Заняття.Ознайомлення із соціумом Тема «Традиції народних майстрів»

Опис документу:
Програмове завдання: дати уявлення про старовинні способи виготовлення пред-метів домашнього вжитку (столярне та гончарне ремесло, сільська кузня, прядіння); розвивати цікавість до історії свого краю, пред-метів побуту, знарядь праці, якими користувалися в Україні багато років тому; виховувати у дітей допитливе ставлення до старовин-них речей, пошану до праці майстрів, які їх зробили.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Ознайомлення із соціумом

Тема «Традиції народних майстрів»

Програмове завдання: дати уявлення про старовинні способи виготовлення пред-метів домашнього вжитку (столярне та гончарне ремесло, сільська кузня, прядіння); розвивати цікавість до історії свого краю, пред-метів побуту, знарядь

праці, якими користувалися в Україні багато років тому; виховувати у дітей допитливе ставлення до старовин-них речей, пошану до праці майстрів, які їх зробили.

Матеріали та обладнання: демонстраційні— ілюстрації, що зобра-жують працю гончаря, столяра, коваля, прялі тощо, сувенірні виро-би декоративно-ужиткового мистецтва; роздавальний— малюнки із гончарними, столярними, ковальськими виробами; іграшкові моло-точки; аркуші паперу з контурним зображенням глечика;олівці, фломастери; аудіозапис та обладнання для його відтворення.

Ключові слова: старовинні ремесла, майстри, гончар, коваль, куз-ня, столяр, вироби, глина, метал, посуд, пряля, прядка, дерево.

Хід заняття

І. Організаційний момент

Дорослий показує дітям кілька сувенірних виробів народного

ужиткового мистецтва і звертається до групи.

  • Погляньте, малята, які чудові речі!

  • Що це? ( називають знайомі предмети, а про решту їм дає пояснення)

  • Це — сучасні вироби, але зроблені вони за національними традиціями

українських майстрів, і їх вигляд нагадує ті давні часи, коли подібні реч

виготовлялися вправними руками народних уміль-ців — наших із вами прапрадідів. Чи хотіли б ви потрапити в ми-нуле нашого краю і дізнатися, які майстри тоді жили в Україні, як вони працювали, які речі виробляли?

ІІ. Викладання нового матеріалу

1. Віртуальна екскурсія «Умільці-майстри в часи давнини»

Вихователь розташовує перед дітьми ілюстрації, що зображують

працю давніх українських ремісників.

  • Наш український народ віддавна славився своїми умільцями, майстрами, які

добре володіли різними ремеслами. А ремесел на той час в Україні було чимало.

Дуже давня і шанована професія — гончар. Гончарство — виготовлення

посуду та інших речей із глини. Ремесло гончаря було копітким. Спочатку гончар восени копав глину, приносив додому й лишав її надворі, щоб вона вилежалася під дощами, сонцем та вітрами. А навесні глину очищували, просіювали, намочували во-дою, місили й ліпили з неї виріб. Робив це гончар на спеціальному пристрої — гончарному крузі. Готовий виріб майстер поливав во-дою, а потім обпалював у печі. Після запікання посуд ставав міц-ним і дзвінким. Так гончарі виробляли посуд (глечики, макітри, миски, горщики), свічники, а із залишків — іграшки (свищики у формі півників, баранців, коників, козликів, посуд «копійки»)

  • Розкажіть, чим займався майстер-гончар, як та з чого він робив

свої вироби. (Малята виконують завдання.)

  • Іншим давнім ремеслом було ковальство. Коваль працював у кузні

з металом і виготовляв металеві вироби: рогачі для печі, підкови для коней, замки, ключі тощо. Шматок металу коваль по-міщав у спеціальну піч, розжарював його до почервоніння, а потім клав на ковадло і бив по металу молотом, надаючи йому потріб-ної форми. Ремесло коваля вимагало від майстра не тільки вміння,

але й неабиякої фізичної сили.

  • Де та як працював коваль?

  • Які речі та з чого робив цей майстер? (Відповіді, пояснення.)

Інший давній ремісник — столяр — був майстром по дереву.

Столяри виробляли дерев’яні меблі (лави, ліжка, мисники, скри-ні), віконні рами та двері. Зараз у нас теж є столярні цехи, де май-страм допомагають спеціальні верстати. А давнім умільцям-столя-рам доводилося все робити вручну і покладатися лише на власні вміння.

  • Розкажіть, із яким матеріалом працювали столяри.

  • Чим вони займалися? (Малята дають відповіді.)

Усі ви носите одяг із тканини. Зараз тканини виготовляють на ткацьких фабриках із ниток, прядива, яке також виробляється в спеціальних текстильних цехах. А в давні часи виготовленням ниток (із вовни та льону) займалися майстрині-прялі. Прялі використовували для цього спеціальне приладдя — прядку. Робота прялі

йшла повільно і вимагала від майстрині старанності, уваги й терпіння.

  • Чим займалися прялі, на чому вони працювали? (Відповіді.)

Потім ткалі перетворювали прядиво на тканину на ткацьких верста-тах, також вручну.

Багато й інших професій існувало в давні часи: млинарі, які виробляли борошно, кравці, які шили одяг тощо.

Сучасні покоління захоплюються майстерністю своїх пращурів

та пишаються ними.

2. Слуханні та обговорення віршів

Вихователь пропонує малюкам послухати вірші про давніх

майстрів. А.Качан

Кузня

Грім гримить, перекликається,

Аж здригається земля.

А до грому озивається

Чорна кузня коваля.

Тут куються блискавиці

Для небесних колісниць,

Тож коваль наш не боїться

Ні громів, ні блискавиць. Н.Репета

Гончар

А гончар, почавши день,

Крутить круг, співа пісень,

Ліпить з глини диво-горщик,

В ньому булькатиме борщик. М.Підгірянка

Гостинна хата

Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку

В зеленім садочку, в квітучім затишку.

Ти справ мені, столяре, двері й віконця,

Поріг від дороги, а вікна до сонця.

Ковалю, ковалю, зготов мені ключик,

І сильні завіси, й замочок блискучий.

Я буду раденько замок відмикати,

Щоб ви не минали гостинної хати.

Запитання та завдання до обговорення віршів

  • Розкажіть, про яких майстрів ви послухали вірші.

  • Які картини уявилися вам під час читання вірша про коваля,

гончаря?

  • Які ремісники брали участь у будівництві хати? Які речі для

дому вони виготовляли?

  • Як ви гадаєте, коли — тепер чи в давнину — майстрам було пра-цювати важче? Чому?

3. Відгадування загадок про давні професії

Діти слухають загадки, відгадують їх та показують відповідних

ремісників на малюнках.

Обертає круг невпинно,

Оживляє майстер глину:

Зліпить горщик він і глечик,

Вазу й свищик для малечі —

Має хист до цього й дар.

Вмілець зветься цей … (гончар).

В кузні справа в нього є,

Він щодня у ній кує,

Зробить ключ, замок, підкову,

І рогач — міцний, чудовий,

Дужий він, міцний, мов сталь,

Знають всі, що це … (коваль).

Хто із деревом працює,

Рами й двері нам змайструє,

Табуретку зробить, лаву —

Швидко, якісно та вправно?

Ремісництво — його доля,

Звуть такого майстра … (столяр).

4. Рухлива гра-забава «Ковалі»

Малятам пропонується уявити себе ковалями.

Діти беруть іграшкові молоточки і легенько, ритмічно стука-ють ними по підлозі, столі, собі по підошві тощо, приспівуючи сло-ва забавлянки.

Куй-куй, ковалі,

То великі, то малі.

А старого коваля

Посадили на коня,

Дали йому молоток,

Щоб підкував чобіток.

Гра проводиться на фоні звучання відповідної народної мелодії.

5. Гра-практикум «Де чия робота?»

Вихователь об’єднує групу у три команди: «Гончарі», «Ковалі»

та «Столяри» і дає вихованцям картки із малюнками виробів відповідних ремісників. Завдання малят: уважно розглянути кожну картку і розкласти їх, розподіливши зображення за видами ремесел:

  • «Гончарі» відбирають і складають біля себе гончарні вироби,

  • «Ковалі» — зображення предметів вжитку, викованих з металу,

  • «Столяри» — вироби з дерева.

По завершенні завдання представники груп (за бажанням) пояснюють його, називаючи та показуючи речі, які вони вибрали.

6. Гра-імітація «Ми — умілі гончарі»

Діти уявляють різні трудові дії, пов’язані з працею гончаря,

і зображують їх виконання ігровими імітаційними рухами, спираючись на розповідь дорослого.

Наприклад

Ось ми пішли шукати глину. Розкопали землю, знайшли її. Набрали глини, склали у мішок. Принесли додому. Хай наша глина вилежиться. Тепер підготуємо глину: виберемо з неї все зайве — палички, скіпочки, камінці. Візьмемо сито й просіємо глину. Поллємо її водою, вимісимо. Зліплюємо грудку і кладемо на гончарний круг. Сядемо, покрутимо його ніжками — хай обертається. А ми будемо

ліпити горщик. Вправно працюють наші руки. Ось горщик і гото-вий. Поставимо його в піч. Гра може проводитися в супроводі тихого звучання спокійної

ліричної музики.

7. Образотворча вправа «Глечик розписний»

Малята уважно розглядають сувенірний глечик або зображення

цього виробу, уточнюють спосіб його оздоблення (розпис), вигляд,

наявність та характер орнаментів, візерунків на ньому тощо.

Далі педагог дає дітям аркуші з контурним зображенням подібного глечика і пропонує оздобити його. Діти виконують вправу, на-носячи візерунки за допомогою фломастерів

ІІІ. Підсумки заняття

  • Наша мандрівка добігає кінця!

Підвелись малята, встали,

У долоньки поплескали,

Навкруг себе обернулись —

І в сучасність повернулись!

(Діти виконують відповідні рухи.)

  • Розкажіть, з якими майстрами, ремеслами ви познайомилися.

  • Що ви можете сказати про вироби давніх майстрів нашого краю?

  • Про їхню працю?

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»