У статті висвітлені питання застосування похідної до наближених обчислень у геометрії, фізиці та при дослідженні функцій.
Практичне спрямування вивчення елементів математичного аналізу в теперішній час здійснюється більшою мірою: учні одержують достатньо міцні навики диференціювання функцій, знаходження їх екстремальних значень, інтервалів монотонності, засвоюють розв'язування деяких стандартних задач практичного характеру. Водночас ця діяльність учнів має, як правило, формальний характер, оскільки практично зводиться до виконання неважких кроків алгоритмічного типу. У результаті теорія перетворюється на черговий набір стандартних і часто штучних задач, хоч і з життєвим сюжетом.
В статті розглянуто декілька типів задач, у яких використовуються похідні. Деякі з них відрізняються від стандартних шкільних задач тільки формулюванням, інші суттєво відрізняються від них характером.
Розглянуто задачі, які найбільше близькі до стандартних шкільних задач на дослідження функцій. Ці задачі відрізняються від стандартних фактично тільки формулюванням, і в тому їх розв'язок має подвійну роль: розширює для учнів поле застосування похідних і одночасно сприяє їх загальному розвитку, оскільки вміння перевести задачу з однієї мови на іншу, або просто сформулювати в інших термінах є важливим показником математичного розвитку учнів.
