У збірку входять описи таких персонажів : Лукаш - головний герой драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», Мавка - головна героїня драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», Дядько Лев - герой драми Лесі Українки «Лісова пісня», МОТРЯ КОЧУБЕЙ –центральний образ епопеї Богдана Лепкого "Мазепа", Олена Ляуфлер - Головна героїня повісті О.Кобилянської «Людина».
Досвід роботи в школі показує, що переосмислення інформації через графічні схеми і таблиці є цікавим для дітей основної школи. З-поміж різноманітних графічних способів опрацювання матеріалу школярів приваблюють кластери. Учні сприймають їх позитивно і при цьому показують вищий рівень засвоєння навчального матеріалу, аніж при вивченні тексту з використанням інших форм, зокрема, складання плану, тез, конспекту тощо. Кластер (cluster – пучок, рій, скупчення) – група тісно пов’язаних один з одним об’єктів із спільними ознаками, з’єднаних в одне ціле та поданих у логічній послідовності, котрі створюють цілісну і наочну картину. У різних методичних джерелах цей метод називають по-різному: «карта понять», «карта-схема», «їжак», «асоціограма» та ін.
З-поміж великого їх розмаїття найбільш прийнятними на уроках літератури є такі як: класичний, зворотній, кластер-образ, предметний, паперовий, кластер з нумерацією слів, мультимедійний з візуальними, аудіо та відео ефектами. Ця педагогічна стратегія дає учням доступ до власних знань, розумінь або уявлень про певну тему, дозволяє вільно міркувати над будь-якою темою, а також розвиває пам’ять, просторове мислення.
Метод кластера застосовують на заняттях літератури для інтерпретації: а) будь-яких елементів літературного твору (фрагменти, сцени, мотиви, персонажі, символи, тропи тощо, навіть окремі речення та слова), співвіднесені з відповідним контекстом твору або позатекстовою ситуацією; б) літературного твору як певної цілісності; в) літературної цілісності вищого порядку, ніж літературний твір, наприклад, творчості письменника, літературної школи, літературного напряму, літературного періоду. Застосовують кластер на усіх етапах уроку: на стадії виклику – для систематизації того, що дітям відомо і визначення прогалин у знаннях; на стадії осмислення – дозволяє фіксувати фрагменти нової інформації; на стадії рефлексії поняття групуються і між ними встановлюються логічні зв’язки.
