Зараз в ефірі:
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Завдання з предмета « Українська мова та література» для підготовки учнів закладів ПТО

Українська мова

Для кого: 11 Клас

14.02.2019

1576

2

0

Опис документу:
Посібник містить дидактичні програмові матеріали поурочних планів з української мови для навчання учнів рідної мови у СШ та ПТУ Посібник стане у нагоді викладачам, а також тим, хто бажає удосконалити свої знання із зазначених тем, які готуються складати іспит ЗНО з української мови та літератури.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Навчально – методичний центр

професійно- технічної освіти у Вінницькій області

Державний професійно- технічний навчальний заклад

«Жмеринське вище професійне училище»

Завдання з предмета

« Українська мова та література»

для підготовки учнів закладів професійної (професійно- технічної) освіти

з професії

« Кухар; офіціант,бармен»

м . Жмеринка- 2018

Навчально- методичний посібник з української мови .

Укладач: Котляр Т.В.-Жмеринське ВПУ,2018 р.-40с

Посібник містить дидактичні програмові матеріали поурочних планів з української мови для навчання учнів рідної мови у професійно- технічних навчальних закладах з інтегрованої професії «Кухар; офіціант,бармен».

Матеріал складений відповідно до нової програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова.10-11клас», затвердженої Міністерством освіти і науки України 23.10 2017 року.

Посібник стане у нагоді викладачам, а також тим, хто бажає удосконалити свої знання із зазначених тем,для будь- яких користувачів, які готуються складати іспит ЗНО з української мови та літератури.

Рецензенти:

Глущенко Г. М.- методист НМЦПТО у Вінницькій області

Бабич Т. А - методист НМЦПТО у Вінницькій області

Розглянуто і затверджено на засіданні навчально- методичної ради НМЦПТО у Вінницькій області

Протокол № 3 від 18 жовтня 2018 року

Зміст

Вступ --------------------------------------------------------------------------------------4

Загальна інформація про реалізацію мовленнєвої змістової та соціокультурної ліній -----------------------------------------------------------------5

Завдання---------------------------------------------------------------------------------- 8

Висновки-------------------------------------------------------------------------------- 39

Список використаних джерел ---------------------------------------------------- 40

Вступ

Значення міжпредредметних зв’язків при вивченні української мови

Урок тоді є сучасним,коли викладач уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня,його активного інтелектуального зростання,глибокого та свідомого засвоєння знань,формування моральних основ.Освіта й виховання молодої людини,її гармонійний розвиток вимагають органічного поєднання комплексу знань, умінь і навичок,які набуваються у процесі засвоєння навчальних предметів. В останні роки в зв’язку з необхідністю творчого розв’язання завдань, що стоять перед навчальним закладом, виросла роль міжпредметних зв’язків, що реалізуються вчителями на уроках і в позаурочний час.

Проблема інтеграції міжпредметних зв’язків в навчальний процес в сучасних умовах набуває нового звучання, оскільки її актуальність продиктована потребою підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури,де поєднується мовленнєва і соціокультурна лінії.

Засобом комплексного підходу до навчання і посилення єдності з вихованням виступають саме міжпредметні зв’язки. Теорію міжпредметних зв’язків широко висвітлено в публікаціях, де визначено їх функції, та засоби реалізації.

Як викладач стверджую:необхідність здійснення міжпредметних зв’язків активізує творчі пошуки викладачів,стимулює вдосконалення їх педагогічної майстерності в плані оволодівання вмінням по здійсненню зв’язків з іншими предметами.

На уроках української мови, вивчаючи з учнями новий навчальний матеріал, я намагаюсь актуалізувати опорні знання з інших предметів ,здійснюючи міжпредметні зв’язки на рівні загальних фактів , понять,теорій, ідей. Способи здійснення таких зв’язків можуть бути різноманітними:пояснення з нагадуванням викладача,повторювальна чи пошукова бесіда,самостійна творча робота учнів.Відповідно навчально- пізнавальна діяльність стає пошуковою і творчою.Пізнавальні вміння удосконалюються у взаємозв’язку з комунікативними, творчими,практичними вміннями, таким чином стимулюючи мотивацію навчальної і трудової діяльності учнів.

Загальна інформація про реалізацію мовленнєвої змістової та соціокультурної ліній з використанням творів письменників у програмовому матеріалі з української мови (1курс 2018-2019 н. р.)

Тематичний зміст навчального матеріалу

Мовленнєва змістова лінія

Соціокультурна лінія

Використані матеріали творів письменників

1

Українська мова – стратегічний ресурс України.

Українська мова й відображена в ній національна культура.

Самійленко Володимир«Українська мова»

2

Лексикографія. Сучасні лексикографічні джерела: словники, довідкова література .

Краса довкілля в слові.

«Кайдашева

сім’я» І Нечуй -Левицький

3

Основні типи словників.

Вишукана мова – моя мрія

М Рильський.Поезії.

4

Інформативна й нормативна функції словників

любов і повага до рідного слова

В .Сосюра « Любіть Україну»

5

Лексичне значення слова. Слово і контекст; залежність значень слова від контексту.

Думка втрачає всю свою цінність, коли вона погано висловлена

Ліна Костенко

«Страшні слова, коли вони мовчать»

6

Слова власне українські й запозичені.

Повага до національно-культурних цінностей інших народів

М. Зеров «Київ – традиція»

7

Лексичні й фразеологічні синоніми,

Моє слово − моя відповідальність

В. Підмогильний «Місто»

8

Антоніми

Мова злагоди й гармонії.

А Малишко «Пісня про рушник»

9

Синонімічне багатство української мови.

Слово – носій добра, істини й краси.

Ліна Костенко

«Маруся Чурай»

10

Пароніми. Запобігання помилок у вживанні паронімів.

Повноцінне функціювання мови – запорука розквіту держави

Ліна Костенко .Поезії

11

Кальки з інших мов, недоречне вживання українських слів у невластивому їм значенні.

Мова творить і мова руйнує

Ліна Костенко «Маруся Чурай»

12

Основні групи фразеологізмів,

Розуміння громадянського обов’язку

В. Симоненко «Ти знаєш, що ти людина?»

1313

синонімія й антонімія фразеологізмів.

Відновлення історичної пам’яті та формування почуття національної гідності.

Ліна Костенко

« Маруся Чурай»

14

Утвердження лексичної норми в словниках української мови (повторення й узагальнення).

Мій лексичний арсенал

Маруся Чурай «Ліна Костенко»

15

Повторення і узагальнення і систематизація вивченого

Диктант

Панас Мирний «Хіба ревуть воли...?»

16

Риторика

Мовленнєва ситуація. Елементи мовленнєвої ситуації.

Приклади цінностей та етичної поведінки

О. Довженко «Зачарована Десна»

17

Риторика

Риси гарного співрозмовника

Привабливість і цінність життя

В. Симоненко.Поезії

18

Риторика

Комунікативний стан мовця

Суспільні статуси людини.

О. Довженко «Зачарована Десна»

19

Риторика

Виступ

Приклади цінностей та етичної поведінки

Ліна Костенко «Маруся Чурай»

20

Риторика

Етапи підготовки тексту виступу

Принципи як «центри» людського життя

І. Франко «Мойсей»

21

Риторика

Елементи мовленнєвої ситуації

Культура мовлення пов’язана з культурою мислення

Леся Українка

«Лісова пісня»

22

Риторика

Види слухання. Цілі слухання.

Упорядкування життєвих пріоритетів

Василь Симоненко «Лебеді материнства»

23

Риторика

Текст як одиниця спілкування.

Турбота про інших

Григорій Квітка –Основ`яненко «Маруся»

24

Узагальнення і систематизація вивченого

тестування

25

Поняття милозвучності. Чергування у//в, і//й як засіб милозвучності.

Право кожного бути самим собою.

Василь Стус «ЯК добре те, що смерті не боюсь я»

26

Наголос. Основні правила наголошування слів.

написання есе на тему «Наголос – душа слова»;

Успіх – це результат безперервної й наполегливої діяльності.

Панас Мирний «Хіба ревуть воли..?»

27

Складні випадки наголошування слів.

Самоосвіта – шлях до успіху.

Іван Багряний «Тигролови»

28

Ненаголошені е, и в корені слова.

Гуманний світ.

Олександр Довженко «Зачарована Десна»

29

Апостроф.

Життєві цілі.

Леся Українка «Contra spem spero»

30

Позначення м’якості приголосних.

Уміння любити й бути щасливим

Леся Українка «Лісова пісня»

1

Українська мова – стратегічний ресурс України.

Українська мова й відображена в ній національна культура.

Самійленко Володимир

«Українська мова»

Українська мова

Діамант дорогий на дорозі лежав,-
Тим великим шляхом люд усякий минав,
І ніхто не пізнав діаманта того.
Йшли багато людей і топтали його.
Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов,
І в пилу на шляху діамант він найшов.
Камінець дорогий він одразу пізнав,
І додому приніс, і гарненько, як знав,
Обробив, обточив дивний той камінець,
І уставив його у коштовний вінець.
Сталось диво тоді: камінець засіяв,
І промінням ясним всіх людей здивував,
І палючим огнем кольористе блищить,
І проміння його усім очі сліпить.
Так в пилу на шляху наша мова була,
І мислива рука її з пилу взяла.
Полюбила її, обробила її,
Положила на ню усі сили свої,
І в народний вінець, як в оправу, ввела,
І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.
І на злість ворогам засіяла вона,
Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.
І сіятиме вік, поки сонце стоїть,
І лихим ворогам буде очі сліпить.
Хай же ті вороги поніміють скоріш,
Наша ж мова сія щогодини ясніш!
Хай коштовним добром вона буде у нас,
Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,
Щоб, поглянувши сам на створіння своє,
Він побожно сказав: "Відкіля нам сіє?!" (Самійленко Володимир)
Завдання

  1. Прослухати текст. Що виражає заголовок?

  2. Сформулювати ставлення автора до предмета мовлення.

  3. Пригадати вислови відомих письменників про рідну мову.

  4. Що ,на вашу думку, робить українську мову красивою?

  5. У чому виявляється багатство рідної мови?

  6. Зробити фонетичний розбір виділеного слова.

  7. Як ви розумієте слова автора «…і, як зорю ясну, вище хмар піднесла.»?

2

Лексикографія. Сучасні лексикографічні джерела: словники, довідкова література

Краса довкілля в слові.

«Кайдашева

сім’я» І Нечуй -Левицький

Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки.

На високих гривах гір кругом яру зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями. Глянеш з високої гори на той ліс, і здається, ніби на гори впала оксамитова зелена тканка, гарно побгалась складками, позападала в вузькі долини тисячами оборок та жмутів. В гарячий ясний літній день ліс на горах сяє, а в долинах чорніє. Над долинами стоїть сизий легкий туман. Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять досебе в тінь густого старого лісу.

__________________________________________________________

Завдання

  1. Прочитайте текст і визначте його стиль.

  2. Дайте назву поданому тексту.

  3. Які художні засоби вжиті в тексті?

  4. Поясніть, якого відтінку надають тексту виділені слова.

  5. Поясніть іхню роль у реалізації ідеї тексту

  6. Поясніть лексичне значення виділених слів.

  7. Яка наука вивчає укладання словників?

3

Основні типи словників.

Вишукана мова – моя мрія

М. Рильський

« Як парость виноградної лози»

"Неможливо уявити собі культурну людину, яка б не потребувала словника, ніколи не користувалася ним." (М.Рильський.)

"Словники - музеї слів, у них місце і для старого, і для нового слова знайдеться." (С. Пушик.)

"Це всесвіт в алфавітному порядку! Це книга книг. Він вбирає в себе всі інші книги, треба лише вміти їх вилучати з нього." (Анатоль Франс.)

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хан буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад

М.Рильський

___________________________________________________________________

Завдання

  1. Обгрунтуйте дані вислови.

  2. У чому виявляється багатство рідної мови?

  3. Які типи словників ви знаєте?

  4. Прочитайте виразно вірш.Вкажіть його головну думку і ідею.

  5. Що ,на вашу думку,означає поняття «вишукана мова»?

  6. Який внесок зробили Грінченко і Даль у словникову роботу?

4

Інформативна й нормативна функції словників

Любов і повага до рідного слова

В .Сосюра

« Любіть Україну»

Любіть Україну!

(Володимир Сосюра)

 

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину н...годи.

 

Любіть Україну у сні й наяву,

в..шневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

 

Без неї — ніщо ми, як порох і дим,

розвіяний в полі вітрами…

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіма своїми ділами.

 

Для нас вона в світі єдина, одна

як очі її ніжно-карі…

Вона у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі,

 

у квітці, в пташині, в кр..веньких тинах,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячий усмішці, в дівочих очах

і в стягівбагряному шумі…

 

Як та купина, що горить — не згора,

живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих пурпурових,

  

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

і сльози, і все до загину…

Не можна любити народів других,

коли ти не любиш Вкраїну!..

 

Дівчино! Як небо її голубе,

люби її кожну хвилину…

Коханий любить не захоче тебе,

коли ти не любиш Вкраїну…

 

Любіть у труді, у коханні, в бою,

в цей час, як гудуть батареї.

Всім серцем любіть Україну свою —

і вічні ми будемо з нею!

________________________________________________________________

Завдання

  1. Прочитайте і запишіть текст, вставляючи пропущені букви.

  2. Визначіть частини мови виділених слів у реченнях.

  3. Подумайте і запишіть своїми словами значення виділених слів.

  4. Якими словниками ви будете користуватися при потребі?

  5. В чому, на вашу думку, полягає інформативна функція словників?

5

Лексичне значення слова. Слово і контекст; залежність значень слова від контексту.

Думка втрачає всю свою цінність, коли вона погано висловлена

Костенко Ліна

«Страшні слова, коли вони мовчать»

Страшні слова, коли вони мовчать

(Костенко Ліна)

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

3 наступаючим Новим роком

(3 прийдешнім новим роком)

Безцінний подарунок

(Неоціненний подарунок)

Біля другої години

(Близько другої години)

Вести себе ввічливо

(Поводитися ввічливо)

У даний час

(У цей час)

Вислати відкритку

(Надіслати листівку)

У любому випадку

(У кожному разі)

У кінці-кінців

(Врешті-решт)

Завдання

  1. Прочитайте текст.З’ясуйте, яку цінність має художнє слово?

  2. Яка ваша думка щодо порушеної проблематики поезії?

  3. Скільки лексичних значень мають виділені слова?

  4. Прочитайте та відредагуйте словосполучення.

  5. Поясніть причину помилок.

6

Слова власне українські й запозичені.

Повага до національно-культурних цінностей інших народів

М. Зеров «Київ –Традиція»

КИЇВ — ТРАДИЦІЯ

(Микола Зеров)
Ніхто твоїх не заперечить прав.
Так, перший світ осяв твої висоти,
До тебе тислись войовничі готи,
І Данпарштадт із пущі виглядав.

Тут бивсь норманн, і лядський Болеслав
Щербив меча об Золоті ворота,
Про тебе теревені плів Ляссота І Левассер
Бонплан байки складав.

І в наші дні зберіг ти чар-отруту:
В тобі розбили табір аспанфути —
Кують, і мелють, і дивують світ.

Тут і Тичина, голосний і юний,
Животворив душею давній міт
І »Плуга» вів у сонячні комуни.

________________________________________________________________

Логіка (з гр.) — … . Ода (з гр.) — … . Дифтонг (з гр.) — … . Емпіричний (з гр.) — … . Фортуна (з лат.) — … . Імперія (з лат.) — … . Імунітет (з лат.) — … . Резолюція (з лат.) — … . Бархан (тюркського походження) — … . Азимут (арабського походження) — … . Шахта (іранського походження) — … . Балахон (іранського походження) — … . Маклер (з пол.) — … . Експропріація (з франц.) — … . Дисонанс (з франц.) — … . Фетр (з франц.) — … .

Завдання

  1. Прочитайте текст поезії.

  2. Знайдіть у поданому тексті власне українські та запозичені слова.

  3. Поясніть вживання великої літери.

  4. Що зумовлює появу запозичених слів?

  5. Що означають знайдені запозичення?

  6. Користуючись словником іншомовних слів,

  7. З’ясуйте походження і лексичне значення поданих слів.

7

Лексичні й фразеологічні синоніми,

Моє слово − моя відповідальність

В. Підмогильний «Місто»

Відчинила йому дівчина, яку він бачив уперше, але й Зоська зразу за нею вийшла до передпокою. І тільки побачив він ще здалека її маленьку постать, худе обличчя й кінчик носа на ньому, для нього зовсім ясно стало, що не тільки балачки про шлюб, а й усі відносини його з цією канаркою були сущим непорозумінням. Що могло подобатись йому в ній? Тепер він трохи не почервонів від сорому за свій смак.

Потім Зоська узяла його під руку, щоб вести до вітальні. Але він свою руку визволив і холодно сказав:

— Чекай, я маю з тобою поговорити.

Зоська спинилась, здивована суворістю його голосу,

— Я ж почуваю, що в тебе щось сталося! — скрикнула вона.

— Зосько,— провадив він,— вчора я дурниць тобі наплів. Визнаю свою помилку. Але забудь про них, раз назавжди.

Вона трохи помовчала. Потім тихо відповіла, дивлячись йому в вічі:

— Ти ж сам усевигадав... Що ж, хай буде, як раніше.

Докір у її погляді оскаженив його. Він нервово знизав плечима:

— Та не як раніш, а ніяк! Розумієш?

Зоська прошепотіла, хитаючи головою:

— Значить, ти мене не любиш?

— Покинь із своєю любов’ю! — розпачливо скрикнув він.— Обридла ти мені. Відчепись від мене, от що! (В.Підмогильний)

________________________________________________________________

Завдання

  1. Прочитайте текст , інтонуючи його відповідно до розділових знаків.

  2. Доберіть заголок до поданого тексту.

  3. Які почуття викликані у вас цим текстом?

  4. Знайдіть у тексті лексичні і фразеологічні синоніми.

  5.  Доберіть синонімічні пари виділених слів.

  6. Поясніть, якого відтінку надають тексту фразеологізми.

  7. Підберіть до поданих слів фразеологічні синоніми.

8

Антоніми

Мова злагоди й гармонії.

А.Малишко «Пісня про рушник»

ПІСНЯ ПРО РУШНИК

Андрій Малишко

Рідна мати моя, ти ночей не доспала, 
Ти водила мене у поля край села, 
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, 
І рушник вишиваний на щастя дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, 
І зелені луги, й солов'їні гаї, 
І твоя незрадлива материнська ласкаваусмішка, 
І засмучені очі хороші твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю, 
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. 
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: 
І дитинство, й розлука, і вірна любов.

Завдання

  1. Прочитайте вірш,

  2. Які емоції викликає у вас пісенна лірика?

  3. Визначте стиль мовлення.Схарактеризуйте поетичний колорит.

  4. Поясніть , якого відтінку надають тексту виділені слова.

  5. Доберіть до поданих слів антоніми і визначіть,якими частинами мови вони виражені.

9

Синонімічне багатство української мови.

Слово – носій добра, істини й краси.

Ліна Костенко

«Маруся Чурай»

А слово скаже — з пам’яті не викинеш.
А більш мовчить, не щедрий на слова.
Таке обличчя, зразу і не звикнеш, —
різке, як меч. Тонке, як тятива.

Та ще й в очах таке щось незбагненне,
що в мене часом думка промайне:
чи, може, він щось має проти мене,
чи, може,— він ненавидить мене?

В нас на кутку його не люблять наші.
Шляхетний дуже і чолом не б’є.
Він,— каже,— гордий. З ним не звариш каші.
Він і мовчить, бо дума щось своє. (Ліна Костенко)

  1. Краще в ріднім краї милім полягти кістьми, ніж в землі чужій, ворожій в славі й шані пробувати. (М. Вороний).

  2. Українська мова … ніжна і тендітна, а міцніша броньованої броні, бо єднає дух і тіло, бо в її основі – непорочність, цнота, чистота (Б. Харчук).

___________________________________________________________

Завдання

  1. Прочитайте уривок з роману.

  2. Проаналізуйте лексику поданого уривку відповідно до теми уроку.

  3. Знайдіть і підкресліть синоніми.

  4. Зробіть словотвірний розбір підкреслених слів.

  5. Визначіть ключове слово у вказаних висловах.

  6. Поясніть значення висловів.

10

Пароніми. Запобігання помилок у вживанні паронімів.

Повноцінне функціювання мови – запорука розквіту держави

Ліна Костенко.

Поезії

1. Хтось там галасує, голосує, хтось танцює ритуальний танець. 2. Обережні люди придумали забобони – між серцем і розумом знак заборони. 3. Хоч піднімай його домкратом, а хам не стане демократом. 4. Мені довелося бачити найвидатніших поетів світу – всі вони були не естрадниками, а страдниками. 5. Синичка малесенька, наче колібрі, якось-то існує в своєму калібрі. 6. У графа профіль, як у грифа. 7. Є в нас талант і талан, а в будяках захлинається лан. (за творами Ліни Костенко)

«Багато говорити і багато сказати- не є те саме» (Софокл)

«Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову» (Ліна Костенко)

________________________________________________________________

Завдання

  1. Прочитайте вирази.Поясніть їх значення.

  2. Знайдіть у висловах пароніми

  3. Поясніть значення слів –паронімів.

  4. Як ви розумієте перший вислів? Другий?

11

Кальки з інших мов, недоречне вживання українських слів у невластивому їм значенні.

Мова творить і мова руйнує

Ліна Костенко «Маруся Чурай»

А я піснями біль тамую. 
Увечері, бувало, сидимо, – 
задумаюсь, затихну, засумую. 
Пряду печаль… Співається само:

"Повій, вітре буйнесенький, звідкіль тебе прошу. 
Розвій, вітре, мою тугу, що на серці ношу!"

А вечір довгий, хуртовина струже. 
Дівчата гомонять про те, про се. 
В розмові я, сказати б, то не дуже. 
А в пісні можу виспівати все.

Співалося. А ті все не вертались, 
що засвіт встали в похід з полуночі. 
Слова самі на голос навертались, 
як сльози навертаються на очі.

«У питанні про те, в якій мірі чужомовні слова можуть увіходити в українську мову, можна прийняти такий принцип: не цуратися їх, але й не бгати їх в нашу мову без міри»(. В. Самійленко)

_____________________________________

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній( Т. Шевченко)

_____________________________________________________________

Завдання

  1. Продекламуйте уривок з роману.

  2. Поміркуйте ,як слова здатні творити?

  3. Прочитайте текст. Яка основна його думка?

  4. Поясніть, яку роль відіграють кальки у нашому мовленні?

  5. До чого закликає у своїму посланні Шевченко?

12

Основні групи фразеологізмів,

Розуміння громадянського обов’язку

В. Симоненко «Ти знаєш, що ти людина?»

ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ — ЛЮДИНА?

Василь Симоненко

Ти знаєш, що ти — людина? 
Ти знаєш про це чи ні? 
Усмішка твоя — єдина, 
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі 
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди — 
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе — 
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба, 
Кохати спішити треба — 
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні — 
Усмішка твоя — єдина, 
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

1. Коні ставали диба і не хотіли іти (О. Кобилянська).

2. І гнало ним назад так, що він землі під ногами не чув від страху (О. Кобилянська).

3. І хто це тобі на нас намотав? І ти віриш? Намотав собі на ніс, що я з ним говорила (О. Кобилянська).

4. Вік прожити — не ниву пройти гомінливу. Ну, а ти вже із нами пройди тую ниву! (А. Малишко).

5. Удова, не плачте з туги, правди у сльозах нема (Д. Павличко).

Завдання

  1. Прочитайте вірш.Яка основна думка цієї поезії?

  2. Віднайдіть у тексті поезії синоніми.

  3. Яку роль відіграють синоніми у мовленні?

  4. Наведіть приклади фразеологізмів із виділеним словом.

13

Синонімія й антонімія фразеологізмів.

Відновлення історичної пам’яті та формування почуття національної гідності.

Ліна Костенко

« Маруся Чурай»

 

…Куди не глянеш в даль оцю окрестну,- 
       тут споконвіку скрізь лилася кров
       
      Там відступало військо Остряниці. 
      Тут села збив копитами Кончак. 
      А у долині річки Солониці 
      слізьми покути висох солончак. 
       
      Он бачиш, хрест, і та пташина зграйка, 
      і та вже річка висохла на чверть,- 
      оце отут скрутили Наливайка 
      і віддали на мученицьку смерть. 
       
      Був молодий і гарний був на вроду. 
      І жив, і вмер, як личить козаку. 
      Зате, що він боровся за свободу, 
      його спалили в мідному бику! 
       
      А он уже й видніє з далини 
      столиця Вишневецького – Лубни.

Там жив Ярема, син Раїни, 
      страшний руйнатор України. 
       

 З гори тієї, що стоїть, висока, 
      в кільці річок і копаних канав, 
      лубенський родич краківського Смока 
      у нашу землю кігті увігнав… 
              Тримав усе оружною рукою. 
      Був кам'янішйй од своїх твердинь. 
      Горіли села, кров лилась рікою, 
      коли тікав степами на Волинь...

Завдання

  1. Прочитайте уривок роману.

  2. Про яку історичну добу йдеться ?

  3. Які історичні особи згадуються в уривку?

  4. Знайдіть у тексті фразеологізми.

14

Утвердження лексичної норми в словниках української мови

Мій лексичний арсенал

Маруся Чурай «Ліна Костенко»

Я наварила м’яти, драголюбу.

Не пособило. Наварила ще.

Вже скоро день, що їм іти до шлюбу,

мене ж пече всередині, пече!

А найстрашніше, що пече, як жога,

перевертає душу від жалю:

невірного, брехливого, чужого,

огидного,— а я ж його люблю!

Грудочка землі

В. Симоненко

Ще в дитинстві я ходив у трави, 
В гомінливі трепетні ліси, 
Де дуби мовчали величаво 
У краплинах ранньої роси.
Бігла стежка в далеч -і губилась, 
А мені у безтурботні дні 
Назавжди, навіки полюбились 
Ніжні і замріяні пісні.

В них дзвеніло щастя непочате, 
Радість невимовна і жива, 
Коли їх виводили дівчата, 
Як ішли у поле на жнива, 

Ті пісні мене найперше вчили 
Поважати труд людський і піт, 
Шанувать Вітчизну мою милу, 
Бо вона одна на цілий світ.

З нею я ділити завжди буду 
Радощі, турботи і жалі, 
Бо у мене стукотить у грудях 
Грудочка любимої землі.

________________________________________________________________
Завдання

  1. Прочитайте виразно рядки поезій.

  2. Яка ідейна спрямованість цих рядків?

  3. Знайдіть слова, які є порушенням лексичної норми.

  4. Для чого вони вживаються у мовленні?

15

Повторення і узагальнення і систематизація вивченого

Диктант

Панас Мирний «Хіба ревуть воли..?»

Надворі весна вповні. Куди не глянь - скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні… Поле - що безкрає море - скільки зглянеш - розіслало зелений килим, аж сміється у очах. Над ним синім шатром розіп'ялось небо - ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре - погляд так і тоне… З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця; на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля… Легенький вітрець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку… І ведуть вони між собою тиху-таємну розмову: чутно тільки шелест жита, травиці… А згори лине жайворонкова пісня: доноситься голос, як срібний дзвіночок,- тремтить, переливається, застигає в повітрі. Перериває його перепелячий крик, зірвавшись угору; заглушає докучне сюрчання трав'яних коників, що як не розірвуться,- і все те зливається докупи у якийсь чудний гомін, вривається в душу, розбуркує в ній добрість, щирість, любов до всього… Гарно тобі, любо, весело! На серці стихають негоди; на думку не лізуть клопоти: добра надія обгортає тебе добрими думками, бажаннями… Хочеться самому жити й любити; бажаєш кожному щастя. Недаром в таку годину - аби неділя або яке свято - хлібороби виходять на поле хліба обдивлятись!

16

Риторика

Мовленнєва ситуація. Елементи мовленнєвої ситуації,умови успішного спілкування

Привабливість і цінність життя .Приклади цінностей та етичної поведінки

О. Довженко «Зачарована Десна»

 Де ж його найти людину для пошани? Обiйшовши в розпуцi чимало безлюдних провулкiв, я нарештi збагнув, що треба зразу починати вiд старого сусiда Захарка. Вiн-то вже напевно сидить коло хати.

 Дiд Захарко був коваль, хоч я нiколи не бачив, аби вiн щось кував. iду я, засмучений хлопчик, до старого коваля спокутувати перший грiх.

 - Здрастуйте, дiду! - сказав я, знявши обома руками шапку, i швидко пiшов далi.

 Одповiдi не було. Дiд мене не помiтив.

 "Мабуть, не почув,- подумав я.- Треба вернутись назад i сказати ще раз, голоснiше".

 - Здрастуйте, дiду! - промовив я ще раз тремтячим голосом, скинувши оту важку шапку, i став прислухатись, чи не скаже дiд Захарко чого, чи не одпуститься менi хоч трохи грiхiв. Але дiд не подавав голосу. Що його робить? Куди податись?

 Я постояв трохи i пiшов ще раз до дiда творить добрi дiла.

 - Дiду, здрастуйте! - сказав я йому, спинившись.

 - Та йди ти пiд три чорти! Не дратуй мене, крутишся тут, нечистий вас носить! - розгнiвався дiд.

 Почувши отакi слова, я з переляку аж пiдскочив. Страждання мої були безмiрнi. В тяжкому розпачi, забувши вмить про порятунок грiшної душi, прудко дременув додому.

________________________________________________________________

Завдання

  1. З якою метою вам запропонували прочитати цей текст?Про що він?

  2. Яка його основна думка?

  3. Чи користуєтесь ви жестами? Якими?

  4. Як впливають жести на спілкування?

  5. Які форми привітання вжиті у даному тексті?

17

Риторика

Риси гарного співрозмовника

Привабливість і цінність життя

В. Симоненко. Поезії

Коли не вмів ще й букваря читати, 
Ходив, як кажуть, пішки під столом, 
Любить людей мене навчила мати 
І рідну землю, що б там не було.

Чужих країв ніколи я не бачив, 
Принад не знаю їхніх і окрас, 
Та вірю серцем щирим і гарячим: 
Нема землі такої, як у нас.(В. Симоненко)

НАЙЦІКАВІШИЙ  СПІВРОЗМОВНИК

        Я сидів на краєчку стільця і слухав розповіді ботаніка про екзотичні рослини, цікаві факти, навіть про картоплю. Умене був невеличкий домашній садок, а він люб’язно порадив мені, як розв’язати мої   проблеми. Після бесіди ботанік назвав мене «найцікавішим співрозмовником».

Найцікавіший співрозмовник? Я? Яким чином? Я взагалі майже нічого не сказав. Єдине, що я робив, – це уважно слухав. Слухав, тому що був справді зацікавлений. І він відчував це. Звичайно, це було йому приємно.

Я сказав йому, що бесіда була надзвичайно цікавою й корисною для мене. Це дійсно так   Я  сказав,  що  мені  дуже  хотілося.  знатися на тому, чим  він  займається. І   мені   дійсно  хотілося.

Сказав,  що  хотів  би   зустрітися  з  ним  знов.  І я  хотів.

Таким чином я справив враження гарного співрозмовника, хоча насправді я був гарним слухачем, що підбадьорював його на розмову.(Дейл Карнегі)

________________________________________________________________

Завдання

  1. Прочитайте виразно поезію.

  2. На чому акцентував увагу в своїй поезії В. Симоненко?

  3. Чому ботанік назвав свого співрозмовника найцікавішим? 

  4. Поміркуй, що ти любиш більше – слухати чи говорити?

  5. А як стати гарним співрозмовником?

  6. Яких правил спілкування потрібно дотримуватись, щоб стати гарним співрозмовником?

18

Комунікативний стан мовця

Суспільні статуси людини.

О. Довженко «Зачарована Десна»

Любив дiд гарну бесiду й добре слово. Часом по дорозi на луг, коли хто питав у нього дорогу на Борзну чи на Батурин, вiн довго стояв посеред шляху i, махаючи пужалном, гукав услiд подорожньому:

 - Прямо, та й прямо, та й прямо, та й нiкуди ж не звертайте!.. Добра людина поїхала, дай їй бог здоров'я,- зiтхав вiн лагiдно, коли подорожнiй нарештi зникав у кущах.

 - А хто вона, дiду, людина ота? Звiдки вона?

 - А бог її знає, хiба я знаю... Ну, чого стоїш як укопаний? - звертався дiд до коня, сiдаючи на воза.- Но, трогай-бо, ну...

 Вiн був наш добрий дух лугу i риби. Гриби й ягоди збирав вiн у лiсi краще за нас усiх i розмовляв з кiньми, з телятами, з травами, з старою грушею i дубом - з усiм живим, що росло i рухалось навколо.

Завдання

  1. Прочитайте уривок.

  2. Дайте назву уривку.

  3. Який, на вашу думку,найважливіший статус людини?

  4. Як ви оцінюєте комунікативний стан мовця?

19

Риторика

Виступ

Приклади цінностей та етичної поведінки

Ліна Костенко «Маруся Чурай»

…Тоді устала мати, Чураїха,

і сказала так:

— Пане Пушкарю, полковнику полтавський,

а добродію наш!

Що вам маю сказати? Спасибі людям за тишу.

Он сидить писар, Туранський Ілияш.

Хай він мої сльози запише.

Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.

А я скажу: не кожна, ой не кожна!

Чужа душа — то тихе море сліз.

Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна.

І чим же, чим ви будете карати

моє смутне, зацьковане дитя?

Чи ж вигадає суд і магістрати

страшнішу кару, ніж таке життя?!

Ви грамотні. Ви знаєте латину.

За крок до смерті, перед вічним сном,

одного прошу:

у мою дитину

не кидайте словами, як багном!

____________________________________________________________

Завдання

  1. Прочитайте текст.

  2. Про яких історичних осіб йдеться в уривку твору?

  3. Доберіть заголовок виступу,

  4. Визначте жанр виступу.

  5. Визначте сильну сторону цього виступу.

  6. Які поради ви би дали тому, хто виступає?

20

Етапи підготовки тексту виступу

Принципи як «центри» людського життя

І. Франко «Мойсей»

«Слова – це предмети, і маленька крапля чорнила, падаючи на думку, подібно до роси, створює те, що примушує думати тисячі, можливо, мільйони людей».

Дж. Байрон

________________________________________________________________

Промовлять до народу.
На тон камінь зіходить Мойсей — 
І жахнулися люде:

«Вчора ви, небожата мої,
Раду радили глупу;
Се хотів я сказать вам тепер
Замість першого вступу.

Ухвалили печать наложить
На язик мій, на душу, — 
Тож тепер вам усім вперекір
Говорити я мушу.

Зрозумійте й затямте собі,
Ви, сліпців покоління,
Що, як зглушите душу живу,
Заговорить каміння.

Бережіться, а то він до вас
Заговорить по-свому,
Заговорить страшніше сто раз.
Як в пустині рик грому.

Завдання

  1. Прочитайте уривок з поеми.Визначте його основну думку.

  2. Назвіть вимоги до усного виступу.

  3. Які варіанти підготовки до виступу ви знаєте?

21

Риторика

Елементи мовленнєвої ситуації

Культура мовлення пов’язана з культурою мислення

Леся Українка

«Лісова пісня»

Найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування(А. С. Екзюпері )

Мова – втілення думки, що багатша думка, то багатша мова (М.Рильський)

_______________________________________________________________

М а в к а :Ох, як я довго спала!

Л i с о в и к Довго, дочко! Вже й сон-трава перецвiтати стала. От-от зозулька маслечко сколотить, в червонi черевички убереться i людям одмiрятиме лiта.

М а в к а: А хто мене збудив?

Л i с о в и к: Либонь, весна

. М а в к а :Весна ще так нiколи не спiвала, як отепер. Чи то менi так снилось?

Л i с о в и к: Та нi, то хлопець на сопiлцi грає.

М а в к а: Який? Невже се "Той, що греблi рве"? От я не сподiвалася вiд нього!

Л i с о в и к: Нi, людський хлопець,

дядька Лева небiж,

Лукаш на ймення.

Завдання

  1. Прочитайте і поясніть афоризм. Сформулюйте за ним тему уроку.

  2. Що необхідно для успішного спілкування?

  3. Чи потрібно вчитися спілкуванню?

  4. Прочитайте діалог, доберіть заголовок до діалогу.

