Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників ЗДО і ЗЗСО за новим профстандартом
»
Взяти участь Всі події

Збірник кросвордів для учнів початкових класів "МОЯ УКРАЇНА"

НУШ

Для кого: 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас

25.06.2021

359

50

0

Опис документу:
Збірник кросвордів для учнів початкової школи. Можна використовувати під час уроків, виховних годин, інтелектуальних змагань. Містить інформацію про ігрові технології в системі навчання молодших школярів, роль дидактичних ігор в розвитку індивідуальних здібностей дитини, кросворд як вид начально-ігрової діяльності на уроках, цікаві факти про кросворди та 6 тематичних кросвордів з ілюстраціями.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Новоселівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Української сільської ради





«МОЯ УКРАЇНА»

Кросворди для учнів початкових класів

Вчитель: Карпенко О.І.


















2021 рік

В даний час школа потребує такої організації своєї діяльності, яка забезпечила б розвиток індивідуальних здібностей і творчого ставлення до життя кожного учня, впровадження різних інноваційних навчальних програм, реалізацію принципу гуманного підходу до дітей .

Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавими і захоплюючими не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки з вивчення предметів. Цікавість умовного світу гри робить позитивною, емоційно забарвленою монотонну діяльність із запам'ятовування, повторення, закріплення чи засвоєння інформації, а емоційність ігрового дійства активізує всі психічні процеси і функції дитини.

Іншою позитивною стороною гри є те, що вона сприяє використанню знань у новій ситуації, таким чином, вивчений учнями матеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність і інтерес у навчальний процес.

Актуальність гри в даний час підвищується і через перенасиченість сучасного школяра інформацією. У всьому світі, і в Україні в тому числі, незмірно розширюється предметно-інформаційне середовище. Телебачення, відео, радіо, комп'ютер, мережа Інтернет останнім часом виливають на учнів величезний обсяг інформації. Актуальним завданням школи стає розвиток самостійної оцінки та відбору одержуваної інформації. Однією з форм навчання, що розвиває подібні вміння, є дидактична гра, що сприяє практичному використанню знань, отриманих на уроці і в позаурочний час.


Ігрові технології в системі навчання молодших школярів

У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. Буденність життя може викликати у них захворювання. В грі діти перевіряють свою силу і спритність, у них виникають бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути до чогось прекрасного.

     Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє актуальні невідкладні потреби, а ще – спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь, де є гра, панує здоров’я, радість дитячого життя.

     Потрапляючи до школи після дитячого садка, дитина зустрічається з іншим видом діяльності – навчанням. Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя. Ігрова позиція – могутній засіб виховного впливу на дітей. 

Про гру сказано багато гарних слів. Її називають джерелом радості, королевою дитинства і восьмим чудом світу. Гра є неминучим супутником дитини. Гра – це самостійна діяльність, в якій діти вперше вступають у спілкування з ровесниками, їх об’єднує єдина мета, спільні зусилля її досягнення, спільні інтереси і переживання.

Видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський промовив фразу, яка стала основою всього того, що містить у собі гра. Він ніби закликав: «Навчайте  граючись, а граючись навчайте». Ось такий простий вираз, а містить у собі неабияку таємницю, яку Сухомлинський пропонує розкрити перед дітьми.

      Ушинський вважав гру найважливішим видом діяльності дитини. Казав, що саме через гру дитина пізнає всі таємниці світу.

          А.С.Макаренко писав: «Гра має важливе значення в житті дитини, має те саме значення, яке у дорослого має діяльність, робота, служба. Якою будедитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі». 

Отож, досвідчені педагоги  вважали гру важливим методом навчання. За їх думками гра виховує, навчає, розвиває.

         Всі визначення  гри – правильні, бо гра для дитини – саме життя, з усіма його прикрасами, хвилюваннями, вдачею і розчаруваннями.

     Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших школярів. 

     Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, бажання вчитися. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина «добудовує» в уяві все, що недоступне їй в навколишній дійсності, у захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює   раніше набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.

     У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. Гра – це творчість, гра – праця.

Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання, дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.

     Задовольняючи дитячу допитливість, залучити їх до активного пізнання оточуючого світу, оволодіти способами пізнання зв’язків між предметами та явищами допоможе гра.

Гра є самостійною діяльністю учнів, яка поступово перетворюється у засіб виховання і дає змогу використати її для розв’язання відповідних завдань.


Роль дидактичних ігор в розвитку індивідуальних здібностей дитини

В даний час школа потребує такої організації своєї діяльності, яка забезпечила б розвиток індивідуальних здібностей і творчого ставлення до життя кожного учня, впровадження різних інноваційних навчальних програм, реалізацію принципу гуманного підходу до дітей. Школа надзвичайно зацікавлена ​​у знанні про особливості психічного розвитку кожної конкретної дитини.

Рівень навчання і виховання в школі значною мірою визначається тим, наскільки педагогічний процес орієнтований на психологію вікового та індивідуального розвитку дитини. Це передбачає психолого-педагогічне вивчення школярів протягом всього періоду навчання з метою виявлення індивідуальних варіантів розвитку, творчих здібностей кожної дитини, зміцнення його власної позитивної активності, розкриття неповторності особистості, своєчасної допомоги при відставанні в навчанні. Особливо важливо це в молодших класах школи, коли тільки починається цілеспрямоване навчання людини, коли навчання стає провідною діяльністю, в лоні якої формуються психічні властивості і якості дитини.Для молодшого шкільного віку характерні яскравість і безпосередність сприйняття, легкість входження в образи. Діти легко втягуються в будь-яку діяльність, особливо в ігрову. Вони самостійно організовуються в групову гру.

Результативність дидактичних ігор залежить:

  • від систематичного їх використання;

  • від цілеспрямованості програми ігор у поєднанні із звичайними дидактичними вправами.

Ігрова технологія будується як цілісне утворення, яке охоплює певну частину навчального процесу та об'єднане загальним змістом, сюжетом, персонажем. При цьому ігровий сюжет розвивається паралельно основному змісту навчання, допомагає активізувати навчальний процес, засвоювати ряд навчальних елементів. Складання ігрових технологій з окремих ігор і елементів – турбота кожного вчителя початкової школи.

Вивчений в процесі ігрової діяльності матеріал забувається учнями у меншій мірі і повільніше, ніж матеріал, при вивченні якого гра не використовувалася. Це пояснюється, перш за все, тим, що в грі органічно поєднується цікавість, що робить процес пізнання доступним і захоплюючим для школярів, і діяльність, завдяки участі якої в процесі навчання, засвоєння знань стає більш якісним і міцним.

      Щоб учні по-справжньому почали вчитися, а не просто відсиджували урок, їх треба зацікавити - зазначити, що вони не знають того, без чого далі не зможуть. Крім того, діти мають зрозуміти, що на кожному уроці вони навчаються нового, бо урок, на якому лише повторюють матеріал, а не засвоюють нові знання, - згаяний час. Важливо, щоб учні ставили перед собою мету: я прийшов чогось навчитись, а наприкінці уроку знали відповідь на запитання: „ Чого я навчився?”

       Ефективним видом роботи, що сприяє мовленнєвому розвитку школярів, є ситуативні завдання. Вони стимулюють мислення й збільшують інтерес учнів до програмового матеріалу, підвищують їхню активність у формуванні знань, умінь і навичок - тобто пізнавальну активність.

   У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися. самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

Проводити ігри, створювати ігрові ситуації, важливо на кожному уроці. Це особливо стосується 1 – 2 класів – перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої  діяльності. Вони швидко стомлюються, притуплюється їхня увага, набридає одноманітність. Тому гра є засобом активізації навчання  та виховання, один з найефективніших методів організації навчальної діяльності учнів початкових класів.

     Гру можна пропонувати на початку уроку. Такі ігри мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитися і виділити основне, найважливіше, спрямовувати увагу на самостійну діяльність.

         Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.  

Кросворд як вид начально-ігрової діяльності на уроках

Всі ми знаємо, що кросворд — гра-задача, яка полягає у вписуванні літер у перехресні рядки клітинок накресленої фігури так, щоб за горизонталлю та вертикаллю вийшли загадані слова. Кросворд (англ. сrossword - перетин слів) - найпоширеніша у світі гра зі словами. Існує безліч періодичних видань, що спеціалізуються на кросвордах, їх також часто друкують в неспеціалізованих друкованих ЗМІ.

Використання кросвордів у навчальному процесі:

  • Стимулює пізнавальну активність;

  • Розширює кругозір, збагачує лексикон новими словами, термінами;

  • Підвищує грамотність;

  • Сприяє здійсненню диференційованого підходу до навчання;

  • Є елементом гри, розвантаження; має заспокійливий ефект;

  • Тренує пам'ять, увагу, розвиває логічне мислення.

Використовувати кросворди можна:

  • на будь- яких уроках ;

  • на уроках будь-якого типу;

  • на будь-якому етапі уроку;

  • в позакласній роботі.


Кросворд — це гра, у якій поєднується цікаве з корисним, це творчий процес діяльності, здійснення власних задумів та ідей. Для вчителя — це можливість краще пізнати і оцінити індивіду­альні здібності кожної дитини. Треба чітко уявляти, з якою метою використовується даний кросворд, які знання можуть бути закріплені з його допомогою, систематизовані, виявлені в учнів, які вміння сформовані та перевірені.

Учням можна запропонувати різні варіанти роботи з кросвордом:

1.   Розгадати кросворд, заповнивши порожні клі­тинки.

2.    Сформулювати питання до слів у заповненому кросворді.

3.    Заповнюючи кросворд, визначити, яке ключо­ве слово виділено, і пояснити його значення.

4.    Створити кросворд самостійно, використову­ючи терміни, які були вивчені раніше.

Перед тим, як дати учням  кросворд, ми повинні: перевірити доступність кросворду, вимоги шкільної програми;  стимулювати учнів працювати на найкращий кінцевий результат (повний розв'язок кросворду) – за це вони отримують бали;  забезпечити при роботі з кросвордами тільки позитивні емоції учнів, тобто веселий настрій і задоволення від вдалої відповіді. В ході рішення можна внести  елемент змагання між учнями (це істотно активізує пізнавальну діяльність). Також передбачено обговорення відповідей на питання кросворда, їх уточнення, а в разі розходження думок — проведення дискусій .

З історії кросворду

При розкопках давньоримського поселення Корінум в 1868 році в Англії була знайдена плита із зображеним на ній малюнком, дуже схожим на кросворд. Знахідка датується III-IV століттями. Щось подібне було виявлено і на колоні в знаменитих Помпеях при розкопках 1936 року. Це творіння відносилося до 79 року нашої ери і вражало тим, що кросворд міг читатися однаково зліва направо, справа наліво, зверху вниз і знизу вгору.

Кросворд, в сучасному розумінні цього слова, з'явився зовсім недавно, близько століття тому (для порівняння - шахам та шашкам понад півтори тисячі років). Версії його виникнення на сьогоднішній день дуже суперечливі. Три країни - Великобританія, Сполучені Штати Америки та Південно-Африканська Республіка - оскаржують нині право називатися батьківщиною кросворду.

Жителі туманного Альбіону вважають, що перший кросворд з'явився в Англії. На їх думку, перші кросворди друкувалися вже в середині XIX століття в лондонській газеті «Таймс», а першим автором гри був Майкл Девіс. Ці головоломки були дуже прості і призначалися в основному для дітей. Завдання полягало в наступному: заповнити літерами клітини квадратів таким чином, щоб одне і те ж слово виходило і по горизонталі, і по вертикалі.

Жителі США стверджують, що перший у світі кросворд був опублікований 21 грудня 1913 в недільному додатку «Fun» до газети «New York Word» і придумав його журналіст Артур Уїнн, який емігрував до Америки з Англії. Один видавець доручив Уінну скласти до різдвяних свят додаток до газети, який викликав б інтерес не просто окремого читача, але відразу цілої родини.

І тут журналіст згадав, як його дід загадував йому в дитинстві головоломки. Це були так звані «магічні квадрати» , в яких горизонталі і вертикалі заповнювалися однаковими словами. Уїнн удосконалив цю гру. Він вирішив, якщо слово в задачі буде зустрічатися тільки один раз, це зробить її цікавішою. І Уїнн, що називається, потрапив в точку. Його винахід так сподобався читачам, що вони, у своїх численних листах, просили газету продовжити друкувати подібні завдання. Артур Уїнн першим також застосував у кросворді затемнені клітини для розділення слів.

Є і зовсім романтична історія появи першого в світі кросворду. На початку XX століття житель ПАР Віктор Орвілл, винний у автомобільній катастрофі, був засуджений до трьох років тюремного ув'язнення. У камері, де він сидів, підлога була вимощена кам'яними плитами, які представляли собою своєрідну сітку. Від нудьги він став заповнювати клітини літерами пересічних слів. Потім це було перенесено на папір, а до слів підібрані визначення. Товариші по нещастю схвалили новинку Віктора. Тоді Орвілл вирішив відправити свій винахід поштою до редакції великої газети Кейптауна. Він назвав гру «Туди-сюди по квадратах». Редактор не відразу оцінив її, але його друзям гра так сподобалася, що вони весь вечір тільки й займалися відгадуванням слів, після чого редактор змушений був опублікувати кросворд: саме таку назву отримала гра до моменту виходу її автора на свободу.

Кросворди стали друкувати інші газети і журнали, в результаті чого на рахунку Орвіла скупчилася пристойна сума гонорарів.

Отже, з трьох версій походження першого в світі кросворду за основу була взята американська: все ж таки названі конкретний автор, дата видання, друкований орган.

Я кщо появу першого в світі кросворду перевірити складно, то перший в Радянській Союзі кросворд, як вважалося до останнього часу, був надрукований у журналі «Огонек» (№ 18 ) від 12 травня 1929 року. Нещодавно стали відомі нові відомості про походження першого радянського кросворду. Журнал «Світ пригод» ще влітку 1925 ввів новий розділ «Переплетені слова». Точно відомо, що термін «хрестословиця» ввів письменник В.В.Набоков.

Існує кілька різновидів кросворду:

Сканворд (скандинавський кросворд) - це один з найпопулярніших видів кросворду. Визначення слів даються в квадратиках прямо всередині сітки, а слова - відповіді вписують за напрямами, зазначеними стрілками.

У сітці ідеального сканворду не повинно бути порожніх клітин. Чим щільніша сітка сканворду, тим складніше його складати і легше вирішувати. Визначення можуть носити асоціативний характер (наприклад , вірною відповіддю на визначення «Цар» може бути горох, Салтан, государ і т.д.). При вирішенні сканвордів важливою якістю є інтуїція. Головна родзинка сканвордів саме в тому, що визначення знаходяться в тілі самого сканворди, а також різноспрямованість адресації до слів, можливість використовувати в якості загадок картинки і фото.

Японський кросворд - особливий вид головоломки, в якому потрібно, базуючись на кодових числах-підказках, розгадати не слова, а зашифровану картинку.

Існує два види японських кросвордів: чорно-білі і кольорові. Числа показують, скільки злитих клітин даного кольору знаходяться у відповідній колонці або рядку. Групи клітин обов'язково повинні розділятися як мінімум однією порожньою (білою) клітинкою. Завдання розгадування зводиться до того, щоб дізнатися, скільки саме порожніх клітин поділяє групи. Хоча цей вид задачок за великим рахунком не є кросвордом як таким, словосполучення «японський кросворд» прижилося.

Угорський кросворд, або філворд. При розгадуванні угорських кросвордів потрібно вписувати відповіді в сітку з розставленими літерами. Точніше, не вписувати, а викреслювати. Це дуже схоже на англійський кросворд, але є дві принципові відмінності - слова зазвичай згинаються як змії, а кожна буква не може належати двом або більшій кількості слів. В угорському кросворді немає заштрихованих клітин, а всі букви вже наведені. Необхідно відшукати слова, до яких даються визначення; слова можуть ламатися в будь-якому напрямку по вертикалі або горизонталі, але не по діагоналі. Кожна літера може бути використана тільки один раз. Після викреслювання всіх слів порожніх клітин залишитися не повинно.

Чайнворд - батько лінійного кросворду; вид кросвордів, зручних для складання, але незручних для розгадування. Сіткою в ньому служать лінійні клітини (квадратики), накреслені в будь-якій геометричній формі.

Правила. Ланцюжок слів будується методом стикування, де остання буква першого слова є першою буквою другого і т.д. Цей стик і нумерується. У чайнворд вводяться тільки іменники в однині. Тобто, слова в чайнворді не перетинаються, а тільки стикуються одне з одним. Іноді ланцюжок слів згинають для додання сітці химерної форми.

У лінійних кросвордах слова можуть перекриватися не тільки однією, але і двома або трьома літерами, тому їх довжина вказується дужкою, в якій дається визначення слова.

«Гібрид» чайнворда і кросворду називається кроссчайнвордом. Основна його відмінність від чайнворда в тому, що допускається можливість самоперехрещення чайнвордного ланцюжка.

Кейворд (ключворд) - популярний за кордоном різновид кросворда - лінгвістичної задачі. У кожну клітину кросворду внесено число, що заміняє букву. Одним і тим же буквам відповідають одні і ті ж числа. Іноді до кросворду додається табличка з цифрами, для вписування вже відгаданих букв. Букви або слова - ключі даються в табличці або в самому кросворді.

Човник - клітинне поле з винесеними за його межі вказівними стрілками. Значення слів, як по горизонталі, так і по вертикалі даються послідовно, а сітка заповнюється відповідно з напрямками стрілок. Розділових перегородок або клітин в сітці немає, слова на наступний рядок або стовпець не переносяться. Для підказок у дужках може даватися кількість літер у слові-відповіді. Також важливою відмінністю є те, що остання літера слова не є першою буквою наступного.

Діворд (дуаль) - поле діворду являє собою звичайну кросвордну сітку, кожна клітина якої вже містить два варіанти літери, які можуть в ній стояти. Завдання гравця - вибрати з двох запропонованих варіантів букви одну так, щоб сітка виявилася заповнена значущими пересічними словами (як у кросворді). Іноді в діворд спочатку вписується готове слово-ключ.

Американський (кріс-крос) - поруч з сіткою кросворду знаходяться слова, які потрібно вписати в сітку, іноді дається підказка - у сітку вже вписані деякі слова або букви.

Естонський кросворд - слова в цьому кросворді розділені не блоками, а потовщеними сторонами клітин, в яких розташовані букви. Дані кросворди виглядають дуже щільними.



Цікаві факти про кросворди

Існують тривимірні і нескінченні кросворди. Нескінченні кросворди мають «нескінченну» сітку : слова, що виходять за рамки кросвордної сітки, дописують з іншого боку. Наприклад, недописане по вертикалі вниз слово дописують в тому ж стовпці, але зверху.

Змагання з розгадування кросвордів - одні з найскладніших інтелектуальних змагань у світі. За півтори години потрібно відгадати 5 кросвордів: по два англійською і будь-якій іншій європейській мові і один змішаний, наприклад, англо-французький, англо-німецький або англо-італійський.

Кросворд площею 21 квадратний метр склали турецькі кросвордисти. Кросворд можна прирівняти із 200 звичайними кросвордами, сполученими разом. Гравці, вирішуючи його, тижнями повзали по підлозі, підшукуючи потрібні слова.

Найбільший кросворд світу, який був опублікований, склав Роберт Трюко з Квебека (Канада). 82951 клітка і 25614 слів.

Максимальну кількість кросвордів склав Андріан Белл. З січня 1930 до своєї кончини в 1980 році він надіслав у газету «Таймс» 4 520 кросвордів.

Найпродуктивнішим упорядником кросвордів на сьогоднішній день є Роджер Ф. Сквайерс. Він «виробляє» щотижня 35 публікованих завдань.

У травні 1966 лондонська газета «Таймс» отримала лист від Жінки з острова Фіджі, що повідомила, що їй тільки що вдалося вирішити Кросворд 673 у випуску газети від 4 квітня 1932 Таким чином, максимально витрачений час на розгадку кросворду становить 34 роки.

Мінімальний час на вирішення кросворду з газети «Таймс» - 3 хвилини 45 секунд - затратив в ході змагання, організованого радіопрограмою ВВС «Сегодня», 43-річний англієць Ройне Дін в грудні 1970 року.

На сьогодні перше місце серед укладачів кросвордів займає Роже Боукарт з бельгійського міста Брюгге. Своє 65-річчя він відзначив тим , що запропонував для книги рекордів Гіннесса найбільший у світі кросворд довжиною 31 метр і шириною 53 сантиметри, який містив 50 400 слів. На складання кросворду пішло чотири роки. Тільки питання до нього зайняли 2734 сторінки.


















КРОСВОРД «ОБЕРЕГИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»

По горизонталі:

2. Символізує вічне прагнення українців відзначити певне свято, пам’ятний день або просто прикрасити своє житло. Виготовляли зі шкіри, тканини, з паперу.

3. Старовинний оберіг дому та родини, атрибут народних свят.

6. Найсильніший оберіг в усі часи.

7. Символ, який мав цілющі та магічні властивості.

По вертикалі:

1. Одяг, символ здоров’я, краси, щасливої долі, родової пам’яті, любові, святості.

4. Оберіг від зла, постійний атрибут святкового одягу. Плели дівчата.

5. Символ гостинності, життєдайного Сонця.
















КРОСВОРД «ТРАДИЦІЙНІ СТРАВИ УКРАЇНЦІВ»

По горизонталі;

1. Страва з тертою картоплею, яку їли зі сметаною.

3. Страва з прісного тіста, змішаного на воді чи сироватці.

5. Обрядовий хліб, який мав особливе значення на весіллі.

8. Печені або смажені вироби з тіста, обов’язково з начинкою.

По вертикалі:

2. Напій зі свіжих ягід чи з сушки.

4. Весняний обрядовий хліб, що готували до Великодня.

5. Овочева страва з квашеною капустою.

6. Страва із вареного тіста з начинкою.

7. Страва із пшона, ячменю, рису чи іншої крупи.

9 . Страва переважно на м’ясній юшці з буряком, картоплею, капустою та іншими овочами.















КРОСВОРД

«ТРАДИЦІЇ ТА СВЯТА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»

По горизонталі:

1. Етап господарської діяльності людини.

4. Свято, що відзначають 19 січня.

6. Свята, що символізує проводи зими та зустріч із весною.

9. Старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями.

По вертикалі:

2. Свято народження Христа, що відзначають 7 січня.

3. Свято, що за календарем відзначаються 14 серпня.

5. Українська народна обрядова новорічна пісня.

7. Народна обрядова пісня з іграми і танцями, у якій оспівують весну, надії на врожай.

8. Велике весняне свято, яке символізує перемогу над злом і світла над пітьмою, світле Воскресіння.













КРОСВОРД «ДАВНІ РЕМЕСЛА УКРАЇНЦІВ»

По горизонталі:

2. Вид народного мистецтва, що полягає у розписуванні яєць.

6. Один із найбільш поширених деревообробних промислів, який полягає у зведенні житлових та господарських будівель.

8. Деревообробний промисел, пов’язаний із виготовленням різних ємностей.

По вертикалі:

1. Кустарний промисел, який полягає у виготовленні предметів побуту та художніх виробів із різноманітної сировини.

3. Оброблення глини і виготовлення із неї різноманітного посуду, кераміки.

4. Оброблення металів способом гарячого кування.

5. Деревообробний промисел, що полягає у виготовленні меблів, віконних рам, рамок для вуликів та ін.

7. Оброблення благородних металів: золота й срібла.

9. Виготовлення скла і виробів із нього.













КРОСВОРД «РОСЛИНИ – СИМВОЛИ УКРАЇНИ»

По горизонталі:

3. Дерево – символ України.

4. Дерево – символ родинного вогнища. З його легкої та гнучкої деревини плетуть різні предмети.

5. Дерево – символ рідної землі, дівочої вірності та краси.

7. Дерево – символ могутності, довголіття.

8. Рослина – символ ніжної дівочої вроди, символ вогню, сонця, дівочої чистоти й краси, вічного кохання. Цю рослину вплітали у віночок, вишивали на сорочках.

По вертикалі:

1. Квітка, що символізує дитинство, батьків, затишну рідну оселю.

2. Рослина – символ святості, чистоти, привітності й чемності. Вона прийшла до нас разом із житом.

5. Квітка – символ краси та кохання. Масло цієї рослини використовують для виготовлення ліків.

6. Рослина – символ найдорожчого,

любові до рідної землі, до народу,

оберіг духовної спадщини.












КРОСВОРД «ОЗЕРА ТА РІЧКИ УКРАЇНИ»

По горизонталі:

1. Головна річка України.

2. Найбільше озеро Українських Карпат.

5. Найглибше озеро України, найбільше озеро Полісся.

6. Річка України, друга за довжиною ріка Європи.

7. Найбільше природне озеро в Україні.

По вертикалі:

3. Річка на півдні України, права притока Дніпра.

4. Річка Черкаської області, ліва притока Дніпра.

6. Ліва притока Дніпра.

























Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.