Здоров’я – головний життєвий скарб (виховний захід)

Опис документу:
Мета: ознайомити учнів із визначенням понять «здоров'я», «здоровий спосіб життя»; визначити залежність здоров'я людини від соціальних, кліматичних умов, зовнішніх факторів, впливу шкідливих звичок; виховувати прагнення берегти своє здоров'я, як найдорожчий скарб, вести здоровий спосіб життя. Обладнання: виставка літератури з теми; заготовки з кольорового паперу: сонечко з променями, хмаринки; вирізки з журналів (для колажу); прислів'я, записані на окремих аркушах; кульки.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Здоров’я – головний життєвий скарб

 

Мета: ознайомити учнів із визначенням понять «здоров'я», «здоровий спосіб життя»; визначити залежність здоров'я людини від соціальних, кліматичних умов, зовнішніх факторів, впливу шкідливих звичок; виховувати прагнення берегти своє здоров'я, як найдорожчий скарб, вести здоровий спосіб життя.
Обладнання: виставка літератури з теми; заготовки з кольорового паперу: сонечко з променями, хмаринки; вирізки з журналів (для колажу); прислів'я, записані на окремих аркушах; кульки.
( Епіграф:
«Головним скарбом життя є не землі, що ти завоював, не багатства, що у тебе в скринях... Головним скарбом життя є здоров'я, і щоб його зберегти, потрібно багато що знати». (Авіцена.)

Хід заняття

І. Вступне слово.
У всі часи люди особливу увагу звертали на своє здоров'я, піклувалися про нього, винаходили все нові й нові ліки від хвороб і способи зміцнити свій організм і залишатися бадьорими на довгі роки.
Наші предки вважали, що хвороби людям приносять злі духи, або чорні сили (відьми, чаклуни). Ще хвороби пов'язували із карою богів, рятуючись від якої, люди намагалися задобрити їх дарами і жертвами.
Серед своїх богів давні греки з особливою шаною ставилися до бога лікування Асклепія та його доньок — Гігієї та Панацеї. Перша вміла запобігати захворюванням (звідси назва галузі медицини — гігієна), а друга лікувала та зцілювала людей (звідси вислів: «Панацея від усіх бід»).

II. Народна мудрість про здоров'я
Знання нашого народу про здоров'я відобразилися в усній народній творчості: прислів'ях і приказках. Давайте пригадаємо і проаналізуємо їх.
• Здоров'я не купиш — його розум дарує.
• Як немає сили, то й світ немилий.
• Здоровому все добре.
• Подивися на вид, та й не питай здоров'я.
• Бережи одяг, доки новий, а здоров'я — доки молодий.
• Без здоров'я немає щастя.
• Весела думка — половина здоров'я.
• В здоровому тілі — здоровий дух.
• Хвороб безліч, а здоров'я одне.
• Бережіть здоров'я — його в крамниці не купиш.
• Тримай голову в холоді, а ноги в теплі — будеш вік жити на землі.
• Здоров'я входить золотниками, а виходить пудами.
III. Вправа «Коло здоров'я»
Давайте порівняємо наше здоров'я із сонцем. Чому? Тому що сонце зігріває своїм теплом усе живе на землі. Ще сонце нагадує нам коло. А коло — це одна з назв сонця в українській міфології.
(звертаюся до плаката, де символічно зображене сонце. Діти діляться на три групи й отримують завдання визначити, що допомагає людині бути здоровою, з чого складається здоров 'я людини, без чого не можна уявити собі здорової людини. Діти пишуть відповіді на кольорових смужках паперу і прикріплюють їх до сонця.)
Давайте тепер спробуємо дати визначення поняттю здоров'я.
(Після обговорення один із учнів зачитує визначення здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров 'я.)
Здоров'я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних вад. Основною метою здоров'я є повноцінне життя й активне довголіття.
Чи будемо ми здорові — великою мірою залежить від нас. Це підтверджують і дослідження вчених: серед чинників, від яких залежить здоров'я людини, яка проживає в цивілізованій країні в умовах миру за відсутності природних катаклізмів (землетруси, повені, засухи), приблизно 20 % припадає на економічні умови; 20 % — на спадковість і генетичні порушення; 10 % — на розвиток медицини і якість медичного обслуговування, а близько 50 % припадає на спосіб життя людини, на її ставлення до власного життя. Отже, наше життя в наших руках.
Ученими доведено, що людині відпущено для життя на землі від 150 років і далі. А чому ми живемо в кращому випадку 70 і вже в 50—60 років маємо десятки хвороб, які заробили через своє безвідповідальне ставлення до власного здоров'я, лінощі і небажання працювати над собою.

Давайте разом визначимо компоненти здорового способу життя:
1. Заняття спортом, висока рухова активність.
2. Збалансоване харчування та дотримання режиму харчування.
3. Загартовування, яке особливо цінне в дитячі та юнацькі роки.
4. Сприятливий психологічний клімат у стосунках з людьми (тобто збереження психічного здоров'я, що є основою духовного життя).
5. Бережливе ставлення до природи.
6. Улюблена робота.
7. Відмова від шкідливих звичок.
— А як ви вважаєте, чи комфортно почуває себе сонечко за хмарами? Щоб звільнити його від хвороб, що нам потрібно робити? Звичайно ж, дотримуватися здорового способу життя.
У Японії та Китаї співчутливе ставлення до хворого зовсім не обов'язкове. Навпаки, хвороба там сприймається як показник слабкості не стільки тіла, як духу. Ось чому людина, яка часто хворіє, небажана в будь-якому колективі. Там спрадавна вважається, що сильні духом, а отже, здорові люди не повинні скаржитися на своє здоров'я.
IV. Створення колажів-проектів
Давайте зараз спробуємо стати художниками і створимо колажі-проекти.
(Кожній групі пропонуються вирізки з журналів. Діти створюють колажі за темами «Активне творче життя», «Збалансоване харчування», «Спорт та здоров'я». Після завершення діти презентують свої проекти.)
V. Гра-змагання «Хто швидше?»
Часто показником здоров'я людини є здоров'я легень. Якщо легені здорові, у них вміщується багато повітря. Зараз ми проведемо своєрідне тестування. Для цього потрібно троє бажаючих.
(Дітям роздаються кульки. За командою вони починають їх надувати. Перемагає дитина, яка швидше надує кульку.)

VI. Підсумок заняття
Бережіть здоров'я, зміцнюйте і примножуйте його. І пам'ятайте, що здоров'я — найцінніший скарб, і від вас залежить, чи зумієте ви зберегти його на довгі роки.

Друг — це означає другий я!

Хто не шукає дружби з ближнім,
той сам собі заклятий ворог.
                                                            
Шота Руставелі
Людина з друзями — степ із квітами,
а людина без друзів — жменя попелу.
                                                          
Прислів'я

Мета: учити дітей сприймати різні життєві ситуації, аналізувати їх і знаходити шляхи виходу з них; виховувати у дітей правильне ставлення до таких понять, як «друг», «дружба»; розвивати в учнів загальнолюдські чесноти.

Учитель.Сьогодні ми проводимо виховну годину на тему «Друг — це означає другий я!». Ми поговоримо про дружбу як одну із загальнолюдських чеснот, спробуємо усвідомити значущість слова «друг», з'ясувати, яке значення дружби у житті кожного з вас.
Це чарівна скринька (коробочка з заздалегідь підготовленими на папірцях запитаннями). Вона допоможе нам краще взнати один одного. Назвіть своє ім’я і дайте відповідь на питання. (Твоє хобі. Улюблений фільм, серіал. Чому? Найкрасивіша квітка. Чи доводилось дарувати комусь квіти? Які якості найбільше ціную в людях? Ким хочеш стати в майбутньому? Найцікавіша книга. Чому? Яким повинен бути вчитель? Мій улюблений предмет. Найкраще свято для мене – це… Улюблена пора року. Чому? Яку корисну справу зробив сьогодні (вчора)? Який подарунок хотілося б отримати до найближчого свята? Любиш мандрувати? Часто даруєш подарунки? Що допомагаєш робити мамі? Що найбільше не любиш робити? Найкращі співак, співачка, гурт. Яку музику слухаєш? Ображав людей? Просив у них пробачення? Де хотілося б провести літо? Що хотів би навчитися робити? Чи любиш тварин? Яких саме?)
Вчитель.У кожного на парті лежать гілочки.
А тепер послухаємо казку «Батьківський заповіт».
У казці розповідається про батька, який перед смертю покликав своїх синів, дав їм по гілці у руки і попрохав їх переламати. Сини виконали батькову волю і переламали ці гілочки. Тоді батько зібрав ті гілочки докупи, перев'язав їх і знову попросив зробити те саме, але сини не змогли переломити цей оберемочок. Тоді батько сказав: «Ось так і в житті кожного з вас окремо легко скривдити, образити, а якщо ви будете разом, то ніякі вороги вас не зламають і всі негаразди ви легко здолаєте».
Учитель. Давайте зберемо гілочки в оберемок. Хай він стане символом єдності нашого класу, символом дружби.
Вчитель. Існує казкове королівство під назвою «Ламай-круши».Там немає друзів, всі сваряться, роблять один одному боляче. Давайте допоможемо жителям цієї країни. Зараз кожен ряд напише якнайбільше добрих законів дружби, за якими мають жити мешканці казкового королівства. Переможе та команда, яка напише найбільше законів.
Наприклад. – Завжди прислухатися одне до одного. – Не брехати одне одному. – Не кривдити та не обзивати один одного. – Завжди підтримувати один одного. – Не залишати один одного в біді. – Завжди чинити по справедливості. – Завжди поступатися один одному. – Допомагати один одному.
Ми обов’язково передамо ці поради мешканцям країни, в якій немає друзів. Якщо вони будуть дотримуватися цих законів, то знайдуть собі багато справжніх друзів.
Учитель. То що ж таке дружба?
Дружба — це близькі стосунки, засновані на взаємній допомозі, прихильності, спільності інтересів, смаків, поглядів, життєвих цілей. Без друзів у наш час важко жити на світі.
У всі часи дружба вважалася великою цінністю. У скіфів вона перевірялася кров'ю. Дружба оформлялася спеціальним договором і клятвою: надрізавши пальці, побратими зливали свою кров у чашу і, змочивши у ній кінці мечів, куштували цю кров. Після цього вже ніщо не могло їх розлучити. В епоху середньовіччя лицарська мораль ставила чоловічу дружбу навіть вище кохання і сім'ї.
Учитель. Справді, знайти і мати друга — це щастя. А як знати, що ця людина — саме той друг, якого ти хочеш мати, що ця людина — допоможе, зрозуміє, підтримає.
Дружбу кожен розуміє по-своєму. Більшість із вас погодяться з думкою, що щастя — це коли тебе розуміють, і тому кожен постійно прагне знайти друга, який би зрозумів, вислухав і підтримав, став вашим дзеркалом чи двійником, вашим другим «Я». Але друзі бувають різні.
Григорій Сковорода навчав бути обачним у виборі друзів. «Немає нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга. Жоден диявол ніколи не приносить лиха більше, ніж такі удавані друзі».

А тепер намалюємо уявний портрет справжнього друга. Запишіть на листочках якості, риси, які мають бути у справжнього друга.

Учитель. Друзі можуть допомагати один одному у навчанні, вони проводять разом багато часу, відпочивають разом, часто бувають удома один в одного, довіряють усі таємниці. Дружба нерідко допомагає змінитися комусь на краще, друг повинен позитивно впливати на друга.
Нерідко буває таке, що дружба дійсно допомагає у житті, але друзі теж сваряться. Розглянемо деякі ситуації, де між друзями стаються різні непорозуміння.
Ситуація 1
До Ігоря додому прийшов Володя.
Володя. Вмикай телевізор, наші грають!
Ігор. Не можу. На завтра не підготував українську літературу.
Володя. Облиш ти свої уроки, пропустимо ж перший період!
Ігор. Вибач, Володю, але не можу. Вибач!
Володя. Бач, який ти, а ще другом називаєшся.
Учитель. Чи правильно вчинив Ігор?
А що б ви зробили на його місці?
Ситуація 2
У класі хтось розмалював парту. Коли класний керівник помітив це, почав вимагати від учня, який за нею закріплений, пояснень: хто і коли це зробив? Учень сказав: «Я знаю, хто розмалював парту, але не можу сказати тому, що не хочу зрадити друга. Я сам її вимию».
Учитель. Скажіть, як би ви вчинили на місці учня, який зробив це? Хіба справжній друг учинить так? Хто має вимити парту?
Ситуація 3
Катруся з подругою товаришують з дитинства, живуть в одному під'їзді, на одному поверсі. Нещодавно Катруся дізналася, що подруга за її спиною глузує з неї і говорить, що товаришує зі нею тільки тому, що у дворі більше немає дівчат. А найприкріше те, що вона всім говорить, буцімто Катрусі не можна довіряти. Зараз вони не розмовляють.
Порадьте, як Катрусі поводитися з подругою, щоб вона її не використовувала.
Порада. Насамперед не панікуй, не наголошуй, що дружби не існує, не роби завчасних висновків про те, що світ жорстокий і несправедливий. Навіть не думай мстити. Проаналізуй свої дії, помилки. Не бійся залишитись одна, цей стан тимчасовий. Не обговорюй колишню подругу з іншими — цим ти зарекомендуєш себе безпринциповою базікою.
• Не всім легко знайти близьких друзів, хоча дружні взаємини нам так само необхідні, як їжа і вода. В юності особливо хочеться відчувати, що ти потрібний іншим і тебе люблять, визнають і приймають однолітки. Однак знайти справжніх друзів і зберегти дружбу нелегко.

Питання до учнів.
Як ви думаєте, що почуває людина, у якої немає друзів? Що відчуває дівчинка, яка перейшла навчатися в ваш клас з іншої школи? Як ви можете їй допомогти?
Самотність—ознака того, що нам не вистачає товариського спілкування. Самотність дає зрозуміти, що ми маємо потребу в надійних, близьких друзях, і пробуджує в нас бажання шукати їх.
Багато людей страждають від самотності, причинами якої є:
• непривабливий зовнішній вигляд;• низький словниковий запас;• брак спілкування;• теле-, відео-, комп'ютероманія; • часті переїзди тощо.
Вчитель. Риси характеру, що розвивають мистецтво дружби
Слід вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, достатньо відпочивати й займатися фізкультурою. Усе це допоможе добре виглядати. А охайний, чистий, зі смаком підібраний одяг привертатиме увагу людей. Ніщо не може так прикрасити людину, як щира усмішка і тонке почуття гумору. І навпаки: песимістичний настрій, негативні емоції зроблять обличчя хижим, відлякуватимуть людей. Сповнюйте свій розум і серце тим, від чого ви станете розумнішими, здоровішими, талановитішими, багатшими, сильнішими. Це має викликати позитивні емоції у вас і у вашого оточення. Читайте про те, що цікаво, наприклад, про життя видатних людей, закономірності розвитку природи, про те, що відбувається у світі. Ставте перед собою завдання, домагайтеся успішних результатів. Не дозволяйте дешевим романам, телесеріалам забирати ваш час. Якщо людина хоче мати друзів, слід виявляти ініціативу, розповідати про себе, цікавитися іншими. Щоб зав'язалася дружба, важливо бути відвертим з іншими, не приховувати від них себе справжнього. Для міцної дружби такі відверті бесіди набагато важливіші за обдарованість, красиву зовнішність, відоме прізвище.
Як ви вважаєте, мають бути таємниці від друзів?
Міцна дружба об'єднує зовсім різних за характером і віком людей: боязких із товариськими, молодих з літніми, не надто кмітливих з дуже розумними, зовнішньо непривабливих з дуже гарними. Вони доповнюють один одного і їх завжди поєднує одне — відкритість. В людині приваблює її щирість і неповторність. По-справжньому щасливі люди поводяться вільно, природно, розкуто, не намагаються підлаштувати друзів під себе або чимось вразити інших. Нехай ваші друзі почуваються з вами вільно, залишаючись самими собою. Щаслива людина приймає інших такими, які вони є, з усіма їх слабкостями й вадами.
Хочеш знайти друга — сам стань другом
Чиніть з іншими так, як би ви хотіли, щоб вони чинили з вами. Слід ставити інтереси друга вище за свої.
Дарувати радість спілкування з друзями завжди приємно, навіть просто щиро цікавлячись у них: «Як справи? ». Не шкодуйте часу та уваги для друзів. Намагайтеся зрозуміти інших.
Усім хочеться, щоб наші друзі зважали на нашу думку і поважали наше право на свободу вибору. Але чи готові ми ставитися до них так само?
Щирі друзі не виявляють власницького почуття, ревнощів, тому викорінюйте цю ваду. Якщо у ваших друзів щирі, довірчі взаємини з іншими, не ображайтеся. Нам усім потрібно розширювати коло спілкування, тому і ви повинні навчитися радіти, розширюючи коло своїх друзів.
Важливо також враховувати, що вашому другу іноді хочеться побути самому. Тому не слід зловживати гостинністю, проводячи надто багато часу з друзями, щоб не набриднути і не дратувати одне одного.
Друзі не тільки примножують радість, а й розділяють горе. Але не можна очікувати, що друзі вирішать усі ваші проблеми й задовольнять усі ваші потреби. Це корисливе ставлення до друзів. Якщо ми очікуємо, що друзі приймуть нас із усіма нашими слабкостями й вадами, то чи не повинні й ми бути поблажливими до їхніх вад?
Нехай навіть ви рідко бачитеся, підтримуйте з другом зв'язок і будьте в курсі того, що відбувається в його житті. Ніколи не залишайте друзів сам на сам із труднощами, будьте поруч з ними. Щиру дружбу не можуть зруйнувати навіть непорозуміння, тому що друзі швидко їх вирішують і прощають одне одного.
Як обирати друзів, щоб потім не розчаруватися?
З ким поведешся, того й наберешся — каже народна мудрість. А одна з притч застерігає: «Той, хто спілкується з мудрими, буде мудрим, а хто товаришує з дурними, подурнішає». Важливо знати, що є правильним, а що ні, розрізняти хороше і погане. Добро—все те, що продовжує життя, зло — все те, що вкорочує віку. Так говорив геніальний німецький філософ Фрідріх Ніцше.
Якщо ви вирішили потоваришувати з кимось, запитайте себе: «Хто його (або її) друзі?» Адже не випадково кажуть: «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти». Також запитайте в розумних, мудрих людей, яку репутацію він (або вона) має? І ще було б мудро врахувати не тільки те, як наші потенційні друзі поводяться з нами, а й те, як вони поводяться з іншими, особливо з тими, від кого не сподіваються щось отримати. Багато можна дізнатися про людину зі спілкування з нею.
В друзів має бути багато спільного, збігатися смаки, захоплення. Вони підтримують один одного у скрутну, хвилину, дають поради, діляться досвідом і застерігають від багатьох помилок, заряджаючи своєю бадьорістю й ентузіазмом.
Віддана стара дружба — це рідкісний дарунок долі. Вона заслуговує на те, щоб ми цінували її понад усе.
Знайомство з дружбою починається в сімейному колі. У батьків є чудова можливість допомогти дітям мудро обирати друзів. А дітям необхідно відчувати турботу, схвалення, безпеку, їм важливо знати, що від них потрібно, важливо почуватися захищеним повноправним членом сім'ї. Якщо діти не знайдуть у сім'ї те, чого потребують, вони шукатимуть цього у спілкуванні з друзями. Хтось із сім'ї є для тебе справжнім другом?
Зараз ми напишемо абетку дружби. До кожної літери потрібно дібрати одне добре слово.
Вчитель. А тепер поговоримо про вас. Скільки в вас друзів? За що ви їх називаєте друзями? Скільки повинно бути справжніх друзів? Коли вам друг приходив на допомогу? А що ви робите для своїх друзів? Ви самі ніколи не зраджували друга? Чи легко знаходити друзів? Що робитимеш, якщо два твої найкращі друга(подруги) посваряться і доведеться обирати одного з них? Скількох людей тебе можуть назвати справжнім другом? Яких немає у тебе якостей, які ви назвали, описуючи справжнього друга? Яка різниця між такими поняттями як друг, приятель?( товариш, хороший знайомий )
Вчитель. Друзі у вас є. Важливим для вас у дружбі є надання підтримки у будь-якій ситуації. Найважливішими рисами для зародження дружних стосунків мають бути вірність, щирість, сумісність характерів, розум. Ви радо допоможете своєму другові в біді. Але вашій дружбі бракує взаємопідтримки, дехто з ваших друзів просто використовує вас, необхідно зважити на цю обставину і спробувати знайти собі справжніх друзів. У цьому допоможе книга Д.Карнегі «Як придбати друзів і впливати на людей».
Книга дає поради, які мають нам допомогти у виборі друзів.
1. Частіше всміхайтеся, ви маєте зустрічати людей з радістю, якщо хочете, щоб і вони раділи зустрічі з вами.
2. Пам'ятайте, що кожна людина вважає своє ім'я найкращим. Тому під час розмови частіше називайте ім'я співрозмовника.
3. Умійте уважно слухати співрозмовника, заохочуйте його говорити про себе.
4. Прагніть дати людині можливість відчути її неповторність. Робіть це щиро.
5. Розпочинайте розмову на тему, що цікавить вашого співрозмовника.
6. Кажіть компліменти.
7. Ставтесь з розумінням до його думок і мрій.
8. Робіть маленькі свята, вручайте подарунки.
Учитель. Пам'ятайте, що запорука щастя, як і дружби — це ваша готовність жертвувати собою, своїм часом. Щоб мати справжніх друзів, мало лише хотіти, чекати цього. Встановлювати дружні взаємини — це те саме, що й учитися їздити на велосипеді. Лише знання тут не допоможуть. Важливо намагатися застосовувати їх і не впадати у відчай, навіть якщо вас спіткає невдача. І якщо ви уже вирішили знайти справжніх друзів, тоді виявляйте безкорисливість і самі будьте другом. Щасти вам!
В Україні існує звичай на вербну неділю освячувати гілочки верби. Кажуть, що якщо в цей день посадити таку гілочку в землю, то вона прийметься, пустить коріння і з часом на тому місці виросте красива верба. А ми з вами давайте освятимо наші гілочки дружбою, щоб вирости хорошими людьми.
А тепер давайте побудуємо «коло дружби». Кожен бере за руку свого сусіда і називає своє ім’я.. Коли утвориться коло, скажемо «Будьмо друзями».

