Заняття для дітей 3-4 років.
Казка “Рукавичка”
Хід заняття
Вихователь: Дорогі дітоньки, сьогодні ми з вами послухаємо нову казочку, яка розповідає про різних тварин. Казка називається “Рукавичка”. Гляньте на ваші столи, там ви знайдете рукавичку. Знайшли? Підніміть рукавичку вгору. Скажіть мені: Гарна ця рукавичка? Отож, почнемо нашу казку (текст казки взято: https://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki-narodni-kazky/rukavyczka).
Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку. От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже: “Тут я буду жити!”
Діти, давайте знайдемо на наших столах мишку і почепимо її на рукавичку.
Вихователь: Коли це жабка плигає та й питає:
– А хто-хто в цій рукавичці?
– Мишка-шкряботушка. А ти хто?
– Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
От уже їх двоє.
Діти, хто зараз у рукавичці?
Діти відповідають.
Вихователь: Зараз знайдіть на столі жабку і помістіть її також на рукавичку. Продовжуємо казку.
Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:
– А хто-хто в цій рукавичці?
– Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?
– А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!
– Ходи!
От уже їх троє.
Дітки, зараз шукаємо на столі зайчика і причіпляємо його також до рукавички. Хто зараз у нашій рукавичці живе?
Діти відповідають.
Вихователь: Давайте порахуємо, скільки тваринок живе зараз у рукавичці. Мишка-шкряботушка – один, жабка-скрекотушка – два і зайчик-побігайчик – три. Отож зараз тут мешкають три тваринки.
Продовжуємо казочку.
Коли це біжить лисичка — та до рукавички:
– А хто-хто в цій рукавичці живе?
– Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?
– Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!
– Та ходи!
Ото вже їх четверо сидить.
Дітки, де у нас на столі є лисичка-сестричка? Знайшли? Тепер причепіть її до рукавичка. Вона вже також тут живе. Давайте порахуємо, скільки тваринок зараз живе у рукавичці. Мишка-шкряботушка – один, жабка-скрекотушка – два, зайчик-побігайчик – три, лисичка-сестричка – чотири. Вже в рукавиці чотири тваринки.
А тепер суне вовчик – та й собі до рукавички, питається:
– А хто-хто в цій рукавичці живе?
– Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?
– Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!
– Та вже ходи!
Уліз і той. Уже їх п'ятеро.
Діти, шукаємо вовчика-братика на столі і причіпляємо його до інших звірів на рукавичку. Усі знайшли? У рукавичці ще більше стало мешканців. Давайте порахуємо, скільки їх зараз: мишка-шкряботушка – один, жабка-скрекотушка – два, зайчик-побігайчик – три, лисичка-сестричка – чотири і вовчик-братик – п’ять. Вже в рукавиці п’ять звірят. Цікаво, що буде далі.
Де не взявся – біжить кабан.
– Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?
– Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?
– Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!
– Оце лихо! Хто не набреде – та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?
– Та вже влізу,— пустіть!
– Та що вже з тобою робити, – ходи!
Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди.
Дітки, хто прийшов до рукавички?
Діти відповідають.
Вихователь: Правильно, кабан-іклан. Він говорить “хро-хро-хро”. Ви знайшли кабана на столі? Пошукайте і причепіть його до рукавички. Ох і мало вже місця в рукавичці, правда? Тісно вже звірятам. Вже їх так багато там. Давайте порахуємо: мишка-шкряботушка – один, жабка-скрекотушка – два, зайчик-побігайчик – три, лисичка-сестричка – чотири, вовчик-братик – п’ять, кабан-іклан – шість. Вже в рукавиці шість звірят. Звірів багато, а рукавичка невелика. Слухаємо далі казку?
Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь – та й собі до рукавички, реве й питається:
– А хто-хто в цій рукавичці живе?
– Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?
– Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!
– Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?
– Та якось будемо.
– Та вже ходи, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь, – семеро стало.
Дітоньки, давайте знайдемо ведмедя і помістимо його до інших звірів на рукавичку. Скільки звірів зараз у рукавичці? Давайте порахуємо: мишка-шкряботушка – один, жабка-скрекотушка – два, зайчик-побігайчик – три, лисичка-сестричка – чотири, вовчик-братик – п’ять, кабан-іклан – шість, ведмідь-набрідь – сім.
Чи багато ще місця у рукавичці для ведмедя? Напевно небагато. Ведмідь великий і звірів уже багато в рукавичці, а рукавичка невелика.
Та так вже тісно звірям, що рукавичка ось-ось розірветься.
Коли це дід оглядівся, – нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить – лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»
Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом.
Прийшов дід та й забрав рукавичку.
Дітки, хто знайшов рукавичку? (Відповідь: собачка). Як собачка говорить? (Відповідь: гав-гав-гав). Давайте покажемо, як звірі втікали в ліс, коли почули гавкіт собаки.
Вихователь демонструє на вирізаних фігурах звірів, як вони втікали в ліс, а діти повторюють.
У кінці вихователь пропонує дітям трохи порухатися і збудувати дім для звірят, які втекли з рукавички. Педагог читає вірш і демонструє відповідні рухи, діти повторюють:
Для звіряток ми усіх
побудуєм гарний дім
Ось такий високий, (руки вгору)
Ось такий широкий, (руки в сторони)
Двері щоб вузенькі, (руки перед собою)
А поріг низенький. (присісти)
Буде жити добре в нім, (оплески)
Буде весело усім. (підстрибнути)
(Джерело: https://naurok.com.ua/konspekt-zanyattya-z-prioritetom-hudozhno-movlennev ogo-rozvitku-na-temu-podorozh-u-kazku-rukavichka-modelyuvannya-kazki-186244.html)
