Сьогодні відбувся
Марафон. День 3:
«Сталий розвиток: від освіти до світу»

Збірка текстів для читання

НУШ

Для кого: 1 Клас

16.04.2020

4992

492

0

Опис документу:
До збірки входять цікаві та пізнавальні тексти, які можна використовувати на уроках навчання грамоти у 1 класі, як і в післябукварний період, так і на уроках позакласного читання. Всі тексти поділені на склади, що набагато легше сприймається дитиною при читанні і спрощує процес першого читання. Власне на цьому побудована і методика Зайцева, за якою діти вчаться читати дуже швидко. У цій збірці навмисне використано принцип складоутворення, який дає можливість маленькому читачеві якнайшви
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Анотація

До збірки входять цікаві та пізнавальні тексти, які можна використовувати на уроках навчання грамоти у 1 класі, як і в післябукварний період, так і на уроках позакласного читання. Всі тексти поділені на склади, що набагато легше сприймається дитиною при читанні і спрощує процес першого читання. Власне на цьому побудована і методика Зайцева, за якою діти вчаться читати дуже швидко. У цій збірці навмисне використано принцип складоутворення, який дає можливість маленькому читачеві якнайшвидше перейти від читання складів до читання цілих слів.

Мета посібника - навчити дітей не лише швидко читати, а й отримувати інформацію та знання з тексту.

Це видання допоможе дитині розвинути мовний апарат, позбавитися розповсюджених проблем при читанні: недочитування кінцівок слів, неуважність, невиразне читання. Дитина потренується вимовляти різні поєднання звуків, умітиме бачити помилки в тексті, звикне уважно читати текст, навчиться виразному читанню та дотриманню інтонаційних пауз. Видання призначене для дітей молодшого шкільного віку.

Збірка призначена для використання вчителями початкових класів, студентами педагогічних вузів.

Вступ

Проблема формування творчої особистості учнів хвилювала в різні часи не тільки відомих педагогів, але й дослідників, мислителів, філософів, науковців. І сьогодні проблема творчості - одна з найактуальніших проблем навчання. З’ясування особливостей творчих здібностей, вивчення умов формування зумовлюються насамперед потребами практики. Саме тому з перших років шкільного навчання значну увагу потрібно приділяти не тільки здобуттю знань учнями, а й розвитку їхніх здібностей.

Реформування системи освіти в Україні, зокрема початкової, актуалізує пошук технологій, адекватних до сучасної мети і завдань, що знайшло відображення в концепції «Нової української школи» (2017). Розбудова нової української школи може бути ефективною за умови вивчення й упровадження в освітній процес продуктивних здобутків і досвіду зарубіжних освітніх систем із означеної проблеми. Аналізуючи такі документи, як Концепція «Нова українська школа», Державний стандарт загальної освіти, навчальні програми та підручники, можна сказати, що вони ставлять перед нами завдання формувати учнів, здатних самостійно мислити, приймати сміливі і нестандартні рішення, творчо ставитись до праці. Тільки реалізовуючи ці вимоги, ми зможемо сформувати творчу особистість кожного учня.

Формування творчої особистості молодшого школяра є однією з важливих проблем сучасної української початкової школи. Розвиток творчих школярів вимагає впровадження в навчально-виховний процес активних форм і методів навчання, що значною мірою могли б забезпечити формування мислення дитини, проблемного бачення, фантазії та уяви.

Методичний посібник «Пізнавальне читання», на нашу думку, доцільно використовувати для реалізації «Щоденних 5». Мета посібника - навчити дітей не лише швидко читати, а й отримувати інформацію та знання з тексту. До збірки входять цікаві та пізнавальні тексти. Вони дають змогу відстежувати причинно-наслідкові зв’язки і готувати дитину до розуміння механізмів, які існують в екології, економіці, історії, техніці, і завдяки цьому закласти основу для подальшого розвитку у різних напрямках.

Узагальнюючи, хочу сказати, що мій посібник:

  • готує дитину до майбутніх навчальних навантажень;

  • формує навички сприйняття, аналізу інформації;

  • розвиває розуміння рідної мови.

За-єць

Є про зай-ця та-ка за-гад-ка: влі- тку сі-рий, у-зим-ку бі-лий. А-ле це — про зай-чи-ка - бі-ля-ка. А в на-шій кра-ї-ні жи-ве за-єць - ру-сак. Він у-зим-ку сво-ю сі-ру шуб-ку на бі-лу не мі-ня-є. Тіль-ки ста-є трі-шки сві-тлі-шим.

Ча-сто в каз-ках роз-по-ві-да-ють, що за-єць — бо-я-гуз. На-справ-ді він ду-же смі-ли-вий і мо-же від-ва-жно за-хи-ща-ти-ся! Зай-ці вмі-ють ви-би-ва-ти за-дні-ми ла-пка-ми дріб, сту-ка-ю-чи по су-хо-му пень-ку а-бо зем-лі. Так дов-го-ву-хі по-пе-ре-джа-ють о-дин о-дно-го про не-без-пе-ку.

  1. Який вид зайців живе в нашій країні?

А) заєць-русак:

Б) заєць-біляк.

2. Як попереджають один одного про небезпеку ці

тварини?


Біл-ка

Пу-хна-сту бі-ло-чку мо-жна зу-стрі-ти не тіль-ки в лі-сі, а-ле й у мі-сько-му пар-ку. Во-на та-ка ми-ла, що хо-че-ться при-го-сти-ти ї-ї на-сін-ням чи го-рі-шка-ми. Ча-сто зві-ря-та не бо-я-ться лю-дей і бе-руть ї-жу про-сто з рук.

Про-те їсть біл-ка не ли-ше го-рі-шки. Во-на лю-бить ла-су-ва-ти на-сін-ням ши-шок, я-го-да-ми, гри-ба-ми. І на-віть яй-ця-ми пта-хів, я-щір-ка-ми, ко-ма-ха-ми.

На зи-му біл-ки за-па-са-ю-ться ї-же-ю. А-ле в них по-га-на пам’-ять: про чи-слен-ні сво-ї схо-ва-нки зві-рі за-бу-ва-ють.

  1. У білочок дуже добра пам’ять?

А) так;

Б) ні.

2. Тваринка харчується:

А) насінням шишок, ягодами, грибами.

Б) насінням шишок, ягодами, грибами, яйцями птахів, ящір-

ками, комахами.

Ку-ни-ця

Ку-ни-ця — ду-же ці-ка-ва й рід-кі-сна тва-ри-на. Мор-до-чка в не-ї ли-ся-ча, хвіст — бі-ля-чий, ву-шка кру-глі. А роз-мі-ром ку-ни-ця — як ве-ли-кий кіт. Та й ма-не-ра-ми ду-же схо-жа на кі-шку.

Ці хи-жі зві-ря-та жи-вуть у лі-сах, у-мі-ють до-бре ла-зи-ти та стри-ба-ти по де-ре- вах. Ку-ни-ці вправ-ні і швид-кі ми-слив-ці. По-лю-ють на бі-лок, зай-ців, ми-шей, жаб, ву-жів. Про-те мо-жуть по-ла-су-ва-ти фру-кта-ми, я-го-да-ми й го-рі-ха-ми.

  1. Чому куницю називають цікавою тваринкою?

  2. Чим харчуються звірята?

А) фруктами, ягодами та горіхами;

Б) полюють на білок, зайців, мишей, жаб, вужів;

В) полюють на білок, зайців, мишей ,жаб, вужів та люблять

поласувати фруктами, ягодами та горіхами.

Зо-зу-ля

У лі-сах ме-шка-є ба-га-то різ-них пта-шок. О-дна з най-ці-ка-ві-ших — зо-зу-ля. Це ї-ї го-лос ми ча-сто чу-є-мо в лі-со-вій ха-щі: ку-ку, ку-ку...

Зо-зу-ля не бу-ду-є гнізд, а під-кла-да-є яй-ця в чу-жі гні-зда. Ко-ли ве-ли-ке зо-зу- ле-ня з'яв-ля-є-ться на світ, «на-зва-ним» ба-тькам до-во-ди-ться го-ду-ва-ти йо-го з ран-ку й до ве-чо-ра.

Зо-зу-ля — ду-же ко-ри-сна пта-шка. Тіль-ки во-на мо-же по-ї-да-ти о-труй-них во-ло-ха-тих гу-се-ниць. Так зо-зу-ля за-хи-ща-є ліс.

  1. Як ти вважаєш, чому «названим» батькам доводиться

годувати зозуленя з ранку й до вечора?

  1. Як зозуля захищає ліс?

Му-флон

У Кар-па-тах та в Кри-му мо-жна зу-стрі-ти ди-ко-го гір-сько-го ба-ра-на — му-фло-на. Це міц-на струн-ка тва-ри-на з тон-ки-ми дов-ги-ми но-га-ми. Го-ло-ву сам-ців при-кра-ша-ють важ-кі за-кру-че-ні ро-ги. А у са-миць ріж-ки зов-сім ма-лень-кі.

Ко-лись му-фло-нів за-ве-зли до У-кра- ї-ни з фран-цузь-ко-го о- стро-ва Кор-си-ка. Те-пер во-ни до-бре се-бе по-чу-ва-ють і у нас.

  1. З якої країни до України було завезено муфлонів?

А) Англії.

Б) Італії.

В) острова Корсика.

  1. Де можна зустріти в нашій країні гірських баранів-муфлонів?

Че-ре-па-ха

У на-ших рі-чках, став-ках, о-зе-рах мо-жна зу-стрі-ти бо-ло-тя-ну че-ре-па-ху. Це ду-же ці-ка-ва тва-ри-на! Ті-ло че-ре-па-хи за-хи-ще-не глад-ким о-валь-ним пан-ци-ром. На ї-ї ла-пах ро-стуть го-стрі кі-гті, між паль-ця-ми є пе-ре-тин-ки. А дов-гий хвіст че-ре-па-хи — це справ-жнє кер-мо, я-ке до-по-ма-га-є тва-ри-ні пла-ва-ти.

Че-ре-па-ха їсть во-до-ро-сті, ра-чків, хро-ба-ків, мо-лю-сків, ко-мах, ри-бу.

Чому тіло черепахи покрите панциром?

Для чого тваринці необхідний хвіст?

Жук - пла-ву-нець

Ще о-дна во-дна ко-ма-ха — жук- пла-ву-нець. Він чу-до-вий під-во-дний пла-вець. За швид-кі-стю пла-ван-ня жук не по-сту-па-є-ться де-я-ким ри-6ам! Пла-ва-ти ко-ма-сі до-по-ма-га-ють за-дні ла-пки. За фор-мо-ю во-ни схо-жі на ве-сла. А щоб у-три-ма-ти-ся на дні, жук по-ви-нен за-че-пи-ти-ся за ро-сли-ну а-бо під-во-дний пре-дмет. Для цьо-го на пе-ре-дніх ла-пках у ньо-го є го-стрі га-чки.

  1. Що допомагає комасі плавати у воді?

А) передні лапки.

Б) задні лапки.

2. Для чого у жука на передніх лапках є гострі гачки?

Дя-тел

А що це за ве-се-ле трі-щан-ня лу-на-є лі-сом? Це сту-ка-є дзьо-бом по стов-бу-рі дя-тел. Він вправ-но ді-ста-є з-під ко-ри рі-зних шкі-дли-вих ко-мах. За це йо-го на-зи-ва-ють лі-со-вим «лі-ка-рем».

Знай-шов-ши щі-ли-ну в стов-бу-рі, дя-тел встав-ля-є ту-ди ши-шку. По-тім ро-зби-ва-є ї-ї мі-цним дзьо-бом і ді-ста-є сма-чні на-сі-ни-ни. А ко-ли ши-шка ста-не пу-сто-ю, дя-тел ски-да-є ї на зем-лю й ле-тить за но-во-ю.

  1. Чому дятла називають «лісовим лікарем»?

  2. Дятел - це…

А) хижа тварина.

Б) травоїдна.

В) всеїдна.

Рись

У Кар-па-тських го-рах жи-ве гар-на ди-ка кіш-ка — рись. У не-ї ко-ро-ткий, не-мов об-ру-ба-ний, хвіст і дов-гі ки-ти-чки на ву-хах. Че-рез кра-си-ве ху-тро цьо-го зві-ра май-же пов-ні-стю ви-ни-щи-ли. За-раз рись за-не-се-на до Чер-во-но-ї кни-ги У-кра-ї-ни та су-во-ро о-хо-ро-ня-є-ться.

Це ду-же спри-тний і хи-трий хи-жак! Рись від-мін-но ла-зить по де-ре-вах і скелях. А-ле під час по-лю-ван-ня во-на иі-ко-ли не стри-ба-є на сво-ю жер-тву з де-ре-ва, а на-па-да-є із за-сід-ки.

  1. Чому рись занесено до Червоної книги України?

  2. Рись- це…

А) хижа тварина.

Б) травоїдна.

В) всеїдна.

Зубр

Ці мо-гу-тні во-ло-ха-ті 6и-ки і-но-ді зу-стрі-ча-ю-ться на За-кар-пат-ті. Во-ни не жи-вуть тут по-стій-но, а-ле мо-жуть при-хо-ди-ти з те-ри-то-рі-ї су-сі-дніх кра-їн. Зубр — близь-кий ро-дич а-ме-ри-кан-сько-го бі-зо-на.

Бу-ли ча-си, ко-ли лю-ди ви-ни-щи-ли май-же всіх зу-брів. У ди-кій при-ро-ді їх не за-ли-ши-ло-ся зов-сім. А в зо-о-пар-ках рі-зних кра-їн ме-шка-є всьо-го 48 тва-рин.

А-ле зав-дя-ки зу-сил-лям у-че-них, зу-бра вда-ло-ся збе-ре-гти. За-раз ви-ми-ран-ня йо-му не за-гро-жує.

  1. Чи постійно живуть зубри на території України?

  2. У зоопарках різних країн мешкає…

А) 58 зубрів.

Б) 48 зубрів.

3. Подумай, чому в дикій природі зубрів залишилося дуже

мало?

Лі-со-вий кіт

У Кар-па-тах жи-ве ще о-дин пред- став-ник ро-ди-ни ко-то-вих — ди-кий лі-со-вий кіт. Він схо-жий на зви-чай-ну сі-ру до-ма-шню кі-шку, тіль-ки біль-ший і важ-чий за не-ї.

Ди-кий кіт лю-бить се-ли- ти-ся в бу-ко-вих лі-сах се-ред скель, у ду-плах де-рев і по-ро-жніх но-рах.

По-лю-є кіт но-ча-ми. У-лю-бле-на здо бич - ми-ші,

пта-хи, я-щір-ки, кро-ти.

1. Де живе лісовий кіт?

2. Яка улюблена здобич кота?

Сте-по-вий ба-бак

Ба-бак — ве-ли-кий тов-стень-кий гри-зун із ко-ро-тки-ми силь-ни-ми ла-па-ми. Ба-ба-ки жи-вуть тіль-ки в степах, не-ро-зо-ра-них лю-ди-но-ю. Че-рез те, що та-ких ди-ких зе-мель за-ли-ша-є-ться все мен-ше, ба-ба-ки по-ча-ли зни-ка-ти.

Ба-ба-ки ви-ко-пу-ють для се-бе ві-дра-зу де-кіль-ка нір. В о-дних но-рах во-ни хо-ва-ю-тьс я від не-без-пе-ки. В ін-ших - ви-во-дять по-том-ство. А в тре-тіх - зи-му-ють.

  1. Бабаки почали зникати, тому що …

А) їм нема що їсти.

Б) стає менше степів, нерозораних людиною.

2. Поміркуй, для чого ці звірі викопують декілька нір?

Ви-дра

Ви-дри, як і бо-бри, се-лять-ся по бе-ре-гах рі-чок і ве-дуть на-пів-во-дний спо-сіб жит-тя. Це ве-ли-кий хи-жий звір із ви-тя-гну-тим, гну-чким ті-лом. Ви-дра пре-кра-сно пла-ва-є та пір-на-є. У цьо-му їй до-по-ма-га-ють пе-ре-тин-ки на ла-пках.

Жи-ви-ться ви-дра ри-бо-ю. І-но-ді ло-вить ми-шей, жаб і на-віть ди-ких ка-чок.

Ди-тин-чат ви-дри на-зи-ва-ють цу-це-ня-та-ми. І справ-ді, во-ни тро-хи схо-жі на ма-лень-ких пу-хна-стих пе-си-ків.

  1. Завдяки чому видри дуже добре плавають?

  2. Як називають дитинчат видри?

А) видренята.

Б) цуценята.

Хов-рах

Хов-ра-хи — не-ве-ли-кі гри-зу-ни. Люб-лять се-ли-ти-ся на па-со-ви-щах, у по-ки-ну-тих са-дах, на у-зліс-сі. Зві-ря-тка жи-вуть не-ве-ли-ки-ми гру-па-ми, ви-ко-пу-ю-чи для се-6е но-ри під зем-ле-ю. Там во-ни хо-ва-ю-ться від хи-жих пта-хів.

У-лі-тку хов-ра-хи жив-ля-ться на-сін-ням, люб-лять я-го-ди о-жи-ни, мо-жуть по-ла-су-ва-ти яй-ця-ми пта-хів. А на зи-му зві-ря-тка впа-да-ють у спля-чку.

  1. Ховрах- це…

А) хижа тварина.

Б) травоїдна.

В) всеїдна.

2. Чому ці звірята на зиму впадають у сплячку?

Во-до-мір-ка

У рі-чках і став-ках жи-вуть рі-зні во-дні ко-ма-хи. О-дна з них — во-до-мір-ка. Во-на ду-же швид-ко бі-га-є по по-вер-хні во-ди. Не-на-че мі-ря-є во-ду сво-ї-ми дов- ги-ми ніж-ка-ми. То-му ко-ма-ху й на-зва-ли во-до-мір-ко-ю.

Ті-ло й кін-чи-ки ніг ко-ма-хи вкри-ті жор-стки-ми во-ло-син-ка-ми. Ці во-ло-син-ки не на-мо-ка-ють у во-ді. Зав-дя-ки ним ко-ма-ха вмі-є ков-за-ти по во-ді й не то-не.

  1. Водомірку названо так, тому що вона…

А) гарно плаває у воді.

Б) швидко бігає по воді.

  1. Завдяки чому ця комаха не тоне у воді?

Ку-рі-пка

Ку-рі-пки схо-жі на не-ве-ли-ких стро-ка-тих ку-ро-чок. У них на-віть го-ло-си схо-жі: сам-ці ку-рі-пок ку-ку-рі-ка-ють, а са-ми-ці — кво-кчуть. Цих пта-хів мо-жна зу-стрі-ти в по-ро-слих ку-ща-ми сте-пах, на у-зліс-сі.

Сво-ї гні-зда ку-рі-пки о-бла-што-ву-ють на зем-лі. Ви-сти-ла-ють м'я-ко-ю тра-во-ю ям-ку десь у за-ти-шно-му мі-сці — ось і гні-зде-чко. У-лю-бле-ні ла-со-щі ку-рі-пок — най-рі-зно-ма-ні-тні-ші зер-на.

  1. Чи схожі куріпки на домашніх курей? Доведіть свою думку.

  2. Свої гнізда вони облаштовують на…

А) дереві.

Б) біля водойм.

В) на землі.

Три-тон

Три-тон — не-ве-ли-ка тва-ри-на, я-ка біль-шу ча-сти-ну жит-тя про-во- дить у во-ді. На ви-гляд три-тон схо-жий на я-щір-ку. Він до-бре пла-ва-є, ру-ха-ю-чи хво-стом з о-дно-го бо-ку в ін-ший. А на су-ші по-віль-но й нез-гра-бно пов-за-є. Три-тон ди-ха-є по-ві-трям. То-му дов-го зна-хо-ди-ти-ся під во-до-ю не мо-же.

У три-то-на є о-дна див-на зда-тність. Він у-мі від-ро-щу-ва-ти втра-че-ні ча-сти-ни ті-ла. Три-то-ни мо-жуть за-ли-ши-ти-ся без лап, хво-ста й на-віть без о-чей. І все ві-дро-ста-є на-но-во!

  1. Чому тритон не може довго знаходитися під водою?

А) тому що він повільно плаває.

Б) тому що йому холодно.

В) тому що йому не вистачає повітря, щоб дихати.

2. Яку важливу здатність мають ці тварини?

Ле-ле-ка

Ле-ле-ка — ве-ли-кий гар-ний птах. Йо-го не-рід-ко мо-жна зу-стрі-ти на за-лив-них лу-гах, не-по-да-лік від бо-літ і за-ро-слих став-ків.

Ле-ле-ки люб-лять по-ла-су-ва-ти жа-ба-ми, ї-дять ву-жів, я-щі-рок, са-ра-ну. У по-шу-ках кор-му ле-ле-ка хо-дить по-віль-но й по-ва-жно. Про-те тіль-ки-но по-ба-чить здо-бич — ки-да-є-ться до не-ї та ха-па-є сво-їм дов-гим дзьо-бом.

  1. Як ви вважаєте лелека та журавель - це назва однієї пташки? Поясніть.

  2. Лелеки – це…

А) осілі птахи.

Б) перелітні птахи.

3. Чим вони люблять поласувати?

Жу-ра-вель

Жу-рав-лі люб-лять та-кож се-ли-ти-ся на по-ро-слих о-че-ре-том лу-гах і бо-ло-тах. Це ве-ли-кі сі-рі пта-хи з дов- ги-ми струн-ки-ми но-га-ми.

Гні-здо жу-рав-лі бу-ду-ють над во-до-ю в ча-гар-ни-ках о-че-ре-ту а-бо о-со-ки. Під час ви-си-джу-ван-ня пта-ше-нят жу-рав-лі по-кри-ва-ють сво-є пір'-я му-лом і брудом. Так во-ни ста-ють не-по-мі-тни-ми для хи-жа-ків.

  1. Журавлі – це …

А) великі білі птахи з чорним пірям на кінцях крил та

довгими стрункими ногами.

Б) великі сірі птахи з довгими стрункими ногами.

2. Під час висиджування пташенят журавлі покривають

своє пір'я…

А) мулом і брудом.

Б) гілочками очерету.

Ас-ка-ні-я-Но-ва

За-по-від-ник «Ас-ка-ні-я-Но-ва» — ду-же ці-ка-ве міс-це в Хер-сон-ській об-лас-ті. Тут збе-рег-ла-ся ді-лян-ка не-зай-ма-но-го людь-ми сте-пу, що по-ріс ко-ви-ло-ю. А на-вес-ні за-цві-та-ють тюль-па-ни, і-ри-си, ро-маш-ки, гвоз-ди-ки. Це най-ста-рі-ший за-по-від-ник У-кра-ї-ми. Про ньо-го зна-є ко-жен у-че-ний в у-сьо-му сві-ті.

На ве-ли-ких те-ри-то-рі-ях віль-но роз-гу-лю-ють че-ре-ди ди-ких тва-рин: о-ле-нів, 6і-зо-нів, буй-во-лів, сай-га-ків, ку-ла-нів, вер-блю-дів та на-віть а-фри-кан-ських зебр і ан-ти-лоп. А-фри-кан-ських тва-рин спе-ці-аль-но при-вез-ли в ці міс-ця. Во-ни при-жи-ли-ся і пре-крас-но се-бе по-чу-ва-ють. У за-по-від-ни-ку меш-ка-є ди-кий кінь Прже-валь-сько-го. Тут про-во-дять ек-скур-сі-ї в степ на кін-них е-кі-па-жах, щоб по-ми-лу-ва-ти-ся че-ре-да-ми ди-ких тва-рин.

У за-по-від-ни-ку та-кож є ці-ка-вий зо-о-парк.

1. Заповідник Асканія Нова знаходиться в …

А) Миколаївській області.

Б) Херсонській області.

В) Львівській області.

2. Чи можна зустріти у заповіднику тварин,

привезених із Африки?

А) так Б) ні

На-ша Бать-ківщи-на сла-вить-ся сво-є-ю при-ро-до-ю! По-о-со-бли-во-му кра-си-ві го-ри. У-кра-ї-на ма-є дві гірсь-кі си-сте-ми: Кар-патсь-кі го-ри й Кримсь-кі го-ри.

Ча-сто там, де є го-ри, зна-хо-дять-ся пе-че-ри. Їм ба-га-то ти-сяч і на-віть міль-йо-нів ро-ків. І ко-жна з них збе-рі-га-є сво-ї та-єм-ни-ці. У на-шій кра-ї-ні вче-ні на-ра-ху-ва-ли близь-ко 1500 пе-чер. Де-я-кі з них вва-жа-ють-ся о-дни-ми з най-гар-ні-ших пе-чер Є-вро-пи!

1. В Україні є дві гірські системи.

А) Кримські та Кавказькі гори.

Б) Кримські та Карпатські гори.

2.Вчені нарахували в нашій країні печер близько…

А) 1555 Б) 1500

Смі-ли-ва зай-чи-ха

Зай-ці нас-прав-ді і-но-ді сту-ко-тять лап-ка-ми. Так во-ни хо-чуть на-ля-ка-ти во-ро-га. А ще зай-ці зов-сім не бо-яз-кі! Зна-є-те, що бу-ва-є, ко-ли на зай-че-нят на-лі-та-є яст-руб? Смі-ли-ва зай-чи-ха на-па-да-є на хи-жо-го пта-ха і б’є йо-го пе-ред-ні-ми ла-па-ми.

1.Зайці іноді стукотять лапками, щоб…

А) налякати ворога.

Б) розвеселити своїх зайченят.

2. Коли яструб нападає на зайченят, мати зайчиха…

А) ховає їх у кущі.

Б) нападає на хижого птаха і бє його передніми

лапами.

О-це так та-ріл-ки!

Я-кось ма-лень-ке жи-ра-фе-ня по-ба-чи-ло в кни-зі на ма-люн-ку лю-дей: та-та, ма-му та дів-чин-ку. Во-ни

о-бі-да-ли. На кар-тин-ці у та-та бу-ла най-біль-ша та-ріл-ка, у ма-ми — та-ріл-ка мен-ша. А у дів-чин-ки — най-мен-ша. Жи-ра-фи-ку теж так за-кор-ті-ло. А-ле у жи-ра-фів не бу-ва-є та-рі-лок! На о-бід во-ни зри-ва-ють лис-тя з ви-со-ких де-рев.

То-ді жи-ра-фе-ня знай-шло се-ред са-ва-ни три де-ре-ва. Най-ви-ще — для та-та. Ниж-че — для ма-ми. А най-ниж-че де-ре-во — для се-бе. О-це так та-ріл-ки!

1.Чим харчуються жирафи?

А) листям дерев.

Б) комахами, дрібними гризунами.

2.Чи можна назвати маленьке жирафеня кмітливим?

Доведіть свою думку.

Нір-ка ї-жа-ка

Ко-ли до лі-су при-хо-дить о-сінь, ї-жа-чок го-ту-є со-бі нір-ку. Він ви-сте-ля-є ї-ї м'я-ко-ю тра-во-ю, лис-тям та мо-хом. Гар-на в ї-жа-ка нір-ка, теп-ла. Він згор-та-єть-ся у сво-їй нір-ці клу-боч-ком і за-си-на-є до вес-ни. Жо-ден мо-роз йо-му не страш-ний. Всьо-го сто двад-цять ві-сім днів три-ва-є зи-мо-ва спля-чка ї-жа-ків.

Ко-ли ї-жак спить — йо-го тем-пе-ра-ту-ра ті-ла па-дає до двох гра-ду-сів теп-ла. Про-ки-нув-ши-йся ї-жак ней-мо-вір-но го-лод-ний. Про-тя-гом де-кіль-кох днів піс-ля зи-мо-во-ї спля-чки ї-жак зай-ня-тий вик-лю-чно по-шу-ка-ми

ї-жі.... 

  1. Як їжачок восени готує собі нірку?

  2. Скільки днів триває зимова сплячка тваринки?

А) Сто одинадцять днів.

Б) Сто двадцять вісім днів.

Вед-мідь

Зна-є-те, чо-му вед-ме-дя так на-зва-ли — вед-мідь? Це то-му, що вед-ме-дик лю-бить мед. І завж-ди зна-є, де йо-го в лі-сі знай-ти. Зна-є — зна-чить ві-да-є. Так у дав-ні ча-си ка-за-ли. Ось і ви-хо-дить, що вед-мідь —це той, хто ві-да-є, де мед.

Бу-рий вед-мідь, нап-рик-лад, здат-ний у-ню-ха-ти мед за 8- 9 км а-бо за 5 км по-чу-ти жу-жан-ня бджіл.

  1. Звідки походить назва ведмедя?

  2. Бурий ведмідь може почути запах меду за…

А) 2-3 км.

Б) 8-9 км.

Доб-ра спра-ва

Я-кось зі-бра-лись у дво-рі ка-че-ня, кур-ча, пе-сик та ін-дик. І по-ча-ли роз-по-ві-да-ти про сво-ї доб-рі спра-ви.

  • Я,— ска-за-ло кур-чат-ко,— до-по-мог-ло ма-мі впій-ма-ти ве-ли-ко-го чер-в'я-ка.

  • А я,— ска-за-ло ка-че-ня,— на-вчи-ло пла-ва-ти сест-рич-ку.

  • Я,— ска-зав пе-сик,— у-сю ніч о-хо-ро-няв ха-ту гос-по-да-ря.

  • А я,— ска-зав ін-дик,— про-гнав гу-се-нят від та-ріл-ки з ка-ше-ю та сам у-се з'їв!

  • Ні-чо-го со-бі! — о-бу-ри-ли-ся дру-зі.— Хі-ба це доб-ра спра-ва?

  • А я-ка ж? Ме-ні від цьо-го бу-ло доб-ре! Смач-но! — зди-ву-вав-ся ін-дик.

  • Від доб-ро-ї спра-ви й ін-шим ма-є бу-ти доб-ре! — за-смі-я-лись ка-че-ня, кур-ча й пе-сик. А ін-ди-ку ста-ло со-ром-но.

  1. Поясніть, чому індику стало соромно?

  2. Яку б ви порадили йому зробити добру справу?

О-пі-ки ме-дуз

Час-то лю-ди бо-ять-ся ме-дуз. Спрв-ді, у де-я-ких з них є та-кі клі-ти-ни, як у кро-пи-ви , і во-ни мо-жуть об-пек-ти не-о-бе-реж-но-го плав-ця. А-ле та-ких ме-дуз ду-же ма-ло, ін-ші ж ціл-ком без-печ-ні для лю-дей.

А ось лю-ди об-пі-ка-ють ме-дуз що-ра-зу, ко-ли до-тор-ка-ють-ся до них. Тем-пе-ра-ту-ра на-шо-ї шкі-ри ли-ше на кіль-ка гра-ду-сів ви-ща. А-ле ме-ду-за нас-тіль-ки ніж-не ство-рін-ня, що цьо-го дос-тат-ньо, щоб во-на от-ри-ма-ла

о-пік.

1. Хто частіше обпікає: медузи людей, чи люди медуз?

2. Як ти розумієш слово «необережний»?

3. Поясни словосполучення «цілком безпечний».

Па-вук – пта-хо-їд

У джун-глях жи-ве па-вук зав-біль-шки як блю-деч-ко. Він не пле-те па-ву-ти-ну. Вдень хо-ва-єть-ся у за-тиш-но-му міс-ці, а вно-чі ви-хо-дить на по-лю-ван-ня. На-па-да-є на сво-ї жер-тви ниш-ком – тиш-ком. На-ші па-ву-ки лов-лять мух, а цей ве-ле-тень мо-же зло-ви-ти миш-ку чи пташ-ку. То-му й на-зи-ва-ють йо-го па-вук - пта-хо-їд.

1. Який завбільшки павук-птахоїд?

А) Як вишня.

Б) Як блюдечко.

В) Як людина.

2. Коли павук – птахоїд виходить на полювання?

А) Вдень.

Б) Уночі.

В) Взимку.

3. Павук-це хижак?

А) Так. Б) Ні.

Пам-ят-ник го-роб-цям

Я-кось жи-те-лі а-ме-ри-кансь-ко-го міс-та Бос-тон заз-на-ли ли-ха. На їх-ні де-ре-ва на-па-ла гу-сінь. Во-на зї-ла у-сю зе-лень. Що тіль-ки не ро-би-ли лю-ди! Во-ни зби-ра-ли гу-сінь, спа-лю-ва-ли, по-ли-ва-ли от-ру-тою. А-ле не-на-жер не ста-ва-ло мен-ше. До-по-мог-ли го-роб-ці. Во-ни ви-дзьо-ба-ли гу-сінь. Вдя-чні меш-кан-ці пос-та-ви-ли го-роб-цям пам-ят-ник.

  1. Хто врятував мешканців Бостона від гусені?

А) Ворони.

Б) Горобці.

В) Сороки.

2. У якому місті є памятник горобцям?

А) У Вашингтоні.

Б) У Нью-Йорку.

В) У Бостоні.

3. Чи приносять горобці користь?

Ли-мо-ни

Ко-лись мо-ря-ки у да-ле-ких по-до-ро-жах стра-жда-ли від цин-ги. Ця хво-ро-ба бу-ла нас-лід-ком нес-та-чі ві-та-мі-нів. Ро-сій-ський ад-мі-рал Ор-лов на-ка-зав ви-да-ти кож-ному мат-ро-су по ли-мо-ну. А-ле ті по-тай-ки ви-ки-да-ли цей кис-лий фрукт. То-ді офі-це-ри зму-шу-ва-ли мат-ро-сів їс-ти ли-мо-ни у їх при-сут-нос-ті. Ко-ли хво-ро-ба від-сту-пи-ла, мо-ря-ки о-ці-ни-ли ко-рис-ні вла-сти-вос-ті ли-мо-нів.

  1. Яку хворобу спричинила нестача вітамінів?

А) Цингу.

Б) Грип.

2. Чим адмірал Орлов лікував моряків?

А) Касторкою.

Б) Лимонами.

В) Картоплею.

2. Чи відразу оцінили матроси корисні властивості лимонів?

А) Так.

Б) Ні.

По-віт-ря-ні ко-раб-лі

Чи за-мис-лю-вав-ся ти, чо-му за-ліз-ний ко-ра-бель три-ма-єть-ся на во-ді? Ад-же за-лі-зо важ-че, ніж во-да. Ма-лень-ка за-ліз-на ку-ля то-не, а ве-ли-чез-ний ко-ра-бель – ні.

Вся спра-ва в то-му, що все-ре-ди-ні ко-раб-ля ба-га-то по-віт-ря. Са-ме во-но три-ма-є на по-вер-хні во-ди. О-тож, ви-хо-дить, що ко-ра-бель пла-ва-є не то-му, що за-ліз-ний, а то-му, що по-віт-ря-ний. А то-не ли-ше то-ді, ко-ли по-віт-ря ви-хо-дить.

Ці-ка-во, що де-ре-во три-ма-єть-ся на по-верх-ні во-ди з ті-є-ї при-чи-ни. Дос-лід-ни-ки зна-хо-ди-ли на дні мо-ря кус-ки де-ре-ва, я-кі про-ле-жа-ли там ба-га-то ро-ків. Як-що по-віт-ря ви-хо-дить з клі-тин де-ре- ва, во-но то-не, як ка-мінь.

  1. Що важче - залізо чи вода?

  2. Чи може дерево триматися на воді, коли у ньому не залишається повітря?

А) Так. Б) Ні.

Па-пе-ро-ві о-си

Ми пе-ре-ко-на-ні, що па-пір ви-най-шли лю-ди. Ти-ся-чу ро-ків то-му ні-я-ко-го па-пе-ру не бу-ло, до-ки о-дин ки-та-єць не зап-ро-ва-див спо-сіб йо-го ви-роб-ниц-тва.

А-ле в при-ро-ді па-пір іс-ну-є міль-йо-ни ро-ків. Де-я-кі ви-ди ос роб-лять із ньо-го гні-зда. Їх так і на-зи-ва-ють – па-пе-ро-ві о-си. Ти-ся-чі ро-ків лю-ди жи-ли, не звер-та-ю-чи у-ва-ги на їх-ні гні-зда. А да-рем-но. Нав-чи-ли ся б у них – по-ча-ли б ро-би-ти па-пір на-ба-га-то ра-ні-ше.

1.Хто першим почав робити папір – люди чи оси?

2.В якій країні вперше винайшли папір?

А) Росія.

Б) Китай.

В) Німеччина.

3. Навіщо людям папір?

Ко-ко-со-ві паль-ми

На да-ле-ких пів-ден-них ост-ро-вах рос-туть ко-ко-со-ві паль-ми. Во-ни да-ють лю-дям у-се не-об-хід-не для жит-тя. Ко-ко-со-ві го-рі-хи ї-дять, а мо-ло-ко пють. З лист-ків спо-руд-жу-ють по-меш-кан-ня. З ко-ри роб-лять о-дяг, із де-ре-ви-ни – чов-ни. На-віть лі-ки го-ту-ють із ко-ко-са. Ось чо-му єв-ро-пей-ці наз-ва-ли ко-ко-со-ву паль-му «де-ре-во лі-ни-вих».

  1. Що не можна зробити з кокосової пальми?

А) Одяг.

Б) Пічку.

В) Човен.

2. Що росте на кокосовій пальмі?

А) Горіхи.

Б) Кавуни.

В) Банани.

3. Що роблять люди з кокосовим молоком?

А) Пють.

Б) Миють посуд.

Па-пу-ги

Па-пу-ги – ду-же яск-ра-ві та го-ло-сис-ті пта-хи. Во-ни ма-ють хо-ро-шу пам’ять і здіб-нос-ті до зву-ко-нас-лі-ду-ван-ня. То-му мо-жуть «роз-мов-ля-ти» людсь-ко-ю мо-вою. Так во-ни прик-ра-ша-ють пе-ре-бу-ван-ня у не-во-лі. Як-що ж па-пу-ги жи-вуть у па-рі, то нав-чи-ти го-во-ри-ти їх ду-же важ-ко. То-ді во-ни «роз-мов-ля-ють» між со-бо-ю сво-є-ю мо-во-ю.

  1. Який птах найкраще імітує мову людини?

А) Соловейко.

Б) Ворона.

В) Папуга.

2. Чому пару папуг важко навчити «говорити» людською

мовою?

А) Вони перебивають одне одного..

Б) Вони спілкуються між собою своєю мовою.

В) Вони надто зайняті.

На-ві-що до-ять змій?

От-руй-ну змі-ю лю-ди об-ми-на-ють. А-ле є змі-є-ло-ви, я-кі, нав-па-ки, по-лю-ють за змі-я-ми і ду-же о-бе-реж-но лов-лять їх. Лов-лять, щоб … по-до-ї-ти.

Ад-же зі змі-ї-но-ї от-ру-ти роб-лять ду-же цін-ні лі-ки. Ось чо-му лю-ди за-би-ра-ють у кож-но-ї змі-ї крап-ли-ну от-ру-ти, піс-ля чо-го ї-ї від-пус-ка-ють.

Лі-ки роб-лять та-кож із бджо-ли-но-ї от-ру-ти і на-віть з от-ру-ти морсь-ких ме-дуз. А всіх от-руй-них рос-лин, я-кі ви-ко-рис-то-ву-ють для ви-го тов.-лен-ня лі-ків, прос-то не-мож-ли-во пе-ре-лі-чи-ти. Щоп-рав-да, от-ру-ти в лі-ках ду-же ма-ло. То-му во-ни не шкід-ли-ві.

1.Яку рідину збирають під час доїння змій?

А) Молоко.

Б) Мед.

В) Отруту.

2.Чи є морська медуза отруйною рослиною?

А) Так.

Б) Ні.

3. Що означає слово «використовувати»?

Та-нок жу-рав-лів

В Ук-ра-ї-ні є два ви-ди жу-рав-лів: сі-рий і кра-сав-ка,

а-бо сте-по-вий жу-ра-вель. Так на-зи-ва-ють пта-ха за при-єм-ний го-лос, я-кий він по-да-є, по-вер-та-ю-чись до-до-му з да-ле-ких кра-їв. Жу-рав-лі ле-тять клю-чем, на від-ста-ні 2 км чу-ти їх-нє кур-ли-кан-ня. У клю-чі бу-ва-є від де-ся-ти до со-ро-ка пта-хів. Впіз-нав-ши рід-ні міс-ця, во-ни зби-ра-ють-ся згра-я-ми і тан-цю-ють. Та-нок три-ва-є бли-зь-ко двох го-дин. Піс-ля цьо-го жу-рав-лі роз-лі-та-ють-ся і по-чи-на-ють ре-мон-ту-ва-ти ста-рі гніз-да а-бо спо-руд-жу-ва-ти но-ві.

  1. В Україні є два види журавлів:

А) білий і красавка.

Б) сірий і красавка, або степовий.

2. Як поводяться птахи, впізнавши рідні місця?

Морсь-кий пі-вень

Морсь-кий пі-вень – ду-же рід-кіс-на кра-си-ва ри-ба, за-не-се-на до Чер-во-но-ї кни-ги Ук-ра-ї-ни. І лус-ка яск-ра-во роз-фар-бо-ва-на, і гар-ні пла-вці стир-чать у різ-ні бо-ки.

А-ле ін-ші ри-би на-ма-га-ють-ся три-ма-ти-ся від морсь-ко-го пів-ня як-най-да-лі. Ад-же на йо-го гар-них плав-цях є от-руй-ні ко-люч-ки, не-без-печ-ні для будь – я-ко-ї ри-би.

Ці ди-во-виж-ні під-вод-ні іс-то-ти ма-ю-ть не тіль-ки при-ваб-ли-ву і нез-ви-чай-ну зов-ніш-ність. Во-ни вмі-ють ви-да-ва-ти зву-ки, схо-жі на хро-пін-ня, бур-чан-ня, пох-рю-ку-ван-ня. Вче-ні жар-тів-ли-во на-зи-ва-ють це – ку-ку-рі-кан-ня.

  1. Чому вчені називають рибу «морським півнем»?

  2. Що захищає морського півня від ворогів?

А) Отрута.

Б) Гострі зуби.

В) Сильні кінцівки.

3. Поясни значення слова «небезпечні».

Для нотаток

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.