми здійснимо з допомогою наших екскурсоводів. А також пригадаємо, які події повісті пов'язані з цими місцями.

Слайд 1
Дубно
Замок в Дубно розташований на одному з мисів річки Іква серед болотистої місцевості. Перший замок тут з"явився в 1492 році, а збудував його князь Костянтин Острозький. За всю свою історію замок жодного разу не було захоплено, незважаючи на спроби татар, козаків, росіян і шведів. Зараз територія замку є Державним історико-архітектурним заповідником.
Слайд 2
- Чим замок у Дубно не сподобався Наталці?
-Яка несподівана зустріч здивувала Наталку?
- На який вчинок підмовив Антип дівчинку?

Слайд 3
Тараканівський форт
Розташований за три кілометри від Дубно і за півтора від села Тараканів. Офіційно закритий об'єкт перебуває у аварійному стані. Побудований наприкінці ΧІΧ століття як військове укріплення. Муровані будівлі ховаються у товщі землі. За зовнішнім муром є кілька ходів усередину. Один, найцікавіший, веде через тунель, але без ліхтарика туди краще не потикатись. Ще є прохід між стінами – там помітна стежина, яка змійкою в'ється у бур'янах. У лабіринтах форту легко можна заблудитися, а то й потрапити у пастку.
(Виразне читання від імені героя уривку з розділу 5)

Мені з великими труднощами вдалося умовити батьків повернути до Тараканівського форту. Адже я пообіцяла Антипу зберегти таємницю від усіх. Коли ми з'їхали з траси і потрапили на ґрунтівку з вибоїнами, тато, певно, жалкував, що піддався на мої умовляння. Та ось ми дісталися до заповітного місця. Я оцінила хитрість Антипа, який порадив заходити у форт саме з цього боку. Тут була круча, дертися на яку батьки точно не захочуть.
Але я й сама розгубилася, коли залізла на пагорб: ніде не було видно нічого подібного на форт. І лише коли спустилася вниз, побачила вмуровані у землю каземати, замасковані від стороннього ока. Тут було так порожньо і тихо, що аж моторошно. А коли я зрозуміла, що до місця зустрічі треба буде йти через темний тунель – мені стало страшно... Але так цікаво... і я ступила в пітьму. Спочатку було нічого, але згодом у тунелі щось зашуміло, залопотіло, і я з переляку щодуху рвонула вперед. Серце шалено гупало в грудях, мене огорнув жах, бо я раптом задумалася, як же вертатимуся до батьків. Нізащо у світі я більше не зайду в той тунель!

Раптом я побачила те місце, де Антип казав мені заховатися, потім почула голоси і прожогом кинулася в один із темних ходів. Я впала вниз, провалилася... Мені було так боляче, бо коліна я обдерла до крові... Але по-справжньому я злякалася, коли зрозуміла, що потрапила у глибокий кам’яний колодязь, з якого немає виходу. І я закричала, але ніхто не прийшов мені на допомогу.

Скоро мені страшенно схотілося їсти і пити. А ще розбурхалася моя уява, яка підказала мені, як у газеті напишуть про мужню дівчинку(тобто про мене), яка пожертвувала своїм життям, рятуючи старовинну реліквію. Я уявила, як буде плакати мама, утративши єдину донечку. І я гірко заридала! Не знаю, скільки часу промайнуло в сльозах. Аж раптом я почула знайомі голоси, і нарешті мене витягли із колодязя – я потрапила в мамині обійми і розплакалася ще дужче. А коли зрозуміла, що Антип свідомо направив мене у цю пастку, то навіть розгубилася, бо не могла уявити, навіщо це йому. Потім мені довелося вислухати лекцію від батьків. А заперечити не було чого – я зрозуміла, що винна, і тому мовчала.
Слайд 4
- Чому Наталка пішла у форт без батьків?
-Як дівчинка потрапила в пастку?
- Про що думала Наталка у колодязі?

Слайд 5
Берестечко
А про яке місто говорить мати Наталки на початку повісті: «Кожен порядний українець має побувати в ...» (Берестечку). Чому це так важливо? Що ви дізналися про це місце зі сторінок повісті? (учні відповідають).-
Історичний коментар учителя
Поблизу міста Берестечка на Волині знаходиться місце знаменитої драматичної битви загонів Богдана Хмельницького з польським військом у 1651 році. Ця битва закінчилася поразкою козаків, бо у розпал бою їх зрадили союзники – кримськотатарське військо на чолі з ханом залишило поле бою, прихопивши з собою і Богдана Хмельницького, який намагався їх повернути. Козацьке військо лишилося без свого ватажка. Полковники вирішили припинити бій і відступати через болота. Для прикриття відходу основних частин було залишено кілька невеликих загонів – усього близько трьохсот козаків. Усі вони загинули.
Їхні останки лежали в торфі 300 років. Разом із мушкетами, шаблями, кулями, ложками, одягом та іншими предметами побуту. Зараз знайдені речі можна побачити у музеї, який неофіційно ще називають "Козацькі могили".
Виразне читання учнями уривків, де змальовано останній бій козаків (від слів «Їх стояло три сотні...» (ст. 76-77) до «Лицарська смерть козакові дорожча» (ст. 78-79)
Слайд 6
- Якими постають козаки з цих уривків?
-Яка риса була визначальною, найважливішою для справжнього козака? («мікрофон»)
-Не випадково саме у Берестечку відбулася і фатальна зустріч Наталочки з Антипком, коли вона не побоялася укласти угоду навіть із чортиком. Аби лиш відшукати шаблю.

-Вирушаємо далі на пошуки шаблі.
Слайд 7
Підгірці
Замок у Підгірцях – один із кращих зразків палацових будівель Європи. Колись палац вражав красою, багатством і пишнотою. За свою історію замок зазнав змін, переходив з рук в руки, аж поки в радянські часи не перетворився на туберкульозну лікарню. Колись тут знімали сцени відомого фільму «Д'Артаньян і три мушкетери». Зараз Підгорецький замок закрито – реконструкція. А поки що тут можна подивитися експозицію у підвалі. Табличка на дверях привітно застерігає, що вразливим особам спускатися не варто. І все через Білу Даму, привид якої з'являється у підземеллі час від часу.
Слайд 8
-Як сімейство Руснаків замість Олеського замку потрапило в Підгірці?
- Чому Наталка без остраху пішла на дивний нічний бал?
-Як вона врятувалася від нечистої сили?

Слайд 9
Олеський замок
Понад шість століть минуло з того часу, як виник на високому пагорбі у Олеську замок. Підвищення, на якому збудували замок, було основою укріплення. Нижче, по схилу гори, кільцем проходив вал із частоколом, а далі вал з водяним ровом. Навколо заболочена непрохідна рівнинна територія. На вершині пагорбу було збудовано фортечний, овальний у плані мур. Кілька разів замок був зруйнований і відбудовувався. У одній із кімнат знайдено скарб. Зараз замок відреставрований. У ньому створено музей-заповідник "Олеський замок" та відділ Львівської картинної галереї.

Слайд 10
- Яка неприємність сталася з Руснаками в Олеському замку-музеї?

Слайд 11
Кам'янець-Подільський
Кам'янець Подільський – місто, в якому споруджено фортецю, що не має аналогів у Європі... Легенда говорить, що коли турецький султан Осман ІІ, тримаючи Кам'янець в облозі, запитав: «Хто збудував це укріплене місто?». У відповідь почув: «Сам Бог». «То нехай же Бог і здобуває його!» – сказав султан і, знявши облогу, відступив. Так за Кам'янець – Подільською фортецею закріпилася репутація "побудованої рукою Бога". Природа подарувала фортеці високі прямовисні береги і широке русло річки , а людина спорудила високі стіни з амбразурами.
Слайд 12
- Як Наталчин тато здогадався про відповідь на загадку? Що йому допомогло?

Слайд 13
Хотин
Це найстаріше місто Чернівецької області, яке уже відсвяткувало своє 1000-ліття. Фортецю кілька разів руйнували і відбудовували. Вона переходила з рук у руки, нею володіли і польські королі, і турецькі феодали, й українські козаки. У 1621 році під стінами фортеці відбулася нерівна битва польсько-козацького війська проти численної турецької армії. Тоді і склав свою голову легендарний гетьман Петро Сагайдачний. З 2000 року тут створено історико-архітектурний заповідник.
Із пагорба добре можна роздивитися хотинську фортецю. Уважніше придивіться до замкових стін: їх опоясує орнамент з червоної цегли, що нагадує зразки подільської народної вишивки. Нижні чотири ряди утворюються прямокутниками, а верхні два – трикутниками, увінчаними хрестами. Ось вам і «в узорах жупани».

Слайд 14
- Назвіть усіх, хто зібрався біля Хотинської фортеці на місці продажу шаблі?
-Як намагалися переконати того, хто знайшов шаблю, не продавати її абикому, щоб зберегти старовинну реліквію на батьківщині?

- Герої повісті шукали втрачену шаблю-реліквію, цінну річ, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, пошану до історичного минулого, любов до України.
-Як одним словом ми можемо назвати таких людей?
-Хто у повісті є патріотами? Чому?

9. «Незакінчене речення»
(Продовжити речення «Патріот – це той, хто...»)
Патріот ─ той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги.

- А хто протистоїть патріотам? Чому?
- Хто зможе продовжити речення: «Я – патріот України, тому що...»?

10. Робота в групах. Характеристика образів Наталки та Антипка.
(І група – дібрати риси характеру, властиві Наталці – не менше 6 – і заповнити їх у таблицю.
ІІ група - дібрати риси характеру, властиві Антипу, – не менше 6 – і заповнити їх у таблицю.

ІІІ група – проаналізувати поведінку героїв і зробити висновок, які вчинки гідні поваги, а які заслуговують на осуд; записати їх у 2 колонки)

сміливість хитрість
довірливість підступність
уміння дружити самовпевненість
патріотизм безжальність
розвинута фантазія відсутність патріотизму
любов до пригод нахабство
наполегливість насмішкуватість

- Хто з героїв вас приваблює більше? З ким із них ви б хотіли дружити? Чому?
- Які риси хотіли б виховати в собі?
-А якби Наталка й Антип жили в часи козацтва, ким би вони могли стати?
VІ . Підбиття підсумку уроку

1. Гра «Впізнай героя»

« Ти смілива і … гарна» (Наталка)

« …який хоч і крутив дулі , проте палко переймався долею національної реліквії» (Привид)

«Хлопці стояли , мов гетьмани: поважні, виструнчені , акуратні – по всьому видно , що то українські лицарі, ще й численні нашивки на їхніх рукавах виглядали так значимо»(Северин та Василь)

« татів приятель … історик, мандрівник і взагалі вельми цікавий чоловік» (Дядько Богдан)

«… модного , розумного , упевненого в собі» , «кульгавого хлопчика , елегантного , прилизаного , з двома горбочками на голові» (Антипчик)

2. Оцінювання.
3. Взаємооцінювання.
4. Корекція оцінок.
Учитель: наш урок завершується, крок за кроком ми дійшли висновку, що наша сила, як і сила героїв повісті, - в ЄДНОСТІ. Усі ми – УКРАЇНЦІ, нас єднає Батьківщина, почуття любові до неї, поваги до її нелегкої, але героїчної історії. І я бажаю вам, щоб почуття єдності, товариськості та патріотизму не полишали вас протягом усього життя, як не полишали вони душі наших славетних пращурів - козаків! Адже непоборним є тільки той народ, який відчуває себе єдиним цілим.
Відеофільм « Єдина країна»
V. Домашнє завдання (на вибір).
1. Написати відгук на прочитану книгу
2. Скласти акровірш «Шабля».
VI. Рефлексія.
- Що символізує шабля у повісті? Чому саме їй присвячені детективні пригоди героїв?
- Чи потрібно було її рятувати? Навіщо?
- Що нам, українцям, треба берегти і захищати?
- Що було для вас цікавим на цьому уроці?
- Що він допоміг зрозуміти? Які думки і почуття він у вас викликав?
- Які висновки для себе ви зробили після уроку?

Додаток 1

Зірка Захаріївна Мензатюк (1954). Анкета

1. Ім’я. Зірка Захаріївна Мензатюк

2. Дата народження. 21 жовтня 1954 р.

3. Місце народження – с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області

4. Освіта - факультет журналістики Львівського університету

5. Сфера діяльності - кореспондент газети «Радянська Україна», в дитячому журналі «Соняшник» вела рубрики «Храми України», «Фортеці України», «Щоб любити», «Щоденник мандрівника»; в освітній радіопередачі для школярів «АБЦ» на Першому каналі Українського радіо - рубрики про святині України; письменниця, пише твори для дітей.

6. Твори. «Тисяча парасольок», «Арніка», «Мільйон мільйонів сестричок», «Наші церкви: історія, дива, легенди», «Київські казки», «Таємниця козацької шаблі», «Казочки-куцохвостики», «Катрусині скарби», «Як до жабок говорити», «Макове князювання», «Як я руйнувала імперію»

7. Відзнаки і нагороди

  • Літературна премія імені Наталі Забіли (2005).

  • Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва (2007).

  • Лауреат Міжнародного літературного конкурсу в США (2002).

  • Книжка «Казочки-куцохвостики» здобула титул «Книжка року 2006» у номінації «Дитяче свято».

  • Третя премія Міжнародної київської виставки-ярмарку «Книжковий світ» (2006) в номінації «Найкраща дитяча книга».

  • Друге місце у номінації «Підліткова та юнацька література» в XVI Всеукраїнському рейтинзі «Книжка року 2014».

8. Родина

Чоловік — Фіцич Степан Миколайович (1951–2014), народний артист України, соліст Національної опери України імені Тараса Шевченка.

Донька — Наталка Фіцич, тележурналіст одного із київських телеканалів; лауреат ХV Міжнародного телефестивалю в Барі (Чорногорія).

Зять — Володимир Ар'єв, фізик, журналіст, політик.

Внучка — Яринка, учениця середнього закладу м. Києва.

