Мета: ознайомити дітей з трагедією українського народу - Голодомором, формувати щирі людські співчуття та причетності до трагічної долі рідного народу; розвивати інтерес до історії своєї країни; виховувати любов до людей.
Обладнання: презентація.
Хід заняття
I Вступна частина
Зараз хлібчика доволі
Є у кожній хаті
Щиро вдячні люди полю
За те що багаті.
А були колись роки-
Всі голодували.
І останні крихточки
Дітоньки збирали…
( Леся Любарська)
Діти, чи любите ви їсти хліб?
У кого в дома є хліб? З чим ви любите його куштувати?
Сьогодні наше заняття буде спогадом про ті нелегкі часи, коли українці не мали в домі крихти хліба…
II Основна частина.
Давним – давно, коли Україна ще не була самостійною державою, а входила до складу СССР…був рік великого неврожаю…Дуже мало вродило пшениці для хліба, картоплі, капусти , буряків і т.д. Людям було дуже важко жити і кормити свої сім’ї. Тому сильніші люди – влада, почали знущатися із простого народу, забирати у них всю їжу, виганяти їх на важку роботу за яку їм не платили ні гроша. Всі дорослі йшли працювати, а дітки залишались без догляду, вони не мали що їсти і в що одягтись. Коли батьки розуміли що їх дітки скоро помруть з голоду - відвозили їх до міста та залишали в лікарнях та на вокзалах... в надії щоб хоч хтось їх покормить. Держава виділяла невеликі кошти та створювала притулки для дітей. Але все ж більшість дітей жила на вулиці. Дуже багато людей загинуло від холоду та голоду.
Потім влада почала діяти серйозніше:
-насильно забирала зерно в кожній хаті;
-поставили задання для виростити дуже багато зерна і віддати в державу. Але стільки як вони хотіли, виростити було просто не можливо… Тому весь врожай селяни мусили віддавати державі;
-встановили закон «5 колосків». В ньому могли засудити до побиття навіть дитину яка вкрала з поля кілька колосків;
-якщо людина не вийшла на поле працювати, то їхали до неї додому і забирали всі харчі. Навіть якщо ця людина сильно захворіла і просто не могла працювати;
-забирали все зерно в колгоспі, навіть не залишали зернинок на насіння...;
-забороняли виїзд за територію України;
-люди від влади збирались в компанії по 10 людей заходили в кожну хату а перевіряли кожний куток, кожну комору, навіть перекопували подвір’я в пошуках зерна. Були злими, перекидали, та розбивали все що було у них на шляху…
Великий голод в Україні забрав життя 10 мільйонів людей. Цей період так і називають- Голодомор.
А тепер давайте переглянемо мультфільм, який називається «Голодний дух».
Сьогодні ми з вами маємо різноманітну їжу, красивий та теплий одяг, здорових батьків та дітей. Тому ми маємо шанувати та берегти своє життя. Головним символом голодомору є Хліб та Колосок- це те чого не було в часи Голодомору. Ніколи не можна кидати хліб на землю, топтати… І не тільки хліб, а всю їжу.
Кожного року в Україні в останню суботу листопада вшановують пам'ять невинних жертв… Це історія нашого народу, наших прапрадідів та прабабусь, цього неможна забувати.
Тому коли на вулиці настане темрява разом із батьками поставте і засвітіть свічку на підвіконні. Ця запалена свічка по тих мільйонах невинних жертвах страшного голодомору в Україні 1932-1933 років.
Це- знак нашої пам’яті.
Це- святий вогник, який зігріє душу загиблих.
Це- світло очищення задля нашого майбутнього.
Ми живимо. Живе наш народ. Так буде завжди.
Продуктивна діяльність.
Сьогодні ми з вами виготовимо колоски, на знак нашої поваги до хліба та пам’яті про часи без хліба.
III Заключна частина.
-Діти, скажіть, як не можна вести себе з хлібом? (кидати, гратись)
-Яку казку ви сьогодні слухали? (Голодний дух)
-Про що ми сьогодні говорили?
-Що потрібно зробити на знак скорботи померлих від голоду?
Після голодомору люди ще більше почали цінувати хліб, адже вони знали, що він коштував життя. Тепер і ви знаєте йому ціну.
