Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Методичні ігри для урізноманітнення уроків природничого циклу
»
Взяти участь Всі події

Завдання II (міського, районного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії України 9 клас Варіант І

Історія України

Для кого: 9 Клас

28.08.2019

8407

363

0

Опис документу:
олімпіадні завдання з історії України 9 клас І варіант. Містять у собі хронологічне рівняння,та хронологічну послідовность ,завдання на співвідношення з портретом подані факти, що стосуються певної особистості. Робота з документом,контурною картою та візуальним джерелом.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Завдання II (міського, районного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії

2019-2020 навчальний рік.

Підготувала вчитель історії ЗОШ І-ІІІ ст..№14 Покровської міської ради Рисай С.О. Варіант І

9 клас

1. Вирішить хронологічне рівняння(10 б.: за кожний рік–1 б., за подію в історії світу–1 б. До дати події в історії України треба додати або відняти запропоновану цифру і до отриманої дати підібрати подію, що відбулася в історії світу)

Подія в історії України

Дата

(5б.)

+ – цифри для нової дати

Подія в історії людства за межами українських земель

(5б.)

Полтавська битва

+67

«Вічний мир» Між Московією та Річчю Посполитою

_ 83

Хотинська війна

-90

«Товариство об `єднаним слов`ян»

-8

«Весна народів»

+19

Відповідь

Подія в історії України

Дата

(5б.)

+ –

Подія в історії людства за межами українських земель(5б.)

Полтавська битва

1709

+57

1776 р. – Декларація незалежності

«Вічний мир» Між Московією та Річчю Посполитою

1686

_ 83

1603 р. - Прихід до влади династії Стюартів

Хотинська війна

1621

-90

1534 р. – Створення Ордену Єзуїтів

«Товариство об`єднаним слов`ян»

1823

-8

1815 р. – «Сто днів Наполеона»

«Весна наролів»

1848

+19

1867 р. – Створення Австро -Угорщини

1(б) Встановіть хронологічну послідовність козацько-селянських повстань 20-30-х років ХУІІ ст..( за кожну правильну відповідь 1 б)

Буква

Подія

Цифра

Рік

А

Під проводом Тараса Федоровича(Трясила)

Б

Під проводом Павла Бута(Павлюка)

В

Під проводом Якова Острянина(Остряниці)

Г

Під проводом М.Жмайла

Д

Під проводом І.Сулими

Відповідь:

Буква

Подія

Цифра

Рік

А

Під проводом Тараса Федоровича(Трясила)

2

1630

Б

Під проводом Павла Бута(Павлюка)

4

1637

В

Під проводом Якова Острянина(Остряниці)

5

1638

Г

Під проводом М.Жмайла

1

1625

Д

Під проводом І.Сулими

3

1635

2. Визначте, чиї портрети зображені на світлинах. Співвіднесіть з портретом подані факти, що стосуються певної особистості. Одним реченням охарактеризуйте місцє особистості в історії. (15 б.: за кожне правильне співвідношення – 1 б., за правильне ім’я – 1 б., за характеристику діяльності – 1 б.)

1) 2) 3)

4) 5)

А) На його думку Україна могла бути вільною лише в «союзі слов`янськім». Він вважав головними християнські ідеали й створення спілки слов`янських народів.

Б) Його було обрано гетьманом на Старшинській раді в Чигирині до повноліття Юрія Хмельницького, а потім козацька рада в Корсуні призначила його вже повноправним гетьманом.

В) Його постать найяскравіша серед провідників козацької держави часів «Руїни». Його навіть називали «Сонцем Руїни».

Г) Творець Української козацької держави. Очолив Національно-визвольну війну. Сформулював ідею створення незалежної Української держави в її етнічних межах..

Д)автор першого підручника з історії України «Повість про український народ» (1846р.)

Портрет

(цифра)

Вислів

(буква)

Ім’я особистості

Коротка характеристика діяльності

1

Відповідь

Портрет

(цифра)

Вислів

(буква)

Ім’я особистості

Коротка характеристика діяльності

1

Г)

Богдан Хмельницький

Богдан Хмельницький – Гетьман України середини ХУІІ ст. , освічений полководець, талановитий дипломат і видатний державний діяч. Домігся визнання Української козацької держави.

2

Б)

Іван Виговський

Іван Виговський – гетьман, продовжувач зовнішньополітичного курсу Б.Хмельницького. Вперше використав кримських татар для придушення невдоволених козаків.

3

В)

Петро Дорошенко

Петро Дорошенко – гетьман усієї козацької України. Деякий ча с співпрацював із гетьманом І.Виговським, а потім із Ю.Хмельницьким. Проводив об`єднавчу політику.

4

А)

Микола Костомаров

Максим Костомаров – автор програмових документів Кирило-Мефодіївського братства. ( Книга буття українського народу» та «Статут братства Св. Кирила і Мефодія»

5

Д)

Пантелеймон Куліш

Пантелеймон Куліш – письменник, один із засновників Кирило – Мефодіївського братства. У його творах осписувалися гноблення та придушення прав народних, а дух попереднього козацтва зображував із захопленням.

3. Зазначте причини та наслідки історичних подій та явищ (20 б.)

Причини

Подія, явище

Наслідки

2 б.

Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького

2 б.

2 б.

Гайдамацьке повстання на Правобережжі

2 б.

2 б.

Релігійна реформа Марії Терезії та Йосипа ІІ

2 б.

2 б.

Реформація

2 б.

2 б.

Ліквідація Запорозької Січі

2 б.

Відповідь

Причини

Подія, явище

Наслідки

Посилення соціального гноблення (зростання шляхетського землеволодіння, панщини); національно-релігійного гніту (полонізація, окатоличення); невідповідність між набуттям козацтва фактичного політичного лідерства в українському суспільстві та різким погіршенням його становища згідно з «Ординацією» 1638 р.

Слабкість найвищої державної влади Речі Посполитої.

Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького

Відродження Української держави, відокремлення Війська Запорізького від Речі Посполитої.

Ліквідація кріпосної залежності селянства; об’єднання народу навколо гетьмана і козацької старшини;

перетворення козацтва на політичну еліту держави, привілейований стан.

Україна посіла вагоме місце в міжнародних відносинах тогочасної Європи.

Повернувши собі Правоборежжя у другій половині ХУІІ ст., поляки змогли відновити колишню владу.

Магнати приваблювали селян земельними наділами і звільненням від усіляких повинностей терміном 15-20 років. Із закінченням терміну слобод вимоги панів до селян зростали. Почалося відродження кріпацтва. Панщина сягала 5-6 днів на тиждень. Знову почалися утиски щодо православ`я . Посилення панщини та національно-релігійні утиски призвели до виникнення широкого народного опору

Гайдамацьке повстання на Правобережжі

Брацлавщина, Київщина, Волинь, Поділля були звільнені від шляхетського панування. Але звільнення від шляхти, орендарів, уніатів, не супроводжувалося встановлення порядку, відновленням Української держави. Кривава різанина, зруйновані міста, сотні захмелілих від крові повстанців, що чинили суд і розправу на власний розсуд- такий був інший бік повстання. Російські можновладці вводять свої війська та жорстоко приборкують повстання. Але остаточно гайдамацький рух придушити не вдалось. Прагнення народу до помсти було занадто сильним

Імперська структура управління західноукраїнськими землями, перевага інтересів центру, засилля чиновництва, прагнення регламентувати життя підданих розпорядженнями зі столиці.

Зміни у національному житті західних українців – онімечування, посилилася загроза денаціоналізації українців.

відсутність українського панівного прошарку та потреба у союзниках серед українців щодо проведення урядової політики

Релігійна реформа Марії-Терезії та Йосипа ІІ

Марія –Терезія зрівняла в правах греко-католицьку та рамо-католицьку церкви.Визнала за всіма своїми підданими право навчати своїх дітей «материнською» мовою. Створили семінарії у Львові та Ужгороді. Із 1784 року було відновлено діяльність Львівського університету, при якому було створено «Студіум рутеніум»(«Руський інститут»),де науки викладалися церковнослов` янською мовою.

Проведено перепис земель і відповідно до нього визначено повинності селян.Обмежено застосування до селян тілесних покарань, заборонено панщину в неділі та свята, примусові роботи без згоди селян.

Необхідність переосмислення ролі католицької церкви. Католицька церква мала першорядну роль у житті роздробленої Німеччини. Продаж індульгенції, святих реліквій.

Існування привілеїв дворян і духівництва, поділу суспільства на стани. Недоступність церкви (богослужіння відбувалося на незрозумілій для народу мові - латинській).

Феодальні відносини, оплотом яких була церква.

Реформація в Німеччині

Критика католицької церкви призвела до поширення у Німеччині ідеалів гуманізму. Реформація, що починалась як рух поміркованих верств суспільства, натхненних гуманістичними ідеалами проти католицької церкви, перетворилась на боротьбу народних мас за покращення свого становища. Виникнення протестантських церков, де проповідувалися біблійні стандарти.

Відмова від схоластики в університетах;

розвиток загальної початкової освіти для населення;

запровадження національної мови у богослужіння як стимул її розвитку;

Несумісність республіканського устрою Нової Січі з імперськими порядками. Побоювання можливого союзу Нової січі з кримським ханством для спільної боротьби з імперією. Недоцільність існування в межах імперії державного утворення, що перешкоджає вільному доступу до Чорного моря зі своєю митною системою. Прагнення російських землевласників привласнити землі Запорожжя. Загроза того, що Запорожжя може знову стати осередком національно-визвольної боротьби українців. Перетворення Запорожжя з його гаслом « Утікачів не віддавати» на загрозу для розвитку кріпосницького господарства імперії

Ліквідація Запорозької Січі

Після завершення російсько-турецько війни 1768-1774рр., зникла загроза татарських нападів, для захисту від яких імперії й були потрібні запорозькі козаки. Після оголошення указу Катерини ІІ про скасування Січі, вищу січову старшину заарештували й віддали до суду. Землі Запорожжя увійшли до складу Новоросійської. Та Азовської губерній. Запроваджувалися російські порядки і органи влади. Розпочалася роздача земель царським вельможам. Для українського народу запорожці були і залишаться уособленням кращих людських якостей і виразником незламного національного духу, прикладом для наступних борців за незалежність України.

4. Історична вікторина (10 б.: за кожне правильно визначене поняття –1 б.)

1.Друкований відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на дошці.

2. У ряді країн Європи (зокрема в Речі Посполитій, Угорщині, на українських і білоруських землях) у ранньомодерну добу – великий землевласник, представник аристократичної верхівки.

3. Старовинний пересувний ляльковий театр, де виконувалися п`єси на релігійні та світські теми.

4. Назва архітектурного стилю, що був поширений на українських землях у ХУІІ-ХУІІІ ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

5.Рух у літературі, науці та мистецтві другої половини ХІУ-ХУІ ст., що був започаткований в Італії та ґрунтувався значною мірою на відновленні античних традицій.

6. Напрямок протестантизму, що виник у процесі Реформації у Швейцарії в ХУІ ст. У його основі лежить вчення Ж.Кальвіна.

7. Докорінний переворот у житті суспільства, способі виробництва, науці.

8. Сукупність дій та заходів російського уряду на звуження й витіснення на другорядні ролі національних мов, культур, історії та одночасне висунення на провідні позиції російської мови, культури та історії.

9. Система правових норм, які встановлювали залежність селянина від пана й право останнього володіти селянином як власністю.

10.Українські візники, які в ХУІ –ХІХ ст. здійснювали торговельно-візницький промисел.

Відповіді

1.Гравюра - друкований відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на дошці.

2. Магнат - у ряді країн Європи (зокрема в Речі Посполитій, Угорщині, на українських і білоруських землях) у ранньомодерну добу – великий землевласник, представник аристократичної верхівки.

3. Вертеп - старовинний пересувний ляльковий театр, де виконувалися п`єси на релігійні та світські теми.

4. Українське(козацьке) бароко - назва архітектурного стилю, що був поширений на українських землях у ХУІІ-ХУІІІ ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

5.Відродження - рух у літературі, науці та мистецтві другої половини ХІУ-ХУІ ст., що був започаткований в Італії та ґрунтувався значною мірою на відновленні античних традицій.

6. Кальвінізм - напрямок протестантизму, що виник у процесі Реформації у Швейцарії в ХУІ ст. У його основі лежить вчення Ж.Кальвіна.

7. Революція - докорінний переворот у житті суспільства, способі виробництва, науці.

8. Русифікація - сукупність дій та заходів російського уряду на звуження й витіснення на другорядні ролі національних мов, культур, історії та одночасне висунення на провідні позиції російської мови, культури та історії.

9. Кріпосне право, кріпацтво - система правових норм, які встановлювали залежність селянина від пана й право останнього володіти селянином як власністю.

10.Чумаки - українські візники, які в ХУІ –ХІХ ст. здійснювали торговельно-візницький промисел.

5.Якими цифрами на карті позначено території, на які розповсюджувалася влада І. Мазепи в 1704 — 1708 рр.? Коротко визначте за яких обставин Правобережжя опинилося під владою Івана Мазепи. Яке повстання відбулося у той час.(15 б)

А1, 2

Б1, 3

В2, 3

Г1, 2, 3

Відповідь: А 1,2

У 1699 р. Польща уклала мирну угоду з Туреччиною. Турецька загроза ослабла, тож відпала потреба в козацтві.Сейм ухвалив ліквідувати правобережне козацтво, а відтак гетьман наказав полковникам розпустити їхні полки.Після захоплення польськими військами взимку 1702 р. кількох козацьких міст на Правобережній Україні у відповідь почалося повстання, очолене Семеном Палієм.Цей визвольний рух мав на меті визволення Правобережної України від польського панування та об'єднання з Лівобережною Гетьманщиною.

У липні 1702 р. рух охопив Київщину, а на початку 1703 р. повстанці вже контролювали значну частину Правобережної України. Повстання поширилось на Волинь і Поділлядійшло до Галичини. 15-тисячне військо, кинуте на його придушення, спинити визвольний рух не змогло.Повстанці Палія ставали союзниками шведів, які на той час були в стані війни з поляками, - адже 1700 р. розпочалася шведсько-московська (Північна) війна.Це занепокоїло Москву, яка одразу відгукнулася на прохання польського короля Августа ІІ надати допомогу, але використала для цього війська Мазепи.

Навесні 1704 р. війська гетьмана Мазепи перейшли Дніпро і зайняли Київщину й Волинь.Семена Палія заарештували та ув'язнили (через рік його було відправлено до Москви, а потім заслано до Сибіру).Польща, значну частину якої окупували шведські війська, не могла реально претендувати на Правобережну Україну.За таких обставин Правобережжя опинилося під владою Мазепи

У 1704 році І.Мазепа вступив на територію Київщини. На початку жовтня наступного року вся Правобережна Україна і Галичина опинилися під його владою. Однак мрії про воз` єднання українських земель не збулися. У вересня 1706 року війська польського короля Августа ІІ були розбиті й він зрікся корони на користь союзника Швеції Станіслава Ліщинського, який почав наполягати на виведенні українських військ за Дніпро згідно з умовами «Вічного миру». На відміну від Івана Мазепи, який хотів утримати визволені від поляків землі, цар готовий був віддати Україну Польщі, аби тільки знайти союзника проти Щвеції та домогтися виходу до Балтики.

6. Робота з документом (15б.)

Ознайомтеся з фрагментом документа і дайте відповіді на запитання.(15б.)

«Військо це передбачається утворити на Україні з людей до служби здібних і здавна відомих звичкою і охотою до неї. Воно має складатися з чотирьох полків: кожен пол з чотирьох ескадронів, а ескадрон з 150 вояків. Як мине в українських полках потреба, усі вони розпускаються по своїх домівках, але назавжди залишаються належними війську і за першою потребою мають з явитися на службу і скласти знову свої полки, для цього вони повинні мати в постійній справності зброю, одяг і коней, утримуючи все це власним коштом, але звільняючись зате від усяких інших по державі повинностей. Діти(їхні), які народженні від (часу)вступу у військо, належатимуть також до нього. А тих із них, яких поміщики не знайшли для себе вигідними прийняти в селища свої, відведуться для селення землі казенні, - про що буде ухвалена тоді окрема постанова…» із розпорядження Олександра І у Вільно (5 червня 1812р.)

1. Про яку суспільну подію початку ХІХ сторіччя йдеться в уривку? (1б.)

2. Проаналізуйте причини цієї події? (3б.)

3. Чому російський цар Олександр І видав наказ про формування цих полків(3 б.)

4. Вкажіть території, які були охоплені для створення цих полків (6б.)

5. Яке значення для розвитку суспільства мало це явище? (2б.)

Критерії оцінювання: Визначення явища – 1б. Аналіз причин – 3б. Характеристика події – 9б. Аргументований висновок про наслідки події, значення події в історії країни – 2б.

Відповідь

1.Утворення Українського козацького війська.

2. Російсько-французька війна 1812 року. Обидві імперії були зацікавлені у використанні потенціалу українських земель.

3. У багатьох містах Наддніпрянщини (Київ, Житомир, Сосниці та інші) були розташовані величезні склади, де зберігалися тисячі тонн борошна, круп, вівса, ячменю, що перевищувало половину всіх запасів Російської імперії. Російський уряд за будь-яку ціну намагався їх зберегти, а Наполеон прагнув захопити. Нестача легкої кінноти змусила російського імператора погодитися на формування чотирьох полків Українського козацького війська.

4. Київська і Подільська губернії. У липні 1812 року Олександр І доручив малоросійському генерал-губернатору на тих самих умовах ,що й на Правобережжі, Малоросійські кінно-козацькі полки В Полтавській (9 полків) та Чернігівській (6 полків)губерніях. У складі Російської армії воювали також полки Чорноморського та Бузького козацьких військ.

5. У системі міжнародних відносин першої третини ХІХ ст. українські землі відігравали роль об єкта в політичних планах інших держав. Російський уряд у війнах, які вела в цей час імперія, використовував сформовані на українських землях підрозділи козацтва. Участь у російсько-французькій війні 1812 р. сприяло зростанню національної самосвідомості українців, спонукала до боротьби проти кріпацтва та самодержавства. Служба козацького війська в російському уряді принципово відрізнялася від українського козацтва попередніх століть. Проте вони допомогли зберегти для нащадків чимало звичаїв і традицій козацької спадщини.

7. Робота з візуальним джерелом (15 б.)

Розгляньте уважно фотографію. Якій історичній події чи якому явищу, присвячений пам’ятник, зображений на фото? Чи впізнаєте ви на фотографії історичні персонажі? Що ви знаєте про зображених на фото історичних осіб та їх діяльність з інших джерел інформації?Яке значення їхню діяльність мала для українського національного відродження?

Критерії оцінювання:*Визначення події, дати та імен історичних осіб – 5б. *Знання епохи і вміння оперувати історичним матеріалом – 5б. *Загальна ерудиція – 2б. *Оціночне судження з аргументацією – 3б.

Відповідь

Па́м'ятник Богда́нові Хмельни́цькому в Ки́єві — пам'ятка мистецтва ХІХ століття, один із символів Києва. Урочисто відкритий 11 (23) липня 1888 року на Софійській площі в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі.

Ідея створення пам'ятника виникла серед громадськості з ініціативи історика, професора Київського університету Миколи Костомарова у 1840-х роках. Після отримання дозволу царського уряду у 1860 було створено комітет на чолі з Михайлом Юзефовичем — професором Імператорського університету св. Володимира, головою Київської археографічної комісії, теоретиком «великодержавного» руху в Україніта відомим українофобом. За такого керівництва перший проект пам'ятника, створений скульптором Михайлом Микешиним, був відверто шовіністичний — кінь Богдана Хмельницького скидав польського шляхтича, єврея-орендаря та  єзуїта зі скелі, перед якою малорос, червонорос, білорус та великорос слухали пісню сліпого кобзаря. Барельєфи п'єдесталу зображували битву під Збаражем, Переяславську раду та сцену в'їзду козацького війська на чолі з Хмельницьким у Київ.

З 1870 року розпочався збір коштів за всеросійською підпискою. Через те, що зібрана сума виявилася невеликою (лише 37 тис. карбованців), а також завдяки сумнівам генерал-губернатора Олександра Дондукова-Корсакова щодо доцільності антипольського та антисемітського пам'ятника, комітет вирішив скоротити бюджет проекту, залишивши тільки центральну фігуру гетьмана. У 1877 році була готова гіпсова модель, а у 1879 році на петербурзькомузаводі Берда було відлито з бронзи статую (проект Михайла Микешинау металі реалізували П. Веліонський та А. Обер), на яку Морське відомство пожертвувало 1600 пудів (25,6 т) металобрухту. Портретні риси та особливості одягу Богдана Хмельницького були відтворені за консультаціями професора-історика Володимира Антоновича.

Наступного року статую перевезли до Києва, де вона кілька років зберігалася у дворі будинку Присутственних місць, бо на постамент, передбачений проектом, не вистачило коштів. Лише у 1885 році архітектор Володимир Ніколаєв склав більш дешевий проект постаменту і втілив його у життя. Каміння для постаменту[3]подарувала управа Київської фортеці. Сам Володимир Ніколаєв при цьому працював безкоштовно, до того ж на зекономлені гроші спроектував ще огорожу з ліхтарями. Одним з меценатів будівництва був український підприємець-філантроп Павло Харитоненко.

Міська легенда розповідає, що коли монумент вже зайняв своє місце, виявилося, що кінь дуже неввічливо повернутий хвостом до Михайлівського Золотоверхого собору. Тому постамент начебто було розвернуто, і гетьманська булава, яка, за задумом, повинна була загрожувати Польщі, виявилася спрямованою кудись у бік Швеції. А от на Москву, всупереч іншій поширеній легенді, Богдан не вказував ніколи. Про московську орієнтацію пам'ятника нагадували хіба що плити з написами на постаменті: «Волим под царя восточного, православного» і «Богдану Хмельницкому единая неделимая Россия». У 1919 і 1924 роках їх було замінено на «Богдан Хмельницький. 1888». Цей напис можна бачити і зараз.

У зображенні моменту різкої зупинки вершником розпашілого коня закладено символ: мужній полководець наче перериває стрімкий рух, щоб указати народові, який зібрався на площі, на північний схід (саме на Софійському майдані, 23 грудня 1648 року кияни зустрічали Богдана Хмельницького та козацькі полки після перемоги під Пилявцями). У владному приборканні коня, рішуче піднесеній правій руці з булавою, зверненому до народу обличчі відчувається незламна воля сильної особистості.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.