Додаток 2

Портфоліо повісті «Таємниця козацької шаблі» (2006)

1. Історія написання. Зірка Мензатюк дуже любить мандрувати. Під час мандрівок із дочкою та чоловіком і народився задум повісті. Як зазначає авторка, спершу вона хотіла написати про пригоди з чарівним автомобілем. Але в повісті мав бути мотив, заради якого здійснюється подорож. Цим мотивом стала козацька шабля.

2. Жанр. Пригодницька, детективна повість

3. Герої: дружна родина Руснаків: тато, мама, їхня донечка Наталочка; легкова машина на ім’я Машка; дядько Богдан (історик, мандрівник і взагалі вельми цікавий чоловік); національно свідомий, дуже патріотично налаштований привид; пластуни зі Львова Северин та Василь; родина національно несвідомих чортів: мати, батько та їхній син — молодий, чепурний чортик Антип; «Добірне товариство», яке складалось із чортів, відьом та відьмаків, пан Щуровський (нині щур) колись був козаком, який зрадив своїх у бою під Берестечком; миршавий, дебелий.

5. Композиція. 11 розділів + епілог

Розділ 1, у якому з’являється Машка

Розділ 2, у якому з’являється патріотично настроєний привид

Розділ 3, у якому з’являється елегантний незнайомець

Розділ 4, у якому плани несподівано міняються

Розділ 5, у якому ніхто не з’являється, натомість Наталка пропадає

Розділ 6, у якому Наталочка бачить тривожні видіння на полі Берестецької битви

Розділ 7, у якому з Антипом стається дивовижне перетворення

Розділ 8, у якому відбувається шалена гонитва і ще шаленіший бенкет

Розділ 9, у якому Олеський замок перетворюється на пастку

Розділ 10, у якому з Машкою стаються небезпечні дорожньо-транспортні пригоди

Розділ 11, у якому мандрівників підстерігають суцільні несподіванки

Епілог

6. Елементи сюжету

- Зав’язка. У пановій Богдановій квартирі на Русанівці уподобав собі з’являтися один привид, дуже патріотично настроєний. Саме він попередив про те, що має статися злочин: коштовну українську реліквію, старовинну козацьку шаблю мають за великі гроші продати за кордон. Де шукати реліквію привид пояснив жестами. Сім’я Руснаків на машині Машці вирушають на пошуки реліквії.

- Розвиток дій. У пошуках шаблі: від замку до замку з небезпечними пригодами

- Кульмінація. Разом із пластунами Северином та Василем Наталці вдається розгадати таємницю козацької шаблі. Зустріч всіх героїв у Хотинській фортеці. Намагання Миршавого продати шаблю Дебелому. Наступ привидів.

- Розв’язка. Миршавий віддає шаблю Наталчиній матері. Наталочка отримує відзнаку пластунських вмілостей.

- Епілог – шабля в руках актора козака Андрія під час виконання вистави «Запорожець за Дунаєм»

7. Географічний маршрут подорожі сім’ї Руснаків: Київ → Дубно (Дубенський замок) → Тараканівський форт → Берестечко (Козацькі Могили) → Підгірці (Підгорецький замок) → Олесько (Олеський замок) → Кам’янець-Подільський (Кам’янець-Подільська фортеця) → Хотин (Хотинська фортеця).

4. Тема: зображення подорожі сім’ї Руснаків у пошуках реліквії – козацької шаблі; опис небезпечних, часом смішних пригод Наталочки Руснак; мандри різними історичними місцями, де відбувались важливі події, битви, зустрічі; шалені перегони, небезпечна, сповнена містики і захвату мандрівка замками України у пошуках коз ацької шаблі.

8. Ідея: утвердження значення історичної пам’яті для сучасної людини; повага до пам’яток історії та культури; формування національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті; уславлення мужності, героїзму, винахідливості, рішучості Наталки та її друзів; засудження сил зла, жорстокості, корисливості, лжепатріотизму.

9. Висновки. Герої повісті шукали втрачену шаблю-реліквію, цінну річ, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, пошану до історичного минулого, любов до України.

Образ шаблі

Шабля – різновид холодної зброї. Вона має клинок ( довжиною більше 100 см) , хрестовину (гарду) та руків’я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків’я. Зразки шабель, які ми бачимо, вказують, що козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою.

Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою.

Окремо треба наголосити на особливому значенні шаблі для козака-лицаря. У козацькому середовищі ставилися до шаблі як символу військової звитяги. Козаки повсякчас удосконалювали свою техніку шабельного бою.

Шабля завжди посідала визначне місце у свідомості українців, асоціюючись у першу чергу з козаком – захисником Вітчизни. Оспівана великим Кобзарем як невід’ємний супутник українського лицаря, шабля фігурує у величезній кількості українських народних дум, поезій, прислів’їв та приказок:

•Шабля – це зброя, Шабля – це правда, Шабля козацька – це сила і влада!

•Береженого бог береже, а козака шабля стереже.

•Дай Боже воювати і шабель не виймати.

•Кінь, шаблюка, вітер в полі – і ніхто не здолає козацької волі!

•Козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного.

•В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою.

Образ Машки. Машина не нова, не вельми гарна, уже підстаркувата. Зате трішки чарівна. Коли треба, нікого не питаючи, мчить по дорозі швидше за нового іноземного джипа. Машка сама вмикає та вимикає звуковий сигнал, а якось її «ясні кришталеві очі» у потрібний момент своїм блиском легко розігнали всіх чортів та відьом під час їхнього бенкету в Підгорецькому замку, можна сказати – врятували Наталочці життя.

Наталочка Руснак – маленька довірлива дівчинка, якій довелося багато чого пережити. Через випробування до дитини

поступово приходить відчуття і розуміння національного. Кілька разів Наталочка зазирнула в минуле і саме тоді збагнула важливу річ: «Козаків перемогли. Але не покорили! Вони гинули, не піддавшись, не схилившись, лишаючи по собі невмирущу славу!» Національне треба відчути всім серцем, побачити на власні очі.

Риси характеру: сміливість, довірливість, уміння дружити, патріотизм, розвинута фантазія, любов до пригод, наполегливість

Батьки Наталки: свідомі патріоти, віруючі, люблять сівати українських пісень, поважають та знають історію своєї батьківщини, мама членкиня Союзу українок, Сестринства святої княгині Ольги й Товариства української мови “Просвіта”;

Чортяча родина: мати, батько та їхній син – молодий, чепурний чортик Антип. Саме вони полюють на козацьку шаблю, аби швидше спекатися священної реліквії, бо не хочуть, щоб у персонажів книжки відродився патріотизм. Тож чорти з усіх сил заважають національному пробудженню, особливо серед молоді – хай краще телевізор дітки дивляться.

Риси характеру Антипа: хитрість, підступність, самовпевненість, безжальність, відсутність патріотизму, нахабство, насмішкуватість

Додаток 3

Короткий переказ повісті

Жила собі на світі звичайна, трохи вже підстаркувата легкова машина на ім’я Машка. І були в неї хазяїн, хазяйка та ще й хазяйська дочка Наталочка. Настало літо, й вирішили вони всі поїхати на море, бо ж канікули, відпустка та ще й погода пречудова. Аж раптом.. У пана Богдана – друга Руснаків, відомого історика, уподобав собі з’являтися один привид, дуже патріотично настроєний. От з нього все і почалося. Бо саме він попередив про те, що має статися злочин: коштовну українську реліквію, старовинну козацьку шаблю мають за великі гроші продати за кордон. Але, як відомо, привиди не розмовляють. Тому пояснити, де шукати реліквію, привид міг лише жестами, часом загальнозрозумілими. А коли хвилювався, то бувало що і непристойними. І сім’я Руснаків (тато, мама та дівчинка Наталка) на машині Машці вирушають на пошуки реліквії.

Нелегко було маленькій і довірливій героїні повісті – Наталочці у пошуках шаблі. Чого лишень їй довелось пережити: головою шубовснути у брудну воду, у Тараканівському форті, де багато усіляких пасток для ворогів, гепнутись у глибокий кам’яний колодязь. Ні крик, ні плач не допомагали їй вибратись нагору. Бідна дівчинка вже й уявила, що коли її знайдуть, то буде запізно. «У газетах напишуть про мужню дівчинку, яка, рятуючи національну реліквію, пожертвувала власним життям. Так і напишуть: «віддала своє молоде життя», то буде гарно і зворушливо...». Але Наталочку врятували... до наступної пригоди. Цього разу їй довелося краплею власної крові скріпити невигідну угоду з юним чортиком Антипом, згодом ще й побувати на відьомсько-чортівському бенкеті у Підгорецькому замку. Як же вона, звичайна дівчинка, ніяк не відьма, туди потрапила? Бо була дуже допитливою. Пішла туди, куди її ніхто не кликав. За позолоченою каретою по двору зайшла Наталочка до розкішної зали замку. І кого вона там побачила? «Добірне товариство» з гарно вбраних панів та панянок. Але з якимись дивними прикрасами. У тієї пані в якості прикраси сиділа жива жаба на шлейфі. «В тої на шиї теліпався золотий скелетик, в іншої голову обвивав вуж, в того на зап’ясті зблискував череп, а замість ґудзиків біліли кістки». Затесався серед них і один козакощур .Усе це товариство виявилось несправжнім і складалось із чортів, відьом та відьмаків. А пан Щуровський (нині щур) колись був козаком, який зрадив своїх у бою під Берестечком. Тепер живе по свинарниках, харчується покидьками. Адже зрадників не приймає земля. І навіть полунично-вершковий торт, яким пригостили Наталочку, теж виявився всього-на-всього «шматком свіжого коров’ячого гнояка, загорнутого у лопух». Але задушити і розтерзати дівчинку, так би мовити, «герої» повісті хотіли по-справжньому. Врятувала її машина Машка. А потім була гонитва на дорозі, як у детективному кіно. То чортик Антип найняв мордоворотів у чорних масках, щоб вони зупинили машину Руснаків. Ті поклали впоперек дороги чималу колоду. Здавалось, що зіткнення неминуче. І раптом позаду засигналила вантажівка. То знайомий Руснакам водій показував татові, щоб уступив дорогу. Тато збочив і вантажівка пронеслась уперед. «Це справді було кіно! Вона пішла зустрічною смугою... де попри колоду лишилося трішечки не перегородженого асфальту, проте не вписалася, могутні колеса зачепили колоду, і тоді... щось торохнуло, щось сяйнуло, мов сліпучий фонтан. Та колода, описавши півколо, другим кінцем вгатила автомобіль мордоворотів простісінько у лобове скло, сипнувши осколками!». Дорога лежала вільна. Та, як виявилося, ненадовго. «Бо позаду випурхнув знайомий чорний джип.

Що то була за погоня! Машина мчала, аж захлинався мотор... просто летіла над мокрою дорогою, блискучою від недавнього дощу... Поворот, ще поворот — Машка ледве вписалася, залетівши далеко на зустрічну смугу — і знов поворот — лет, зблиск, тріск... Наталочка обережно розплющила очі. Перед ними цвіла веселка. Всі були цілі. Тато, мама і, здається, Машка теж. Вона ніжно похитувалася: хить-хить. Мов кошеня. Лишенько — Руснаки сиділи... в кроні розлогого дерева» — старої верби.

Разом зі своїми друзями — пластунами зі Львова Северином та Василем Наталці таки вдається розгадати таємницю козацької шаблі. Всі герої зустрічаються у Хотинській фортеці. Миршавому не вдалося продати шаблю дебелому. Зашкодив наступ привидів, миршавий віддає шаблю Наталчиній матері. Наталочці надали відзнаку пластунських вмілостей – Северин приколов на рукав пластунську нашивку.

В епілозі – зустрічаємо шаблю в руках актора козака Андрія під час виконання вистави «Запорожець за Дунаєм»

У повісті розповідається чимало цікавого про козацькі часи в Україні, про фортеці, замки, історичні заповідники. Серед них: Берестечко, де 1651 року під проводом Богдана Хмельницького відбулась одна із найтрагічніших в нашій історії битв — битва козаків з поляками, Дубно, Тараканівський форт, Олеський замок — резиденція колишніх польських королів, Кам’янець-Подільська та Хотинська фортеці, Козацькі могили неподалік Берестечка.

Додаток 4

Замками України

Замок у Дубні (Рівненська область)

Розташований на одному з мисів річки Іква серед болотистої місцевості. Звів його князь

Костянтин Острозький у 1492 році.

Замковий комплекс складається з трьох палаців: надбрамного корпусу, палацу князів Острозьких і палацу князів Любомирських.

До замку можна потрапити, пройшовши через підйомний міст і коридор надбрамної конструкції. На в’їзній брамі досі зберігся герб князів Острозьких.

Упродовж кількох сотень років цієї твердині жодного разу не було захоплено. З трьох боків її захищала річка з болотистими заплавами, а єдиний вихід і в’їзд був закутий в олово та броню.

«Замок стояв у самісінькому центрі, доглянутий і напрочуд мирний. Його оточував широкий рів, по дну якого вилася мальовнича стежка; над ровом височіли сиві мури, увінчані дерезою, мов густими зеленими чубами; над в’їзною брамою красувався старовинний герб, а під її склепінням тулилися численні ластів’ячі гнізда».

Тараканівський форт (Рівненська область)

Цю пам’ятку історії та архітектури XIX століття ще називають Новою Дубенською фортецею.

Форт своєю формою нагадує ромб. Зовні його оточує широкий і глибокий рів із земляними валами, укріпленими потужними стінами.

Свого часу, щоб їх замаскувати, привезли спеціальні рослини, екзотичні для цієї місцевості.

Площа форту – майже чотири гектари. Він має кілька рівнів – два наземні, а решта – підземні. Численні підземні ходи, вентиляційні шахти, арки з каміння, темні коридори надають споруді ореолу таємничості. У центрі форту є казарма, до якої ведуть чотири підземних ходи, та церква, що зберігає дух старовини.

«Так ось який він, цей форт Тараканівський! Вритий у землю, мов кротяча нора, замаскований, наче засідка хижого звіра!.. Обабіч здіймалися грандіозні руїни, схожі на мертві міста серед джунглів… Пощерблена цегла, арки, склепіння, чорні ніші підземних ходів, а над тим – зелена колонада лісу, хміль і дикий виноград, буйство бруслини й ожин».

Битва під Берестечком

Наймасштабнішою подією періоду Української національно-визвольної війни 1648–1654 років була битва під Берестечком, де в бою зійшлися, з одного боку, козацько-селянське військо Богдана Хмельницького та його союзники кримські татари, а з іншого – сили Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира.

У середині червня 1651 року супротивники зустрілися на кордоні Галичини й Волині, під Берестечком.

Військо Речі Посполитої налічувало 80 тисяч поляків, а також 20 тисяч німецьких найманців. Крім цього, польська армія мала слуг і челядь. За оцінками істориків, її загальна кількість становила близько 150 тисяч осіб. Військо Хмельницького складалося зі 100 тисяч козаків і 20 тисяч татар на чолі з Іслам-Ґіреєм.

Битва розпочалася 28 червня 1651 року. Протягом перших двох днів відчувалася значна перевага козаків. Утім третього дня ситуація змінилася: поляки узяли під обстріл татарський табір, і кримчаки почали відступати, залишаючи відкритими фланги козацького війська.

Щоб заспокоїти татар, Богдан Хмельницький разом із генеральним писарем Іваном Виговським поїхав до хана. Проте сталося нечуване: хан захопив гетьмана й усіх, хто прибув із ним, у полон і відступив разом із військом з-під Берестечка. Козаки залишилися без головнокомандувача. Серед них зчинилася така паніка, що старшина ледве змогла заспокоїти їх.

Наказним гетьманом обрали Філона Джалалія, за кілька днів його місце зайняв Іван Богун. Опинившись в оточенні, козаки вночі перемістили табір ближче до болота, огородили його возами, насипали земляний вал. Десять днів тривали запеклі бої. Уночі 10 липня Богун почав виводити армію з оточення.

Під шаленим вогнем польських гармат козаки возами, наметами, власним одягом вимостили шлях через болото. За переказом, прикривати відступ залишилося 300 козаків. Маленький загін переправився на один з островів і там до останнього стримував наступ поляків.

Цей нечуваний героїзм урятував основні сили козацької армії. Так трагічно для України закінчилася битва під Берестечком.

Козацькі Могили (Рівненська область)

Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», відомий також як «Козацькі Могили», – це комплекс пам’яток у селі Пляшева на Рівненщині.

Основну частину заповідника створено до 1914 року. У 1912 році на острів Журавлиха перенесли з села Острова дерев’яну церкву св. Михайла, будівлю XVII століття. Є версія, що перед битвою під Берестечком саме у цій церкві молився за перемогу Богдан Хмельницький.

У 1910–1914 роках на пошану полеглих козаків побудовано церкву-меморіал св. Георгія Переможця, в підземеллях якого зберігаються останки козаків, що загинули в битві.

Георгіївський собор є самобутньою спорудою, аналогів якій немає у світі. Унікальність храму

полягає в тому, що в ньому є три престоли, які розташовані один над одним. По суті, це три храми в одному.

«Тут було гарно! У зеленому вінку ясенів здіймалися дві церкви: старенька дерев’яна, в якій козаки молилися перед битвою, і велика церква-пам’ятник, змурована над останками загиблих. Ото перед нею й правили службу Божу».

Підгорецький замок (Львівська область)

Підгорецький замок – один із найкращих у Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Палац називали «польським Версалем».

Збудовано його в 1635–1640 роках під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за участю інженера Гійома де Боплана на замовлення тодішнього власника Підгірців коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Конєцпольського.

Цей замок більше схожий на палац, ніж на фортецю, і різко контрастує з суворими, войовничими форпостами Поділля. Саме цю споруду зробили Лувром, коли знімали усім відомий пригодницький фільм «Д’Артаньян і три мушкетери».

«Нарешті вони побачили елегантний замок-палац, обведений муром. Стояв він темний і глухий».

Олеський замок (Львівська область)

Олеський замок – найстаріший із замків Львівщини, відроджений із цілковитої руїни. Понад шість століть стоїть він на високому пагорбі і є свідком та учасником багатьох подій, увічнених в історії...

У XV–XVІ століттях Олеський замок кілька разів ставав жертвою руйнівних набігів татар.

У другій половині ХV століття він перестав бути оборонною спорудою і перетворився на резиденцію магнатських родів: Даниловичів, згодом Собеських, Жевуських.

В Олеському замку народився Ян III Собеський – майбутній король Речі Посполитої. У різні часи замок процвітав чи перебував у занепаді.

У 1951 році від удару блискавки будівля згоріла дотла. Відновлення і повторне відкриття відбулося лише в 1975 році.

«Нарешті увійшли до замку. За кованою брамою містився кам’яний дворик з гарматами, бійницями, з сувенірною крамничкою й касою, в якій продавали квитки. Група переходила з зали до зали («Кахляна піч, вісімнадцяте століття... Камін Яна Собеського, чорний мармур...»), Наталочка оглядала незліченні портрети Собеських, Даниловичів, Жевуських – останні походили від козацького сотника Ревухи, оглядала королівське ліжко з балдахіном, величезну, на всю залу, картину «Битва під Віднем»… Срібло, паркети, шпалери, коштовні сліди, що їх залишила в давній княжій твердині польська шляхта українського замісу... Колишня аптека, бібліотека»...

Кам’янець-Подільська фортеця (Хмельницька область)

Це один із найпопулярніших туристичних об’єктів України. У 2007 році він увійшов до переможців проекту «Сім чудес України».

Перші згадки про фортецю датовано ХІІ століттям. Згідно з літописом, кам’яний замок збудували литовські князі Коріатовичі, які в середині XIV століття заволоділи Поділлям, а близько 1374 року зробили Кам’янець столицею свого князівства.

До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять веж, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища з-поміж них названа Папською тому, що її зведено на кошти Папи Римського Юлія II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний месник Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) вежі є криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі.

«Вони зайшли повечеряти в ресторанчик коло Турецького мосту. Фортеця видніла звідси, як на долоні, – грандіозна, незборима твердиня, справді горішок над горішками. Її вежі стриміли, мов стрункі гордовиті панни».

Хотинська фортеця (Чернівецька область)

Ця унікальна оборонна споруда часів середньовіччя є одним із семи чудес України. Фортецю збудовано у ІХ столітті з ініціативи князя Володимира Великого для зміцнення кордонів Київської Русі. Висота фортечних мурів – 45 м, товщина – до 5 м. Фортецю оточує глибокий рів.

Споруда складається з чотирьох оборонних веж (в’їзні башти), палацу коменданта (між двома частинами замкового двору – північною і південною), церкви з фрагментами розпису XVI століття.

Найвідоміша подія, пов’язана з Хотинською фортецею, – війна 1621 р. Тоді 70-тисячна польсько-українська армія завдала поразки 250-тисячному турецько-татарському війську.

«Фортеця стояла не на горі, а нижче, на пагорбі над водою. Напрочуд ошатна, струнка фортеця: вежі, мов панни в дахах-капелюшках, між ними високі акуратні зубчасті мури. Узори, викладені червоною цеглою на світлих стінах. Фортеця мов у вишиванці».

Л і т е р а т у р а

1. Мензатюк З. «Таємниця козацької шаблі» / З. Мензатюк. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2006.
2. http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/review/75/
3. http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=4146
4. http://bookchest.livejournal.com/33021.html
5. Букша Т.Д. Проблема збереження історичної пам'яті в пригодницькій повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». http://nv-imc.edukit.zt.ua/Files/downloadcenter/%D0%91%D1%83%D0%BA%D1%88%D0%B0%20%D0%A2.%D0%94.%20%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0.doc
6. Горобець Т.Б. Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» Пригодницька повість сучасної письменниці. Фантастичне і реальне в ній. Твір про справжні життєві цінності. Стосунки між дорослими й дітьми. http://yosypivka-nvk.kr.sch.in.ua/vipusknikam/mo_vchiteliv_suspiljno-gumanitarnogo_ciklu/tvorchi_dorobki/
7. Зірка Мензатюк про себе та свою творчість http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=4148
8. Мензатюк Зірка Захаріївна, українська дитяча письменниця http://www.shevkyivlib.org.ua/informatsiyniy-portal/vidatni-personi/240-vidatny-persony-zirka-menzatyuk.html
9. Павлів І. Уроки за повістю Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» (5 клас) // Дивослово, 2015. - № 2. – С.6-14
10. Риженко О. Урок позакласного читання в 6 класі (за повістю Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі») http://osvita.ua/school/lessons_summary/literature/33804/
11.
Таран Людмила. Зірка Мензатюк — про дискусії довкола своєї останньої книжки http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayinci-chytayte/sovkova-svidomist-zhyva-yiyi-potribno-zminyuvaty

12. Циба О. О. План – конспект уроку з української літератури в 5 класі на тему «Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»» http://www.teacherjournal.com.ua/shkola/ukrainska-mova-ta-literatura/31495-multimedjnij-urok-zrka-menzatyuk-q-tamniczya-kozaczko-shablq--5-klas-.html
13. Чарівний автомобіль і козацька шабля http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=4146

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Повість Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». У цьому творі дивним чином тісно переплітаються історичні факти і детективні пригоди, минуле і сучасне, реальність і фантазія, добро і зло. Не завжди те, над чим варто задуматися, привертає нашу увагу під час читання художнього твору. Тому сьогодні ми спробуємо зануритися у ті життєві глибини, які для нас приготувала авторка Зірка Захаріївна Мензатюк.
  • Додано
    23.02.2018
  • Розділ
    Українська література
  • Клас
    5 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    7556
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер материала
    UC109581
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання