В цій збірці зібрані такі вправи:
1. Вправи на розвиток дихання, голосу й артикуляції. Ці вправи допомагають виробити діафраґмальне дихання, а також тривалість, силу і правильний розподіл видиху. Робота над голосом дозволяє зробити його більш виразним, виховувати основні якості голосу – силу й висоту, а також має профілактичний вплив. Робота над артикуляцією дозволяє уточнити правильну звуковимову, розвиває рухливість язика, щелеп, губ, сприяє гарному переключенню артикуляційних рухів.
2. Вправи на активізацію уваги й пам’яті. З допомогою цих вправ виховується стійкість і переключення уваги – здатність переходити від однієї дії до іншої. Діти вчаться розподіляти свою увагу між декількома видами діяльності. Разом із цим розвиваються всі види пам’яті: моторна, зорова, слухова. Для дітей, що мають мовленнєві порушення, особливо важливо розвивати слухову увагу й слухову пам’ять.
3. Мовленнєві вправи без музичного супроводу. Їх суть – ритмічне проказування віршованого тексту з одночасним виконанням дій. Віршований текст у цих вправах є ритмічною основою для виконання рухів. Це дозволяє вдосконалювати загальну й дрібну моторику, виробляє координацію дій.
4. Ритмічні вправи. У дітей із мовленнєвою патологією часто спостерігаються недоліки в сприйнятті ритму, що проявляються в утрудненнях відтворення слів, які складаються з трьох і більше складів. Проговорюючи багатоскладове слово, дитина не орієнтується на його ритмічну основу, оскільки не відчуває її. Ці вправи спрямовано на розвиток почуття ритму. Оскільки наша мова організована ритмічно, дитину необхідно навчити орієнтуватися на ритмічну основу складів, слів і фраз. Основне завдання цих вправ – сформувати в дитини почуття музичного ритму в русі.
5. Розвиток почуття темпу. Ці вправи необхідні для того, щоб на основі музичного темпу працювати над темпом мовлення. Уміння відчувати темп музичного твору допомагає контролювати нормальний темп мовлення.
6. Спів. Спів чудово розвиває подих, голос, формує почуття ритму й темпу, покращує дикцію й координує слух і голос.
7. Гра на музичних інструментах. Музикування на дитячих музичних інструментах розвиває дрібну моторику, формує почуття музичного ритму, метра, темпу, покращує увагу, пам’ять, а також інші психічні процеси, що супроводжують виконання музичного твору.
8. Пальчикові ігри. Науці давно відомо, що розвиток рухливості пальців прямо пов'язаний із мовленнєвим розвитком. Тому, розвиваючи дрібну моторику пальців рук, логопед сприяє якнайшвидшому мовленнєвому розвитку дитини. Пальчикові ігри проводяться зі співом, із проказуванням тексту, а також із дрібними предметами – олівцями, паличками, м’ячами.
9. Вправи на розвиток міміки. Дуже часто в дітей із мовленнєвими порушеннями маловиразна міміка. М’язи обличчя можуть бути млявими й малорухомими. Ці вправи спрямовані на розвиток мімічної та артикуляційної моторики (рухливість губ і щік).
10. Артикуляційні вправи спрямовано на розвиток рухливості язика, губ, щелеп, переключення артикуляційних рухів. Вони можуть виконуватися як під музику, так і без неї, на рахунок.
11. Вправи на розвиток фонематичного сприйняття. Фонематичне сприйняття – це розрізнення на слух усіх звукових одиниць мовлення. Без розвиненого фонематичного слуху неможлива правильна звуковимова, І тому що перш ніж вимовити звук, потрібно навчитися розрізняти його на слух. Робота із формування фонематичного сприйняття будується на розвитку слухової уваги. Ці вправи спрямовано на розрізнення слів, близьких за звуковим складом, на розрізнення складів, виділення різних складових з’єднань, окремих звуків, диференціації на слух схожих за звучанням звуків, визначення місця розташування заданого звука в словах, відтворення складової структури слів. Основним принципом побудови логоритмічних занять, як ми вже зазначали, є зв'язок слова, руху й музики.