Бесіда «Доброта та жорстокість»

 

 

Мета: ознайомити дітей з поняттям «доброта», «жорстокість». Розвивати вміння творити добро, усувати прояви жорстокості в своїй поведінці. Виховувати чуйне ставлення до людей і всього навколишнього світу.

 

Чому на світі так багато зла?

Чому на небо йдуть хороші люди?

Чи може в цьому й наша є вина?

Що нині зло живе уже повсюди?

Чому несправедливість в світі є?

Чому страждають безневинні діти?

Чому добро верх не бере своє?

Щоб люди всі могли життю радіти.

 

Учитель. Людина приходить у світ для добра. Вона наділена розумом, тому може дуже багато чого навчитися, здатна творити сама свою долю. Але щоб бути господарем власної долі, їй потрібно з дитинства вчитися, багато працювати над собою, гартувати волю і характер, набувати добрих звичок, вдосконалювати дух і тіло, виробляти різні вміння і навички. Все це під силу кожній людині, бо знання, вміння і навички самі не приходять, їх треба здобувати наполегливою працею. З дитинства людина повинна зайняти активну життєву позицію і досягати всього сама. І щоб жити в цьому багатогранному і складному світі гідно, треба багато чого навчитись, знати, вміти, а головне – бути доброю і мудрою людиною.

-         Як ви гадаєте, що таке доброта? У чому вона виявляється?

-         Як ви ставитеся до тих людей, котрі з вами добрі, лагідні та щирі?

-         Наведіть приклади людської доброти, що їх ви бачили чи відчули на собі?

-         Як ви гадаєте, що таке жорстокість? У чому вона може виявлятись?

-         Чи хотіли ви жити з жорстокими людьми або просто зустрітися з ними? Чому?

-         Якими б ви хотіли бути в цьому житті:жорстокими чи добрими? Чому? Доведіть це.(Відповіді дітей).

-         Бачу, ви розумієте, що таке доброта і що таке жорстокість і не хотіли б зустрітись у своєму житті з жорстокою людиною. Тому давайте поговоримо про те, як не стати жорстоким, а вирости добрим, чуйним, співчутливим до чужого горя.

Давайте розглянемо такий випадок: ви давно мріяли про домашню тваринку, вам хотілося мати у себе вдома гарного песика, який би вас любив, слухався, виконував різні команди. І ось вам, нарешті, принесли маленьке цуценя – вашого майбутнього друга. Принесли просто так, з любові до вас, хоча батьки були категорично проти. І ось почалися напружені дні. Песик не лише грається і кумедно перевертається, а ще й скавучить, тобто плаче за мамою, відмовляється їсти те, що ви пропонуєте, а чим нагодувати його ви не знаєте і, що найгірше, - за ним треба прибирати. Вам не хочеться, а мама з татом сварять вас. Ви вперто стараєтесь перебороти у собі неприязнь до такого виду занять, але перебороти себе не можете. Мама наполягає, щоб вигнати пса з квартири і постійно це робить, коли вас не має вдома. Ви у відчаю. Усе це так набридло та ще й поїздка кудись нагодилась. От ви виносите пса з хати і залишаєте його подалі від дому. Серце трохи стискається, але поїздка куди важливіша за песика, тому ви вибираєте її. А песик? Він маленький, беззахисний… Тепер у нього немає ні мами, ні господаря, який би турбувався про нього, а сам він безпорадний. Що ж йому залишається робити? Ви поїдете з батьками відпочивати, вони дбатимуть, щоб ви раділи і насолоджувалися життям.

А в цей час ваш чотириногий друг шукає собі їжу на смітниках, його вже, може, розривають бродячі пси. Їх так само хтось викинув, бо не хотів доглядати, не хотів бруднити біленьких рук…

Погляньте, діти, навколо себе. Таких песиків і котиків є багато навіть у нашому селі. Чи це не ті тваринки, яких хтось спочатку взяв, щоб забавлятися, а потім викинув, бо таке заняття здалося важким? Запам’ятайте: ми відповідаємо за тих, кого приручаємо. Гадаю, що ви такого ніколи не зробите. Чи не так? Зараз ми з вами намалюємо свого домашнього улюбленця - песика або котика, папужку чи морську свинку. (Діти малюють).

Байдужа людина може пройти повз людину, котра потрапила в біду. Пам’ятайте, діти, жорстоким своє серце зробити легко, лише варто декілька зробити зло, а далі це стає звичкою. Люди з жорстоким серцем здатні на злочин. Вони, не вагаючись, вбивають, грабують. Але будь-який злочин карається. Рано чи пізно жорстоку людину карають за її злочини.

А тепер поміркуймо разом, кому краще у світі жити: доброму чи злому? (Відповіді дітей). Добра людина може досягти вершин у своєму житті, якщо тільки цього захоче. А зла? Вона обов’язково зробить щось таке, за що буде покарана. Чи досягне ця людина успіхів? А тепер скажіть, діти, що робить серце жорстоким?(Відповіді дітей). Звичайно, ви ще маленькі і не можете допомагати всім тваринам, що потребують цього, всім людям, так як це роблять дорослі. Щоб ваше серце було добрим, а не жорстоким, то не чиніть зла. Допоможіть, чим зможете, і не проходьте повз нужденного. І немає різниці – людина це чи тварина, всі ми хочемо тепла і ласки, любові й захисту.

Поспішайте творити добро, вчіться співчувати. Не намагайтеся комусь зробити зло, причинити біль, тому що за це рано чи пізно ви будете покарані. Колись ви також можете опинитись у скрутній ситуації, і вам ніхто не подасть руки. Пам’ятайте! Як ви ставитесь до цього світу, таким боком і світ до вас повернеться. Якщо ви зростете добрими людьми, то буде й вам всюди добре, бо, як каже народна мудрість: «Доброму скрізь добре!» А коли ви будете робити зло, коли ваше серце стане жорстоким, то і світ до вас повернеться жорстокістю і злом. Не забувайте про це ніколи. Нехай у вашому серці завжди живуть велика любов і доброта, щирість і співчуття, людяність і щедрість.

 

Учень 1.

Не лінуйтесь робити добро,

Лише зла не бажайте нікому,

Бо воно, як велика гора,

Стане вам на шляхові земному.

І заступить навколишній світ,

Зробить серце жорстоким, холодним.

Ви з любов’ю живіть з юних літ,

Будьте чуйним, веселим і добрим.

 

Учень 2.

І старайтесь робити добро

День і ніч, і у кожну хвилину.

Щоб серденько, як сонце, цвіло,

Це доброю робить людину!

 

Учень 3.

Хай душа буде світлою в вас

Й промениться завжди добротою.

Йдіть робити добро! В добрий час!

І живіть в цьому світі з красою.

 

Учень 4.

Правда в світі є дуже проста:

Сонце землю теплом зігріває.

А людину – її доброта,

І любов у житті прикрашає.

Хто я? Хто ти?

Мета. Створити в учнів уявлення про внутрішній світ кожної людини, його значення; значення спілкування з оточуючими людьми, з навколишнім світом, ставлення до навчання; розвивати бажання вдосконалюватися, на основі результатів проведених тестів, допитливість; виховувати повагу до старших, толерантність, ввічливість, любов до природи.
Обладнання. Дзеркало, роздатковий матеріал (обличчя без емоцій, тест «Моє місце в класі»), кольоровий папір, ножиці, сонечко без проміння.

Зміст заняття

І. Організація класу
- Сьогодні у нас трішки незвичайна година спілкування. Уявіть, що ми з вами перенеслись на красиву квітучу галявину. Ми сидимо всі у колі, ми будемо відпочивати. Це не просте місце, цю галявину називають Галявиною Роздумів і Досліджень. Я бажаю всім вам гарного відпочинку, цікавих і приємних хвилин.

ІІ. Оголошення теми заняття
Яка це радість – жити!
Творити чудеса!
Сміятись і радіти,
Як ранішня роса!
Ти знаєш, що ти – людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої одні.
В.Симоненко
- Сьогодні у нас незвичайне заняття, незвичайна година спілкування. Сьогодні ми починаємо наш класний проект. Зверніть увагу, зараз ми з вами знаходимося у дружньому колі, ми всі рівні. Щоб у нас вийшла добра, щира, відверта розмова, слід дотримуватися таких правил:

• Перш ніж говорити – подумай, що ти будеш говорити;
• Говори чесно, доводь свою думку;
• Поважай думку товариша. Не перебивай.
• Вигуки, жести враховуватися не будуть.

- У мене в руках знаходиться образ головного героя сьогоднішньої розмови.
Я вам передам з рук в руки, а ви уважно на нього подивіться.
(Передаю дзеркало)
- Кого ви побачили?
- Так, саме про себе ми сьогодні будемо говорити. А точніше, ми будемо досліджувати самого себе.
Навіщо це нам? Для чого?

ІІІ. Актуалізація опорних знань
- Пригадайте притчу, яку ми з вами недавно читали на уроках «Який слід залишає людина на землі ». Чим запам’ятався той чоловік людям? А якою ж
повинна бути людина, щоб залишити добру згадку про себе? А чи добре ми знаємо себе, своїх друзів, родичів, чи працьовиті ми, чи сумлінно виконуємо свої обов’язки?
Ось це і буде завдання нашого проекту. Ми будемо досліджувати і пізнавати себе, щоб залишити після себе добрий слід. Кожен з вас для себе заведе папку-скарбничку, яку кожного разу ми будемо поповнювати новими дослідженнями, матеріалами. Людина має 4 сторони зв’язку з навколишнім світом. Це:
• «Я. Який я?»
• «Люди, які мене оточують»
• «Моя діяльність»
• «Навколишній світ»

IV. Дослідження «Я»
- Який я? Які емоції і почуття живуть у мені? Яким я хочу бути?
- Пригадайте, що таке емоції, почуття?
ЕМОЦІЇ – душевне переживання, почуття, хвилювання.
Завдання «Заселіть будиночки»
На дошці намальовано два будиночки, давайте заселимо їх позитивними і негативними емоціями.

- А зараз я вам пропоную позбутися негативних емоцій витерши з дошки весь будиночок, а позитивні бажаю щоб залишилися і на дошці і у вашому житті.
Кожній людині притаманні добрі і погані почуття. Перед вами, на аркуші паперу, є овал обличчя, але немає емоцій. Я вам пропоную домалювати простим олівцем емоції, а потім підкресліть той вираз обличчя, який часто панує у вас.
Вмійте керуватись своїми емоціями. Пам’ятайте, що позитивні емоції корисні для здоров’я, а негативні навпаки – шкодять. Окрім душі природа нам дала розум, тож саме він допоможе керувати своїми почуттями і емоціями.

V. Хвилинка відпочинку
1. Гра «Тух-тиби-дух»
Давайте спробуємо вчитись цьому, провівши таку гру: «Тух-тиби-дух».
Якщо ви розгнівані, у вас поганий настрій, треба походити по кімнаті, підійти до когось і промовити тричі чарівне слово «Тух-тиби-дух». Щоб це чарівне слово подіяло, потрібно дивитись у вічі людині, що стоїть перед вами. Вимовляти слова треба дуже сердито, міняючи співрозмовника.
(Космічний парадокс. Діти, вимовляючи чарівні слова, не можуть не сміятися.)
2. Хвилинка релаксації.
- А тепер давайте повчимося керувати своїм настроєм.
У вас поганий настрій, ви сумуєте, вам хочеться плакати? Тоді сядьте зручно, включіть собі спокійну ніжну мелодію, заплющіть очі. Дихайте рівно, спокійно
Згадайте, щось приємне, що сталося з вами. Згадайте той день, коли вам було весело. Усміхніться. Настрій став трішки кращим. Ви відчуваєте почуття гордості, що ти сильніший. У думці скажіть собі:
- Я сильна людина! Я вмію володіти собою!
Вранці, ввечері перед сном, дуже корисно усміхнутися, пригадавши собі якусь приємність, похвалу за добрий вчинок. Радій сонцю, дощу, ясному небу, цікавій розмові – і настрій у тебе завжди буде гарний. А від твого настрою, твоїх емоцій, залежить настрій і почуття людей, які тебе оточують.

VІ. Дослідження «Люди, які мене оточують»
Завдання «Продовж речення»
Поділися з нами своїми думками

Друг – це той, хто …
Мого кращого друга я ціную за …
Справжній друг ніколи не…
Для друга я …

- Виберіть кожен собі завдання, прочитайте і продовжіть речення, яке вам дісталось
Гра «Конкурс хвастунів» ( Хвалитися своїм сусідом, або другом)
Гра «Відгадай-но» (Що подобається у ньому його мамі)

VІІ. Дослідження «Моя діяльність»
Наступний розділ нашого проекту «Моя діяльність».
1.Розповідь вчителя
Кожна людина у своєму житті раділа якомусь успіхові. Але успіх не приходить просто так, до нього потрібно докласти багато зусиль і праці.
Щастя само не дається, а працею дістається.
Головна праця для вас – це навчання. Успіх у навчанні – це гарні оцінки.
Існує багато шкільних повір’їв про оцінку «5».
Ставити п’ятак у черевик, ходити визначеною стежкою до школи, навіть було свято, коли випікали «5», а хто більше з’їсть, то стане відмінником.
Більшість дітей, які втратили сенс у навчанні, вчаться на «2», «3». А от попробуйте вивчити урок, і ви побачите, як зміниться ваше ставлення до навчання, ставлення вчителя і однокласників до вас.
2. Тест «Моє місце в класі»
- Підпишіть, де ви бачите себе, а де своїх однокласників.
3. Створення аплікації «Сонечко з долонечок»
- У вас на парті є кольоровий папір, ножиці, олівець.
Виберіть з усіх кольорів той, який вам найбільше до вподоби.
Обмалюйте свою долоньку, а потім виріжте її. На своїй долонці напишіть побажання своїм однокласникам, або тому, хто вас оточує.
А тепер прикріпіть їх до сонечка, яке є у нас на дошці, і яке сумує без проміння.
Малесенькі долонечки
зробили диво-сонечко.
Похмурих днів ніколи
Не буде в нашій школі!

VІІІ. Дослідження «Світ, в якому ми живемо»
Бесіда «Моя країна - Україна»
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.

XІ. Підсумок уроку
Завдання – акція «Подаруй пелюстку»
- У кожного з вас на парті є аркуш паперу на якому є стебельце квіточки, яка загубила свої пелюсточки. А ще, є по одній пелюсточці. Цю пелюсточку кожен з вас повинен подарувати комусь з однокласників. Це ви будете робити кожної години спілкування, доколи буде тривати наш проект. А дарувати ви повинні тому, хто заслужить її добрими справами, пояснивши, за що саме ви її даруєте.
- Ось і закінчився час перебування на цій казковій галявині. Чи сподобалось вам тут? Чим саме запам’яталися хвилини перебування на цьому місці?
Я бажаю вам побільше приємних і цікавих хвилин у вашому житті.

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ «ВИКОНУЄМО ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ»

Мета:

- з’ясувати уявлення батьків про організацію навчальної роботи дітей вдома;

- ознайомити батьків із гігієнічними вимогами до підготовки та виконання домашніх завдань;

- надати рекомендації батькам щодо того, як формувати у дітей навички самоконтролю, вміння працювати самостійно.

Підготовка:

- опрацьовування вчителем психолого-педагогічної літератури згідно з темою батьківських зборів;

- добирання книг та журналів для виставки;

- анкетування учнів;

-обробка, аналіз та узагальнення результатів анкетування класним керівником;

- укладання пам’яток для батьків;

- підготовка аркушів із завданнями для мікрогруп.

Оформлення, обладнання:

- книжкова виставка для батьків;

- пам’ятки батькам: «Виконуємо домашні завдання»; «Як привчити дитину до самостійності?» і конверти, до яких вони вкладені;  .

- картки для проведення гри «Ваша думка».

Хід зборів

1.     Голова батьківського комітету відкриває збори: оголошує порядок денний; знайомить із порядком їх проведення.

Класовод. Навчання в школі, виконання домашніх завдань – справа серйозна. Трапляється, що третьокласник завантажений не менше, ніж дорослий. Тому наше завдання – привчити дитину працювати правильно, не шкодячи здоров’ю, оскільки навчання – це головна праця школяра.

2.     Учитель проводить гру «Ваша думка».

Роздаються картки, на яких записані речення, які батьки повинні продовжити. Використовуються такі картки:

- Наша дитина виконує домашнє завдання…

- Наша дитина має спеціальне місце, де вона…

- Самостійно впорається із завданнями…

- Виконує з труднощами…

- Ми надаємо допомогу дитині у виконанні домашніх завдань. Ця допомога полягає у…

- Коли дитина виконує домашні завдання, ми…

- Якщо дитина виконала завдання неохайно…

- Наша дитина починає виконання домашніх завдань із…

3. Учитель знайомить батьків із відповідями анкети, яку заповнюють учні.

4. Повідомлення класовода.

-  Якщо ми замислимося над тим, як правильно організувати навчальну роботу вдома, то помітимо, що це подвійне завдання. З одного боку потрібно допомогти дитині знайти правильний розпорядок роботи, виділити місце для занять, визначити найсприятливішу послідовність виконання завдань, а з іншого боку, виховати у неї стійку звичку братися за виконання завдань усупереч бажанню погуляти або погратися з друзями, сформувати вміння швидко залучатися до роботи, виконувати
її, не відволікаючись, і в належному темпі.

Іноді батьки зауважують: «Мій син (моя донька) виконує уроки по 3-4 години. Такий (так а) старанний (старанна). Такий (така) працьовитий (працьовита). От би ця старанність збереглася на всі подальші роки навчання». Та потрібно проаналізувати, як саме такий учень виконує завдання. Адже сидіти за столом не означає працювати. Може виявитись, що у нього відсутній потрібний запис у щоденнику і необхідно телефонувати другові, щоб дізнатися, що задано; або з’ясовується, що немає на місці необхідного підручника; або замучила спрага і потрібно сходити попити; або хочеться дослухатися до розмови дорослих у сусідній кімнаті; або…; або…; врешті-решт, з’ясовується, що з трьох годин, проведених за столом, на виконання завдань учень витратив 1 год 30 хв, скільки, власне, й передбачається для виконання домашніх завдань третьокласниками.

Що можна порадити батькам, якщо їхня дитина не може «всидіти», виконуючи домашні завдання? Велике значення в організації навчальної роботи відіграє розпорядок дня. Дослідження підтверджують той факт, що у молодших школярів, які мають високу успішність, є чітко встановлений час для виконання домашніх завдань, і вони завжди його дотримуються. І, навпаки, серед учнів із низьким рівнем навчальних досягнень багато хто не має сталого відведеного часу для занять. Це не випадково. Виховання звички до систематичної роботи починається зі встановлення чіткого розпорядку занять, без цього не можна досягти успіхів у навчанні. Розпорядок денний не повинен змінюватися залежно від кількості уроків, від того, що по телевізору транслюється цікавий фільм чи від того, що до оселі завітали гості.

Дитина повинна сідати за виконання завдань не лише в один і той самий час, але й на постійне робоче місце.

Навіть якщо житлово-матеріальні умови не дозволяють надати школяреві окремий письмовий стіл і книжкову полицю, йому необхідно виділити будь-яке постійне місце, щоб він міг там тримати свої книги та зошити.

Перш за все, необхідно звернути увагу на умови, в яких дитина виконує домашні завдання. Задуха і шум зменшують швидкість та ефективність майже втричі і втричі прискорюють втомлюваність. Тому потрібно вимкнути телевізор, пилосос, доки дитина не виконає завдання. Думка про те, що засвоєння матеріалу краще відбувається під тиху класичну музику, себе не виправдовує, тиша – найкращий звуковий фон для розумової діяльності.

На концентрацію уваги краще за все впливає температура в кімнаті. Оптимальне її значення коливається від 18°С до 22°С.

Дехто із дітей виконує завдання на кухні, доки мати готує вечерю, одночасно регулюючи навчальний процес. На сковорідці шкварчать котлети, шумить вода, гудить-працює мікрохвильова піч. А мати дивується: у кого вдалася така неуважна дитина? А дитина просто втомилася і не може зосередитися на вправі або задачі.

Корисно разом із дитиною укласти пам’ятку «Виконуємо домашні завдання». Почавши із протиставляння своїх дій із пунктами пам’ятки, дитина через деякий час досягне того, що всі ці дії стануть для неї звичними.

Розпочинати виконання домашніх завдань найкраще через 1-1,5 години після повернення зі школи, щоб встигнути відпочити від шкільних занять. Якщо дитина відвідує гуртки, секції, то розпочинати виконання домашніх завдань можна й пізніше. .Але у будь-якому випадку не можна відкладати це на вечір.

Тривалість роботи дитини щодо виконання домашніх завдань має бути такою:

  • до 1 години – у першому класі;

  • до 1,5 годин – у другому;

  • до 2 годин – у третьому та четвертому класах.

Саме такі нормативи встановлені Міністерством освіти та науки України. Який порядок виконання завдань потрібно обрати? З виконання яких завдань розпочати: з усних чи письмових, з найважчих чи найлегших?

В ідеальному випадку дитина повинна виконувати домашні завдання самостійно.

Найкраще – навчити її й самостійно визначати ступінь складності завдань і самостійно вирішувати, з якого предмета розпочати виконання домашньої роботи.

Якщо учень залучається до роботи одразу, йому доцільно спочатку виконувати складні завдання і поступово переходити до більш простих. Якщо ж він залучається до роботи повільно, то йому краще розпочати з найпростіших завдань і поступово переходити до більш складних.

Для успішного виконання завдання необхідним є чіткий ритм роботи. Наприклад, після 25 хвилин роботи потрібно зробити перерву на 5-10 хвилин, під час якої необхідно виконати кілька фізичних вправ.   І головне – зберігайте тактовність і не забувайте хвалити Вашу дитину!

5.     Практична робота батьків у мікрогрупах.
Зразки завдань

Завдання №1 (для першої мікрогрупи)

1) Якщо дитина відвідує групу подовженого дня, то всі завдання повинна виконувати там. А Ви як вважаєте?

2) Чи має дитина чекати на батьків, щоб виконувати домашні завдання?

3) Як Ви вважаєте, чи потрібно дитині виконувати домашні завдання спочатку на чернетці, а потім – у робочому зошиті?

Завдання №2 (для другої мікрогрупи)

1)Як Ви оцінюєте позицію батьків, які вважають, що оскільки навчається дитина, то і усі навчальні проблеми повинна розв’язувати сама, не потрібно цікавитися її навчанням: якщо чогось не розуміє, нехай запитає в учнів або вчителя, а оцінки – що заробить, те й отримає?

2)Чи потрібно допомагати дитині у навчанні?

3)Якщо дитина отримає незадовільну оцінку, якими будуть Ваші дії?

6.     Приймається рішення батьківських зборів, яке зачитує головуючий.

1) Навчати дитину самостійно виконувати домашні завдання і правильно оцінювати результати своєї діяльності.

2) Використовувати підготовлені пам’ятки для найбільш раціональної побудови роботи з виконання домашніх завдань дітьми.

3) Надавати допомогу дітям у випадку виникнення суттєвих ускладнень під час виконання домашніх завдань.

4) Не скупитися на похвалу. Хвалити завжди виконавця, а критикувати виконання.

5) Ставте разом із дитиною реальну мету, яку можна досягти.

7.     Батьки ознайомлюються із виставкою літератури, отримують конверти з пам’ятками та індивідуальні консультації вчителя.

ДОДАТОК 1

ПАМ’ЯТКА «ВИКОНУЄМО ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ»

1)  Розпочинайте виконання завдань в один і той самий час кожного разу.

2)  Провітріть кімнату за 10 хвилин до початку занять.

3)  Вимкніть радіо, телевізор. У кімнаті, де ви працюєте, повинно бути тихо.

4)  З’ясуйте розклад уроків на завтра. Перевірте, чи всі завдання записані у щоденнику.

5)  Приготуйте письмове приладдя для занять.

6)  Приберіть зі столу все зайве.

7) Настав час розпочати роботу, сідайте якнайзручніше, відкривайте підручник…

 

ДОДАТОК 2

ПАМ’ЯТКА

«ЯК ПРИВЧИТИ ДИТИНУ ДО САМОСТІЙНОСТІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ»

Почніть із предмета, який найлегше дається Вашій дитині, і не відповідайте на жодне із запитань, звернених до Вас, доки завдання не буде виконане до кінця. Погляньте, чи є неточності, запропонуйте дитині самій їх виявити. Намагайтеся уникати слова помилка. Не висміюйте помилки своїх дітей.

Математика. Таблицю множення повісьте над робочим столом, у куточку відпочинку і вчіть за нею і множити, і ділити одночасно. Випереджайте школу, вчіть всю таблицю. Задачі навчайте читати і уявляти те, про що йдеться. Якщо дитина не може впоратися із задачею, то покажіть, як це зробити за допомогою наочності, моделі, розв’язання іншої задачі.

Читання. Один раз дитина читає сама. Потім переказує Вам прочитане. Якщо перекаже неточно певне місце тексту, то нехай перечитає ще раз. Обов’язково читайте з дитиною книжки вголос, по черзі, а де можливо, по ролях.

Українська мова. Якщо у дитини виникли труднощі, виконайте з нею завдання усно, але не пишіть у підручнику ані букв, ані слів. Під час письмового виконання дитина ще раз усе пригадає. Вийдіть із кімнати, доки вона не виконає завдання. Не стійте за спиною.

Я і Україна. Навколишній світ. Привчайте навчатися не лише за підручником. Виписуйте журнали, купуйте додаткову літературу, користуйтеся і навчайте дитину користуватися довідковою літературою. Із періодичних видань робіть вирізки. Добірки за темами впорядковуйте у папках. Це знадобиться у наступні роки навчання.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з МАТЕМАТИКИ залишилося:
0
4
міс.
0
2
дн.
0
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!