Прийди,весно, з радістю!
Ці скриньки не прості, ці сриньки - чарівні,
Диво зовсім не просте, лиш у тебе воно є
Хто до них заглядає, диво - дивне споглядає
Скринька поезії
Оксана Лятуринська
Веснянка
Сонечку, сонечку, уставай!
Красну весну-дівоньку розбуджай!
Хай встає косичиться у кіски ,
наливає росоньки в пелюстки.
А ми тую росоньку із черемх
рученьками білими та й зберем .
А ми, весно,росоньку,як даси
зберемо на личенько для краси.
Леся Українка
Весна
Уже весняне сонце припікає...
Вже й сон - трава перецвітати стала.
От-от зозулька маслечко сколотить,
в червоні черевички убереться
і людям одмірятиме літа.
Вже з вирію поприлітали гості.
Он жовтими пушинками вже
плавлють на чистім плесі
каченятка дикі.
Леонід Глібов
Веснянка
“ Весна прийшла !
Тепло знайшла!”-
Кричать дівчатка й хлопчики.
“ Журбу покинь! ”
- Клопочуться горобчики .
Приліз дідок,
Зліз на горбок
У хаті буть не хочеться.
Тепляк дмухнув,
Крилом махнув.
По бороді лоскочеться .
Все ожило,
Все розцвіло.
І рій дітей привітненьких.
На той горбок
Несе вінок
З фіалочок блакитненьких.
Бринить дідок,
Як той мачок,
Крапчастий і повнесенький;
Кричать, гудуть,
Далеко чуть
Таночок голоснесенький.
“ Весну шануй,
Не спи, воркуй,
Наш голуб зозулястенький!
Не в’янь, рости,
Красуйся ти,
“ Королику квіт частенький!
„ Цвірінь! Цвірінь!
Журбу покинь!”-
Підспівують горобчики;
І я зрадів,
Помолодів,