  5. Пригадайте, що вам відомо з попередніх класів про діалогічне мовлення?

  6. За яких умов воно відбувається?

  7. Що необхідно для того, щоб наше спілкування було успішним? (Треба враховувати ситуацію.)

  8. Що таке мовленнєва ситуація?

  9. Доведіть, що дотримання правил мовного етикету в діалозі – обов’язкова умова при спілкуванні.

22

Риторика

Види слухання. Цілі слухання.

Упорядкування життєвих пріоритетів

Василь Симоненко «Лебеді материнства»

«Людина має два вуха, щоб багато слухати, а один язик, щоб менше говорити».

«Слухай багато, а говори мало».

«Слово – срібло, а мовчання – золото».

«Вмієш казати, вмій і мовчати».

Лебеді материнства

Василь Симоненко

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні,

Лопотіли крилати і рожевим пір’ям,
Лоскотали марево золотим сузір’ям.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.

У хмельні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.

Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Завдання

  1. Прочитайте вирази.Поясніть їхнє значення.

  2. Які види слухання ви знаєте?

  3. Прочитайте виразно поезію.Поясніть назву вірша.

  4. Яких життєвих принципів навчає мати сина?

  5. Які життєві пріоритети сповідує мати у творі?

23

Риторика

Текст як одиниця спілкування.

Турбота про інших

Г. Квітка- Основ`яненко

«Маруся»

Надзвичайна мова наша є таємницею. У ній всі тони й відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук — то подарунок, все крупно, все зернисто, як і самі перла. І справді, лише слово часом дорогоцінніше самої речі (В. Сухомлинський)

________________________________________________________________

Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батьковi i матерi слухняний, старшим себе покiрний, меж товариством друзяка, нi пiвслова нiколи не збрехав, горiлки не впивавсь i п'яниць не терпiв, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би i маленький празник, тiльки пiп у дзвiн — вiн вже й там: свiчечку обмiнить, старцям грошенят роздасть i приньметься за дiло; коли прочує яку бiднiсть, надiлить по своїй силi i совiт добрий дасть. За його правду не оставив же його i бог милосердний: що б то нi задумав, усе йому господь i посилав. Наградив його жiнкою доброю, роботящою, хазяйкою слухняною; i що було Наум нi забажа, що нi задума, Настя (так її звали) ночi не поспить, усюди старається, б'ється i вже зробить i достане, чого мужиковi хотiлось. Поважав же i вiн її, скiльки мiг, i любив її, як свою душу. Не було меж ними не тiльки бiйки, та й нiякої лайки. Щодень хвалили бога за його милостi.

Завдання

  1. Прочитайте текст. Визначте тему тексту та його головну думку.

  2. Складіть план тексту

  3. Назвіть основні ознаки тексту.

  4. Визначте вжиті художні засоби.

  5. Що вам відомо про такий розділ науки про мову, як риторика?Чому потрібно її вивчати?

24

Узагальнення і систематизація вивченого

тестування

25

Поняття милозвучності. Чергування у//в, і//й як засіб милозвучності.

Право кожного бути самим собою.

Василь Стус «Як добре те, що смерті не боюсь я…»

Як добре те, що смерті не боюсь я…

Василь Стус

Як добре те, що смерті не боюсь я
і(й)не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в(у) передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і (й)не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і(й)в(у) смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і(й) чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів’ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
ФранкоШевченко і(й) Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в(у) грядуще
і(й)ружею заквітне коло шиб.

Завдання

  1. Прочитайте поезію.

  2. Доберіть потрібний варіант відповідно до правил милозвучності української мови.

  3. Поясніть їх вживання.

  4. Як ви вважаєте, чому автор використав образ народу?

26

Наголос. Основні правила наголошування слів.

Написання есе

Успіх – це результат безперервної й наполегливої діяльності.

Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні»

Легка тому робота й сама найважча, сама найзабарніша, хто її робить по своїй волі, залюбки, хто пестить у серці надію, що немарно вона піде, що через ту роботу він засягне свого щастя, котре ще й не видне, ще не чутно його й шелесту, котре десь далеко-далеко, ген за скількома роками праці, нужди, всякого горя, малює його думка рожевими квітками надії... Легко тому за всячину братись, робить він, як віл, без утоми; працює, як хазяїн, завжди веселий, покійний. 
Так робив Грицько весну й літо. За цілий день випускав косу з рук тільки тоді, коли треба було попоїсти та виспатись. І спав він ту коротеньку літню нічку мертвим сном, яким тільки спить чоловік, виморений важкою роботою. А тільки що світова зоря займалася, починав жевріти схід сонця, - знову в Грицькових руках звивалась коса, як та гадюка, по рівному степу. 

_______________________________________________________________

Завдання

  1. Прочитайте текст,знайдіть головну думку тексту.

  2. Підберіть заголовок до тексту.

  3. Розставте правильно наголоси у виділених словах .

  4. Пригадайте, які основні ознаки есе?

  5. Напишіть есе про чиюсь відому вам історію успіху.

27

Складні випадки наголошування слів.

Самоосвіта – шлях до успіху.

Іван Багряний

« Тигролови»

Гриць прип'яв Заливая, щоб не втік. Так звеліла мати. І вона вже біля нього ходила, як біля дитини. Годувала та доглядала, та й розмовляла з ним.

Але Заливай скучав. Скучав смертельно. Вірний пес не міг звикнути без веселої своєї господині, без тієї товаришки вірної, що він був до неї прип'ятий міцніше, аніж такою мотузкою. На п'ятий день вранці Заливая не дошукались. Вірьовка була, а Заливая небуло. Зринув десь вночі і втік. Одчайдушний і безмежно вірний пес розумів дружбу по-своєму і зробив так, як веліло йому собаче серце.

Подався доганяти без надії догнати.

Але — сміливі завжди мають щастя.

____________________________________________________________

Завдання

  1. Прочитайте текст.Визначте його мікротему.

  2. Що означає вислів « Сміливі завжди мають щастя»?

  3. Поставте правильно наголоси у виділених словах.

  4. Поясніть іх вживання.

28

Ненаголошені е, и в корені слова.

Гуманний світ.

О . Довженко «Зачарована Десна»

 Який маленький лежу я в дiдовому човнi i стiльки вже знаю неприємних i прикрих речей. Неприємно дивитись на вликий вогонь, а от на малий - приємно. I приємно обнiмати лоша. Приємно знайти в травi пташине кубло. Приємно їсти паску i крашанки. Приємно, коли весною вода зал..ває хату й сiни i всi бродять, приємно спати в човнi, в житi, в просi, в ячменi, у всякому насiннi на пчi. I запах всякого насiння приємний. Приємно, коли яблуко, про яке думали, що кисле, виявляється солодким. Приємно, коли позiхає дiд i коли дзвонять до вчернi лiтом. I ще приємно, i дуже любив я, коли дiд розмовляв з конем i лошам, як з людьми. Любив я, коли хтось на дорозi вночi, проходячи повз нас, казав: "Здрастуйте". I любив, коли дiд одказував: "Дай бог здраствувать". Любив, їдучи на возi з лугу, дивитися, лежачи, на зоряне небо. Любив засинати на возi i любив, коли вiз спинявся коло хати в дворi i мене переносили, сонного, в хату. Любив пташиний щебет у саду i в полi. Ластiвок любив у клунi, деркачiв - у лузi.Любив спiви дiвочi, колядки, щдрiвки, веснянки, обжинки. Любив гупання яблук в саду у присмерку, коли падають вони несподiвано в траву. Якась тайна, i сум, i вiчна неухильнiсть закону почувалися завжди в цьому падiннi плода.

________________________________________________________________

Завдання

  1. Прочитайте текст мовчки.

  2. Підберіть до тексту заголовок, визначте тип мовлення, стиль, основну думку.

  3. Вставте правильні літери на місці пропущених.

  4. Прокоментуйте написання виділених слів у тексті.

  5. Сладіть розповіді проприклади гуманності у світі.

29

Апостроф.

Життєві цілі.

Леся Українка «Contra spem spero»

Contraspemspero

Леся Українка

… Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать,
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.

В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей,
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.

Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! — Геть думи сумні!(Леся Українка)

_________________________________________________________________

Завдання

  1. Прочитайте виразно вірш .

  2. Охарактеризуйте зміст вірша.

  3. Пригадайте інші твори на цю ж тему.

  4. Поясніть правопис виділених слів.

30

Позначення м’якості приголосних.

Уміння любити й бути щасливим

Леся Українка «Лісова пісня»

Коли б ти, нiчко, швидше минала!

Вибач, коханая! Ще ж я не знала днини такої,

щоб була щасна так, як ти, нiченько, так, як ти, ясна!

Чом ти, березо, така журлива? Глянь, моя сестронько, таж я щаслива!

Не рони, вербо, слiз над водою, буде ж, матусенько, милий зо мною!..

Батьку мiй рiдний, темненький гаю, як же я нiченьку сюю прогаю?

Нiчка коротка - довга розлука… Що ж менi суджено - щастя чи мука?

Завдання

  1. Прочитайте виразно вірш . Визначте основну думку.

  2. Доберіть заголовок.

  3. Що він відбиває: тему чи основну думку?

  4. Поясніть правопис виділених слів.

Висновки

Відповідно до мети навчання української мови (Пояснювальна записка до «Навчальної програми з української мови».-К.2017.С.3),одним із головних завдань є «формування духовного світу учнів,який ґрунтується на розумінні мови як носія культурних цінностей, основи професійного становлення людини, засобу формування мовної картини світу. Соціокультурний компонент програми також визначає вектор формування загальної культури учнів через ознайомлення їх із культурною спадщиною свого народу й світу, виховання патріотизму й моральності. Реалізації цих завдань сприяє текстоцентричний підхід до навчання мови, що передбачає добір і системну роботу на кожному уроці з текстами різних типів, стилів і жанрів мовлення.

Що ж до теми, яка висвітлюється в даному посібнику,слід зазначити,що завдання навчання й виховання на уроках рідної мови полягає в збагаченні внутрішнього світу юного покоління, у реалізації якого могутню роль відіграє українська література, що сприяє глибшому засвоєнню знань про письменників, їхні твори ,вчить висловлювати власну думку про доробок письменників, коментувати ідейно-художні особливості творів, які закладені в програмовий матеріал ЗНО. Соціокультурна змістова лінія є засобом опанування національних і духовних цінностей, нормами, які регулюють стосунки між поколіннями, націями, сприяють естетичному та морально-етичному розвитку особистості. Реалізується ця змістова лінія на основі дібраних текстів відповідної тематики, що використовується як дидактичний матеріал мовної і мовленнєвої змістових ліній. Тексти творів ,в свою чергу, допомагають ознайомлюватися з літературним матеріалом, який учні вивчатимуть впродовж навчання, готуючись до ЗНО.

Підсумовуючи, можна зазначити, що пізнавальні уміння учнів удосконалюються у взаємозв’язку з комунікативними.,творчими, практичними, стимулюючи мотивацію навчальної і трудової діяльності.

Отже, можна дійти висновку,що здійснення зв’язків між предметами- українська мова- українська література- допомагає продовжити знайомство із постатями найкращих письменників, їхніми творами; утверджує рідну мову,прищеплює любов до художнього слова, сприяє виробленню в учнів навичок виразного читання та дослідницько-пошукової роботи, вихованню любові до Батьківщини,, шанобливого ставлення до митців рідного краю,а також є суттєвим доповненням до уроків «Українська література»за програмою української літератури.

Список використаних джерел

Довженко Олександр.Вибрані твори.-Львів,1980.- С.168, 172

Квітка- Основ`яненкоГригорій.Твори.-К,1987.С.4

8Костенко Ліна:Навчальний посібник-хрестоматія.-К,1999.-С.24,46,67,93

Малишко Андрій.Білі каштани.-Київ,1975.-С.139

Мирний Панас.Хіба ревуть воли, як ясла повні?-К,1967.-С.3,186

Нечуй- Левицький Іван.Твори в двох томах.-К,1992.-С.3

Самійленко Володимир.Твори.-К,1990.-С.52

Сосюра Володимир.Вибране.-К,1972.-С.172

Українка Леся.Вибране.-К,1972.-С.223,449,467

Українська література.11 клас:Хрестоматія.-Х,2008.-С 34,68,126

Шевченко Тарас.Малий Кобзар.-К,1976.-С.174

41

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили