Земля й Місяць   (у запитаннях і відповідях). 5 клас

Опис документу:
І. Земля — наш космічний дім Найбільш дивною планетою Сонячної системи можна по праву назвати нашу Землю. На Землі на­ явне різноманітне біологічне життя. Розташуван­ ня Землі в просторі таке, що вона отримує достат­ ньо тепла й світла.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Матеріал до уроку

Земля й Місяць  

(у запитаннях і відповідях). 5 клас

І. Земля — наш космічний дім

Найбільш дивною планетою Сонячної системи можна по праву назвати нашу Землю. На Землі на­ явне різноманітне біологічне життя. Розташуван­ ня Землі в просторі таке, що вона отримує достат­ ньо тепла й світла. На Землі є багато води в рідко­ му стані. Обмінні процеси забезпечують кругообіг води в атмосфері, це створює цілком сприятливий клімат для життя.

  1. Які характеристики має наша планета?

Земля утворилася 4,5 млрд років тому. Її діа­

метр за екватором дорівнює 12 756 км. Маса стано­ вить 5,98⋅1024 кг. Світовий океан займає велику частину поверхні Землі — 71 %, суходіл — 29 %. Середня глибина Світового океану — 3900 м.

2. Якої форми Земля?

Поверхня Землі має гори й западини, тому на­ шу Землю лише умовно можна назвати кулею. Глибина Маріанської западини в Тихому океа­ ні — понад 10 км. У Гімалаях розташований Еве­ рест — найвища точка земної поверхні. Треба теж враховувати, що Земля сплюснута біля полюсів. Для позначення форми Землі прийнято термін «геоїд».

3. Що міститься всередині Землі?

Земля подібна до великої кулі, розділеної на шари. У центрі міститься ядро, що складається із заліза й нікелю, почасти в розплавленому ста­ ні. Наступний шар — це мантія, що складається

  • кам’яної породи. Вона розпечена й місцями по­ вільно рухається. Поверхневий шар Землі — кора завтовшки приблизно 50 км.

4. Як влаштована Земля?

Внутрішнє тверде ядро, зовнішнє рідке ядро, нижня мантія, верхня мантія, кора, атмосфера.

5. З чого складається земна кора?

Земна кора є зовнішнім шаром нашої планети. Кора, що лежить під океанами, в основному скла­ дається з твердих базальтових порід. Материкова кора менш густа й складається здебільшого з гра­ ніту.

  1. Де день і ніч однакові?

На екваторі Землі протягом усього року день за тривалістю дорівнює ночі.

7. Чому існують пори року?

Пори року на планеті пов’язані з нахилом її осі. Нахил осі до площини земної орбіти стано­ вить 23,5 градуса. У результаті протягом року то Північна, то Південна півкуля отримує більше со­ нячного світла. Нахил осі так само впливає на по­ ложення Сонця в небі для земного спостерігача. Улітку Сонце рухається по небу на більшій висоті, ніж узимку, від цього й залежить тривалість дня.

  1. Які найважливіші дати пов’язані з положенням Сонця?

21 березня — день весняного рівнодення. Сон­ це проходить екватор. Північні широти — весна, південні — осінь. 21 червня — літнє сонцестоян­ ня. Північні широти — літо, південні — зима. 21 вересня — осіннє рівнодення. Сонце проходить екватор. Північні широти — осінь, південні — весна. 21 грудня — зимове сонцестояння. Північ­ ні широти — зима, південні — літо.

  1. Чи однакові за тривалістю зима й літо?

Астрономічна зима починається в день зимо­

вого сонцестояння. А закінчується в день весня­ ного рівнодення. Астрономічне літо настає в день літнього сонцестояння, а закінчується в день осін­ нього рівнодення. Пори року в Північній і Півден­ ній півкулі протилежні. Але треба враховувати еліптичність земної орбіти, поблизу Сонця Земля рухається трохи швидше. Астрономічна зима три­ ває в Північній півкулі приблизно 89 діб, а літо — 93,6. У Південній півкулі відповідно зима вияв­ ляється дещо довшою від літа.

10. А все-таки вона крутиться?

Один оберт Земля робить навколо Сонця за рік. Тривалість середнього календарного року становить 365 діб 5 годин 49 хвилин 12 секунд. Одночасно Земля обертається навколо своєї осі, за 24 години вона робить один оберт. Світло Зем­ ля отримує від Сонця, тому на боці, обернут до Сонця, завжди світло, там день. На протилеж­ ному боці земної кулі — ніч.

  1. Чому стрілка компаса вказує на північ?

Тверде залізне ядро Землі обертається повіль­

ніше, ніж його зовнішній рідкий шар. Цей рух створює в Землі магнітні поля й перетворює її на гігантський магніт. У Землі є північний і пів­ денний магнітні полюси, які й притягують стріл­ ку компаса.

12. Як утворилася атмосфера?

Досить густою й стійкою земна кора стала 3,6 млрд років тому. До цього часу завдяки утво­ ренню ударних кратерів на поверхні й прохо­ дженню теплової енергії з ядра на поверхні пла­ нети утворилася перша атмосфера. Виверження вулканічних газів в основному несли вуглекислий газ, азот і водяну пару. Поступово на поверхні на­ копичувалося багато рідини, у якій і з’явилися найпростіші організми — синьо-зелені водорості, що виробляють кисень.

13. Що таке повітря?

Наша планета оточена кількома шарами атмо­ сфери. Шар повітря, яким ми дихаємо, називаєть­ ся тропосферою, яка перебуває між стратосферою

  • поверхнею Землі. Вище повітря стає розрідже­ ним. Озоновий шар, що перебуває в стратосфері, допомагає затримувати шкідливе для здоров’я со­ нячне випромінювання.

14. Чому небо блакитне?

Газовий склад земної атмосфери добре відби­ ває блакитні промені, тому небо Землі блакитного кольору.

  1. Звідки береться тепло всередині нашої планети?

Усередині Землі відбуваються активні конвек­

ційні процеси, тобто речовина перемішується че­ рез різницю температур у верхніх шарах і в ядрі. Наша планета охолоджується, але дуже повільно. Науковці не виключають можливості того, що

  • надрах Землі відбувається розпад радіоактивних елементів.

16. Як виглядає Земля з космосу?

Наша планета з космосу виглядає прекрасною блакитною перлиною. Океанічна поверхня дуже добре відбиває світло Сонця, а глибини океанів проглядаються практично наскрізь, немов люди­ на заглядає в глибину чистого озера. Добре вид­ но скупчення планктону, косяки риб, утворення

смерчів. Сяючою білосніжною короною виділя­ ється ланцюг найвищих Гімалаїв. На Північному

  • Південному полюсах вражають безкраї обшири снігу полярних шапок.

  1. Чому Сонце «забуває» зійти в районах Північного й Південного полюсів?

Це відбувається через те, що частина екліп­ тики може перебувати під горизонтом. Якщо Сонце займає положення в таких точках екліп­ тики, то з настанням часу ранку воно на небі не з’являється. Шлях нашої денної зорі протягом до­ би проходитиме нижче від лінії горизонту.

18. Що таке полярне сяйво?

Полярним сяйвом називають світіння атмо­ сфери. Причиною появи яскравих різнокольоро­ вих спалахів на небі є сонячний вітер. Зіткнення частинок атмосфери й сонячного вітру спричиня­ ють світіння верхніх, дуже розріджених шарів. Виділяючи надлишок енергії, атоми кисню дають яскраве випромінювання в зеленій і червоній об­ ластях спектра, молекули азоту — у фіолетовій.

  • період підвищеної сонячної активності сяйво атмосфери можна спостерігати навіть на широтах Криму.

    1. Які таємниці приховують земні континенти?

Зараз на нашій планеті є 6 материків. У най­ давніші епохи все було не так. 200 млн років то­ му на Землі існував один гігантський материк Пангея. Поступово відбувалися розколи матери­ ка й утворені частини віддалялися одна від одної. У наш час континенти постійно рухаються.

20. Чому дрейфують материки?

Було встановлено, що дрейф континентів пов’язаний із магнітним полем планети. Давні породи мають намагніченість, яка не відповідає сучасним. Виявилося, що на Землі періодично відбувається зміна полярності: Південний полюс стає Північним, і навпаки. За кілька мільйонів років на нашій планеті сталося 16 «полярних» пе­ реворотів.

21. Чи спокійна Земля?

Вважають, що гаряча маса речовини з надр чинить додатковий вплив на плити літосфери, розриває їх і тим самим розсуває материки в різні боки. Надра Землі перебувають у постійному ру­ сі. Наша планета зазнає то підняття, то опускан­ ня поверхні, різних деформацій, що призводить до різних природних катастроф.

ІІ. Місяць — вічний супутник Землі

Жодне небесне тіло не викликає стільки фан­ тастичних мрій про подорожі в інші світи, скільки їх породжує у свідомості людини Місяць. Місяць

  • природним супутником нашої планети. При цьо­ му він належить до супутників-гігантів.

1. Що за небесне тіло Місяць?

Маса Місяця в 81,3 разу менша від зем­ ної. Серед планет Місяць посідає почесне місце супутника-гіганта, тому що всі супутники зазви­ чай у тисячі разів менші від своїх планет. Діаметр Місяця лише в 4 рази менший від земного. Середня густина речовини становить 3,34 см3 . Це від­ повідає густині верхньої оболонки Землі — кори.

2. Як з’явився Місяць?

Існує кілька гіпотез, пов’язаних із походжен­ ням Місяця. «Спокійна»: Місяць формувався разом із Землею. Катастрофічна: Місяць утворився після розколу нашої планети. Гіпотеза тяжіння: Місяць формувався як окреме тіло, але, потрапивши в по­ ле тяжіння Землі, назавжди став її супутником.

3. Яка будова Місяця?

Місяць має ядро, верхню мантію, нижню ман­ тію, кору. А от чи є в Місяця рідке ядро — це за­ лишається загадкою.

4. Яка температура на Місяці?

Коливання температури на Місяці дуже вели­ кі. На екваторі вони становлять від +130 градусів

  • місячному полудні й до –170 градусів уночі. Ду­ же різкі зміни температури відбуваються в періо­ ди місячних затемнень. Під шаром реголіту тем­ пература залишається сталою. Унаслідок припли­ ву тепла з надр вона повільно зростає з глибиною.

    1. З чого складаються материки Місяця?

Материки складаються з анортозитів. Так називають гірські породи, які пройшли довгу

  • складну еволюцію. За станом місячних порід вдалося встановити, що вік Землі й Місяця одна­ ковий — 4,5 млрд років.

6. Яка відстань від Землі до Місяця?

Відстань від Місяця до Землі — 384 440 км. Можна представити цю відстань по-іншому: між Землею й Місяцем вміщується 30 наших планет.

7. Що таке темні плями на Місяці?

Темні плями на місячній поверхні називають­ ся морями. Але насправді це рівнинні області,

розташовані серед більш світлих материкових ді­ лянок.

8. Що міститься під місячними морями?

Під застиглими базальтовими потоками місяч­ них морів розташовані райони підвищеної густи­ ни речовини. Ці загадкові ділянки дістали назву «маскони».

9. Чи є в місячних морях вода?

Води в місячних морях немає. Речовина, яка їх утворює, має вулканічне походження. Усере­ дині морів видно безліч кратерів різних розмірів. На зворотному боці Місяця морів практично не­ має. Це говорить про те, що вулканічна діяльність розвивалася активніше в тих зонах, які зазнавали дії потужних сил земного тяжіння.

    1. У чому полягає особливість місячних кратерів?

Майже всі кратери мають центральну гірку

  • вал. Це пов’язано з малим тяжінням на місяч­ ній поверхні. Після удару метеорита речовина не відкидається далеко, а ніби зависає на якийсь час над місцем удару. Від багатьох ударних кратерів відходять у різні боки світлі промені. Найбільші кратери називаються цирками.

    1. Чи можна користуватися на Місяці сонячним годинником?

Найпростіший сонячний годинник — встанов­ лений у землю вертикальний дерев’яний стовп­ чик. Такі годинники називаються гномонами.

  • напрямку тіні, що падає від стовпчика, визна­ чають час доби. На Місяці можна використову­ вати гномон. Але треба пам’ятати, що один оберт навколо осі Місяць робить не за 24 години, а за

27,5 доби!

12. Чи легко ходити по Місяцю?

Прискорення сили тяжіння на Місяці при­ близно в 6 разів менше від земного; це означає, що всі тіла на Місяці важать у 6 разів менше, ніж на Землі. Тому для збереження рівноваги дово­ диться пересуватися «стилем кенгуру».

  1. Чому Місяць змінює свій вигляд протягом місяця?

На зовнішній вигляд Місяця в земному небі

впливає його розташування відносно Сонця й Зем­ лі. Місяць світить відбитим сонячним світлом, але освітлена Сонцем половина місячної кулі не за­ вжди повністю обернена на спостерігача. Чи зрос­ татиме місячний серп, легко дізнатися, порівнявши його вигляд із буквами. «С» значить, «старий Місяць» який буде зменшуватися, «Р» — означає «молодий Місяць», який збільшуватиметься, по­ ки не стане круглим.

14. Що таке молодик і повний місяць?

Момент, коли Місяць розташований між Сон­ цем і Землею, називають молодиком. Протилеж­ ний момент, коли між Сонцем і Місяцем розташо­ вується Земля,— повним місяцем.

15. Чому бувають місячні затемнення?

Якщо в період повного місяця Місяць перебу­ ває поблизу від вузла місячної орбіти, то настає місячне затемнення. Якщо повний місяць настає на відстані не більше від 5 градусів від вузла, від­ будеться повне місячне затемнення: Місяць про­ ходить через земну тінь, яка має форму конуса

  • оточена півтінню.

    1. Чому ми бачимо тільки один бік Місяця?

Якщо дивитися з боку Північного полюса, Мі­ сяць обертається навколо Землі в напрямку про­ ти годинникової стрілки. Один оберт він робить за 27,3 доби. Цей період часу називається сиде­ ричним, або зоряним, місяцем. Час одного оберту супутника навколо Землі в точності дорівнює часу одного його оберту навколо осі. Тому Місяць по­ стійно обернений до Землі одним боком.

  1. За який час Місяць проходить усі свої фази?

За 29,5 доби Місяць повертається у своє почат­

кове положення відносно Сонця. Цей період нази­ вається синодичним місяцем.

18. Чи є на Місяці корисні копалини?

Так. На Місяці можна видобувати корисні ко­ палини. У зразках місячного ґрунту був виявле­ ний мінерал ільменіт. Ільменіт — це титан заліза, який містить кисень, а так само включення водню

  • гелію. На Місяці так само можна добувати ізо­ топ гелію-3, який є ядерним паливом.

    1. Коли був створений перший місячний глобус?

7 жовтня 1959 року радянська автоматична станція «Луна-3», зробивши обліт Місяця, сфото­ графувала його зворотний бік. За телевізійними знімками були складені перші карти зворотного бо­ ку супутника й виготовлений перший його глобус.

20. Що робили на Місяці місяцеходи?

  • 1970 і 1973 рр. на Місяці працювали радян­

ські автоматичні апарати «Луноход-1» і «Луно­ ход-2». Вони досліджували понад 80 000 м2 місячної поверхні. У результаті роботи місяцехо­ дів науковці дістали понад 200 панорам і понад 20 000 окремих фотографій.

  1. Скільки часу триває політ до Місяця?

Політ до Місяця триває близько двох діб.

  1. Чи багато астронавтів злітало до Місяця?

  1. осіб літали до Місяця. У 1969–1972 рр. США запускали на супутник екіпажі кораблів «Аполлон». У кораблях завжди було 3 людини. Двоє астронавтів висаджувалися на Місяць, один перебував в орбітальному модулі на зв’язку із Зем­ лею й колегами.

  1. Скільки місячного ґрунту привезено на Землю?

На Землю доставлено понад 400 кг місячних порід.

Література

  1. Детская энциклопедия : 1001 вопрос и ответ. —

М. : ОНИКС. 21 век, 2001.

  1. Атлас Всесвіту для дітей. — Рідерз Дайджест, 2000.

  1. Найцікавіше про космос. — Х. : Торнадо, 2007.

4. Відкритий космос. — Х. : Фактор, 2005.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Методична діяльність в умовах децентралізації освіти в Україні»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.