Застосування музикотерапевтичних технологій на заняттях з музичного мистецтва

Опис документу:
Як допомогти дитині звільнити або накопичити необхідну енергію, використати її для поліпшення фізичного і психічного стану організму? За відповіддю на це питання можна звернутися до терміну музикотерапія.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

12

Слайд 1

Тема: Основні прийоми використання музико терапевтичних технологій на уроках музичного мистецтва.

Слайд 2

«Музика не тільки фактор облагороджуючий, виховний. Музика - цілитель здоров'я ».

Спостерігаючи за поведінкою учнів школи під час перерви, мимоволі виникає відчуття, що шкільний дзвінок є для школярів якимось ключиком, який включає самі буйні і агресивні емоції. Зі звуком шкільного дзвінка, діти починають бігати по коридору. Створюється враження, що їх багато років тримали під замком, і ось, нарешті випустили.

Вчителі початкових класів в таких ситуаціях часом не в силах їх вгамувати, навіть проводячи з ними рухливі ігри. Особливо така поведінка дітей спостерігається під час перерви після третього і четвертого уроків. Діти ніби хочуть вихлюпнути все, що накопичилося у них за час роботи. А після дзвінка, самим «активним» бігунам складно влитися в робочий процес.

У недосвідченого спостерігача, що не має педагогічної або психологічної освіти, напевно, виникне питання - в чому причина такої поведінки дітей на перервах? А справа ось в чому.

Найчастіше, на протязі навчального дня учні дуже часто відчувають внутрішню напруженість, відчувають себе втомленими і роздратованими. Цьому сприяють не тільки напружена поза під час уроку, обмежений простір, вимоги дисципліни, оціночна стимуляція, зростання навантаження від уроку до уроку, а й, дуже часто, соціально - неблагополучна домашня обстановка. Все, сказане вище, викликає внутрішню напругу, а будь-яке внутрішнє напруження вимагає розрядки. На підсвідомому рівні дитина намагається виплеснути всі накопичені емоції, дати волю своєму тілу, одним словом - розрядитися.

Зовсім інша ситуація відбувається на першому і другому уроках. Більшість учнів, які ще не прокинулися до кінця, млявим поглядом спостерігають за діями вчителя. Будь-який учитель і радий таким урокам і не радий. З точки зору дисципліни: «Учи та учи», - тиша і порядок в класі. З точки зору засвоєння учнями навчального матеріалу - не зовсім позитивна обстановка, багато дітей постійно перепитують вчителя, прослухавши завдання, а хтось і зовсім запитати лінується.

І в першому, і в другому випадках відбувається гальмування самовираження дитини. Як допомогти йому звільнити або накопичити необхідну енергію, використати її для поліпшення фізичного і психічного стану організму? За відповіддю на це питання можна звернутися до терміну музикотерапія.

Слайд 3

Музикотерапія (музична терапія) — це процес міжособистісного спілкування, у якому кваліфікований музикотерапевт застосовує музику та всі сторони її впливу — фізичну, емоційну, інтелектуальну, соціальну, естетичну і духовну — з метою покращення чи збереження здоров’я дитини.

Музичне мистецтво, допомагає звільняти творчу енергію. Про зцілюючи можливості музикотерапії відомо з найдавніших часів. Музикотерапія - найбільш древня природна форма зміни емоційного стану, якою багато людей користуються свідомо чи несвідомо, щоб зняти психічну напругу, заспокоїтися, зосередитися. Для цього не треба бути музикантом - досить включити музику. Музикотерапія надає можливість для самовираження і самопізнання, допомагає придбати емоційну рівновагу. Це дуже важливо. Адже кожному потрібен успіх! Ступінь успішності багато в чому визначає самопочуття, ставлення до світу, бажання творити. Якщо учні матимуть можливість розслабитися під звучання класичної музики, зняти психо-емоційне напруження, це принесе користь усім: і учням, і вчителям.

За допомогою таких музичних практик, як вільна імпровізація, спів, композиція, слухання, обговорення музики чи рух під музику, музикотерапевт допомагає учням у досягненні ряду терапевтичних цілей: активізувати пізнавальні процеси, моторику, емоційний розвиток, набути комунікативні навички тощо. Музикотерапія відноситься до здоровєзберігаючих технологій, які зараз активно використовуються на різних уроках у ЗОШ. Музикотерапія сприяє розвиткові потенційних якостей особистості чи відновлення функцій організму шляхом досягнення вищого ступеня внутрішньої чи міжособистісної інтеграції й, відповідно, вищої якості життя. Музикотерапія може бути засобом профілактики, реабілітації чи лікування. У педагогіці використовується як корекція поведінки дитини, її внутрішнього емоційного стану, міжособистісних стосунків у колективі.

Слайд 4

Теоретичною базою музикотерапії як науки є медичні дисципліни та такі як музична акустика, теорія музики, прикладне музикознавство, музична естетика і порівняльне музикознавство.

Нині музикотерапія як оздоровча дисципліна поширена в усьому світі. Освіту за цією спеціальністю можна здобути у країнах Європи (Австрія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Італія, Німеччина, Польща, Угорщина, Фінляндія, Франція), Азії та Океанії (Австралія, Ізраїль, Корея, Таїланд) й американського континенту (Сполучені Штати Америки, Аргентина, Бразилія, Венесуела, Канада, Колумбія, Куба, Мексика, Перу, Пуерто-Рико, Уругвай, Чилі).

(Матеріали книги Андрій Саторн «Музыкальная терапия в эпоху Водолея»)

Культуру якої б країни ми не розглядали, кругом можемо знайти відомості про використання музики в нормалізайії душевного стану людей, тобто в психотерапевтичних цілях. В колисках людської цивілізації – Кітає, Індії, Єгипті і Древній Греції лікарі та жреці, філософи і музиканти використовували музику для лікування.

Вже у працях Піфагора можна знайти описання того, яким чином музика може сприяти на емоційний стан людини. Одним із важливих понять в етиці Пифагора була «евритмія» - здібність людини знаходити вірний ритм у всіх проявах життєдіяльності – співах, грі, танцях, мовленні, жестах, думках, вчинках, в народженні та смерті.

Другий філософ Платон (427 – 347 до н. е.) вважав, що в державі немає найгіршого способу руйнування моралі, як відхід від гармонійної музики. «Через «розбещені лади» в душу слухача може проникнути ганебне, а жахливе – через лади суворі» - писав Платон. Він вважав, що ритми та лади впливають на думку, роблять її згідною (подібною) їм самим. За словами Платона: «Кража охорона держави – музика статечна (на русском степенная) і злагоджена, скромна і проста.

Ідеї Піфагора і Платона отримали відображення в праці Аристотеля, який розробив вчення о мімесисі – це уявлення про внутрішній світ людини та способах впливу на нього за допомогою мистецтва.

Слідом за о впливі музики на людину свої теорії розробили інші філософи і вчені: Бетус (480 – 524), Гарбургер, Ганс Кайзер, Роджер Бекон (1215 – 1295), який в своїй книзі «Opus tertium» вказував на те , що биття пульсу через рівні інтервали подібні музиці. Авіацен (980 – 1037) в своїй книзі «Книга зцілення» присвятив розділ взаємозв’язку між пульсом і музикою».

Але в VIII столітті поступово зникала давня традиція «musica humana», лише в наш час вона знову переживає відродження.

Початок залученя музики в медичній теорії та практиці втрачається в глибині століть, коли музика і мистецтво лікування були нерозривно пов’язані один з одним. Спочатку головну роль відігравало зілющий спів. Вже у Гомера Одиссей, поранений на охоті, лікується співом. В «Іліаді» говориться про особливу форму співу, яка використовувалася як один із засобів захисту від чуми.

В античному мирі основою для цілющої музики служило вчення про «Ethos» музики, коли поряд зі співом головну роль грали і інструменти. Музика мало особливе значення при лікування психічних захворювань, особливо при дипресіі.

В 1807 році в Вені вийшла книга доктора Ліхтенталя під назвою «Врач – музикант або твір про вплив музики на тіло і її використання при певних захворюваннях», в якій описується, як музика може впливати на психіку, і тим самим на саме тіло. В тяжких життєвих ситуаціях, які вважаються нерозв’язними і аналітично майже незрозумілі, завдяки використанню музичної терапії частіше вдається домогтися дивовижних результатів. Історія зберігає достатньо прикладів із стародавніх та нового часів.

Слайд 5

У роботах В. М. Бехтерева, І. М. Догеля, І. Р. Тарханова та інших, з’являються дані про сприятливий вплив музики на центральну нервову систему, дихання, кровообіг, газообмін.

На зміну емпіричному етапу використання музики прийшов етап експериментально-фізіологічних досліджень. Під керівництвом В. М. Бехтерева в 1913 р. в Росії було засновано «Товариство для визначення лікувально-виховного значення музики і гігієни». Перша згадка про застосування музичної терапії в журналі Американської музичної асоціації датована роком 1914.

У медицині музикотерапію почав застосовувати французький психіатр Ескіроль. В 30-х роках музикотерапію використовували німецькі терапевти при лікуванні виразки шлунка, швейцарські — при лікуванні легких форм туберкульозу. Використання музики і звуку як анестезуючого засобу стало застосовуватися і в стоматологічній і хірургічній практиці. Вся ця практика стала основою розвитку музикотерапії після другої світової війни.

В 50 – х роках у Великобританії, в школі для дітей, хворих олігофринієй, зустрілися американський піаніст і композитор Пол Норд та британський психолог –викладач Клайв Роббинс. Займаючись з дітьми, оба прийшли до одного й того самого висновку: з’ясувалося, що музика істотно на русаком существенно)впливає на самовираження таких дітей. Перші експерименти дали дивовижний результат, і це підштовхнуло вчених до розробки спеціальної методики – творчої музикотерапії, яку дуже швидко стали використовувати як обов’язкову частину реабілітації.

Як навчальна дисципліна, музикотерапія вперше з’явилася в 1918 році у Колумбійському університеті (США), її розробником стала Маргарет Андерсен, музикант з Великобританії. Поступово була усвідомлена необхідність розробки академічних програм підготовки професійних музикотерапевтів. Перша навчальна програма була розроблена у Великобританії, в Лондоні в 1961р., А в 1975 тут же був заснований Центр музичної терапії. Навчальні музикотерапевтичні програми були реалізовані в інших країнах Європи. У другій половині XX століття інтерес до музичної терапії і механізму її впливу істотно зріс. Зросли й технічні можливості в дослідженні фізіологічних реакцій, що виникають в організмі в процесі музичного сприйняття. Було показано, що музика активно впливає на функції всіх життєво важливих фізіологічних систем, інтенсивність різних фізіологічних процесів дихання та серцево-судинну систему кровообіг, призводить навіть до певних гормональних та біохімічнимх змін.

У багатьох країнах Західної Європи і США виникли і набули великої популярності музико-психотерапевтичні центри: у Швеції та Австрії — Osterreichisch Gesellschaft zur Forderung der Musiktherapie, Швейцарии — Schweizer Forum fur Musiktherapie, Німеччині — Arbeitsgemeinschaft fur Musiktherapie.

Слайд 6

Дотепер музична терапія набула поширення в усьому світі і з середини XX століття розвивається як окрема індустрія. Швидкому поширенню музичної терапії сприяє системна криза медичної допомоги, загальний негативний соціальний фон. Експерименти ведуться у кількох напрямках: вплив окремих музичних інструментів на живі організми, вплив музики великих геніїв людства, індивідуальний вплив окремих творів композиторів, вплив на організм людини традиційних народних напрямків в музиці, а також сучасних напрямків, перинатальна музикотерапія (музикотерапія для вагітних та немовлят).

Одна з найбільших проблем при визначенні терміну «музикотерапія» полягає у тому, що музикотерапію часто плутають з навчанням музиці, а відтак вчителя музики вважають музикотерапевтом. У деяких авторів можна зустріти невдале визначення музикотерапії як однієї з форм музичної освіти. Інші автори стверджують, що музикотерапія включає в себе навчальну практичну роботу. Більш консервативні прихильники застосування музикотерапії як винятково лікувального напрямку переважно заперечують зв'язок між нею і навчанням музиці, виокремлюючи наступні вісім відмінностей:

Слайд 7

1. У навчальній діяльності музика є метою сама по собі (ми вчимося грати на музичному інструменті), тоді як у музикотерапії вона є засобом, за допомогою якого досягаються певні зміни.

2. Навчання музики є закритим навчальним процесом, натомість музикотерапія є процесом відкритим, який передбачає експериментування, взаємодію і розвиток.

3. Зміст музичної освіти поділено на теми, наперед визначені навчальною програмою; зміст музикотерапії є динамічним і може створюватися у процесі.

4. Цілі навчання музики є загальними для всіх учнів, універсальними і мало змінними, цілі музикотерапії індивідуалізовані й специфічні для кожного пацієнта.

5. Діяльність при навчанні музики планується таким чином, щоб удосконалити виконання музичного твору; у музикотерапії якість виконання розглядається через призму досягнення терапевтичного ефекту.

6. У музичній освіті не проводиться попереднього оцінювання, а лише згодом результати усіх учнів оцінюються за встановленою шкалою; перед початком музикотерапії проводиться оцінювання початкового стану і дається характеристика відносно динамічних цілей, поставлених у результаті попереднього оцінювання.

7. Процесом музичного навчання керує вчитель музики, процесом музичної терапії — учитель - терапевт. Вчитель забезпечує навчання з метою вдосконалення музичних вмінь, тоді як музикотерапевт допомагає вибудувати зв’язок між музичними практиками пацієнта і його станом здоров’я.

8. При навчанні музики вчитель передає учневі наперед визначений зміст навчання і мотивує до набуття знань, вмінь та навичок. У музикотерапії між учителем і учнем вибудовується співпраця для досягнення терапевтичних цілей, а зміст її є власним для кожного пацієнта.

Слайд 8

Спільні риси

  • Музика є основним робочим елементом.

  • Музика є мовою і засобом спілкування.

  • Встановлюється міжособистісний зв’язок між вчителем/музикотерапевтом і учнем/пацієнтом.

  • За мету ставиться досягнення певних результатів.

  • Обидва процеси є систематичними, тобто мають намір, організацію і здійснюються на регулярній основі.

  • Передбачена практика музичного виконання.

Музична терапія послуговується як методами, що постали з освітньої практики, так і своїми власними.

Слайд 9

Сеанси дитячої музикотерапії можуть бути як індивідуальними, так і груповими. Зазвичай при першій зустрічі музикотерапевт у співпраці з дитиною визначає цілі, яких передбачається досягнути протягом курсу терапії. Музикотерапія є дієвим засобом розв’язання таких проблем у дітей, як проблеми міжособистісного спілкування, уваги, мотивації та поведінки. У кімнатах для проведення сеансів терапії має бути представлене широке різноманіття музичних інструментів з різних країн світу. Бажано, щоб інструменти були барвистими, а матеріали, з яких вони виготовлені, вирізнялися своєю текстурою; проте найважливішим чинником вибору залишається висока якість їхнього виготовлення і точність настроювання. Оскільки за своїми віковими та індивідуальними особливостями не всі діти однаково здатні впоратися з інструментом, то кожен інструмент неодмінно має бути налаштований під дитину, яка на ньому гратиме. Врахування усіх цих моментів дозволить підвищити ефективність терапії, зробити враження від неї більш яскравими, а результат — успішним.

У підлітків відзначається цілий ряд позитивних ефектів від прослуховування музики, наприклад, позитивний вплив на емоційний стан, соціальну поведінку, на формування власної особистості тощо. Музика допомагає відчути свою незалежність та індивідуальність, що, своєю чергою, дозволяє людині глибше пізнати себе й усвідомити власну значимість. У той же час музика, сигналізуючи про співзвучність почуттів її авторів та прихильників із власними почуттями конкретного слухача, виступає чинником, що єднає людину з оточуючими, даючи їй тим самим відчуття душевного комфорту. Крім цього, музика є засобом, що допомагає дати вихід емоціям чи опанувати їх і, таким чином, упоратися зі складними ситуаціями. Знижуючи рівень стресу і тривоги, музика покращує настрій і допомагає протистояти депресії чи навіть попередити її. Освітні музичні програми є для підлітків безпечною можливістю самовираження та нагодою набути таких життєво необхідних якостей, як самодисципліна, старанність і терпіння, підвищити рівень впевненості й самооцінку.

Шведська школа, будучи орієнтована на глибинну психологію, вважає, що в корекційній роботі музикотерапії повинна відводитися центральна роль, так як музика завдяки своїм специфічним особливостям в змозі проникнути в глибинні шари особистості.

В 1941 році Дж. Альтшулер розробив метод ізопринципа, згідно якому пацієнтам пропонувалась музика, яка відповідала їх психічному стану в даний час. Для дипресивних пацієнтів це була музика, яку звучала в спокійному темпі, для збуджених – в швидкому. Після фази відреагування аффекта використовувалися мажорні та оптимістичні твори.

Слайд 10

Розглядаючи основні напрямки корекційної дії музики, зазвичай виділяють 3 наступних аспекти:

    1. Емоційне активування в ході вербальної взаємодії;

    2. Розвиток навичок міжособистісного спілкування - комунікативних функції та здібностей;

    3. Розвиток естетичних потреб.

Слайд 11

У залежності від активності учнів, ступеня їх участі в музично-процесі і поставлених завдань музикотерапії, вона може бути представлена ​​у формі активної, коли вони активно висловлюють себе в музиці, пасивною, коли учням пропонують тільки прослухати музику і інтегративною, коли поряд з музикою задіяні можливості інших видів мистецтва: малювання під музику, музично-рухливі ігри, пантоміма, пластична драматизація під музику, створення віршів, малюнків, оповідань після прослуховування музики та ін творчі форми. Музично-терапевтичні методи, як правило, підбираються індивідуально.

Слайд 12

Пасивна музикотерапія передбачає процес сприйняття музики з терапевтичною метою. Пасивна музикотерапія існує в трьох формах:

  • комунікативної (спільне прослуховування музичних творів, спрямоване на підтримку взаємних контактів, взаєморозуміння і довіри);

  • реактивної (спрямованої на досягнення катарсису);

(Катарсис (грец. κάθαρσις — «піднесення, очищення,

оздоровлення) — моральне очищення, піднесення душі через

мистецтво, що виникає в процесі співпереживання і співчуття.)

  • регулятивної (що сприяє зниженню нервово-психічної напруги).

Для заспокоєння, зняття емоційної напруги. Розслаблюючою дією володіють звуки флейти, гра на скрипці і фортепіано. Заспокійливий ефект носять звуки природи (шум моря, лісу), вальси (ритм три чверті). Класика: Твори Вівальді, Бетховен «Симфонія 6» - частина 2, Брамс «Колискова», Шуберт «Аве Марія», Шопен «Ноктюрн соль-мінор», Дебюссі «Світло місяця».

Зменшення почуття тривоги і невпевненості: мажорні мелодії, темп нижче середнього; народна і дитяча музика допомагає знайти тимчасову безпеку. Гарний вплив можуть надати етнічні композиції. Класика: Ф.Шопен «Мазурка» і «Прелюдії», Й.Штраус «Вальси», А.Рубінштейн «Мелодії».

Зменшення дратівливості, нервового збудження. Класика: Й.Бах «Кантата 2» і «Італійський концерт», Й.Гайдн «Симфонія», Л.Бетховен «Місячна соната» і «Симфонія ля-мінор».

Для зняття депресивних настроїв, поліпшенню настрою. Скрипкова і церковна музика. Класика: Твори В.Моцарта, Г.Гендель «Менует», Ж.Бізе «Кармен» - частина 3.

Для підняття загального життєвого тонусу, поліпшення самопочуття, активності. Млявим людям потрібна ритмічна, бадьора музика. Можна використовувати різні марші: їхнє прослуховування підвищує нормальний ритм людського серця в спокійному стані, що надає бадьорості, мобілізуючий вплив. Класика: П.Чайковський «Шоста симфонія» - частина 3, Л.Бетховен «Увертюра Едмонд», Ф.Шопен «Прелюдія 1, опус 28», Ф.Ліст «Угорська рапсодія 2».

Для зняття мігрені, головного і іншої болю. Релігійна музика. Класика: В.Моцарт «Дон Жуан» і «Симфонія № 40», Ф.Ліст «Угорська рапсодія 1», А.Хачатурян «Сюїта Маскарад», Л.Бетховен «Фіделіо», Дж.Гершвін «Американець в Парижі».

Від безсоння, для спокійного і міцного сну. Я.Сібеліус «Сумний вальс», Р.Шуман «Мрії», К.Глюк «Мелодія», а також п'єси П.Чайковського.

Звичайно, не обов’язково слухати тільки класичну музику, можна вибирати і інші стилі.

Всі музичні твори несуть в собі енергетичний відбиток внутрішнього світу автора – його емоції,переживання, склад розуму. В музиці існують дуже багато напрямків – рок, диско, джаз, електронна, космічна музика та інші. Із цього різноманіття стилів і напрямків можна виділити музику в стилі New Age. Цей напрямок музики сприяє гармонізації особистості, духовному росту, несе в собі красу знімає стрес, зцілює.

Слайд 13

Нью-ейдж (англ. New Age, в перекладі «нова ера») — жанр музики з розслаблюючим і легким звучанням. Нью-ейдж поєднує інструменти та прийоми, характерні для електронної музики (особливо ембієнту) і етнічної музики (world music), і характеризується, як правило, низьким темпом, використанням легких і піднімаючих настрій мелодій. Ця музика часто використовується для релаксації, медитації і стимулювання творчості . Відомі представники цього жанру японський композитор Кітаро, Енія (ірландська співачка, композитор), Мішель Крету (створивший музичний проект Enigma (в перекладі «загадка»), Эриком Леви французький композитор, автор проекту Era та інші.

Переглянемо фрагмент відео виступу Кітаро із своєю композицією «Matsuri» (в перекладі «фестиваль»).

Перегляд відео.

Але як показує досвід психологів, що працюють з музикотерапією, «саме класична музика впливає «базово», глибоко і надовго», а значить набагато краще допомагає домогтися необхідного ефекту і при звичайному «домашньому» застосування.

Програми музичних творів для групових заняттях будуються на основі поступової зміни настрою, динаміки і тема - з урахуванням їх різного емоційного навантаження.

Перший твір має формувати певну атмосферу для всього заняття, проявляти настрої учнів, налагоджувати контакти і вводити в музичне заняття, готувати до подальшого прослуховування. Це спокійний твір, що відрізняється швидше розслаблюючую, релаксуючую дією.

Другий твір динамічний, драматичний, напружений, він несе основне навантаження, його функція полягає в стимулюванні інтенсивних емоцій, спогадів, асоціацій проективного характеру з власного життя дитини. Після його прослуховування в групі приділяється значно більше часу для обговорення переживань, спогадів, думок, асоціацій, що виникають у дітей.

Третій твір має зняти напругу, створити атмосферу спокою. Він може бути також спокійним, релаксуючим або, навпаки, енергійним, що дає заряд бадьорості, оптимізму, енергії.

слайд 14

Активна музикотерапія - заснована на активній роботі з музичним матеріалом: інструментальна гра, спів; орієнтована на активну музичну діяльність, яка виявляється у вигляді:

- написання музики (фантазування);

- відтворення музики;

- імпровізації за допомогою голосу;

- імпровізації за допомогою музичного інструменту.

Слайд 15

Інтеграційна музикотерапія поряд з музикою задіює можливості інших видів мистецтва: малювання під музику, музично-рухливі ігри, пантоміма, пластична драматизація під музику, створення віршів, малюнків, оповідань після прослуховування музики та ін.

У процесі групової психокорекції активність учнів може стимулюватися за допомогою різних додаткових завдань, наприклад, постаратися зрозуміти, який емоційний стан більшою мірою відповідає даному музичному твору; з наявної фонотеки підібрати власний «музичний портрет», тобто твір, що відображає власний емоційний стан тощо.

При груповій психокорекцій роботі використовується активний варіант музикотерапії. Активна музикотерапія є терапевтично спрямована, активна музична діяльність: відтворення, фантазування, імпровізацію за допомогою власного голосу або вибраних музичних інструментів.

Для використання активного варіанту потрібно набір нескладних музичних інструментів: дзвіночки, барабан, цимбали. Учням пропонуються певні ситуації, теми, подібні з темами програвання ролей, малюнків. Учень вибирає музичний інструмент та інструмент для свого партнера, і потім за допомогою звуків створюється діалог.

Як варіант активної музикотерапії може розглядатися хоровий спів. Виконання музичних творів учителем або учасниками групи (разом чи індивідуально) також має психокорегуючий ефект, сприяє створенню теплої атмосфери довіри.

Слайд 16

Отже, урок музики також може включати в себе такі музикотерапевтичні технологій як вокалотерапія, ритмотерапія, логоритміка, музичні рухливі ігри, музичні імпровізації, пальчикова гімнастика, артикуляційна гімнастика, психогімнастика, музикування.

Що собою представляє музична терапія в початковій школі.

Музикотерапія для молодших школярів підвищує концентрацію уваги, поліпшує комунікативні та соціальні навички, прискорює адаптацію до шкільного режиму і нових обов'язків, покращує загальний психологічний фон в класі. Вона також довела свою ефективність для дітей з синдромом дефіциту уваги.

Молодші школярі з інтровертивним темпераментом часто зазнають труднощів в спілкування з однолітками. Будучи не в змозі висловити свої почуття і емоції, вони ще більше замикаються в собі. Діти-екстраверти, навпаки, надмірно бурхливо проявляють свій настрій, що також негативно позначається на їх взаємини з іншими дітьми. Музична терапія дає можливостім і тим, і тим впізнати і розкрити власні почуття і навчитися виражати їх прийнятними способами.

Музичний терапевтичний урок – це приклад заняття з подолання дитячої агресії

Це групове заняття, яке триває від 15 до 25 хвилин. Терапевт заздалегідь підбирає музичні композиції, що відображають лють: звуки бурхливого моря, грози, стихії або битви.

Діти збираються в коло і під музику висловлюють свої негативні враження і емоції рухами. Вони махають руками і ногами, стискають кулаки, гарчать і будують страшні гримаси, стрибають на місці. Протягом цього часу терапевт уважно стежить за тим, що відбувається і направляє дітей підбадьорюючими словами, асоціаціями та образами. Після закінчення музики включається нова, спокійна композиція, під яку дорослий пояснює дітям, яке вплив злості та агресії на людину і як можна висловити їх безпечним способом.

Що собою представляє музикотерапія для школярів-підлітків.

Підлітковий вік - час активного росту і перетворення, під час якого можна багато чому навчитися. Підлітки підсвідомо люблять музику, тому проведення музичної терапії в цьому віці так ефективно.

Музична терапія використовує музику і пісні як терапевтичний засіб для встановлення об'єктивної самооцінки і пошуку свого місця в світі. Окремі вправи допомагають підліткам справлятися з проблемами в навчанні і поведінці, а також виводять зі стану підліткової депресії.

Музикотерапія для старших школярів дає масу можливостей для втілення.

  • 10.08.2019
  • Музика
  • Дошкільнята, 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас
  • Інші методичні матеріали
  • 185
  • 0
  • 18
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток особистості на всіх вікових етапах життя»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн