🌾🏭 Опис презентації: «Два світи: Село і Місто. На зламі епох»
Слайд 1. Титульний слайд:
Назва: Два світи: Село і Місто. На зламі епох (Друга половина XIX – початок XX ст.).
Маркування: За матеріалами § 33 підручника «Історія України», 9 клас (Пометун, 2026).
Слайд 2. Україна в епоху модернізації:
Контекст: наприкінці XIX століття традиційне аграрне суспільство стикається з бурхливою індустріалізацією.
Статистика: близько 80–90% населення залишаються селянами, що живуть за традиційним укладом (наукові центри — Київ, Харків, Катеринослав, Одеса).
Зміни: стрімке зростання міст, фабрик та залізниць формує новий міський простір і робітничий клас.
Слайд 3. Сельський світ: Праця від зорі до зорі:
Ритм життя: підпорядкований не годиннику, а сонцю та порам року.
Весна-Літо: важка фізична праця, польові роботи, залежність від погоди та врожаю.
Осінь-Зима: домашні промисли, ткацтво, ремонт реманенту.
Сезонні заробітки (Відхідництво): пошук роботи в містах або на південних землях через безземелля.
Слайд 4. Громада: Фундамент сільського життя:
Структура: сільський схід, староста та волость, сім'я/двір.
Толока: традиція взаємодопомоги, спільна безоплатна праця громади для будівництва хати чи збору врожаю.
Кругова порука: колективна відповідальність; громада спільно відповідала за сплату податків та виконання повинностей кожним її членом.
Слайд 5. Інтерактив I: «Правда чи вигадка?»:
Аналітичне завдання для самоперевірки: учні оцінюють твердження про владу сільського старости, податки (толоку), кругову поруку та роль сільського сходу.
Слайд 6. Міський світ: Ритм фабричних гудків:
Контраст часу: селянин працює від сходу до заходу сонця, тоді як робітник живе за графіком індустріальної епохи.
Умови праці: 05:00 — гудок (початок зміни), 12–14 годин монотонної праці біля верстата, суворі штрафи за запізнення.
Головний висновок: фабрика замінила природний ритм на жорстку дисципліну та машинний час.
Слайд 7. Етнічна та конфесійна мозаїка міст:
Характеристика: міста України були багатонаціональними центрами, де кожна етнічна група займала свою економічну чи соціальну нішу.
Українці: переважно робітники, прислуга, дрібні службовці (щойно прибулі із сіл).
Росіяни: державна адміністрація, армія, великі промисловці.
Євреї: торгівля, ремесло, медицина, фінанси (обмежені «смугою осілості»).
Поляки: інтелігенція, юристи, власники підприємств на Правобережжі.
Слайд 8. Інтерактив 2: «Вгадай професію»:
Завдання на співставлення силуетів та предметів із соціальними чи етнічними групами міста початку ХХ століття (фабричний робітник, власник крамниці/ремісник, чиновник імперської адміністрації, прислуга).
Слайд 9. Житловий простір: Від глини до цегли:
Село: матеріали — глина, дерево, солома; центр життя — велика піч (опалення, приготування їжі, спальне місце); одна велика кімната для всієї родини.
Місто: матеріали — цегла, камінь, залізо; глибока нерівність (робітники туляться у сирих підвалах чи бараках, тоді як буржуазія орендує просторі квартири з електрикою та водогоном).
Слайд 10. Повсякдення: Їжа та Відпочинок:
Їжа: у селі переважає натуральне господарство (борщ, каша, хліб, сало, продукти власного виробництва); у місті — покупні товари з ринків та крамниць, поява фабричних продуктів (чай, цукор, ковбаси, солодощі).
Дозвілля: у селі час прив'язаний до релігійного календаря (вечорниці, храмові свята, спілкування в громаді); у місті — комерційне дозвілля (парки, театри, кінематограф, читальні, цирк, прогулянки бульварами).
Слайд 11. Одяг як дзеркало статусу:
Традиція (Село): домоткане полотно, вишивка як оберіг та код регіону, практичність для роботи в полі, одяг передається у спадок.
Модерн (Місто): фабричні тканини (ситець, сукно), європейська мода (піджаки, капелюхи, корсети); одяг як швидкий спосіб продемонструвати достаток і приналежність до міського класу.
Слайд 12. Інтерактив 3: «Що кому належить?»:
Завдання на сортування предметів повсякдення до відповідного світу: визначення речей, що символізують традицію (прялка, серп, рушник), та індустріальну модернізацію (кишеньковий годинник, чайну чашку, фабричний свисток).
Слайд 13. Зустріч двох світів: Шлях до модернізації:
Взаємозв'язок: село і місто не існували ізольовано, адже селяни масово вирушали до міст на заробітки, стаючи робітниками та приносячи із собою сільські традиції.
Підсумок: залізниці, фабрики та ринки незворотно зв'язали ці два світи, а традиційна громада почала руйнуватися під тиском капіталу.
Слайд 14. Ваша місія: Дослідник історії:
Завдання 1: опрацювати § 33 підручника «Історія України» (автор Пометун).
Завдання 2: звернути увагу на ключові поняття: «громада», «толока», «кругова порука», «модернізація».
Завдання 3 (Міні-проєкт): написати міні-есе «Один день із життя...» від імені селянина, фабричного робітника або власника міської крамниці, спираючись на матеріали презентації та підручника.
