Тематичні конспекти семінарських занять. Івано-Франківськ, 2022. 131 с.
У тематичних конспектах розлого розкриті всі нищезазначені питання семінарів. Для зручності користування наявна класична інтерактивна навігація у Word. Відповідно у кожному питанні визначені важливі аспекти, які виділені у вордівській навігації. Також наявний список використаних джерел.
Збірка готових тематичних конспект для студентів із семінарських занять на теми:
ТЕМА 5. ІСТОРІОГРАФІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В УМОВАХ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНОГО ВІДРОДЖЕННЯ ТА УКРАЇНІЗАЦІЇ (1917- 1920-і рр.)
1. Національно-державне відродження українського народу в 1917-1920-х рр. та його вплив на формування державницького напрямку історіографії (В. Липинський, С. Томашівський).
2. М. Грушевський та його історична школа у Києві. Історичні установи Українкої Академії наук.
3. Становлення радянської історичної науки та основна проблематика історії України у працях істориків 20-30-х рр. XX ст. (М. Слабченко, М. Яворський, М. Рубач, В. Романовський, А. Слюсарський, К. Гуслистий та ін.).
ТЕМА. 6. УКРАЇНСЬКА ІСТОРИЧНА НАУКА В ПЕРІОД СТАЛІНСЬКОГО ТОТАЛІТАРИЗМУ (1930-і - середина 1950-х рр.)
1. Науково-дослідні та навчально-історичні установи в Україні (1920— 30-ті рр.). Початок утвердження офіційної концепції історії України в другій половині 1930-х рр.
2. Вивчення історії України в роки Другої світової війни,
3. Проблеми історії України в працях українських істориків післявоєнного періоду (до середини 1950-х рр.).
4. Міфологізація української історії з нагоди 300-річчя «возз’єднання» України з росією.
ТЕМА. 7. УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ В УМОВАХ хрущовської «відлиги» та шістдесятництва (середина 50-х - перша половина 60-х рр. xx ст.)
1. Викриття культу особи Й. Сталіна і його наслідки для розвитку історичної науки в Україні.
XX з’їзд КПРС і процес модернізації сталінських ідей;
зміни в тематиці та спрямованості праць з історії України;
Творча спадщина В. Дядиченка, І. Гуржія, М. Лещенка, Ф. Лося, М. Супруненка, С Королівського та ін.
2. Реорганізація науково-дослідних установ історичного профілю та специфіка проблематики їхніх досліджень.
3. Вплив шістдесятництва на розвиток національної історичної думки
Творчість М. Марченка, В. Голобуцького, О. Апанович, І. Крип’якевича, М. Брайчевського, В. Мороза, Я. Дашкевича та ін.
4. Публікація історичних джерел, розвиток археології, етнографії, спеціальних історичних дисциплін.
