і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

Застосування здоров' язберігаючих технологій на уроках географії

Курс:«Інтернет-ресурси для опитування і тестування»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1200 грн
360 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №JK579245
За публікацію цієї методичної розробки Завгородня Альона Олегівна отримав(ла) свідоцтво №JK579245
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Бібліотека
матеріалів
Отримати код

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………… . 3

РОЗДІЛ І. З історії здоров`язберігаючих технологій………………...… 5

РОЗДІЛ ІI. Поняття здоров`язберігаючих технологій…………………… 7

РОЗДІЛ IІI.  Внесок відомих педагогів у впровадження

здоров язберігаючих технологій …………………….……. ……………..10

РОЗДІЛ  IV. Застосування здоров язберігаючих технологій на

уроках географії ………………………………………………… ………….12

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..15

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….17

ВСТУП

«Турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя.

Від життєдіяльності, бадьорості дітей залежить

Їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток,

міцність знань, віра у власні сили…»

                                           В.Сухомлинський

Актуальність дослідження даної теми обумовлена модернізацією освіти, де одним із пріоритетних напрямів державної політики є робота зі збереження і зміцнення здоров’я дітей, що реалізується через систему здоров`язберігаючих технологій. Формування здоров я та здорового способу життя учнівської молоді визначено законодавством України як один з основних напрямків державної політики який передбачає необхідність здійснення багатовекторної діяльності [3 ].

У Концепції освіти 12-річної школи, розробленої відповідно до Конституції України, у статтях законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» чітко зазначено, що «важливим складником шкільного навчання та виховання є формування здорового способу життя, підвищення соціальної активності і зміцнення здоров’я школярів».

Інтеграція України в європейський та світовий освітній простір обумовила необхідність переглянути деякі підходи до навчання школярів, проаналізувати фактори, що гальмують підвищення якості та формування життєспроможності особистості. Здоров’я людини здебільшого залежить від неї самої, її способу життя, зрештою, від рівня культури взагалі. Ефективність формування здорового способу життя вимагає активного залучення учнів до здоров’язбережувального навчального процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і збереження власного здоров’я.

Сучасний навчальний заклад покликаний не тільки задовольнити запити суспільства, але й дивитися на крок уперед. Від педагога залежить, чи впаде зерно турботи про своє здоров'я у душу дитини. І як зробити так, щоб воно проросло та в майбутньому дало щедрий врожай. Знання, володіння й

3

застосування здоров’язбережувальних технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога . Покладені на школу та вчителя такі, здавалося б, не властиві завдання – піклування про здоров'я учнів -  обумовлені наступними причинами. По-перше, дорослі завжди несуть відповідальність за дітей, які знаходяться під їх піклуванням. Це стосується і здоров'я учнів. Тому що в школі, під наглядом учителя, діти проводять значну частину часу і не допомогти їм зберегти здоров'я, було б виявом бездушності і непрофесіоналізму. По-друге, більша частина бажаних і небажаних факторів, які впливають на здоров'я учнів, відбуваються саме у школі. Виходячи з точки зору, що питанням  здоров'я повинні займатися медичні працівники, то до кожного класу потрібно прикріпити хоча б одного лікаря. І по-третє, сучасна медицина займається не здоров’ям, а хворобами, не профілактикою, а лікуванням. Завдання школи інше – зберегти і зміцнити здоров'я своїх вихованців.

Отже, головною дійовою особою, яка піклується про здоров'я учнів у начальному закладі, є учитель, який впроваджує та використовує у своїй роботі здоров’язбергаючі та здоров’язміцнюючі технології.

4

РОЗДІЛ І. З ІСТОРІЇ ЗДОРОВ ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Час не стоїть на місці. Людство завжди перебуває у пошуках нових ідей і цей процес розпочинається саме зі шкільної парти. Час змінює стандарти, стереотипи,  потреби, і сьогодні школа  теж потребує реформування. А це довгий, клопітливий   процес. Людина тим і відрізняється від комахи та бджоли, що будує не за існуючими, природніми інстинктами, а за народженими творчістю проектами у баченні прекрасного та гармонійного.

Колись метою школи було навчити якомога більше людей читати та писати. Зараз - це рівень початкової школи. А загальні цілі – зовсім інші. У школі викладається безліч предметів, але інформаційний простір сьогодні майже безмежний (телебачення, радіо, Інтернет), тому вчитель перестає бути єдиним джерелом знань.  А метою сучасної школи є підготовка дітей до  життя. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здійснення означеної мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки. Основна мета сучасної школи полягає у формуванні здорової особистості. Здорової як  фізично, так і духовно. Тому кожна школа сьогодні шукає свій шлях змін у просторі покращення якості освіти та виховання.

Національна Доктрина розвитку середньої освіти України в ХХ столітті передбачає вирішення таких проблем :

- виховання морально та фізично здорової людини;

- формування в учнів наукового світогляду, уявлення та розуміння наукової картини світу живої природи на основі усвідомлення понять і закономірностей взаємозв’язку безпечної поведінки людини, здорового способу життя, цінування власного життя та життя інших.

Здоров’я, за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, - це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб або фізичних вад[ 4].

 У своїх працях видатний педагог В.О.Сухомлинський писав: «Досвід переконав нас у тому, що приблизно  у 85% усіх невстигаючих учнів головна

5

причина відставання у навчанні – поганий стан здоров’я, якесь нездужання або захворювання, найчастіше зовсім непомітне і таке, що можна вилікувати тільки спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя»[1]. На думку великого педагога, школа та вчитель зокрема повинні брати активну участь у збереженні-здоров’я учнів.                                                                             

Чому ми звертаємось сьогодні до теми здоров‘язбереження у школі? Тому що здоров’я дітей - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільства в цілому. Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей та учнівської молоді. Турботу викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої, а також відсутність мотивації до збереження та зміцнення здоров‘я.

У Законі України «Про загальну середню освіту» в ст. 5 зазначено, що завданнями загальної середньої освіти є виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців)[2].

А в ст. 22 говориться про те, що загальноосвітній навчальний заклад повинен забезпечувати безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я, формувати гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів (вихованців). І що відповідальність за організацію харчування учнів покладається на керівників цих навчальних закладів[2].

Учитель-предметник, володіючи сучасними педагогічними знаннями,

у  постійній взаємодії з учнями, їхніми батьками, медичними працівниками, шкільним психологом, класним керівником повинен планувати та організовувати свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного процесу.

6

 РОЗДІЛ II. ПОНЯТТЯ ’’ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ’’

Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:

-   сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

-   оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);

-   повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій пов’язано з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.

Аналіз класифікацій існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі типи:

 - здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;

- оздоровчі  технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, ароматерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;

- технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти;

7

- виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.[4]

Урок у здоров’язберігаючих технологіях повинен не викликати в учнів погіршення здоров’я. Сучасний урок – це урок інноваційний, який викликає в учнів і вчителів задоволення, стимулює цікавість, творчість. Усе це досягається різноманітними формами роботи з використанням інтерактивних та інноваційних технологій.

Теоретична значущість й актуальність розглянутої проблеми, її недостатня розробленість послужили підставою для визначення теми даної роботи. Психічне здоров’я утворюють позитивні емоції і почуття, воля, самосвідомість, самовиховання, мотивація поведінки, стреси, психотравми, резерви психологічних можливостей людини, запобігання шкідливих звичок, формування гігієнічних навичок і позитивних звичок.

 Духовне здоров’я – це здоров’я в системі загальнолюдських цінностей, ідеал здорової людини, традиції культури українського народу, розвиток позитивних духовних рис, духовні цінності й засоби розвитку духовності.

 Соціальне здоров’я -  соціальні потреби та інтереси, етика родинних зв’язків, наслідки антисоціального ставлення до довкілля, соціальне забезпечення життєво важливих потреб, соціальна адаптація, здоров’я нації, формування потреби вести здоровий спосіб життя.

  Інтелектуальне здоров'я - це можливість відкрити наші уми для нових ідей та досвіду, які можуть допомогти в поліпшенні особистої, групової та суспільної взаємодії.

  На шляху до інтелектуального здоров'я необхідно витрачати більше часу на навчання, наприклад читання книг, журналів і газет, для того щоб бути в курсі  поточних питань та ідей.

   Одним із складових здоров‘я є і творчість. Тому що саме творчий підхід до вирішення будь-яких життєвих проблем, завдань робить людину здоровою.

8

  Ось чому тема створення у школі здоров‘язберігаючого середовища є такою актуальною.

Здоров'язберігаючі технології дозволяють:

- сформувати соціальну зрілість випускника;

- забезпечити можливість учням реалізувати свій потенціал;

-зберегти і підтримати фізіологічне здоров я учнів.

 Однак особливе місце та відповідальність з оздоровчої діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим,  і в цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров'я сучасних школярів, а про майбутнє України.

9

РОЗДІЛ III. ВНЕСОК ВІДОМИХ ПЕДАГОГІВ У ВПРОВАДЖЕННЯ ЗДОРОВ ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

Надзвичайно цінним для мого дослідження у спадщині Я. А. Коменського є формування культури здоров'я школярів. Педагог дає глибокі та точні відповіді на питання про природу людини, сенс її життя. У роботі «Закони добре організованої школи» про здоровий спосіб життя говорить так: «Наше тіло зберігається в бадьорому стані стриманим способом життя. Нічого над міри, тобто ніколи й ні в чому не доходити до пересичення й огиди».

За глибоким переконанням видатного педагога  І. Г. Песталоцці, турбота вчителя у вихованні здорових дітей мусить виявлятися в любові до них, а любов - у діяльності. Засобами збереження і зміцнення здоров'я своїх вихованців І. Г. Песталоцці вважав фізичні вправи, оздоровчі ігри та загартовування. . Збереження і міцнення здоров'я дітей  І.Г.Песталоцці розглядав в єдиному виховному процесі через призму природовідповідного виховання молоді. За його глибоким переконанням, «школи не повинні шкідливо впливати на здоров'я учнів» [6]. Згідно із задумом І.Г.Песталоцці,  у кожного учителя має бути засвоєна не лише техніка викладання свого предмета, але й набуті відповідні вміння у сфері виховної роботи, включаючи гігієнічну і фізичну культуру.

Цікавим напрацюванням  К. Д. Ушинського є його  поради  щодо навчання,  формування корисних для здоров'я навичок поведінки. На його думку, гарною звичкою, наприклад,  є дотримання особистої гігієни, виконання ранкової гімнастики, дотримання режиму дня  і багато іншого, що є «моральним капіталом», а погана звичка - це моральна невиплачена позика», яка паралізує найкращі людські починання і може довести до морального банкрутства (тютюнокуріння, пристрасті до алкоголю тощо).

Визначаючи головні завдання школи,  А. С. Макаренко виходив з того, що потрібно виховати здорове покоління, спроможне свідомо, енергійно   брати участь у побудові нового суспільства. «Три положення цього принципу: здоров'я, вміння працювати і здатність до боротьби — й повинні нами

10

керувати», - зазначав педагог» [ 8]. Отже, з точки зору А. С. Макаренка, здоровий спосіб життя є умовою і результатом виховної роботи. Здоров'я дитини педагог сприймає глибинно, комплексно, з педагогічної точки зору, а не лише як відсутність хвороб.

Розвиваючи кращі ідеї світової гуманістичної педагогіки, видатний український педагог-мислитель В. О. Сухомлинський у книзі «Серце віддаю дітям», у розділі «Здоров’я, здоров’я і ще раз здоров’я» стверджує: «Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров’я – найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежать їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили.» Принципово важливим для педагога була постійна і послідовна турбота про здоров'я учнів як невід'ємний складник навчально-виховного процесу. Заслуговують на увагу його поради: ’’Здоров я – це повнота духовного життя, радість, ясний розум. Твоє здоров я – у твоїх руках’’[ 1]. У його фундаментальних творах, зокрема таких, як «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості» з позицій природничих знань подаються основи раціонального виховання, значення дотримання режиму праці та відпочинку для попередження перевтоми, інші

питання оздоровлення дитини. Можна сказати, що кожен з них зробив неоціненний внесок в утвердження основоположного принципу педагогіки – зробити школу центром здоров'я, адже набуття шкільних знань ціною здоров'я дітей нікому не потрібне.

11

РОЗДІЛ IV. ЗАСТОСУВАННЯ ЗДОРОВ`ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Здоров'язберігаючі технології на уроках географії — задача особливої важливості, оскільки урок — важка робота для учня, що означає 45 хвилин концентрації уваги й напруги.

На уроках потрібно створювати умови для здорового розвитку дітей, а саме:

1) дотримання фізіологічних основ навчально-виховного режиму (враховується час працездатності, стомлюваності, учбового навантаження, проведення фізкультурних хвилинок і динамічних пауз, при плануванні уроків враховується зміна видів діяльності);

2) дотримання санітарно-гігієнічних умов і технологій навчання (повітряного і світлового режимів) [5].

В учнів розвинута інтуїтивна здатність уловлювати емоційний настрій учителя, тому з перших хвилин уроку, з привітання потрібно створити позитивний морально-психологічний клімат для кожного учня. Наприклад, урок почати з організаційного психологічного моменту, де за сигнальними ліхтариками визначається настрій учнів (червоний — відмінний настрій, синій — добре, зелений — задовільний, чорний — поганий настрій).

Створення здорового психологічного клімату на уроці досягається зміною різних видів навчальної діяльності, що змінюються через кожні 7-10 хв. Це і «мозковий штурм», і робота в творчих групах, і робота з підручником, і проведення практичних робіт, і складання та розв’язання кросвордів, і здійснення віртуальних мандрівок, і захист проектів, і цікаві вправи,  ігрові ситуації тощо. Вони сприяють активізації ініціативи і творчого самовираження учнів, розвитку пам'яті, логічного і критичного мислення, вмінню спілкуватися, не боятися висловлювати свою думку. Урок повинен бути цікавим, з використанням інтерактивних, ігрових технологій. Позитивним моментом є те,

12

що вони посильні навіть слабким учням, які спочатку сидять як «Їжачки», а потім поступово включаються у гру. Ролеві ігри на уроках направлені головним чином на підвищення емоційності, саме вони тренують мімічні м'язи обличчя. Елементи театралізування на уроках є прекрасним засобом зняття психоемоційної напруги. Проведення уроків у формі вікторин, змагань, походів, подорожей по своїй суті є здоров'язберігаючими [7]. Обов'язковою умовою проведення всіх уроків є заходи щодо профілактики стомлення, порушення постави, зору. Це так звані фізкультурні хвилинки, динамічні паузи. Гімнастика для очей служить не тільки для профілактики порушень зору, але і корисна при неврозах, гіпертонії, підвищеному внутрішньочерепному тиску.

На початку навчального дня, якщо урок географії перший, можна провести точковий масаж біологічно активних точок обличчя і голови, щоб остаточно «розбудити» дітей і задати відповідний робочий настрій на цілий день. При масажі активізується кровообіг у кінчиках пальчиків, що запобігає застою крові не тільки в руках, але й у всьому тілі, оскільки кінчики пальців безпосередньо пов'язані з мозком. Потрібно пам'ятати, що будь-яка вправа може принести користь. Тому потрібно виконувати їх дуже старанно, обов'язково в хорошому настрої. Дуже добре, якщо запропоновані вправи для фізкультурних хвилинок органічно вплітаються в хід уроку.

Вирішуючи проблему гіподинамії та зниження інтелектуальної активності учнів протягом уроку необхідно декілька разів змінювати поставу «сидячи – стоячи» (робота біля карти, магнітної дошки, робота у динамічних групах).

 Значну роль у зміцненні здоров'я учнів відіграє також екологічний простір: провітрювання, озеленення, освітлення кабінету перед початком уроку. Сприятливо на здоров'я і настрій впливають запахи, найкращим джерелом яких є  кімнатні рослини. Крім того, вирішується виховне завдання: діти залучені до догляду за рослинами, залучаються до бережливого відношення до них, до всього живого, одержуючи основи екологічного виховання.

Під час уроку можливе використання ароматерапії та музикотерапії.

13

Ароматерапія — це вплив ароматів на психічний і фізичний стан людини. Найбільш поширеними для використання є ефірні олії. Ефірні олії впливають на емоції людини. Кожній ефірній олії властива певна дія. Наприклад, аромат апельсина, знайомий з дитинства, несе із собою не тільки приємні спогади, а й підвищує оптимізм, віру у свої сили; герань — відновлює віру в себе після неприємного спілкування або невеликої втрати, усуває механізми саморуйнування; м'ята — усуває почуття тривожності, напруги, допомагає перемагати хвороби; троянда — перетворить енергію озлоблення, розчарування в енергію самовдосконалення, допомагає об'єктивно оцінювати проблеми; сосна — сприяє оновленню сил після важкого емоційного удару, розвиває оптимізм. Вибирати ароматичні композиції потрібно, виходячи з віку і статі дитини, статури, темпераменту.

Сучасні діти все менше перебувають на свіжому повітрі.   Вони віддають перевагу   телебаченню, комп’ютерним розвагам або слуханню музики.  Можливо,  причина підвищення стресів та депресій криється саме в цьому. Адже людині просто необхідно бувати на свіжому повітрі не менш 2-3 годин  на добу. Це зміцнює організм, нормалізує нервову систему, укріплює пам’ять та  уяву. Тому досить корисним для зміцнення здоров’я буде проведення деяких уроків на свіжому повітрі. Цей прийом дуже часто використовують вчителі американських шкіл. 

Для уникнення перевантажень потрібно звертати увагу на нормування домашнього завдання, його об'єм і складність . Основні пункти завдання розглядаються на уроці, тому що він є основною формою педагогічного процесу, а додому залишається повторення.

Усі приведені методи і прийоми здоров'язберігаючих технологій допомагають кожному учню розвивати свої здібності, зберігати й укріплювати здоров'я . Якщо наші діти будуть здорові, життєрадісними, вони будуть успішними, вони з задоволенням будуть приходити до школи на кожний урок географії.

14

ВИСНОВКИ

Охорону здоров'я дітей можна назвати пріоритетним напрямком діяльності всього суспільства, оскільки лише здорові діти в змозі належним чином засвоювати отримані знання і в майбутньому здатні займатися продуктивно-корисною працею. Однозначно, сучасні проблеми формування здорового способу життя підростаючого покоління важко вирішити тільки за рахунок повідомлення учням знань, які самі по собі не вирішать комплексних завдань виховання і розвитку здорового покоління. Тому завдання будь-якого вчителя -  виховання у школярів потреби у здоровому способі життя, формування у них наукового розуміння пріоритету здорового способу життя та вироблення індивідуального способу збереження здоров'я. Уроки географії мають для цього всі умови, якщо   вдало застосовувати здоров`язберігаючі технології на певних етапах уроку.

При виконанні даної роботи було з’ясовано  основні напрямки використання здоров'язберігаючих технологій у школі; це правильна організація пізнавальних процесів: грамотне складання розкладу, оптимізація навчального навантаження, активний відпочинок і т. д; забезпечення оптимальних гігієнічних умов: чистота, рівень шуму, контроль за освітленістю, температурою, вологістю повітря в класі; індивідуалізація освітніх технологій: зокрема звернення до особистісно-орієнтованого навчання.

Головне завдання педагога - це раціональна організація уроку, використання активних методів і форм навчання, використання провідних каналів сприйняття інформації, а також персоналізований підхід до учнів .

Формування здорового способу життя передбачає оволодіння учнями певними знаннями з питання збереження і зміцнення здоров'я, а також вироблення на їх основі адекватних умінь.

Отже, сучасний урок має бути здоров’язберігаючим, здоров’яформуючим, здоров’язміцнюючим, спрямованим на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, учити культури здоров’я на засадах розвитку життєвих навичок. Такий підхід до сучасного уроку зобов’язує вчителя бути взірцем

15

здорової людини.    Тільки в тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей і молоді, педагоги спроможні створити здоров’язберігаюче освітнє середовище.

16

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Дембровська Г. М. Збереження здоров’ я дітей у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського/ Г. М. Дембровська //Педагогічний альманах. – 2015.- № Випуск 27.- С. 255-261.

2. Закон України ’’Про загальну середню освіту’’.[ Електроний ресурс]/ . – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/651-14

3. Карпенко М І Формування потребнісно-мотиваційного та емоційно-вольового блоків культури здоров’ я школярів (з досвіду роботи В. О. Сухомлинського )/ М. І. Карпенко //Педагогічний альманах. – 2015.- № Випуск 26.- С. 79-86.

4. Кириленко С. В., Михайлов О. М., Сергієнко В. П. Школа культури здоров я: від сьогодення до майбутнього:[ Навч.-метод. посіб.] / С. В. Кириленко, О. М. Михайлов , В. П. Сергієнко. – К.: Букрек ,2012. - 384 c.

5. Лустенко Т. В. Формування здоров’ язберігаючих компетенцій на уроках шляхом використання групових форм роботи та ІКТ.[ Електроний ресурс]/ Т. В. Лустенко. – Режим доступу: http://wiki.soippo.edu.ua/index

6. Никифоренко Н. Інноваційне середовище як фактор розвитку особистості. / Н. Никифоренко //Директор школи. – 2008.   - №9.

7. Орловська О. Здоров язберігаючі технології .[ Електроний ресурс]/ О. Орловська . – Режим доступу: http://melznz15orel.blogspot.com/p/blog-page_51.html

8.  Пометун О. Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Методичний посібник./ О.Пометун. Л.Пироженко. – К.: А.П.Н.; 2002 – 136с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
збереження і зміцнення здоров' я дітей -одним із пріоритетних напрямків освіти
  • Додано
    02.03.2018
  • Розділ
    Географія
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    324
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    2
  • Номер матеріала
    JK579245
  • Вподобань
    0
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти