Заняття з природи для старшої групи "Життя Птахів"

Опис документу:
Навчальна – розширити і узагальнити знання дітей про птахів, їх значення та практичну цінність у житті людини; вчити вдумливо, дбайливо, уважно ставитись до оточуючого середовища, замислюватись над наслідками своїх дій; Розвиваюча – розвивати вміння порівнювати, виділяти істотні ознаки, спостережливість, інтерес до пізнання тваринного світу; Виховна – виховувати кращі людські якості, любов і бережливе ставлення до птахів. Обладнання: ілюстрації птахів, таблиця “Гнізд

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: Життя птахів

Мета.

Навчальна – розширити і узагальнити знання дітей про птахів, їх значення та практичну цінність у житті людини; вчити вдумливо, дбайливо, уважно ставитись до оточуючого середовища, замислюватись над наслідками своїх дій;

Розвиваюча – розвивати вміння порівнювати, виділяти істотні ознаки, спостережливість, інтерес до пізнання тваринного світу;

Виховна – виховувати кращі людські якості, любов і бережливе ставлення до птахів.

Обладнання: ілюстрації птахів, таблиця “Гнізда птахів”, чайнворди, “пір’їнки” птахів.

Метод проведення – наочний, репродуктивний, пошуковий.

Форма проведення – групова.

Хід заняття:

Яка прекрасна наша Батьківщина! У будь-яку пору вона чарує око, то яскравими барвами літа або золотої осені, то казковою красою зими або буйним цвітінням весни. Але найгарніший куточок природи залишається мертвим, якщо його не оживляють… Хто? Птахи!

Темою сьогоднішнього нашого заняття буде “Життя птахів”. Ми вже з вами вивчали зимуючих птахів нашого краю, але сьогодні ви дізнаєтесь про різноманітність птахів, спосіб життя, ознайомитесь з поведінкою птахів та їх значенням у природі і житті людини.

Птахи є невід’ємною частиною лісів, полів, степів. Вони найкраща прикраса парків, садів, своїм яскравим забарвленням, дзвінкою піснею роблять природу радісною і приємною.

Розповідь з використанням ілюстрацій про різноманітність птахів.

Птахи надзвичайно різноманітні. Серед них є карлики і є велетні. Найменшою у світі пташкою є бджолине колібрі (довжина 57 мм, маса близько 2 г ). Найбільшим у світі птахом є африканський страус (висота до 3 м, маса 150 кг). Найменший в Україні птах – корольок червоноголовий – має масу лише 5 г, а найбільший – дрохва - 20 кг. Самці, як правило, більші від самок і яскравіше забарвлення.

Де можна зустріти птахів? Де вони живуть?

Птахів можна зустріти всюди. Немає такого куточка на Землі, де б не було птахів. Вони є і в сухих пустелях, і у вічних снігах, і високо в горах. Живуть птахи в лісах, на полях, луках, болотах та водоймах.

- Чому з такою цікавістю люди спостерігають за птпхпми ще з сивої давнини? Причина цього, можливо, в тому, що вони – найкрасивіші живі створіння, що потрапляють нам на очі. Хто з нас не завмирав, прислуховуючись до співу соловя або спостерігаючи за караваном гусей, що велично пропливає по небу? А скільки чудових речей з життя пернатих можна побачити прямо у себе за вікном! Це політ птаха, і його різнокольорове вбрання, і геніальні конструкції гнізд, і багато – багато інших див. Але найнезвичайніше з них – пташиний спів.

- А чи знаєте ви, як співають пташки?

Чия це пісенька?

  • Чик – чирик! (горобчик)

  • Кар – кар – рр! (ворона)

  • Чи – чи – ку! (синиця)

  • Чек – чек! (сорока)

  • Трр – тррр! (дятел)

  • Ку – ку, ку - ку! (зозуля)

  • Гу – гу, гу – гу! (голуб)

  • Ку – ку – рі – ку! (півень)

  • Ґа – ґа, ґа – ґа! (гуска)

  • Угу, угу, угу (сова)

Співають птахи неподалік від своїх гніздових територій – біля дупла або трав’яного житла, у кущі шипшини чи на стовбурі липи. Сезон концертів починається ранньою весною.

  • Чому?

Весною настає важливий період в житті птахів – період розмноження. Розмножуються птахи. Відкладаючи яйця у спеціально збудовані гнізда, які розміщують на деревах, у дуплах, у норах.

Ви бачили коли-небудь гніздо лелеки? Звернули увагу – скільки треба мати терпіння, уміння, щоб спорудити собі таке житло? А гніздо ластівки, синиці, чи навіть горобця? Птахи, як з’ясувалося дивовижні архітектори й будівничі.

(Вихователь показує ілюстрації пташиних гнізд).

  • Чи дбають птахи про пташенят?

Птахи – дбайливі батьки. Вони турбуються про пташенят: годують, захищають від ворогів, вчать літати. Пташенята покидають гнізда тоді, коли навчаться літати і самостійно добувати їжу.

  • А чи знаєте ви, хто з птахів не турбується про пташенят? Чому?

Так, зозуля – єдина з наших птахів, що не будує власного гнізда і не виявляє турботу про потомство. Вона підкладає яйця у гнізда інших пернатих.

Не секрет, що ставлення людей до різних птахів неоднакове. Ми любимо синичку, соловейка, ластівочку і недолюбляємо горобців, ворон, сорок. А яке наше ставлення до зозулі? Отож – бо і воно, що подвійне. Оспіваний у піснях та віршах образ “сивої зозуленьки” стає нам неприємним, коли згадаємо про її гніздову поведінку.

Але, щоб спокутувати свою провину, зозуля поїдає волохату гусінь, яку не їдять інші птахи.

  • А що полюбляють їсти птахи? Чим живляться?

Живляться птахи різноманітною їжею. Є рослиноїдні птахи, які живляться плодами і насінням (щиглики, чижі, шишкарі). Хижі птахи їдять комах та їхніх личинок, риб, жаб, мишей (ластівки, чайки, сови, чаплі). Багато птахів всеїдні – граки, сороки, горобці.

- Чи можуть птахи зменшити чисельність комах, що швидко розмножуються?

Так, можуть і зменшують. Апетит птахів разючий, і багато хто з них за добу споживає стільки їжі, скільки важить сам. У період вигодовування пташенят загальна маса здобутих комах виростає в декілька разів, адже абсолютно всі птахи, навіть зерноїдні, годують своїх пташенят “м’ясом”, тобто комахами, щоб нащадки росли швидше.

Комахоїдні птахи – дарунок, створений природою для людини. Але він – тендітний і потребує дбайливого ставлення до себе.

  1. Хвилинки – цікавинки.

  • За гніздовий період одна сім’я синиць здатна очистити від шкідників майже 40 яблунь;

  • Ластівка зїдає за рік близько 2 тис. кілограмів комах, тобто заповнений кузов вантажної машини;

  • Синичка зїдає за день комах стільки, скільки важить сама;

  • Цікаво, що у чорного дятла довжина дзьоба досягає 65 мм;

  • Дуже довгий язик у зеленого дятла – 14 см. Язик може висуватись на віддалі, яка більша за довжину дзьоба у 4 рази.

Ось ми з вами ознайомились і дізнались, що їдять птахи.

  • А коли птахам важко знайти їжу?

Найважче птахам доводиться взимку. Зникають комахи, зелені рослини, усе вкривається снігом. Тому вже в кінці літа птахи готуються до зими. Одні птахи відлітать на південь у теплі краї, де є для них корм. Інші залишаються зимувати у нас.

  • Як ви вважаєте, які птахи відлітають першими? Чому?

Першими відлітають ті птахи, які живляться комахами – ластівки, стрижі, солов’ї, зозулі. Потім ті, що живляться рослинною їжею. Останніми відлітають ті, що живуть на водоймах – гуси, дикі качки.

  1. Народ скаже, як завяже.

  • Не вчи соловя співати, а орла літати;

  • Видно птаха по польоту;

  • У всякої пташки свої замашки…

  1. Гра – змагання “Відгадай пташку”.

(Діти відгадують загадки, за правильну відповідь отримують “пірїнку” птаха).

  • Не король, а в короні, - Хати не будую,

Не гусар, а при шпорах, Не мажу, не квітчу,

На годинник не дивиться, На гілці ночую,

А години знає. (Півень) Людям роки лічу я. (Зозуля)

  • Білий, як сніг, - У морі купався -

Надутий як міх, Сухеньким зостався.

Лопатами ходить, Під дзьбом – торбина,

Рогом їсть (Гусак) А в торбині – рибина. (Пелікан)

  • Довгі ноги, довгий ніс, - Біліша від снігу,

Прилетів, обід приніс: Чорніша від сажі,

Смачних жабеняток Вища від хати.

Для своїх маляток (Лелека) Нижча від трави. (Сорока)

Над рікою – вербичка,

На гілці – рукавичка,

В тій хатинці – рукавичці,

Живеться славно птичці. (Ремез)

  1. Бесіда про значення птахів.

  • Яке значення птахів у природі?

Птахи – корисні тварини. Багато їх живиться комахами, їхніми личинками та гризунами, знищуючи шкідників поля і лісу.

Наприклад, одна сова за літо знищує тисячу польових мишей, зберігаючи 1000 кг хліба, тобто 20 мішків. Грак чи галка за день під час оранки поля зїдає 400 личинок хруща. А шпак тільки за сніданок поїдає 50-60 комах. Птахи розносять насіння рослин. Без пташиного щебету природа стала б сумною і непривітною.

  • Чим корисні птахи для людини? Яких ви знаєте свійських птахів?

Людина розводить такі види птахів – курка, качка, гуска, індик, голуб, мускусна качка, цесарка, канарка, японська перепілка. М’ясо і яйце птахів – цінні продукти харчування для людини. Зі свійських птахів також отримують пір’я, пух, жир.

  1. Розвязування чайнвордів “Птахи”

  2. Вікторина “Птахи – друзі лісу”

  3. Читання вірша Д. Павличка “Птиця”

  4. “Спосіб життя птахів”. Заповніть пропуски в реченнях.

Весною птахи будують … і відкладають …

Улітку вони виводять… З настанням осені відлітають у теплі краї… Їх змушує летіти у вирій… Залишаються зимувати… Вони живляться…

ДОДАТОК

Чайнворди “Птахи”

а) Орел

  1. Птах, якого називають санітаром лісу.

  2. Рослинне угрупування, складене різними по висоті деревами, кущами, кущиками, різними травами.

  3. Невеликий перелітний птах – чудовий соліст.

  4. Птах, що взимку кочує в більш теплі райони, має барвисте оперення і довгий чубчик на голові.

  5. Досить великий жук – поширений шкідник саду, який живиться на листяних породах дерев.

  6. Зимуючий птах з яскравим барвистим оперенням, самці гарно співають.

  7. Як інакше називається великий чорний ворон?

  8. Орган польоту.

  9. Великий хижий птах.

  10. Перелітний птах, що будує гніздо з землі і глини, прикріплюючи їх до будівель або скель.

б) Пташка

  1. Невеликий лісовий птах. Під час осінніх і зимових кочівель залітає в сади і парки. Самці мають червоні груди

  2. Дуже важливий період в житті птахів. Проходить навесні.

  3. Хижий птах. Має сильний, гачкуватий дзьоб, на лапах – гострі, загнуті кігті, гострий зір, швидкий політ. Живиться переважно живими тваринами.

  4. Великий орел, розмах крил до 2 м. Занесений до Червоної книги України. Зустрічається в Карпатах.

  5. Великий осілий птах. Живе в лісі. Навесні самці влаштовують бійки, які нагадують лицарські турніри.

  6. Коли перелітні птахи повертаються у рідні краї?

Вікторина “Птахи – друзі лісу

  1. Які птахи називаються сівачами і санітарами лісу? (Шишкар, дятел, сойка)

  2. Назвіть кращого дереволаза із лісових птахів. (Повзик)

  3. Чим особливо корисна зозуля? (Знищує волохату гусінь, поїдає хрущів)

  4. Хто в лісі втикає шишки в тріщини дерев, складає шишки з відігнутими лусками? (Дятел, шишкар відхиляє луски).

  5. Який із співочих птахів України ніколи не сідає ні на кущ, ні на дерево? (Польовий жайворонок)

  6. Який птах виводить своїх пташенят у будь-яку пору року? (Шишкар)

  7. В якого птаха такий міцний хвіст, що підтримує його на дереві? (Дятел)

  8. Чиї пташенята не знають своєї матері? (Зозулі)

  9. Які птахи влаштовують по кілька гнізд на одному дереві? (Ворона)

  10. Який птах має назву, що збігається з прізвищем письменника? (Гоголь)

Птиця

Тріпоче серце пійманої птиці,

В руках моїх не чує доброти,

- Я дам тобі водиці і пшениці,

Моя пташино, тільки не тремти!

- Хіба потоки загубили воду,

Хіба в полях уже зерна нема?!

Пусти мене, мій хлопче, на свободу,

І все, що треба, я знайду сама.

- Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,

В своїх руках легеньких, як вітерець.

Хіба не воля це? Хіба це важко

Від мене взяти кілька зеренець?

- Пусти мене! Мені, дитино мила,

Дорожче воля, ніж зерно твоє!

Страшна, хоч навіть лагідна та сила,

Яка розкрити крилець не дає!

- Лети! Співай у небі гомінкому,

Хоч і маленький, зрозумів я все

Моя рука ніколи і нікому

Ні кривди, ні біди не принесе!

Д. Павличко

Павло Мовчан

ЗОЗУЛИНІ ЧОБІТКИ

Пошила зозуля

Чобітки на гулі.

Лівий, правий чобіток

Шиті з білих пелюсток.

Пелюстки тоненькі —

Чобітки легенькі.

Весело зозулі

Ходити на гулі.

Вона ходить по лужку,

Лічить кроки: "ку" та "ку".

Загадки

- Хто гнізда свого не має,

Яйця іншим підкладає

Та у лісі в холодку

Все кус «ку-ку, ку-ку»?

(Зозуля)

- Що за птах, що в чужі гнізда свої яйця кладе?

(Зозуля)

- Хати не будую,

Не мажу, не квітчу,

На гілці ночую,

Людям роки лічу.

Ранньою весною

Люблю прилітати -

Що за птиця, чого стою —

Легко відгадати.

(Зозуля)

  • Яка пташка ніколи собі гнізда не робить?

(Зозуля)

  • Не коваль, а кую цілий день у гаю.

Я кувала не маю, все безжурно співаю.

Ви мене зустрічали... Хто я?

Може вгадали?

(Зозуля)

Спостереження за птахами. (молодша група)

Пошукова - досліднецька діяльність (далі ПДД)

Ігрова діяльність (далі ІД)

Як поводяться? (— Стрибають по сніжку, перелітають з дерева на дерево.) Послухати спів пташок.

Вправляти дітей у звуконаслідуванні голосів ворони ("кар-кар'), горобця ("цінь — цвірінь').

ПДД. Чим живляться пташки?

Чому їм узимку важко знайти Їжу?

Повісити годівнички, насипати корму.

ІД. Рухлива гра "Горобці і автомобіль" (біг, стрибки).

Художнє слово.

—Горобчику, горобчику,

Чому ти сумний?

Бо лютує лютий.

— Горобчику, горобчику,

Чому ти так дрібно скачеш?

  • Щоб лапки зігріти.

Що вміє синичка?

Спостереження за синичкою.

Порівняти синичку-іграшку з живою пташкою. Що робить жива синичка?

(—Літає, стрибає по сніжку, дзьобає крихти хліба, зернята.) Як співає синичка? (— Пі-пі'пі.)

ПДД. Посадити синичку-Іграшку в годівничку. Чому не дзьобає?

ІД. Рухлива гра "Пташки літають” (біг урозтіч, присідання, стрибки).

Художнє слово.

Я — пташка невеличка,

А звуть мене синичка,

Я по сніжку стрибаю,

1 пісеньку співаю.

До нас птахи завітали

Спостереження за вороною і горобчиком.

Порівняти пташок.

(— Ворона велика, чорна; горобчик маленький, сіренький.) Звернути увагу, як пташки міцно тримаються лапками за гілку. Описати будову тіла пташки: голівка, тулуб, крила, лапки.

ПДД. Розрізняти сліди птахів на снігу — у ворони сліди великі, у горобчика — маленькі.

ІД. Рухлива гра "Горобчики"

(стрибки, біг урозтіч).

Художнє слово.

Летів горобчик:

—Джив, джив, джив!

Де ж мені сісти?

— На печі.

— Що ж мені Їсти?

— Калачі.

  • Гам-гам...

Спостереження за птахами.

Хто прилетів до годівнички? Як поводяться птахи? Чим пташка збирає корм?

ПДД. З'ясувати, хто з пташок що їсть, насипавши різного корму в годівничку.

ІД. Рухливі Ігри:"По стежині"

(ходьба по обмеженій площині); "Білі зайчики сидять" (стрибки); катання

на санках.

Художнє слово.

Примовлянка.

Горобчик, клюючи ячмінь:

— Чий, чий ячмінь? Чий, чий?

Їжмо, їжмо,

Лічилка.

Прилетіло три синички

У садок до годівнички.

Котик Мурчик тут підбіг,

Та піймати їх не зміг.

Ти не котик. Раз, два, три!

Тож ловитимеш нас ти!

Ось ворона завітала

Спостереження за вороною.(Середня група)

Описати пташку. Ворона стрибає чи ходить? Спостерігати, як ворона кидає з висоти горіх. Навіщо вона це робить? Чи можна ворону назвати кмітливою?

ПДД. Щоб оцінити зір ворони, кинути на сніг шматочок хліба. Як швидко вона його помітила?

ІД. Народна гра "Мороз";

дидактична вправа "Птахи" (вихователь говорить різні слова, а діти плескають у долоні, коли чують назву пташки); рухлива гра "У лісочку на горбочку" (ходьба по колу).

Художнє слово.

Народні порівняння.

• Влетів, як птах.

Людина без мрії, як пташка без крил.

• Чорна, як вороняче крило.

Загадка.

На колір — сірувата,

На вдачу — хитрувата.

"Кар-р-р" гукає,

Курчат лякає.

(Ворона)

Забавлянка.

Кра, ворона,кра!

На полиці сиділа,

Дітям кашку варила.

Діти пішли до села,

Сама кашу поїла.

Тиш, тиш, тиш!

Допоможемо пташкам

Спостереження за птахами.

Назвати пташок, які прилетіли до годівнички, описати їх. Як поводяться?

ПДД. Оглянути годівнички після снігопаду. Які з них кращі?

(-Ті, що з дашками, бортиками.}

Насипати корму в годівнички.

ІД. Ігри-вправи "Пташині скарги"; "Хто більше назве пташок"; рухлива гра "Птахи" (біг).

Художнє слово.

Прилетів малий горобчик:

— Цінь — цвірінь!

Пожалій мене, дитино,

Крихту кинь!

Бо надворі на морозі пропаду.

І зернятка я під снігом

не знайду.

*********************

Ой мороз, який мороз?

Всіх пташок проймає дрож

Скачуть-плачуть горобці;

  • Дайте нам зерна, ців-ців!

Спостереження (старша група)

Хто прилетів до годівнички

Спостереження за синичкою.

Як співає? (послухати). Чим живиться? Яку користь приносить?

(- Відшукує у щілинах кори комах, їхніх личинок.)

ПДД. Повісити на одну гілку шматочок несолоного сала, а на іншу — білого хліба. Що синиці більше сподобалося?

ІД. Рухливі ігри: "Пташки і кіт"; "Слід у слід".

Художнє слово.

Пташка невеличка,

Має білі щічки,

Сірі лапки, чорну шапку,

Фартушок жовтенький,

Голосок тоненький.

Та ж ця птичка - невеличка

Називається ... (синичка).

Що Їдять пташки?

Спостереження за пташками.

Вчити впізнавати знайомих птахів. Що вони роблять? Як переміщуються по землі? Що шукають біля житла людей?

ПДД. Покласти в шкаралупу волоського горіха несолоне сало.

Нанизати на нитки "повітряну" кукурудзу, журавлину і підвісити на

гілки. У годівниці насипати різне насіння. Скільки пташок прилетіло до годівниць? Хто харчується зерновими? Хто салом? Хто ягодами? Хто Геть усе підряд? Чи дружно їдять птахи з однієї годівниці?

ІД. Дидактичні ігри: "Відгадай пташку за описом"

(складання описових розповідей);

"Рушничок" (добір слів-назв пташок зі звуком [р]); рухливі ігри:

"Шуліка" {мольба, біг); "Бій півнів" (стрибки на одній нозі).

Художнє слово.

І тепер здаля помітні гнізд

Гнізд воронячих шапки.

Зникли птахи перелітні;

Гуси, іволги, шпаки.

Загадки.

Сіренький, моторний

До годівнички прилетів,

Надзьобався добре

Й далі полетів.

(Горобець)

Я люблю комах, жучків,

Їм маленьких черв'ячків.

В теплий край я не літаю;

Під стріхою хату маю.

Цвірінь! — Сів я на хлівець.

Зовуть мене ... (горобець).

Народна прикмета.

Пташки настовбурчили пір'я —

на негоду.

Скоромовка.

Ворона проворонила вороненя.

Сорока-білобока

Спостереження за сорокою.

Звернути увагу дітей на забарвлення сороки. Як вона літає? Що їй слугує кермом? (— Довгий хвіст.)

ПДД. Запропонувати дітям "подразнити" сороку (відтворити її голос). Як реагує пташка?

ІД. Народна гра "Горобейко" (ходьба парами); рухливі ігри;"Білі ведмеді" (біг парами); "Як у нас біля воріт" (ходьба по колу).

Художнє слово.

Загадка.

Чорна латка, біла латка

По деревах стрибає,

Галас здіймає. (Сорока)

Народні порівняння.

• Біла, як сорока.

• Говорить, як сорока скрекоче.

• Заглядає, як сорока в кістку.

Скоромовка.

Хитру сороку

Спіймати морока,

А на сорок сорок —

Сорок морок.

Горобці

Колись дуже давно в Америці, куди переселились люди з різних країн, горобці не мешкали, хоча в Європі їх можна було зустріти в усіх-усіх країнах. І засумували американці за цими веселими, непосидючими й невибагливими пташками. Взяли вони і в 1850 році привезли з Європи до Америки горобчиків. Ті напрочуд швидко освоїлися на новому континенті - і невдовзі їхнє веселе цвірінчання можна було почути по всіх кутках Америки.

Якось на американський штат Массачусетс напало стільки гусені, що навіть учені не могли назвати бодай приблизну кількість.

Гусінь жерла геть усе на своєму шляху. Людям почав загрожувати голодомор, бо впоратися з навалою бридких ненажер не могли .

І тут на допомогу їм прийшли славні горобчики!

Вони, ці щебетуни та одчайдухи, досить швидко начисто

укоськали навалу ненажер!

Саме за цей "геройський" вчинок вдячні мешканці міста Бостон і поставили в головному парку міста пам'ятник звичайнісінькому горобцю!..

Голуби

Англійський підводний човен під час війни з фашистами зазнав аварії, опустився на самісіньке дно моря і не міг спливти.

Передати по радіо проханя про допомогу не було ніякої змоги!..

На щастя на підводному човні мешкала пара поштових голубів. Моряки посадили їх до торпедного апарату й випустили на поверхню моря. Й що ви думаєте? Поштова голубка долетіла до морської бази й через два дні і човен, і його екіпаж було врятовано!

За цей подвиг англійські моряки не лише поставили їй пам'ятник на своїй морській базі, а й навічно зарахували її почесним членом екіпажу підводного човна!..

.

Горобчики

Г. Бойко

В зимові дні на стовпчиках,

На вітах, на дахах

Сидять малі горобчики

У сірих піджачках

Сидіти б їм під стріхами,

Чекати б їм тепла,

Та жаль, що всюди віхола

Поживу замела.

Сніги, мов білі килими,

І долі ні зерна

Я хліба накришила їм,

Посипала пшона,

Горобчики наїлися

І, наче у теплінь,

Всі радо розлетілися.

Цвірінь-цвірінь-цвірінь.

Горобець із

білою бородою

Ліна Костенко

Розбігайтесь, людоньки,

хто кудою!

Горобець

із білою бородою!

Що за диво дивнеє?

На віку

Вперше бачу бороду отаку.

Може, він старійшина чи мудрець?

Може, він заслужений горобець?

Ні, несе у дзьобику він пір'їнку.

Пригодиться діточкам на перинку.

Що просив горобчик?

Левон Міріджанян,

Скрізь мороз лютує,

Віхола танцює,

А горобчик між снігами

Мерзне, голодує.

—Залітай до хати.

Їжі в нас багато:

Ось халва і мандарини,

Ось горіхи й апельсини...

Можеш вибирати.

А горобчик мовив:

— Все у вас чудове,

Та мені лиш крихту хліба

Дайте в день зимовий!

Горобчик

Надворі холод, мряка,

Горобчик посмутнів.

«Ой лишенько, ой змерз я.

Чуть— жив, чуть— жив, чуть— жив

Насипте, дітки, проса

Та крихіт горобцям,

І горобці за цеє

Спасибі скажуть вам.

А як діжде горобчик

Весняних теплих днів,

Веселий заспіває:

«Жив— жив, жив— жив, жив— жив!».

Загадки

- Сіренький, маленький

На соняшник сів.

Надзьобався добре

І далі полетів.

(Горобчик)

- Патлатий господар під стріху залетів.

(Горобчик)

- Бідовий хлопчина в теплій сорочині

По дворах співає, крихти збирає.

(Горобчик)

- Я весь день ловлю жучків,

Їм комашок, черв'ячків,

Зимувать не відлітаю,

Під стріхою проживаю.

Цвіль-цвірінь! Молодець

Я бувалий... (Горобець)

- " Я ловлю комах, жучків,

Їм біленький черв'ячків,

В теплий край я не літаю,

Під стріхою хату маю.

Цвірінь — сів я на хлівець,

Зовуть мене.... (Горобець)

- Свитка на ньому сіренька, благенька, вітер подме, то

й спинка засвітиться. Але нічого! Як захурделить, то

знайде собі раду. Кудись та й сховається. А поки що по

двору стрибає, крихти збирає, то й тепліше стане.

(Горобець)

Сорока

К.Перелісна

Довгохвоста, білобока,

На тину сидить сорока,

Поглядає до воріт —

Рибку там смакус кіт.

До голівки вже доїв!

— Хоч би це мені лишив!

Пух! Сорока із тинка.

За голівку й до садка!

Сорока

Г. Бойко

Строката сорока

Веселої вдачі.

В садку білобока

Навприсядки скаче.

Смішні побрехеньки

Сорока стрекоче,

Гусак молоденький

Ґслгоче - регоче:

  • Га! Га-га-га!

Сорока

Сорока-білобока

Живе в наших лісах.

Пташок попереджає,

Бо обережний птах.

Дуже літає добре,

Бо руль — у неї хвіст.

Як тільки небезпека,

Стрекоче на весь ліс.

Загадки:

Біла латка,

Чорна латка

По деревах скаче.

(Сорока)

- Біле, як сніг,

Чорне, як жук.

Зелене, як гай,

Вертиться, як біс,

І повертає в ліс.

(Сорока)

Галка

Галка за розміром менша, ніж грак.

На шиї комірець має світлий цей птах,

Вій товариський, спритний, рухливий,

Дуже корисний, а не шкідливий.

Галка

Василь Вітка

Серед двору малюки

Гралися у городки.

Дістали скакалку,

Покликали Галку:

- Лети швидше, галко,

Гуляти в скакалку, —

Галка прилетіла.

На тиночку сіла.

Вхопив хлопчик палку

І жбурнув у галку.

Сіла галка в кропиві,

Зашуміло в голові:

— От збагни, у чому суть, —

Діти кличуть, потім б'ють.

Називають галкою.

Зустрічають палкою.

Ластівка

М. Удовиченко

Ластівки немає.

Відлетіла вже.

Десь її стрічає

Сонечко чуже.

Хоч воно і гріє,

Та на чужині,

Ластівка марніє,

Не співа пісні,

Щастя для пташини

Там, де в'є гніздо.

Там, де батьківщина,

Хоч земель є то.

Ластівка

Живим барометром ластівок називають,

Бо перед дощем над землею літають.

Дзьоб пташок, ніби сачок,

Мух, комарів беруть на гачок.

Довгі чорні крила і вилка на хвості —

Яка не поміщається навіть у гнізді.

Літати допомога їм у житті.

Дуже корисний в природі цей птах,

Ліпить із глини гніздо, де є дах.

Загадки:

- Маленький коник за морем буває,

Спереду мильце, ззаду вильце,

На грудях біла хусточка.

(Ластівка)

- Шило-вило-мотовило

Під небеса вило.

Влітку співає,

На зиму нас покидає.

Швидко скрізь цей птах літає.

(Ластівка)

- Швидко цей птах літає

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує.

(Ластівка)

Лебідь

В.Паронова

Шия довга й ніжна,

Пір'я білосніжне,

Крилами тріпоче,

Радісно ґелґоче

Любить чисту воду,

Тишу й прохолоду.

Їсть траву, комашок,

Рибу й черепашок.

Як гніздо звиває,

Пухом вистеляє.

Пух, неначе вата, —

Тепло лебедятам.

А коли завіє,

Крига воду вкриє,

Лебедина зграя

В дальню путь рушає.

Жайвір

Л. Забашта

Жайвір у небо

Високо літає,

Жайвір найперший

Весну стрічає.

В нього високий

Дзвінкий голосочок,

Ніби то срібний

Бє молоточок.

Ніби він тягне

Нитку сріблясту

З неба до лану

Людям на щастя.

Чижик

І. Гущак

Чижик має сірі лапки.

На голівці - чорна шапка,

Крильця жовті, біла спинка,

Дзьоб у нього мов зернинка.

Чижик зовсім не сумує,

Нам свої пісні дарує:

Чів-чів-тів, чів-чів-тів,

Для дітей мій спів.

Зозуля

В.Паронова

Вона гнізда не мас.

Ку-ку, ку-ку співає,

Своє одне яєчко

Кладе в чуже гніздечко.

Маленьке зозулятко

Кричить і їсть багато

1 пташенят хазяїв

З гніздечка викидає.

Школа пташок тих бідних,

Її батьків нерідних,

Чуже дитя годують.

Немов своє, пильнують.

Та виростає птиця,

Для лісу захисниця:

Всю гусінь в лісі й гаї

Старанно позбирає.

Зозуля

Марія Познанська

Кує зозуленька й кує,

По всьому тужить гаю:

— Ой горе-горенько моє, —

Дітей не розшукаю.

Загадка:

Сіла пташка на дубку,

Завела своє „ку-ку!”

Стрепенувся їжачок,

Заєць і козулі.

Всіх збудив той голос,

Пісенька...

(Зозулі)

Дятлова кузня

М. Сингаївський

В дятловій кузні

Гаряча пора,

Дятлова кузня

Стоїть край двора.

Дятел невтомно

Працює щодня,

Така роботяща

В нього рідня.

Вчився він змалку

Так працювать,

Щоб шкідників

3-лід кори добувать.

Дятел

Весь день на дереві вистукує,

Шкідників під корою відшукує.

Наполегливо працює,

Кожне дерево лікує.

Дятел

Анна Кульська

В лісі чути: стук та стук —

Дятел б'є у стовбур, сук,

Не минає гілочок —

Жодної із дірочок.

Там ховається недуга:

Черв'ячок чи короїд —

Для дерев — найбільша з бід!

Дятлу-лікарю — обід.

Загадки:

Вірно служу

І дерева стережу

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників їм здобуваю.

(Дятел)

- Б'ється молоток, поправляє нам садок.

(Дятел)

- Хоч я не молоток — по дереву вдаряю,

Кожнісінький куток обстежити бажаю.

(Дятел)

- Їздить Савочка на мальованих саночках,

Молоду — минає, а стару — цілує.

(Дятел)

- В'ється, стука молоток, він лікує наш лісок.

(Дятел)

- День і ніч я стукаю,

Всі дерева слухаю.

(Дятел)

Лісу й людям я служу –

Я дерева бережу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним здобуваю.

(Дятел)

Лелека

В.Паронова

Ще дідусь мій примостив

Колесо на хаті,

1 лелеки з тих часів

Стали прилітати.

Мов сторожа, нагорі

Пильно поглядають,

Від мишей, комах, щурів

Двір оберігають

У старе гніздо несуть

Очерет, солому,

Пір'я і траву кладуть —

Буде тепло в ньому -

І висиджують малят

У дощі і спеку

Пройде літо. Полетять

У краї далекі.

Лелека

Дмитро Білоус

— Лелеко, лелеко, до осені далеко! —

Викрикує на лузі засмагла дітвора.

А він веслує в хмарі з лелечихою в парі,

Мовляв, у вирій, друзі, мені ще не пора.

Загадки

- Що за диво, що за птах

Наганяє жабам жах?

На одній нозі дрімає,

На димарі хатку має.

(Лелека)

- Які ноги заввишки,

Такий ніс завдовжки.

Хатку на хатці має,

Жабам рахунок знає.

(Лелека)

  • Хату на хаті має,

Жабкам рахунок має

Літає в дощ і спеку.

То хто ж не зна...(лелеку)

Жайворонок

Р.Юзва

В небі чистому, під сонечком

Все хтось дзвонить срібним дзвоннчком:

Дзень-дзень, дзень-дзень

Славить він погожий день.

Може. чули навесні

Того дзвоника лісні?

Жайвір

Жайвір у небо високо літає,

Жайвір найперший весну зустрічає.

В нього високий дзвінкий голосочок,

Ніби то срібний б'є молоточок,

Ніби він тягне нитку сріблясту

З неба до лану людям на щастя.

Грак

Цей птах немаленький, кольору чорного,

Все помічає, бо зір в нього добрий.

Птах цей всеїдний, все поїдає —

Їжу добути дзьоб помагає.

Дуже піклується про пташенят,

Всі здогадались, звичайно, це грак.

Грак

Микола Сингаївськай

Танцюють граки. Танцюють граки,

Аж гомін стоїть на осінніх лугах.

І тануть у небі летючі хмарки,

Коли в них пірнає розлучений птах.

Шпак звичайний

Цих птахів знають і люблять люди. Вони повертаються на місце гніздування в березні, а в південних районах — раніше. Улюблені місця перебування шпаків — мішані та листяні ліси, парки, сади. Птахи лаштують гнізда в дуплах, норах, щілинах скель — завжди в закритому "приміщенні". У населених пунктах цей птах охоче оселяється у змайстрованих людьми шпаківнях, тож Їх треба обов'язково мати на ділянках дошкільних закладів.

Розвішувати шпаківні слід у таких місцях, куди не можуть дістатися хижаки.

Шпаків люблять за їхній спів. Співає птах з ранку до вечора з перервою лише вдень. Але власної пісні шпак не має. Він чудово відтворює пісні Інших пернатих — зяблика. малинівки. Або ж загавкає, як собака, заквакає,

як жаба, ізнову видає попурі з чужих пісень. А ще, співаючи. шпак плескає крильми.

У квітні-травні самичка відкладає у гнізді 5-7 яєць. У старих птах» буває ще й друга кладка у червні. Самичка висиджує яйця два тижні, а потім три тижні батьки вигодовують пташенят. Вилетівши з гнізда, молоді птахи утворюють зграї і кочують по різних місцях.

Восени теплом сонячної днини самці сідають біля своїх старик гнізд або шпаківень і співають.

Під час спостережень за птахами варто привернути увагу дітей до гарного оперення птаха—чорного, з металевим блиском, зеленуватого та фіолетового відтінків і з дрібними світлими плямками. У молодих птахів оперення мов бурий відтінок. Слід показати й розповісти дітям, що шпаки живляться майже виключно комахами: клопами - черепашками , коваликами, хрущами, гусінню озимої совки, пильщиками, їдять вони й павуків, червяків. Батьки вигодовують пташенят комахами, яких приносять до гнізда близько 300 разів на день. Щоправда, влітку та восени птахи можуть завдавати деякої шкоди садам і виноградникам під час достигання ягід, але її не можна порівняти з

тлею величезною користю, яку вони дають. Цікаво розповісти дітям про те, що шпак — довірливий птах. Якщо його підгодовувати, він може

брати їжу з рук, а ще може навчитися "промовляти" окремі слова й навіть коротенькі речення, Шпаки корисні і як декоративні птахи, тож потребують

нашої охорони.

Загадки

- Не людина,

А в хатці живе

(Шпак)

- Гриць дивується, питає,

Що за пташка так співає:

Як горобчик, цвірінчить,

Мов сорока, стрекотить,

А ще інколи, бува,

Ще й кричить, немов сова!

Хто ж виспівує отак?

Діти, то співає... (шпак).

- У садочку понад тином

Я зробив йому хатину,

Він навколо обдивився,

Заспівав та оселився.

(Шпак)

  • Першим я приніс весну,

Пробудив усе від сну

І співаю під вікном.

А зовуть мене...(шпаком)

Шпак

Шпак живе в шпаківнях, в парках і садах,

Любить дуже їсти різних він комах.

Шкідників всіх знищує, личинки збирає,

До пташенят на день 300 раз літає.

Шпак

Втік рябенький шпак від стужі

В ситну даль на чужині.

Теплу воду п'є з калюжі.

Тільки, де ж його пісні?

Серцем рветься він додому

В диво-край пахучих віт,

Де в садочку молодому

Словом „мама” тішив світ.

Він нудьгує по смерічці,

Де сусіди-горобці,

По селу, по тихій річці,

По шпаківні на стовпці.

По Альошиній сестричці

У віночку золотім.

Навіть, трішечки по киці,

Що ганялася за ним.

ШПАКИ

Максим Рильський

Знов прибули до нашої шпаківні

Її, мабуть, торішні хазяї.

І зразу співи почали свої,

Насмішкуватим спрямуванням дивні.

Оригінальності від них не ждіть;

Шпаки - це імітатори веселі,

То іволга у пісні їх дзвенить,

То хлопчик, друзів кличучи, свистить,

То соловейко розсипає трелі,

То колесо незмазане скрипить.

Такі ото сусіди наші втішні.

Шпак не від того, щоб, як спілі вишні,

Покуштувати, що воно на смак,

Та садових повзучих розбишак.

Неситу гусінь нищить так ретельно,

Що той грішок не майте за смертельний.

Шануйте друга... Де ж таки без хиб

Ви друга на землі найти могли б?

Соловейко

Ліна Костенко

Дощик, дощик, ти вже злива!

Плаче груша, плаче слива.

Ти періщить заходився,

Соловейко застудився.

А тепер лежить піл пледом,

П'є гарячий чай із медом.

Загадки

- В мене є великий хист.

Я співаю, як артист,

Слів мій радісний усюди

Дуже люблять слухать люди.

(Соловей}

- Маленький - сіренький,

По гаях літає, пісні співає.

(Соловей)

- Сірий і малий на зріст,

А співаю як артист.

Спів мій навесні лунає

І людей всіх звеселяє.

(Соловей)

Загадки

- Що воно за дивна птиця?

Світла денного боїться.

Дзьоб гачком, великі очі

І не спиться їй щоночі.

— Ху-ху-гу! — кричить, співа.

Відгадали всі?.. (Сова).

- Уночі гуляє, а вдень спочиває,

Має круглі очі, бачить серед ночі.

(Сова).

- Вдень — мовчить, а вночі — кричить.

(Сова).

- Не стулить і на мить очей —

Вночі полює на мишей,

Зате удень відпочива,

Ні, це не кішка, а... (Сова).

- Вдень спочиваю,

Маю круглі очі,

Бачать серед ночі,

Хто мене впізнав?

Прошу, щоб сказав.

(Сова).

- Живе в лісі, ухкає, як розбійник,

Люди його бояться, а він — людей.

(Сова)

Снігурі

Світлана Шевченко

В саду снігової королеви

Живуть червоногруді снігурі,

Вони обсіли зграйками дерева

І сяють, ніби справжні ліхтарі.

Птахів морози люті не лякають,

Їм весело зимової пори.

Сніжинки їх в таночок закликають,

Як падають, кружляючи, згори.

Загадки

У блакитнім піджачку,

В рожевій сорочці

По димовому садку

Гуляють, як гості.

(Снігурі)

- Всі в блакитнім кожушку,

В рожевій сорочці,

В нас зимою у садку

Гуляють, як гості.

(Снігурі)

- Вийшов я в зимовий сад,

Бачу яблука висять,

Я хотів зірвать одненьке,

щонайбільше, червоненьке.

Руку простягнув несміло-

раптом фрукти полетіли.

(Снігурі)

Загадки

Довгі ноги, довгий ніс,

По болоті ходить скрізь.

(Чапля)

Загадки

- Пташка невеличка, в неї білі щічки,

Сірі лапки, чорна шапка,

Фартушок жовтенький, голосок тоненький,

1 ця пташка невеличка називається ....

(Синичка)

Синичка

Ой синичка - невеличка,

В неї яскраво-білі щічки.

Сама зелененька, сорочка жовтенька,

Взимку ліс прикрашає,

Бо дуже гарно співає.

Синичка навесні і взимку співає.

Гарна, спритна, втоми не знає.

А яка вона рухлива,

Дуже корисна і смілива.

Ліс вона очищає, бо шкідників поїдає.

Я люблю свою синицю

Микола Сингаївський

Я люблю свою синицю-

Всюдисущу, добру птицю,

Роботящу і невтомну,

А до того ж срібномовну.

Це вона в саду на вітті

найспівучіша у світі.

І привітна повсякчас, —

так завжди стрічає нас.

Треба нашій трудівниці

взимку винести пшениці,

у морози ж—до вікна

залюбки летить вона,

Над гаями, над ланами

та синиця всюди з нами.

І для всіх вона охоче

в січні ще весну пророчить,

Птахо люба, птахо мила,

сонцевісна, легкокрила.

Ти і співом, і любов'ю

Сонце водиш за собою.

Чи щебечеш, чи сумуєш, —

ти ж і нам його даруєш.

І тому надворі, в хаті

Сонцем змалку ми багаті.

Синичко

Анна Кульська

— Пташко, синичко, люба сестричко,

Та погуляй у нас!

Ой, ні. не можу в днину погожу,

В мене робочий час.

— Пташко, синичко, люба сестричко,

Праця яка твоя?

В мене дві дочки ще й три синочки.

Діток годую я!

— Ось для пташок жменя зерняток.

Всіх нагодуй, як слід!

— Е ні, малята, гусінь пухната

Кращий для пас обід!

— Звідки, синичко, люба сестричко,

Гусінь приносиш ти?

— З саду-городу, щоб в цю погоду

Буйно йому рости!

Сіра ворона

Сіру ворону ми теж добре знаєм,

І від грака її відрізняєм.

Бо хоча і сіра сама,

Та чорні крила, хвіст і голова.

Живиться комахами, гризунами,

Знищує яйця та й ще пташенят.

Нападає на домашніх курчат.

Насіння на шляху поїдає,

Дуже шкідливим птахом буває.

Та погляньте, восени і влітку —

Яка роботяща вона:

Всіх шкідливих комах вона нищить.

І личинки з ріллі позбира.

Бачте корисна яка, людям допомага.

Ворона

Марія Людкевич

Груша буде червона.

Чорна на ній Ворона.

Чорне вороняче око

Зиркає вниз звисока.

Сильний зірвався вітер,

Листя примусив летіти.

— Карр! —

Закричала ворона,

Грушу вона боронить,

Щоб червона груша

Також в політ не рушила.

Дуже не хочеться Їй

Бути без груші в зиму...

Беру я під охорону

Вітер, грушу й ворону!

Марія Людкевич

Загадки

- Сива латка, чорна латка, на березі скаче.

(Ворона)

Шишкар

Леонід Куліш-Зінків

У зимовий день на сонці

Птах щебече на сосонці:

— Цок-цок-цок! Цік-цік-цік!

Може, вас мороз припік? —

Це шишкар червоно-бурий,

Не буває він похмурий.

Все доводить він комусь:

— Я морозу не боюсь!

Там, де гілка пелехата, -

Шишкарева тепла хата.

Хай там хижа, сніговій —

В ній сиди, яєчка грій.

У гніздечку шишкариха,

А шишкар співає стиха.

Чом журитися пташкам?

Ліку ж тут нема шишкам!

І шишкар літає в лісі.

Носить їсти шишкарисі.

— Цік-цік-цік! Цок-цок-цок! •—•

От і вивели діток!..

Носять їм з шишок зернята,

Підростають шишкарята

І зацікають ось-ось:

Холодів не боїмось!

Шишкар

Василь Вітка

Гляньте ви на дивачка,

Що з гніздечка— гамачка

Озира зимовий ліс,

На морозі чистить ніс.

Звуть його шишкарем,

Не боїться він зими,

Ліс сосновий йому любий,

В нім зимує він з дітьми.

Для коханих пташеняток

У гніздечку у цей час —

Пуху, шишок і зерняток

На всію зиму він припас.

Шишкар

Тамара Коломієць

— Шишкарику— пташино,

Що ти довбеш щоднини?

— Шишечки з сосоночки,

Шишки Із ялини!

Загадки

- Озира зимовий ліс,

На морозі чистить ніс.

Для коханих пташеняток

У гніздечку у цей час —

Пуху, шишок і зерняток

На всю зиму він припас.

(Шишкар)

ПТАХИ

(Скорочено)

Птах схожий на літак, форма його тіла допомагає швидко літати. Він нагадує кажана. У птаха є спільні риси також із штангістом, руки й м*язи якого розвинені дуже сильно. Птах подібний до надувної кульки: у його тілі багато повітря. Птахи — єдині у світі тварини, що мають пір*я...

Коли птах хоче злетіти, він підстрибує якомога вище й дуже швидко махає крильми. Деякі птахи надто важкі і не можуть злетіти з одного стрибка. Щоб злетіти, вони роблять розбіг і одночасно махають крильми. Орли розправляють широкі крила й немов пливуть у повітрі. Великі птахи в польоті роблять широкі й нечасті помахи крильми. Дрібні пташки махають крильми набагато частіше.

Птах літає, щоб будувати гніздо вище, добиратися до теплих місць, де більше їжі, ловити в повітрі здобич, вистежувати здобич на землі, рятуватися від ворогів. Птахи припиняють політ, щоб поїсти або поспати на деревах, зібрати їжу на землі, угамувати спрагу, відпочити, висиджувати яйця, знайти собі пару серед інших птахів, годувати пташенят...

Пір*я на ногах дозволяє сові ходити по снігу і не провалюватись. У полярної сови кігті гострі, немов кинджали. Вона вбиває здобич лапами. Вони в неї вкриті пір*ям, яке зберігає тепло.

Зубів у птахів немає, тому жувати їжу вони не можуть. Вони ковтають її цілою, а подрібнюється вона уже в шлунку

Качка використовує дзьоб як сито. Ним вона збирає з поверхні води найменші рослини та організми. Своїм величезним дзьобом пелікан захоплює з води рибу, У дзьобі пелікана їжі вміщується більше, ніж у шлунку.

Багато птахів мають таке ж забарвлення, що й листя і гілки дерев, на яких вони живуть. Це допомагає їм ховатися від ворогів. Особливо важливо, щоб птах не виділявся забарвленням, коли він сидить на яйцях. Австралійський совиний дрімлюга цілими днями спить на дереві. Сидить він абсолютно нерухомо, задерши голову. Це робить його схожим на зламану гілку.

Кулики-сороки мешкають великими зграями, Якщо хтось із зграї знаходить нове, багатше на корм місце, за ним незабаром вирушають інші. Представники одного виду знаходять одне одного за забарвленням, а також за характерними криками,

Качка-самець має інше, більш яскраве забарвлення, ніж самка, особливо в період пошуку пари. Качури демонструють своє пишне оперення, виконуючи особливий танець. Це приваблює до них самок.

Птахи співають свої пісні переважно у шлюбний період. Самець чорного дрозда співає, щоб привабити самку. Крім того, він своєю піснею повідомляє іншим самцям: «Тут живу я, тож тримайся подалі». Сови знаходять одна одну в темряві за криком.

Щоб сподобатись самці, голуб виконує перед нею весільний танок. Він ходить по кругу і при цьому голосно туркотить. Самець прагне показатись якомога більшим, а тому настовбурчує пір'я на шиї. Він розправляє віялом хвіст і кланяється самці. Павич у танці приваблює самку довгим пір'ям Коли шлюбний період закінчується, довге пір'я випадає.

Більшість птахів будують собі гнізда. Гнізда служать для захисту і яєць, і пташенят. Вони добре зберігають тепло. Сидячи на яйцях, птахи зігрівають їх. Якщо яйце захолоне, пташеня всередині може загинути. Пташенята завжди голодні. Тїльки - но хтось із батьків опускається в гніздо, пташенята розкривають дзьобики і голосно кричать. Дзьоби яскраво забарвлені зсередини, що полегшує батькам їх роботу...

Більшість птахів увечері шукають безпечне місце для ночівлі. Вони воліють не літати вночі, бо в темряві погано бачать. Сотні шпаків злітаються щовечора у певне місце, щоб разом заночувати. Деякі птахи, засинаючи, засовують дзьоб під крило і настовбурчують пір*я — так краще зберігається тепло.

Кропив'янки сплять разом, гріючи одне одного. Сплячі птахи ніколи не падають з гілок. Адже, згинаючи ноги, вони міцно затискують гілку пальцями.

Усі птахи дбайливо чистять своє пір'я. Люди кажуть: «чепуряться». Оперення більшості птахів потребує спеціального змащування салом. Птахи вичавлюють сало з куприкової залози, яка знаходиться трохи вище від хвоста. Деякі птахи чистять одне одного. Інші птахи люблять купатися.

Пташина абетка

В нашім краї, в Україні,

Бусли є, качки і гуси,

Чаплі, соколи, сороки,

Перепілки теж півроку,

Жайворонки із шпаками,

І синички з горобцями,

Ґави, яструби і сови.

Журавлі з-поза діброви,

Дятли, чижики, зозулі,

Деркачі, в траві поснулі,

Кулики, щиглі, тетері,

Ще й куріпки сіропері,

Снігурі із голубами.

Соловейки з ластівками,

Ходутут, чи то пак — одуд, —

Може, хто й не бачив зроду, —

Дрохви, ремези, вівсянки,

Що п'ють роси на світанку,

Сойки, чайки на болотах...

Хто кокоче, кудкудаче,

Хто по стрісі спритно скаче,

Хто по кущиках в садочку,

Хто на полі, хто в гайочку...

Ті весною, ті в пожнив'я,

Слухай любі їхні співи,

Зачудуйсь, як гримнуть хором...

Для літань, пісень — просторо.

ГОЛУБИ

Я стояв на вершині схилу; переді мною — то золотим, то посрібленим морем розкинулось і рябіло спіле жито. Але не бігали брижі по-цьому морю; не струменіло задушливе повітря: назрівала велика гроза.

Побіля мене сонце ще світило — гаряче й тьмяно; але там, за житом, не занадто далеко, темно-синя хмара лежала важким тягарем на цілій половині небосхилу.

Усе зачаїлося... усе знемагало під зловісним блиском останніх сонячних променів. Не чути, не видно жодного птаха; поховалися навіть горобці. Тільки десь поблизу уперто шепотів і лопотів самотній, великий листок лопуха.

Як сильно пахне полин на межах! Я дивився, на синю брилу... і сумно було на душі. «Ну скоріше, скоріше, — думалося мені, — блисни, золота змійко, удар, громе! Руш. покотися, полийся, зла хмаро, припини тужливе томління!» Але хмара не рухалася. Вона, як і раніше, тиснула безмовну землю... і тільки немов пухла та темніла.

І ось по однокольоровій її синяві заблимало щось рівно і плавно; напевне, біла хустинка чи снігова грудка. То летів з боку села білий голуб.

Летів, летів усе прямо, прямо... і потонув за лісом.

Минуло декілька миттєвостей — стояла та ж жорстока тиша... Але дивись! Уже дві хустини блимають, дві грудочки, плинуть назад: то летять додому рівним польотом два білих голуби.

І ось, нарешті, зірвалася буря — і пішла потіха!

Я ледь додому добіг. Вищить вітер, метається, як скажений, линуть руді, низькі, немов на шматки розірвані хмари, усе закрутилося, змішалося, загойдалася прямовисними стовпами завзята злива, блискавки сліплять вогнистою зеленню, стріляє, як із гармати, уривчастий грім, запахло

сіркою...

Але ось під навісом даху, на краєчку слухового вікна, поруч сидять два білих голуби — і той, хто злітав за товаришем, і той, кого він привів

і, можливо, врятував.

Настовбурчили пір* я обидва — і почуває кожен своїм крилом крило сусіда...

Гарно Їм! І мені хороше, коли я дивлюсь на них...

Микола Лєденцов

СНІГУР

Настала зима, засипала землю сріблястим снігом. Тоді ж і пернаті вісники зими прилетіли.

Посідали вони на засніжених деревах — і ті одразу погарнішали. Скрізь — намети снігові, а на деревах — рум'яні, червоні яблука пломеніють. Звісно, ніякі це не яблука, а красені снігурі. Вони і в сад залітають, і в парк, і на годівницю сідають, якщо побачать там кленове, ясенове або соняшникове насіння. Підсипай корму, не лінуйся! Тоді побачиш цих пташок зблизька.

А якщо ти гроно горобини або калини на годівницю прилаштуєш, то навряд чи скоро відлетять червоногруді снігурі та їхні сірогруді подружки. Спостерігай тоді за ними скільки заманеться.

Сидять статечні пташки, повагом видзьобують насіння з ягід, стиха перегукуються: «Ф'ю-ф^ю-ф^ю-ф^ю!»

Так і здається, що то вони людині дякують за смачну їжу. Цілу зиму будуть мешкати снігурі там, де Їх годуватимуть досхочу. Але... що це?.. Сніг почав танути, і пташок не стало. Виявляється, вони на північ подалися, у густих лісах гнізда будувати, виводити снігурят.

А коли знову завіє-закрутить хурделиця, красені пташки прилетять туди, де Їжі більше. І обов'язково тоді, коли ліс сніжинками - пушинками вбереться, засяє у білому уборі. Неначе сніг той птахи на крилятах своїх принесли.

Нерозлучний снігур із снігом. Через це пташку і звуть снігуром.

Грак

На запитання, які птахи прилітають до нас першими, багато хто під

впливом картини Саврасова „Граки прилетіли” - відповість: граки, і це буде помилкою, бо для більшості регіонів України це аж ніяк не є ознакою весни, оскільки граки від нас здебільшого нікуди і не відлітають, їх можна побачити неподалік від населених пунктів або вони поважно походжають у парках та лісосмугах.

Звичайно, розповідаючи дітям про весну, неможливо обійти увагою

невгамовне пташине плем'я, що саме цієї пори року особливо настійно нагадує про себе.

З давніх-давен людей дивувало, що повернення птахів завжди чітко збігається з початком весни на їхній батьківщині . Чому вони прилітають саме у цей час? І чому це відбувається не одночасно, а з великою перервою і в певному порядку? Педагоги повинні пояснити дітям: це пов'язано з тим, що навесні з'являється пожива, корм,

необхідний самій пташці та її майбутнім діткам. Ось тому спочатку прилітають птахи, які можуть прогодуватися тим. що з'являється на таловинах, коли ж скресає лід на водоймах, прилітають водоплавні птахи, а комахоїдні повертаються з вирію у той час, коли є вже у великій кількості саме ті комахи, якими вони живляться.

Шпак

Першими, звичайно, прилітають шпаки і майже водночас з ними жайворонки, повідомляючи про своє

прибуття дзвінкою піснею. Пізніше, коли теплішає і стає дедалі більше їжі, починається масовий приліт птахів, Вони квапляться якнайшвидше дістатися до своїх домівок і тому долають ту ж саму відстань, що й восени, набагато швидше.

Останніми повертаються птахи, які живляться двокрилими комахами, мухами і комарами. Це ластівки, стрижі (юрики). мухоловки.

Характерною ознакою весни є пташиний спів. Пернаті співаки дзвінко виводять свої рулади кохання. Починається пора гніздування. Цікаво: у

багатьох птахів пари складаються на все життя, і хоча взимку подружжя

Інколи розлучаються, навесні вони знову зустрічаються біля своїх гнізд,

Усі ми добре знаємо таких чудових пернатих співаків, як соловей, жайворонок, канарка, дрізд, шпак, які належать до загону горобиних.

Дрізд

Загін співочих горобиних дуже великий. Він становить близько 50 відсотків усіх птахів, що живуть на землі. Природа нагородила пернатих співаків чудовим музичним інструментом. Це — Їхнє горло, що дає можливість видавати найрізноманітніші звуки. Будова голосового апарата у самців і самок однакова, але голосові м'язи самців сильніші і більші, тому здатність до співів притаманна здебільшого самцям.

Найбільше птахи співають навесні і в ранні літні місяці, тобто в період, що безпосередньо передує влаштуванню гнізд та висиджуванню пташенят, а також під час цього процесу. Однак деякі птахи, переважно молоді, що з'явилися на світ цього року, можуть співати восени, а інколи навіть і взимку.

Шпак звичайний

Цих птахів знають і люблять люди. Вони повертаються на місце гніздування в березні, а в південних районах — раніше. Улюблені місця перебування шпаків — мішані та листяні ліси, парки, сади. Птахи лаштують гнізда в дуплах, норах, щілинах скель — завжди в закритому "приміщенні". У населених пунктах цей птах охоче оселяється у змайстрованих людьми шпаківнях, тож Їх треба обов'язково мати на ділянках дошкільних закладів.

Розвішувати шпаківні слід у таких місцях, куди не можуть дістатися хижаки.

Шпаків люблять за їхній спів. Співає птах з ранку до вечора з перервою лише вдень. Але власної пісні шпак не має. Він чудово відтворює пісні інших пернатих — зяблика. малинівки. Або ж загавкає, як собака, заквакає, як жаба, ізнову видає попурі з чужих пісень. А ще, співаючи. шпак плескає крильми.

У квітні-травні самичка відкладає у гнізді 5-7 яєць. У старих птах буває ще й друга кладка у червні. Самичка висиджує яйця два тижні, а потім три тижні батьки вигодовують пташенят. Вилетівши з гнізда, молоді птахи утворюють зграї і кочують по різних місцях.

Восени теплом сонячної днини самці сідають біля своїх старик гнізд або шпаківень і співають.

Під час спостережень за птахами варто привернути увагу дітей до гарного оперення птаха—чорного, з металевим блиском, зеленуватого та фіолетового відтінків і з дрібними світлими плямками. У молодих птахів оперення мов бурий відтінок. Слід показати й розповісти дітям, що шпаки живляться майже виключно комахами: клопами - черепашками , коваликами, хрущами, гусінню озимої совки, пильщиками, їдять вони й павуків, червяків. Батьки вигодовують пташенят комахами, яких приносять до гнізда близько 300 разів на день. Щоправда, влітку та восени птахи можуть завдавати деякої шкоди садам і виноградникам під час достигання ягід, але її не можна порівняти з тлею величезною користю, яку вони дають. Цікаво розповісти дітям про те, що шпак — довірливий птах. Якщо його підгодовувати, він може брати їжу з рук, а ще може навчитися "промовляти" окремі слова й навіть коротенькі речення, Шпаки корисні і як декоративні птахи, тож потребують

нашої охорони.

ЧОРНІ СТРИЖІ

Серпокрильці, або чорні стрижі, прилітають до нас найпізніше, а відлітають найраніше, Це зумовлено своєрідною будовою Їхнього зору. Птахи бачать лише те, що прямо перед ними, а отже, можуть полювати комашню лише

тоді, коли її з'являється вже багато. Ластівки ж наділені бічним зором, то й ловлять комах у повітрі, навіть коли їхня кількість незначна.

Серпокрильці мають чимало ознак схожості з ластівками, однак у леті їх

легко впізнати за характерним виглядом серпоподібних і дещо вужчих, аніж у ластівок, крил. Літають серпокрильці стрімко й прямо, не маневруючи.

Коли треба повернути, роблять великий віраж. Птахи, можна сказати, живуть у повітрі — ловлять комах, паруються, шукають будівельний матеріал для гнізда (пір'я, пух, здійняті вітром), співають, купаються, низько пролітаючи над водою, і навіть сплять у високому небі. нагадуючи собою маленькі планери. В цьому їм прислужилася будова тіла; ноги в серпокрильця, виявляється, такі короткі, що коли він сяде на землю, здатний проповзти

кілька метрів, а от злетіти не зможе, бо його довгі крила заважатимуть йому, чіпляючись за землю. Отож для того, щоб піднятись у повітря, птахові потрібне якесь підвищення.

Зимують серпокрильці в Екваторіальній та Південній Африці. Відразу ж після прильоту наприкінці травня починають лаштувати гніздо у стінах будівель, у розколинах скель, у дуплах, вимощуючи їх соломою, травою,

пухом. Найчастіше у кладці буває два-три яйця, які самичка насиджує 18 днів; а дорослими пташенята стають через 22-24 дні. Вигодовують Їх батьки винятково комахами — комарами, мошвою, Підраховано, що за

добу пташенята з'їдають близько 40 тисяч комах. Погожої сонячної днини дорослі птахи прилітають до гнізда по 30-40 разів на день. Порівняно з іншими пернатими це мало, проте є тут ось така цікавинка: батьки назбирують комах у роті, обгортають Їх клейкою слиною і приносять пташенятам "пакуночки", де в кожному міститься від 400 до 1500 комах, Пташенята серпокрильців швидко набирають вагу і стають у півтора рази

важчими, ніж батьки. Але згодом худнуть, і на момент вильоту з гнізда їхня вага стає нормальною. Полишаючи гніздо, пташенята, відтак, полишають і батьків.

Серпокрильці мають іще одну особливість — у них спостерігається значне коливання температури тіла залежно від погодних умов. Під час затяжних дощів та зниження температури повітря комахи, як відомо, не літають, і пташенята ціпеніють, засинають. Однак циклон минає, і все знову стає на свої місця.

Оскільки розглянути серпокрильця у леті досить важко, доцільно скористатися ілюстрацією, звертаючи увагу дітей на пристосування птаха до умов життя: в нього короткий дзьоб із дуже малим розрізом рота (птах, немов би сачком, виловлює ним комах), плеската голова, довгі й вузькі крила, які сприяють зменшенню опору повітря під час лету. Серпокрильці — чемпіони у швидкості літання: вона може сягати 170 км на годину. А от ластівки літають зі швидкістю 70 км на годину. Летючи, птахи постійно видають звуки: ссіі-ссіі-ссіі.

Серпокрильці — корисні й гарні декоративні птахи, їх слід оберігати.

ЛАСТІВКИ

Ластівок також часто-густо називають "дітьми повітря". Вони, як і серпокрильці, мають багато однакових пристосувань до повітряного способу життя: здобич ловлять, летячи, п'ють та купаються, шугаючи над водою.

Але для ластівчиного лету характерне маневрування — вони здатні миттю змінювати напрямок, виписуючи у повітрі фігури вищого пілотажу. Зимують птахи в Екваторіальній та Південній Африці й щороку повертаються до

одного місця. Проте в старому гнізді, зазвичай, не оселяються, а поряд із ним будують нове. За будівельний матеріал правлять мокрі грудочки землі, які ластівки видобувають із калюж і приносять у дзьобах, змочуючи їх слиною, Грудочки перекладаються соломинками, волоссям, що й надає гніздечкові міцності. Всередині воно вимощується пір'ям, м'якою травою, кінською волосінню.

Двічі за літо ластівки відкладають по 4-6 яєць і висиджують пташенят 13-16 днів — вони залишаються в гнізді 20-22 дні. Батьки вигодовують пташенят комахами, прилітаючи до гнізда по 500-600 разів на день. Здобич-жучків, комарів, мошву та дрібну мушву — ловлять, як уже зазначалося, в повітрі. Саме зі способом добування птахами їжі у переддощів'я або перед погожою дниною пов'язані народні прикмети: ластівки літають низько — на дощ; літають високо — на ясний день. Це пов'язано з тим, що в час передгроззя повітря насичене водяними випарами, й змоклі комахи спускаються нижче до землі. Туди ж переміщуються й ластівки. Ясної ж сонячної днини під дією теплих струменів повітря комахи здіймаються досить високо вгору, а за ними прямують ластівки.

В Україні зустрічаються ластівка сільська, міська та берегова, сільська ластівка вирізняється довгим роздвоєним хвостом у вигляді гострої вилки. Спинка в неї чорна із синім металевим виблиском. Лоб і горло руді, а низ білий, із жовтуватим відтінком. Сільська ластівка не боїться людей, підпускає їх близько до себе.

Міська ластівка має тупу вилочку на хвості; спинка в неї чорна, а черевце біле.

Берегова ластівка (щурик) найменша з-поміж ластівок. Спинка сірувато-бура, низ тулуба брудно-білий. Влаштовує гніздо в норі завдовжки 50-150 см, виритій в урвищі на березі водойми, Птахи утворюють великі колонії до кількох сот гніздувань. Пташина пара протягом двох-чотирьох днів лапками вириває нірку, вимощує її сухотрав'ям та пір'ям. Ластівки відлітають від нас

протягом вересня — жовтня. Знищуючи безліч мух, комарів та мошви, вони дають велику користь людям, тож важливо виховувати в дітей добре ставлення до них.

Про те, що СИНИЦЯ дуже корисний птах. відомо людині ще з давніх давен. Перший закон про охорону птахів був прийнятий на початку 13 століття, а в грамоті Людовика Баварського (1328 р.) говорилося, що; «Тяжкий штраф чекає того, хто зловить синицю — старанного ловця комах». Взимку синиці їдять у садах яйця та зимуючих гусениць золотогуски, деяких шовкопрядів. Щоб приваблювати синицю у сади, слід вивішувати їжу для них. Синиці починають гніздування рано навесні. Тому дуплянки для них розвідують з осені. Спочатку птахи ховаються в них від морозу, а потім залишаються і виводять пташенят з настанням пори гніздування.

Синички, хоча і тримаються поблизу людини, свої гнізда часто будують в дуплах дерев, у щілинах будівель, на балконах, але завжди зберігають певну дистанцію. Житла споруджені дуже старанно: вимощують порожнину дупла або щілини в стіні будинку сухим мохом, сухою травою і листям, але саму середину гнізда, куди самочка вкладає маленькі, білі, з рожевими цяточками

яєчка (їх буває 10—12), вимощують ніжним пір'ячком і шерстю тварин. За літо синичка встигає вивести 2 покоління пташенят. Таким чином, можна підкреслити, що синички — це одні з найбільш корисних пташок, які не тільки милують око і дарують насолоду своїм веселим співом, але й допомагають людям у боротьбі за високі врожаї садів та городів.

Бережіть цих чудових пташок!

ЩИГОЛ — яскраво-жовті великі плями на крилах, дзьоб оточений оксамитно - чсрвоною широкою смугою, дві світло-коричневі плями на світлих грудях, чорне пір'я крил — це основні ознаки щигля. Щиглики завжди рухливі, тримаються парами, зграями, мандрують по дібровах лише весною. Коли настає період виводити потомство, щиглики розбиваються на пари і починають вити гнізда, вкриті зверху лишайником та мохом, Всередині самка вистилає гніздо м'яким рослинним пухом, відкладає 4—5 яєць. Якщо щиглів тримати вдома, то слід знати, як і чим їх годувати. Вони поїдають просо, мурашині яйця, насіння лопуха, шматочки яблука, насіння берези, ольхи.

ПОВЗИК — назву йому дали, мабуть, від того, що полюбляє, причепившись до кори дерева головою вниз, сидіти або жваво лізти по стовбуру вгору і вниз. Цей птах живе у нас протягом цілого року. З ранньої весни, як тільки починає гріти сонечко, в лісі здалеку можна почути мелодійний, гучний свист. Гніздиться він переважно у дуплах дерев листяних або мішаних лісів. Гніздо – отвір дупла, завжди заліплене глиною, залишається лише маленький, геометричне правильний круглий отвір, куди ледве може залізти сам птах. Так пташка захищає своїх дітей від ворогів. Повні кладки з 7—9 плямистих яєць бувають двічі на літо -- в квітні й в кінці червня. Живиться повзик влітку переважно комахами, серед яких багато небезпечних шкідників (наприклад, клоп-черепашка), восени і взимку, коли не вистачає тваринного корму, охоче поїдає різне насіння.

Дуже корисний птах, якого слід охороняти і приваблювати в усі ліси та парки!

ОМЕЛЮХ — красивий птах, більший за горобця, має бурувато-сіре забарвлення з чорнувато - рудим відтінком. На голові птаха чималий чубчик, що надає йому трохи за дирливого вигляду. Живляться омелюхи переважні

різними ягодами і насінням дерев. Дуже люблять калину горобину і, особливо, ягоди паразитичної рослини омели за що й дістали свою українську назву — омелюхи. Поїдаючи білі ягоди омели, які, як відомо, мають дуже клейкий сік, омелюхи сприяють поширенню цієї паразитичної рослини, бо, по-перше, частина насіння від роздавлених ягід приклеюється до лапок, дзьобів і оперення птахів і, таким чином, переноситься на інші незаражені дерева; по-друге, насіння омели витримує дію травних соків у цілунку і кишках птаха, і виходить з екскрементами, не втрачаючи схожості. Отже, і з покидьками омелюхів також поширюється омела. А в усьому іншому омелюхи не шкідливі, а навпаки, зграйки їх дуже прикрашають зимовий ландшафт.

КРОПИВНИК (волове очко) — дуже маленька пташка, найменша серед наших птахів, за що дістала свою народну назву «волове очко». Забарвлення коричневе, з темними поперечними смугами. Маленький хвостик завжди задерикувато стирчить догори. Ховається в купах зваленого хмизу, у густих кущах, весь час перебуває у жвавому русі. Пісенька коротка, але дуже дзвінка і приємна. Гніздиться завжди десь поблизу від лісових річок чи струмочків, робить складні кулясті закриті гнізда між корінням дерев, у стосах дров тощо. Пташка осіла. Повні кладки з 4—9 плямистих яєць. Живляться кропивники влітку переважно дрібними комахами, восени і взимку — ще й насінням. Дуже приємна, корисна пташка, яку, безумовно, слід охороняти.

ОЛЯПКА ЗВИЧАЙНА. Мабуть, мало хто знає, що серед наших пташок є й така, яка вміє поринати і бігати під водою. Біля бурхливих річок Карпат часто можна спостерігати невеликого, темно-бурого, з білим низом птаха, як шпак завбільшки, що сидить на камені біля самої води або швидко летить над нею. Якщо деякий час спостерігати за ним, можна побачити, що він раптом поринає у воду і довго не спливає на поверхню. Потім виринає, струшує воду і перелітає на інше місце. Птахи — осілі. Гніздо мостять у щілинах скель, в березі річки, між корінням. Повна кладка — з 4—5 білих яєць. Живляться оляпки переважно різними безхребетними тваринами, комахами, їх личинками, які ловлять з берега, а іноді й під водою. Дуже цікаві, корисні птахи, до того ж нечисленні, а місцями навіть рідкісні. Їх слід неодмінно охороняти!

Лелека. Цей птах приносить щастя оселі, де він збудував гніздо. Якщо хтось зруйнує гніздо, то станеться лихо — лелека принесе вогню і спалить хату. Або накличе грозову хмару. Існувало багато легенд про походження лелеки. Одна з них: Бог дав людині лантух і наказав віднести далеко в ліс, з умовою не розв'язувати І не заглядати в нього. Та чоловік не витримав і поцікавився, що він несе. Тоді з мішка повискакували жаби, вужі та змії і розповзлися по всьому світу. Розгніваний Бог перетворив чоловіка на лелеку і звелів ходити по полях і болотах, шукати усе гаддя.

ВОРОН мав недобру славу. Каркання ворона над хатою віщувало про лихо або близьку смерть когось із членів родини. Особливо поганою прикметою було каркання ворона для того. хто вирушав у дорогу. Тоді треба було казати: «На свою голову каркай, не на мене!»

Символом засмученої жінки стала ЧАЙКА. Чи то Богданом Хмельницьким, чи то Мазепою — чайка взята за символ неньки - України, що вивела дітей при битій дорозі. В широкому загалі чайка — символ побивання матері за дітьми. Символом згорьованої жінки є також і горлиця, перепілка.

Птахи

Брати наші менші — це наші птахи,

Допомагають нам у житті,

Насіння дерев розносять по світу,

Знищують всіх комах, шкідників,

Гризунів, насіння бур'янів.

І настрій піднімають, коли лунає спів.

Наші пернаті друзі

Програмовий зміст: поглиблювати знання дітей про зимуючих та перелітних птахів. На основі власних спостережень і знань вчити робити висновки про спосіб життя пташок, їхні характерні особливості, встановлювати взаємозалежність у природі. Вчити розв'язувати математичні задачі, Інтелектуальні завдання, розрізняти цифри, вдосконалювати навички лічби, Розвивати емоційно пізнавальний інтерес до природи, спостережливість, кмітливість, логічне мислення,

зв'язне мовлення, дрібну моторику. Виховувати любов до птахів, бажання дбати про них.

Матеріал: ілюстрації із зображенням зимуючих та перелітних птахів; дві магнітні дошки; ребуси; предметні картки Із зображенням пташиного корму; картки з синоптичними прикметами; паперові пір'їнки з математичними завданнями; саморобний "лебідь"; аркуші білого паперу (20 х 20см), ножиці, олівці.

Хід заняття:

Діти, сьогодні папуга Кеша запрошує нас на незвичайну лісову галявину, де зібралися всілякі представники пташиного світу. Та спочатку скажіть: чим вирізняються птахи від інших тварин? (— Несуть яйця, висиджують із них пташенят, мають пір'я, крила, дзьоб.) Ось тепер можна впевнено вирушати.

Знайте: попереду багато цікавих запитань і завдань про пташок. Уявіть, що ваші рученята — це крила, а кожен із вас — пташка, яка кому найбільше подобається. Уявили? Тоді летимо!

Діти імітують птахів, "перелітають" на "галявину", на якій розміщені ілюстрації пташок.

Звучить запис пташиного співу.

Сідайте зручно на килимок із трави. Розслабтеся, заплющіть очі, Чуєте, як співають пташки? Можливо, ви впізнаєте голос якоїсь Із них і назвете її?

(Діти слухають і висловлюють свої припущення). Діти, а зараз, на початку весни, можна почути таке різноголосся пташиного хору? (-Ні.)Чому? (—Бо птахи тільки-но почали повертатись із вирію.) Спів яких зимуючих пташок став головнішим і дзвінкішим?

(—Синиць, горобців.)

Виконується вправа "Зимуючі та перелітні птахи".

Ось погляньте, яка галявина! Вона справді незвичайна. Скільки тут пташок — і зимуючих, і перелітних! Давайте розмістимо перелітних птахів на зеленому тлі, а зимуючих — на білому.

Діти називають кожну пташку і прикріплюють її зображення на магнітну дошку відповідного кольору.

- Іще дві пташки спізнюються на пташині збори.

Щоб дізнатися їхні назви, розгадайте ребуси.

Виконується вправа "Добери корм пташці".

Скажіть, будь ласка, чи всі пташки їдять однакову Їжу? (—- Ні. Одні живляться насінням; інші — черв'яками, гусеницями; ще Інші — різними комахами, водоростями, молюсками.) Молодці! А чи ви зможете дібрати корм для перелітних пташок?

Вихователь роздає дітям картки із зображенням пташок. На зворотному боці кожної прикріплена певна цифра (від 1 до 10). Дітям пропонують дібрати корм для пташки в тій кількості, яку вказує цифра на звороті. Предметні картки ;з зображенням різних видів корму розкладені на столі.

Які перелітні птахи можуть знайти собі їжу напровесні, коли тільки-но з'являються перші проталини на полях? (—Граки. Вони шукають черв'яків у ріллі.)То чому одні птахи повертаються з теплих країв раніше, а інші пізніше? (Діти міркують. Вихователь підсумовує: приліт птахів пов 'язаний з появою поживи, корму, необхідного пташці та її майбутнім пташенятам). Тепер скажіть, яку користь приносять птахи? (Діти відповідають).

Як ми можемо допомогти пернатим друзям навесні? (—Виготовити штучні гнізда.) А ви знаєте, що пташки ще й гарні синоптики, бо вони допомагають передбачити погоду?

Проводиться дидактична гра "Відгадай прикмету".

Вихователь пропонує розглянути ілюстрації до синоптичних прикмет, які намальовані на аркуші, складеному навпіл. Діти, дивлячись на ліву частину ілюстрації (права загнута назад), відгадують певну народну прикмету. Коли не можуть пригадати її самі, вихователь допомагає їм, відкривши праву частину ілюстрації.

- Ворони сідають на дерева близько до стовбура і повертають голови в один бік — чекайте вітру.

- Ластівки літають низько — буде дощ.

- Горобці дружно зацвірінькали, пожвавішали — буде ясна погода.

Погляньте – но сюди! (Звертає увагу дітей на пір'їнки, які лежать на галявині). Якась пташка залишила для нас свої пір'їнки. Давайте зберемо їх і полічимо. Та на них ще й написано щось! (Читає). "Якщо розв'яжете веселі задачки, я з'явлюся перед вами".

Хочете побачити диво-пташину? Тож сідайте зручненько, будемо розв'язувати задачі. Діти сідають на килимок.

1. Одна пташина чорно-біла

У лісі ще одну зустріла.

"Всього ж бо скільки тут сорок?" —

Міркує зайчик-русачок.

2. Чотири пташки прилетіли.

Концерт затіяли в ліску.

Два чижики на липу сіли.

Зозульок скільки на дубку?

3. Ластівка п'ятьох пташат

У гнізді годує,

Четверо дзьобів мовчать.

Скільки вередує?

4. Качечка, Зайчик і Білочка вирушили до сусіднього лісу провідати Ведмедика. Дійшли вони до широкої річки. На березі стоїть човен, але поміститися в ньому можуть тільки двоє. Що робити? Як переправитися на інший берег?

5. Ворона та Порося купили собі нові черевички й почали їх узувати. Хто взується швидше?

6. Їжачок, Білочка та Синичка вирушили на човні у подорож. Відпливли далеко від берега і раптом згадали, що забули там свої харчі. Кого послати за ними?

Примітка. Із запропонованих задач можна вибрати кілька, на розсуд вихователя.

Молодці, діти, ви виконали всі завдання. А ось і пташка, яка залишила свої пір'їнки (показує паперову іграшку). Що це за пташка? (—Лебідь.) Хотіли б навчитися виготовляти такого красеня?

Діти сідають за робочі столи. Вихователь демонструє і пояснює спосіб виготовлення паперової пташки.

Беремо квадратний аркуш паперу й складаємо його навпіл по діагоналі . Тримаючи утворений трикутник лівою рукою у місці згину, правою робимо надрізи по боках. За допомогою шаблону малюємо олівцем голівку та шию пташки. Робимо надріз по контуру . Тепер піднімаємо лівий ріжок трикутника і приєднуємо його до правого, закріпивши між "пір'їнками" . Можна й по-іншому надати іграшці об'єму, загорнувши лівий ріжок не вгору, а вниз . Ось який чудовий лебідь вийшов!

Далі закріплюється послідовність операцій. Дошкільнята самостійно працюють під легку музику. По завершенні роботи бавляться саморобками.

ПТАХИ

Птахи відрізняються від інших тварин зовнішнім виглядом.

Це - група тварин, добре пристосованих до польоту. Передні кінцівки в них перетворились на крила. Тіло вкрите пір'ям, яке добре захищає від холоду. Міцний дзьоб на голові допомагає захоплювати і подрібнювати їжу.

Птахи живуть в усіх куточках Землі: в лісах, на полях, луках, болотах та водоймах. Вони с в сухих пустелях, у вічних снігах та високо в горах. Всього на Землі живе 8600 видів птахів, з яких в Україні зустрічається - 360.

Розміри птахів різні - Найменший в Україні птах – корольок червоноголовий - має масу 5 грамів, а найбільший - дрофа - 20 кілограмів.

Живляться птахи різноманітною їжею. рослиноїдні птахи живляться плодами і насінням (щиглики, шишкарі, чижі). Хижі їдять комах та їхніх личинок, риб, жаб, мишей (ластівки, сови, чайки, чаплі). Багато птахів - всеїдні (граки, горобці, сороки). Найважче доводиться птахам взимку. Зникають комахи, зелені рослини, все вкривається снігом. Тому вже в кінці літа птахи готуються до зими. Перелітні птахи відлітають в теплі краї, де є корм. Шпаки, ластівки, зяблики перелітають зграями; качки, гуси, журавлі, лелеки - клином; шуліки, яструби - поодинці. Частина птахів знаходить їжу І взимку, тому залишається зимувати в рідних краях. Їх називають осілими. Сойки, повзики запасають на зиму жолуді, горіхи та Інше насіння. Граки, горобці, сороки, синиці переселяються ближче до житла людини, де їм легше знайти поживу. Навесні перелітні птахи повертаються в рідні краї і починається дуже важливий період в їхньому житті – період розмноження. Розмножуються птахи, відкладаючи яйця у спеціально збудовані гнізда, які розміщують на землі, на деревах, у дуплах, у норах. Усі птахи насиджують яйця: дрозди, ластівки12-16 днів; сови, лелеки - 25-30 днів. Птахи - дбайливі батьки, вони турбуються про пташенят: годують, захищають від ворогів, вчать літати. Пташенята залишають гніздо лише після того, як навчаться літати і самостійно здобувати їжу. Птахи - дуже корисні тварини. Вони живляться комахами і гризунами, тому знищують багато шкідників сільського і лісового господарств. Птахи розносять насіння на великі віддалі, де з нього виростають нові рослин. М'ясо, яйця птахів - цінні продукти харчування. Без пташиного співу і щебету природа стала б сумною і непривітною.

Щиглі

Віктор КочевськиЙ

На щоглах бадилин

Коло пустих токів

Антена павутиниться осіння...

Щиглі весь день скубуть

Чуби у будяків,

Шукаючи солодкого насіння.

Скубуть—аж пух летить...

А в полі — ні зерна...

Ну як цій зграйці

звістку передати:

—Не бідкайтесь!

Я вам біля вікна

Насипав зранку

щедрої принади.

Щиглі

Іван Гущак

Вийшов щиглик щавель їсти,

Тягне тріску, щоб присісти,

Раптом дощ як уперіщить.

— Милий дощику, навіщо

Щиглика загнав під кущ,

Де сховались чиж і хрущ?

Їсти щиглик хоче дуже.

Дощику про це байдуже.

Він періщить, вдаль біжить,

Аж гущавина шумить.

ПТАХИ, ЩО ЗИМУЮТЬ

Мета: вчити дітей створювати описові розповіді, утворювати слова у множині, вправляти в узгодженні іменників у роді та числі. Вчити правильно вимовляти звук [р], автоматизувати його вимову. Розширювати знання дітей про умови життя птахів, що не відлітають у вирій. Збагачувати словник дітей дієсловами та прикметниками. Розвивати слухову та зорову увагу, пам'ять,

дрібну моторику пальців рук, зв'язне мовлення. Виховувати любов до природи.

Обладнання: макети дерев, годівничка, пласкі фігури птахів, об'ємна іграшкова пташка, картонні сніжинки, картинки із зображенням різних предметів, снігова кулька, корона, качан кукурудзи, горіхи, бублик, яблуко, ягоди горобини.

Хід заняття:

Посеред кімнати розставлені макети дерев з пташками на гілках.

На одному з дерев — велика годівничка, на якій розміщено кілька фігурок пташок, її.

Вихователь. Діти, сьогодні ми підемо на екскурсію до

зимового лісу.

Лютий місяць, холоди,

Пташки без притулку.

Лютий вітер зазира

По усіх завулках.

Горобці та снігурі,

Щиглики, синиці,

Подивіться — он висить

Гарна годівниця.

Вихователь. Діти, ви знаєте, що багато птахів відлітають восени у теплі краї. А в нашій годівничці сидить кілька пташок. Може, ви мені скажете, що це за пташки? Так, до теплих країв відлітають перелітні птахи, а в нас залишаються ті, що зимують. Щоб допомогти вам назвати птахів, які сидять

у годівничці, я вам загадуватиму загадки про них. Той, хто відгадає загадку, має взяти з годівнички відповідну пташку.

- Птах оцей червоногрудий

Не злякається застуди.

Як сніги впадуть — умить

Він у гості прилетить.

(Снігур).

- Сама невеличка, має білі щічки,

Чорну шапку, сірі лапки,

Фартушок жовтенький,

Голосок тоненький,

Ця пташка невеличка,

А звуть її... ( Синичка) .

- Цілий день працюю в гаї,

Діловито дзьобом б'ю,

Не цвяхи я забиваю,

Я комашок дістаю.

(Дятел).

- Чорна латка, біла латка

По деревах стрибає,

Галас здіймає.

(Сорока).

- Маленький хлопчик

У сірій свитині,

По дворах стрибає.

Крихти збирає.

(Горобчик).

(Вихователь надіває на руку казкову пташку). А це що за пташка? Я такої не знаю. (Вдає, що вона щось говорить йому на вухо). Діти, ця пташка

незвичайна і звуть ЇЇ також незвично — Карліта. Вона прилетіла до нас із

теплих країв, де немає зими, а тому ніколи в житті не бачила снігу. І тепер наша гостя хоче познайомитися з хоробрими птахами, що залишилися зимувати. Познайомте Карліту з пташками. —— тримаєте в руці, — опишіть їх.

Діти по черзі описують своїх пташок за навідними запитаннями

вихователя.

Перша дитина. У мене снігур. Він мав круглу голівку. овальний тулуб, широкий маленький дзьобик, чорні крильця, хвостик і маленькі лапки.

Вихователь.. Тож який твій снігур?

Перша дитина. Гарний, червоногрудий, кругленький...

Друга дитина. А в мене синичка. В неї кругла голівка, овальний тулуб, широкий маленький дзьобик, чорні крила, хвіст і маленькі лапки.

Вихователь. Тож яка синичка?

Друга дитина. Жовтогруда, весела, непосидюча, дзвінкоголоса, спритна ...

Третя дитина. А в мене дятел. Він має круглу голівку, великий овальний тулуб, міцний довгий дзьоб, довгий хвіст та великі міцні лапи.

Вихователь. Який твій дятел?

Третя дитина. Великий, гарний, строкатий. працьовитий, непосидючий...

Вихователь. Молодці! А тепер пропоную пограти в цікаву гру

Сороки-ворони

Рухлива гра з інтелектуальним навантаженням

Варіант 1. Діти стають хто де схоче, беруть руки в боки. Педагог пропонує дібрати споріднені слова до слова сніг, наприклад: сніжинка, снігурка, снігур, снігових, засніжений, снігопад... Діти по черзі називають по одному слову. Ті, хто дав правильну відповідь, мають тричі змахнути руками, наче крилами.

Варіант 2. Діти стають кружка, взявшись у боки. Педагог пропонує дібрати "родичів" до слова зима. Наприклад: зимівля, озимі, зимувати, зимно, зимник, зимородок... Діти відповідають по черзі. Той, хто відповів, піднімає руки вгору та кружляє на місці.

Один-багато

Вправа-гра

Вихователь називає якусь пташку в однині, а діти — у множині (наприклад: горобець — горобці, снігур — снігурі, дятел — дятли, синичка — синички...).

Вихователь. Діти. ви вже навчилися вимовляти та вирізняти в словах звук [р]. Тож покажіть мені. як добре ви це робите.

Рушничок

Гра з інтелектуальним навантаженням

Вихователь. Перелічіть, будь ласка, пташок. в назвах яких є звук [р], та визначте його місце в слові.

Вихователь викладає перед дітьми стилізований рушничок, поділений на три секції (початок, середина, кінець). рушничка: на "початок", якщо звук [р] на початку слова, на "середину", якщо посередині, і на "кінець", якщо в кінці, Потім інша дитина називає своє слово і також стає на відповідне місце на рушничку.

Слова: сорока, ворона, снігур, шишкар, горобець, крук...

Вихователь. Діти, тепер Карліта хоче дізнатися, які дії вміють виконувати

ваші птахи. Той, кому я надягну на голову корону, відповідатиме на мої запитання.

Корону вдягай, дію називай

Вправа-гра

Вихователь.. Що робить горобчик?

Дитина. Стрибає, літає, цвірінькає.

Вихователь.. Що робить снігур?

Дитина. Дзьобає, свистить, літає...

Вихователь.. Що робить дятел?

Дитина. Стукає, дістає, облітає...

Вихователь. Що робить сорока?

Дитина. Стрекоче, цікавиться, розносить, спостерігає...

Вихователь. Птахи надзвичайно корисні для природи. Чому? Насамперед тому, що вони поїдають шкідливих комах, а також переносять з одного місця на інше насіння, з якого потім виростають нові дерева. За це пташок

шанують і люблять. Про них навіть складають пісні, приказки та прислів'я. Пригадайте, які ви знаєте прислів'я про птахів.

- Де багато пташок, там немає ти—мок.

- Синичка пищить — весну віщує.

- Горобець не сіє, не жне, а зерно клює.

- Горобців боятися — просо не сіяти.

- Де голуби живуть — там хата не горить.

Вихователь. А тепер розімнемо трішки наші пальчики і заразом пригадаємо дещо про птахів.

Улюблені страви

Пальчикова гімнастика

Діти сідають за стіл, лікті ставлять на стіл, пальці рук випрямлені. Починають по черзі називати птахів, загинаючи пальці на правій руці. Потім називають їжу, яку споживають птахи, загинаючи пальці на лівій руці. Випрямляють пальці і називають улюблені "страви" кожної пташки, водночас з'єднуючи по черзі пальці обох рук. Наприклад: "Синичка любить сало. Горобчик любить крихти. Снігур любить ягоди. Сорока любить зерно. Дятел любить комах."

Вихователь. З давніх-давен люди намагалися вгадати, якою буде погода. Виявилося, що спостерігаючи за поведінкою птахів, можна вивести певні прикмети. Деякі з них вам добре відомі. Зараз я називатиму першу половину прикмети, а ви спробуєте ЇЇ завершити.

Закінчи речення

Вправа-гра

Вихователь. Коли галки збираються зграями і голосно кричать- то..

Діти. Буде ясна погода.

Вихователь. Коли снігурі на дворі цвірінькають то...

Діти. Буде відлига.

Вихователь. Коли сороки літають біля житла і ховаються під стріху — то...

Діти. Буде завірюха.

Вихователь. Коли ворони зграями сидять на землі—то...

Діти. Буде відлига.

Хто що любить і чого боїться?

Вправа-гра.

Вихователь. Діти, перед кожним з вас на столі лежить кольоровий конверт. Треба дістати з конверта картинку, назвати, що на ній зображено, і відповісти: як ставляться птахи до того, що зображено на картинці — люблять це чи бояться.

Перша дитина. Це гілки. Пташки люблять сидіти на гілках.

Друга дитина. Це дах. Пташки люблять ховатися під дахами.

Третя дитина. Це годівничка. Пташки люблять їсти з годівнички.

Четверта дитина. Це кіт, Пташки бояться котів.

Пташина вікторина

Вправа-гра

Діти сідають півколом. Вихователь швидко ставить запитання, вихованці відповідають хором. Якщо ніхто не може відповісти, вихователь робить це сам.

Вихователь.. Назва якої пташки має сорок "А"?

Діти. Сорока.

Вихователь. Від чого ворона чорна?

Діти. Від хвоста до дзьоба.

Вихователь. Яка пташка виводить пташенят узимку?

Діти. Шишкар.

Вихователь.. Яка пташка спить у снігу?

Діти. Глухар.

Чарівні крапки

Вправа-гра

Вихователь.. А зараз пропоную вам ще одну цікаву гру.

Я роздам вам ось такі сніжинки. В кожної на звороті "заховалася" одна з пташок, що не відлітають у вирій. З'єднавши між собою всі крапочки, дізнаєтесь, яку пташку зображено на сніжинці.

Діти виконують завдання, називають пташку і читають про неї віршик, який вивчили заздалегідь.

Перша дитина. У мене намальований дятел.

Дятел глянув за поріг —

Ну, нарешті, випав сніг!

Можна трішки подрімати,

Тепле літо пригадати.

Друга дитина. У мене намальований горобчик.

Ців-ців-ців, ців-ців-ців,

Налетіло горобців,

Їхня пісенька уся

Без початку і кінця.

Ців-ців-ців, ців-ців-ців,

Погодуйте горобців.

Третя дитина. У мене сорока.

Сорока-білобока,

По тину стрибала.

Діток викликала,

Добром дарувала.

Дітки маленькі,

Дарункам раденькі.

Вихователь .А тепер складіть усі свої сніжинки у конвертик. Віддамо його Карліті. Нехай вона передасть його своїм друзям, А в цьому гарному кошику Карліта принесла подарунки вам і вашим птахам. (Діти розвішують на макеті дерева частування для пташок).

Спостерігаймо за... жайворонками

Так, саме зимової пори ми найчастіше зустрічаємо чубатого жайворонка, який живе у нас в Україні цілий рік. Потреба шукати собі поживу спонукає цього птаха нишпорити поблизу людських осель, часом і біля смітників, за що його в народі називають посмітюхою.

Придивімося до нього. Найхарактерніша ознака — гостренький чубчик на голівці. Спинка широка, забарвлення бурувато-сіре, з темними повздовжніми плямами. Сам чубчик трохи темніший, ніж пір'я на голові. Зверніть увагу дітей на те, як ходить пташка: швиденько, ніби поспішаючи. Прислухайтеся до її коротенької мелодійної пісеньки: "тррі-тррі" або "джьють". Зауважте, що цю пісеньку особливо приємно почути взимку, серед снігу. Вона нагадує нам про те, що мине небагато часу, й навесні ми почуємо дружний пташиний хор.

Розкажіть малим, що зимової пори птахи живляться насінням бур'янів, а коли настає скрута, підлітають ближче до людських осель. Якщо влітку діти назбирали насіння дикорослих рослин для підгодівлі пернатих, сипніть його в годівничку. Пташки охоче поласують і крихтами зі столу. Разом дійдіть висновку, що чубаті жайворонки — дуже корисні, а ще вони є окрасою рідної природи. Їхні улюблені місця перебування теплої пори року—вигони, випаси, піщані кочугури, узбіччя доріг. Свої гнізда мостять у ямці на землі, сплітаючи їх зі стеблин трави, волосся, вовни, пір'я. Відкладають 3-5 сірувато-плямистих яєць двічі на рік— у травні та червні. Самочка висиджує

їх 12-13 днів. а вже через 16-18 днів пташенята стають дорослими.

Восени птахи збираються зграйками й кочують поблизу населених пунктів увесь осінньо - зимовий період. Орнітологи попереджають - вони потребують охорони.

Нехай снігурі прилітають

на ділянку дитсадка

Немає потреби говорити про красу снігурів. Кожним, хто бачив цих червоногрудих красенів, захоплювався ними. А що ж треба зробити, щоб ці бажані гості прилітали взимку на ділянку дитячого садка? Привабить їх наявність плодів на горобині, ясені, бузку. Часом птахи прилітають із північних регіонів тоді, коли ягодами горобини вже встигли поласувати граки, тож найчастіше можна побачити снігурів на ясені та бузку. Отож, якщо ви натрапили під ясенем на розсипане вилущене насіння, позирніть угору— досить часто вам пощастить помилуватися цими неквапливими птахами. Вони лущать насіння і час від часу пересвистуються коротенькими негучними пісеньками: "гвю" або "рюрр".

Снігурі тримаються зграйками, і коли на дереві сидить кілька самчиків із яскраво-червоними грудцями, здається, що то розквітли квітки. Розгляньте оперення снігура.

Горішня частина голови, крила та хвіст чорні, підхвістя та низ черевця білі, спинка світло-сіра, а нижня частина в самочки бурувато-сіра, з рожевим відтінком, а в самочки — червона. Дзьоб короткий і міцний, ним зручно лущити насіння. Нехай діти запам'ятають пісеньку снігура, а згодом спробують її відтворити. Нагадайте, що, розглядаючи птахів, не слід робити різких рухів, голосно розмовляти.

У березні-квітні снігурі відлітають на північ, а в Україні гніздяться в Карпатах. Там, у ялинових лісах, лаштують гнізда на деревах, вимощуючи їх травою, мохом, пір'ям, і відкладають по 4-5 яєць двчі за літо. Коли самочка висиджує на гнізді, самчик увесь цей час годує її. Пташенята залишаються у гнізді протягом 16 днів. Вигодовують їх обоє батьків здебільшого комахами. Дорослі ж птахи живляться, зазвичай, рослинною іжею — насінням шпилькових та листяних дерев, бруньками пагонами, молодим листячком та цвітом.

Коли пташенята підростуть, із серпня й до початку квітня наступного року снігурі ведуть кочовий спосіб життя, залітаючи далеко за межі місць гніздування.

Сформуйте в дошкільнят дбайливе ставлення до цих гарних та корисних птахів. А якщо вони ще не прилітають на вашу

ділянку, поміркуйте, де найкраще посадити горобину, ясен, бузок, щоб діти могли милуватися красенями снігурами.

Чорні дрозди на білому снігу

Якщо взимку вам трапиться не——та пташка з оксамитово-чорним або темно-бурим забарвленням і жовтим дзьобом, знайте ви зустрілися о чорним дроздом. Ці птахи мешкають у всій— Європі, крім північної частини, в лісах та в населених пунктах, навіть у великих містах.

Орнітологи свідчать, що в Києві та його передмісті живе осіла урбанізована популяція дроздів. Вони завезені з Польщі й успішно акліматизувалися в нас.

Розглядаючи з дітьми цю пташку, зверніть увагу на її характерне чорне забарвлення, довгий хвіст, жовтий дзьоб: на те, як вона кумедно смикає хвостом, видає позивні звуки; "чак-чак" або "так-так". Улюблені місця перебування чорних дроздів — листяні ліси та парки з підліском. У містах

їх можна побачити серед зелених насаджень біля житлових будинків, коли птахи, розшукуючи на землі поживу, швидко бігають між кущами та сухими рештками трав’янистих рослин. Живляться вони комахами та іншими безхребетними; восени залюбки ласують різними ягодами.

Навесні птахи мостять гнізда у вигляді кошиків, сплетених зі стебел трав, гілочок та моху. Розміщують їх у розвилці гілок дерев або кущів, подеколи зовсім низько над землею. У населених пунктах мостять гнізда попід дахами, у щілинах стін. Самочка відкладає 5-7 яєць двічі за сезон. Пташенята сидять у гнізді близько 15 днів. Батьки годують їх майже виключно безхребетними. Отже, чорні дрозди — корисні птахи, бо знищують чимало шкідників полів та лісів. До того ж вони чудові співаки. Їхні пісні переливчасті, "багатослівні" й сумні. Власне, дроздів називають суперниками соловейків.

ЧОМУ СПІВАЮТЬ ПТАХИ

Ранок у лісі. Перші промені сонця ніжно торкаються верхівок дерев, пронизують лісові хащі, І ось із глибини лісу долинуло тихе: "ку-ку." Слідом за ним дрібно-дрібно застукотів дятел. Десь недалечке заспівав дрозд. Йому

відповів другий, третій. Почався ранковий концерт.

У багатоголосому хорі пташок ви почуєте тріскотіння сороки, каркання ворони, співи соловейка.

Чому ж співають птахи, та ще й на різні голоси? Вже давно вчені висловлюють припущення, що пташине щебетання - це сигнали, за допомогою яких пернаті передають різноманітну інформацію: попереджають про небезпеку, повідомляють про місцезнаходження корму, подають команди пташенятам під час польоту тощо. Але для того, щоб це довести, потрібно вивчити пташині голоси.

На допомогу вченим прийшли нові прилади - звукоаналізатори, магнітофони, кіноапарати. Кінофільми допомагають вивчати повадки тварин, магнітофонні записи - їх голоси. Тепер вже немає ніяких сумнівів, що пташиний спів - це різноманітні сигнали.

НА ВИНОГРАДНИКУ

Все, що люди дізналися про слух І мову тварин, вони прагнуть використовувати у своєму житті. Як це буває?

Одного разу на виноградники злетілося багато шпаків. Ці птахи дуже корисні, вони поїдають різних шкідників у садах і виноградниках. Але восени вони більш за все люблять виноград. Шпаків було дуже багато і вони могли б з'їсти весь виноград.

Сторожі лякали птахів, стріляли у повітря, але шпаки перелітали в інше місце і продовжували Їсти ягоди. Що робити?

"Я придумав!" - сказав агроном і попросив хлопчаків впіймати кілька шпаків. Він посадив їх у клітку, а поруч поставив магнітофон і приніс кота.

Що тут сталося! Кіт ходить кругом клітки, облизується, м'явкає, а шпаки зі страху кричать страшним голосом. А магнітофон все записує.

За ніч люди протягнули дроти через виноградники і розставили гучномовці. А зранку, як тільки птахи почали злітатися на виноградник, ввімкнули магнітофон, з гучномовців полинули крики наляканих шпаків. Всі рантом піднялися в повітря і полетіли.

А що робити, коли тобі кричать: "Рятуйсь! Тут кіт! Він нас з'їсть!”?!

Такі звукові відлякувачі ставлять не тільки в садах, але й навколо аеродромів, щоб літаки не стикалися із птахами.

Багато цікавих і корисних відкриттів вдалось зробити вченим,

які вивчають мову тварин. Але ця наука ще дуже молода і зберігає

в собі багато таємниць і секретів.

Може і ти, коли виростеш, будеш досліджувати і розгадувати

їх. А поки що, гуляючи лісом, уважно прислухайся до лісових звуків,

запам'ятовуй мову птахів, звірів.

ПТАШИНІ ТУРБОТИ

У пташиному царстві травень — не тільки місяць великих співів, а й час турботи про потомство.

У більшості пернатих мешканців наших лісів і садів з'явилися пташенята. У диких голубів їх лише двоє в гнізді. У граків, сорок їх буває п'ять-шість. А в темному дуплі велика синиця висиділа аж одинадцятеро!

Нелегко батькам нагодувати такий виводок. З ранку до вечора без спочинку носять синички їжу: гусінь, жуків, мух. Пірнає в дупло синичка, і тоді там здіймається писк - назустріч Їй тягнеться цілий ліс роззявлених дзьобиків. Вилетить дорослий птах, і малята затихають.

Тиша у гнізді - непорушний закон самооборони безпомічних пташенят.

Як же розпізнають батьки, хто з пташенят голодний, а хто тільки-но одержав свою порцію? Виявляється, тут існує жива черга. Сите пташеня спокійно лежить у глибині гнізда, а голодне вилазить вище, іноді по спинах своїх сестричок і братиків, і настирливо роззявляє широкого дзьоба. Одержавши жирну гусінь чи з десяток яєчок метелика, пташеня затихає, а той, у кого найбільший апетит, стає першим у черзі. Харчуються вони часто,

по кількасот разів на день. Важко батькам прогодувати своїх дітей.

Молоді птахи, тільки-но злетівши з гнізда, вчаться літати. Іноді вони падають у траву, на дорогу. Якщо зустрінеш таке пташеня, не бери його додому, бо воно загине. Адже тобі не під силу годувати його 200-300 разів на день різними комахами. Краще залиш пташеня на місці або при небезпеці перенеси поряд у траву. Батьки обов'язково його знайдуть, нагодують, збережуть...

Ціле літо птахи очищають сади і парки від гусені й комах, годуючи ними своє потомство. Пташки дорослі і малі Їдять дуже багато. Деякі, наприклад, синиці і шпаки, за день з'їдають майже стільки, скільки важать самі. Уявляєш, скільки вони поїдають шкідників лісів і полів?

Коли пташенята підростають, турбот у птахів не зменшується. День у день вони вчать молодь літати, долати великі відстані. Уже на кінець серпня в далекі теплі краї вирушають стрижі та ластівки. Готуються до відльоту шпаки та інші перелітні птахи. Тож у турботах живуть птахи увесь час.

ХТО ЯК ПРО ДІТЕЙ ДБАЄ

Зяблик

На гілочці дерева, у затишному гніздечку вивелись у пташки зяблика пташенята - маленькі, голенькі, без жодної пір'їнки.

А мине два-три тижні - пташенят і не впізнати: підростуть, пір'ячком вкриються, набагато більшими стануть. Але батька цього клопоту тільки збільшиться. Адже великих пташенят прогодувати важче і літати треба навчити.

Сяде пташка на гілку і пташенят до себе кличе. Ті спочатку на краєчку гнізда сидять, крильцями тріпочуть, потім із гнізда на сусідній сучок перелетять. Так поступово літати і навчаться.

ХТО ЯК ПРО ДІТЕЙ ДБАЄ

Синиця

Коли у гнізді запищать сліпі, безпорадні синичата, то немає більш турботливого батька, ніж у них. Пташенята вилуплюються недорозвинутими і потребують постійної батьківської турботи, доки зміцніють, вкриються пір'ям і будуть готові покинути домівку.

Перші п'ять днів самець один годує всю родину; бо самка змушена сидіти і обігрівати пташенят. Він забезпечує малят спеціальним "дитячим харчуванням" - спочатку соком роздавлених комах, потім павучками і гусінню. Згодом батьки обоє беруть участь у вигодовуванні потомства.

На 19-21 день молодь залишає гніздо і вже більше не повертається туди, а починає разом із батьками подорожувати по деревах свого гніздового району, звикати до самостійного життя. Пташенята, перелітаючи з дерева на дерево, перегукуються хриплуватими голосами: зізі - зозізі.

Через 4-5 днів самка повертається в гніздо для другої кладки яєць. Самець усе ще лишається із пташенятами і покидає їх на 7- 10 день. Часом буває і так: пташенята ще не вилетіли з гнізда, а самка вже підправляє його і відкладає нові яйця. Тож протягом кількох днів перший виводок допомагає мамі висиджувати своїх молодших сестричок та братиків.

ХТО ЯК ПРО ДІТЕЙ ДБАЄ

Зозуля

Зозуля відкладає яйця у чужі гнізда. Для неї немає значення, де знаходиться гніздо, в яке треба покласти яйця. Головне, знайти пташку, у якої яйце подібне за кольором до зозулиного.

У зозулі черевце смугасте, як у яструба, тому пташки, побачивши ЇЇ, втікають у різні сторони. А зозулі тільки того й треба - відразу знаходить гніздо, куди можна покласти яйце.

За літо кожна зозуля відкладає біля 25 яєць. Тільки-но вилупиться пташенятко із яйця, як одразу ж починає викидати своїх сусідів із гнізда. Воно дуже ненажерливе і боїться, що його

не прогодують. А господарі гнізда годують його, потім вчать літати,

як своє рідне дитя.

Цікаво знати що ...

... Пара синиць заїдає близько трьох тисячі гусениць за день (і взимку).

... Пара великих синиць прилітає до гнізда щодня 390 разів, а мухоловка - навіть 500.

... За гніздовий період одна сім'я синиць здатна очистити від шкідників майже 40 яблунь.

... Сім'я горобців за період годівлі одного виводка знищує близько 3 тисяч комах. А таких виводків буває 2-3 за весну і літо.

... Одна сова за літо знищує тисячу польових мишей, зберігаючи 1000 кг хліба, тобто 20 мішків.

... Один грак чи галка за день під час оранки поля з'їдає 400 личинок хруща.

... Протягом літа колонія граків із 300-400 гнізд знищує 7 тисяч кілограмів цукрових довгоносиків.

... Зозуля поїдає волохату гусінь, яку не їдять інші птахи.

... Ластівка з'їдає за рік близько двох тисяч кілограмів комах, тобто заповнений кузов вантажної машини.

ЯК ПТАХИ ГОТУЮТЬСЯ ДО ЗИМИ

Ось нарешті нагодовані пташенята, вони навчилися літати і розшукувати собі їжу.

Линяють птахи: втрачають пір'я, яке вже відпрацювало своє, на його місці виростає нове. Линяють молоді птахи не поспішаючи, потихеньку одягають свій дорослий одяг. Линяють старі.

Співучі птахи тримаються зграйками і потихеньку віддаляються від гнізда. До першої зграйки приєднується друга. Утворюється зграя. Зграї ростуть.

І ось вже приходить час перелітним птахам вирушати у далеку подорож.

Деякі з наших птахів відлітають на диво рано. От хоча б стриж.

Кінець серпня. Літо ще. Тепло. У повітрі багато мух, комарів. Але стрижі вже зібралися у зграї, кожний ранок кудись далеко відлітають від своїх гніздівль, тільки на ніч повертаються додому. І раптом зовсім зникли. Тепер їх не побачиш до наступного літа.

Ще пройшов місяць. Вже облітає листя з дерев. Чорніє на березі мокра від дощу шпаківня. Давно не видно її веселих мешканців: теж, напевне, відлетіли. Але раптом зі шпаківні висунувся дзьобик, заблистіло чорне око. Так цс ж шпачиха! І шпак поруч з нею на гілці - тихесенько виспівує. Прилетіли попрощатися із рідним будиночком. Г у ту ж ніч вирушили зі своєю зграєю за теплі моря.

Вночі краще летіти: менше небезпеки у дорозі. А бачать птахи добре, коли на небі яскравий осінній місяць.

Всю ніч можна чути свист крил, неспішне гоготіння, крякотіння. Це перелітні качки і гуси.

Гуси особливо обережні. Ось зграя гусей спустилася на луки коло річки - попоїсти і відпочити. Молодь відразу ж непорозумілася - і у бійку. А старі охорону виставляють: з кожного боку зграї - вартовий. Молодь заспокоїлася так швидко, як і посварилася. Вже сплять всі, підвернувши голови під крила,

підігнувши по одній ніжці. Не сплять тільки вартові гуси.

Може щось мас статися? А якщо небезпека? Тоді вартови треба заґелґотати, розбудити товаришів, щоб всі були готові рятуватися.

Гуси старі і ті, що народилися цього літа, відлітають разом. І можна подумати, що старі показують дорогу молодим.

А як же зозулі?

Старі зозулі відлетіли вже наприкінці літа. А зозуленята ще тільки навчаються жити самостійно. Тільки-но їх покинули турботливі маленькі пташки, що висиділи зозуленят з яєць і вигодували.

А дорога далека, дуже далека. Як же знаходять Її молоденькі зозуленята? Вони ж тільки народилися на світ і ніде ще не були!

Ось це загадка. Ще ніхто її не розгадав.

Молоді зозуленята самостійно вирушають у путь. У зграї вони не збираються, летять поодиноко. І з дороги не збиваються, коли потрібно, прилітають у теплі краї.

У ДОРОЗІ

У дорозі багато бід чекає перелітних птахів.

Темної ночі летять зграї перелітних пташок, каравани журавлів.

І ось починається дощ. Нічого не видно попереду крізь щільну пелену дощу. Мокнуть пера, крила важчають. Летіти далі стає не під силу. Зграя за зграєю спускається на землю. Тут втомлені, знесилені птахи часто потрапляють у кігті і зуби хижаків.

У щільному тумані зовсім втрачають орієнтацію качки. Не бачать, що прямують на скелі, і у пітьмі розбиваються об них.

А страшні осінні бурі?

Ось зграю ластівок негода застала над морем - далеко від берегів. Сильний і невгамовний вітер ламає пір'їни, збиває крила, жене пташок зовсім не у той бік, куди Їм потрібно. І щастя, що пташки помітять у морі пароплав: забувши про небезпеку і страх перед людьми, птахи спускаються на палубу — аби хоч кудись сісти, притиснутись - і відпочити.

Ластівки - прекрасні літуни. А ось перепілки летять тихо, важко. Але на їх шляху у теплі краї лежить широке море. І дорогою їм доводиться присідати для відпочинку на воду. А плавають вони ще гірше, ніж літають. І хоч немає бурі, скільки гине у хвилях цих маленьких курочок!

А що це за білі кільця на ногах у деяких перелітних? Це легенькі металеві кільця наділи їм на ноги вчені. Спіймають пташку, надінуть їй кільце із номером і назвою країни, де її спіймали, - і відпустять.

Пташка летить, і десь дорогою або на далекій зимівлі її спіймають люди. Вони знімуть кільце і відішлють його тим вченим, які зареєстрували пташку. Або надрукують про свою знахідку замітку у газеті.

Так вчені дізнаються, якими шляхами і куди летять на зимівлю

птахи.

За В. Біанки

ЩОБ НЕ ЗАЛИШИТИСЯ ГОЛОДНИМ

Кожний робить собі запаси на зиму по-своєму.

Сич на зиму заморожує в дуплі, як у холодильнику, мишей і птахів. В одного такого запасливого сича знайшли якось аж 2 кг лісових мишей. А один горностай приберіг у своїй норі 5 водяних щурів, 7 полівок, синичку, гадюку, ящірку, тритона, жабу і жука-плавунця!

Запасаються, як можуть і де можуть. усі по-своєму, по-різному, але всі для себе: в своїй коморі, в своєму дуплі, в своїй норі.

І тільки одні веселі чубаті синички збирають запаси зовсім не так. Запасають вони харч, як і всі, безупинно. Жучок, павучок, муха - згодиться. Насіннячко, ягідка, зернятко - підійде. Була б зручною тріщинка в корі, особливо під сучком, куди не проб'ється ні дощ, ні вітер. А взимку і висушеному комару зрадієш.

Сотні дерев, тисячі крихітних комірчин. Хіба все запам'ятаєш? А їх і не треба запам'ятовувати: комори ці для всіх. Хіба не однаково, чий запас ти взимку знайдеш? Ти чийсь склював, а твій хтось забрав. Ти для всіх, і всі для тебе.

Чорний день страшний для всіх: кожному потрібно мати запас.

А збирати його можна по-різному. Можна, як ховрах і щур, - лише

для себе. А можна, як чубата синичка, - для всіх.

Птахи нашого краю

Мета: Вчити дітей розповідати про птахів, вправляти в правильному складанні речення і утворенні слів у множині. Розширювати знання про умови життя птахів; чим харчуються і яку приносять користь. Розвивати логічне мислення. Виховувати любов і бережливе ставлення до птахів.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

Вихователь. Діти, привітайтеся з папужками! Як ви гадаєте, чому вони сьогодні такі веселі?

Діти. До нас завітали гості, зима на вулиці, сніг іде, сонечко світить. На стінах—картини, на яких зображені птахи, і їм від того, що вони бачать своїх друзів, стало весело.

Вихователь. Так, ви теж помітили малюнки, якими прикрашено кімнату. А скажіть, будь ласка, чим відрізняються намальовані пташки від пташок у клітці?

(Намальовані птахи не живі, а в клітці живі папуги, мають інше забарвлення. Великі, малі. Намальовані птахи живуть на природі і самостійно добувають собі корм, а папуг годують люди.)

Вихователь. Діти, а що сталося б, якби ми наших папуг випустили зараз на вулицю? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Чому замерзли б?

Діти. Бо їхня батьківщина — тепла Африка, Австралія, Португалія. Бо не знайшли б собі їжу, тому що корм і воду їм подають в годівничках.

Вихователь. А що їдять пташки, зображені на малюнках? Як називаються птахи, що їдять комах?

Діти. Комахоїдні.

Вихователь. А де вони беруть комах узимку?

Діти. Летять в теплі краї.

Вихователь. Отже, птахи, які оселилися поряд із нами і харчуються живим кормом, на зиму відлітають в теплі краї і звуться перелітними. А птахи, що не відлітають і лишаються — це ті, що зимують.

А чи хочете ви ще більше дізнатися про птахів? Тож влаштуймо вікторину.

Щоб було цікавіше, поділимося на дві команди, які ми, позаяк йтиметься про пташок, називатимемо зграйками. Отже, перша зграйка - „Ластів’ята”, друга - „Горобчики». Я даватиму вам завдання, а за правильну відповідь кожен отримає приз.

Розпочнемо розминку для зграйок.

Перше запитанні: — музичне.

Назвіть птахів, які зимують у наших краях. (Синиці, горобці, снігурі, ворони, сороки.)

Яка пташка не висиджує своїх пташенят? (Зозуля.)

Як називають птахів, що відлітають на зиму? (Перелітні.)

Як звати великого птаха з довгими ногами і прямим дзьобом, що полює на болоті? (Лелека.)

Яку комаху червоного кольору не їдять птахи? (Сонечко.)

Чому птахи відлітають у теплі краї? (Бо стає холодно і немає корму.)

Який птах узимку співає пісень та виводить пташенят? (Шишкар.)

За назвою якого птаха називають дерев'яні будиночки на деревах. (Шпака.)

Чому у відкритих гніздах яйця кольорові, а в дуплах - білі? (У гніздах птахи маскують свої яйця.)

— Яку пташку називають пліткаркою-скрекотухою? (Сороку.)

Назвіть найбільшу пташку в світі. (Страус.)

— Назвіть найменшу пташку. (Колібрі.)

Молодці! З ваших відповідей я зрозуміла, що ви дещо знаєте про птахів. А чи вмієте "й захищати їх, дбати про них?

Пропоную вам гру «Визволимо птахів з біди».

Мерщій сюди! Часу не гайте!

Міркуйте та відповідайте.

Чому так сумно в лісі стало?

Ще вчора тут птахи співали,

Не чуть, не видно їх ніде,

Що сталось, хто їх нам знайде?

Перед дітьми клітка з птахами. Зграйка «Ластів'ята» має «визволити» з клітки перелітних птахів, а «Горобчики» — тих птахів, що зимують. Щоб «визволити» пташку, треба відгадати загадку про неї, знайти її серед інших птахів і переселити на зимове чи літнє дерево. Тож починаймо.

Голос має хриплуватий,

Колір пір'я сіруватий.

Це розумна каркарона,

Звати пташку цю... (ворона).

У калині ховається,

Витьохкує, заливається,

Не шпак, не горобейко,

А співучий... (соловейко).

До нас прилетять у холодну годину,

Як сніг закружляє у ріднім дворі.

Люблять їсти горобину

Червоногруді... (снігурі).

Які ноги заввишки,

Такий дзьоб завдовжки.

Хату на хаті тримає,

Всім жабам рахунок має. (Лелека.)

До вікна мого летить

Пташка невеличка,

Животик жовтенький,

Голівка чорненька.

Любить сало дзьобати

У вікно зазирати.

І ця пташка невеличка

Називається... (синичка).

Службу в лісі я несу,

Лікарем я там служу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним здобуваю. (Дятел.)

Хлопчик невеличкий

Сіру свитку має,

Шукає він зернятка,

Цінь-цвірінь співає. (Горобчик.)

Чорні гострі крила має,

Дуже швидко скрізь літає.

Над вікном гніздо будує.

В теплому краю зимує. (Ластівка.)

Чорно-білу сукню маю,

Всі новини в лісі знаю.

Блискуче краду ненароком,

А звуть усі мене... (сорока).

Над просторами полів

Високо літаю,

Своїм ніжним співом

Людей звеселяю.(Жайвір).

Вихователь. А тепер, діти, подивимося, які ви спостережливі, чи знаєте ви птахів, чи вмієте відтворювати їхні рухи. Кожна зграйка має зобразити кількох птахів і відгадати, яких пташок показують інші.

Гра «Упізнай рух» (пластичний балет)

Діти з однієї зграйки відтворюють рухи будь-якої пташки, а гравці з другої — відгадують її за показаним рухом.

Вихователь. Тож бачу, що птахів ви знаєте. А чи любите ви художні твори про них? Я зараз зачитаю вам уривки з віршів, де згадується про птахів, а ви маєте продовжити їх і назвати вірш та автора.

Я зайчика зустріла,

Дрімав він на горбку...

(Була б його спіймала —

Зозуля ізлякала: Ку-ку!)

(Павло Тичина "А я у гай ходила»)

Весна прийшла! Тепло знайшла, —

Кричать дівчатка й хлопчики...

(— Цвірінь! Цвірінь! Журбу покинь! —

Клопочуться горобчики.)

(Леонід Глібов «Веснянка»)

Журавлі летять, курличуть,

Шлють останнє прощавай...

(Літечко з собою кличуть.

Забирають в теплий край.)

(Марія Познанська «Журавлі летять»)

Ми Спитали в журавля:

— Де найкращая земля? —

(Журавель відповідає:

— Краще рідної немає!)

(Платон Воронько «Облітав журавель»)

Встала й весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають...

(Тарас Шевченко "Гайдамаки")

Вихователь. Обидві зграйки непогано

впоралися із завданням. А зараз, послухавши уривки з казок та оповідань, ви

маєте сказати, як вони називаються, та пригадати їх авторів.

«Розповіла жабка горобчикові про біду рибки сріблястої і попросила допомоги дістати черв'ячків. Полетів горобчик-молодчик у садок, де гуляла маленька дівчинка Наталочка.»

(Микола ТрублаїнІ «Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку»)

«Синичка глянула на смужку і зраділа; «Тепер я знаю, чого мені весело! Сьогодні сонечко піднялося вище, і народилася чорна таловина. Я навіть чую, як дзвенить під снігом маленький струмочок. Незабаром весна, всюди буде гарно та весело!"

(Юрій Ярмиш «Чого синичка повеселішала»)

«Другого дня приходить Лисичка до Журавля, а Журавель наварив м'яса, буряків квасольки, картопельки. Покраяв усе те не дрібні шматочки, зложив у високе горнятко з вузькою шийкою та й поставив на столі перед Лисичкою.»

(Іван Франко «Лисичка та Журавель»)

«Брати, дивіться, дивіться, полетіла наша мати пташкою! — закричав старший син. Тут побігли діти за матір'ю:

— Мамо, мамо, ми тобі водички принесли!

Ку-ку! Ку-ку! Ку-ку! Пізно, синку, не повернуся...»

(Евенкійська народна казка «Зозуля»)

«Був собі горобець. І був би він нічого собі горобчик, та тільки біда, що дурненький він був. Як вилупився із гнізда, так з того часу нітрішки не порозумнів.»

(Леся Українка «Біда навчить»)

Вихователь. А ще діти знають вірші про птахів. (Діти розповідають вірші.)

Маринка.

Дятел-лікар і великий

Ліс лікує він без ліків;

Дзьобом стукає уміло,

Щоб дерева не хворіли.

Руслан.

Сонце ластівка вітає —

Ген аж вище хмар злітає.

А коли літає низько —

Так і знайте: дощик близько.

Вихователь. А зараз я вас хочу запросити далеко за місто, на лоно природи.

Де тільки

Стежка, озеро, сніжок,

Ви в зимовім лісі.

І в гніздечку у пташок

Задрімав сухий листок,

Наче у колисці.

Вихователь. Діти, а чому в гніздечку сухий листок, а де пташка?

Діти. Відлетіла в теплий край.

Вихователь. Чому?

Діти. Бо настали холоди і морози.

Вихователь. А скажіть, чи не сумує берізка за пташиним співом?

Діти. Сумує.

Вихователь. Діти. я знаю, як її веселити. Ми зробимо з ори гамі пташок і

посадимо на її гілочки. Ось подивіться це легко зробити.

Діти спостерігають і самі пташок. Прикрашають ними берізку.

Вихователь. Молодці!

Я, гадаю, берізка буде дуже вдячна вам за пташок.

Чудові птахи

Екологічний тренінг

Чудові птахи

Роздати картки із зображенням птахів. Гравцям запропонувати поміркувати і визначити, які птахи, на їх думку, відповідають тим або іншим якостям:

дятел — працелюбність;

горобець — весела вдача;

лебідь — ніжність;

ластівка — доброта;

сорока — всезнайка, цікавість;

синичка — хазяйновитість;

голуб — миролюбність;

шишкар — самовідданість;

снігур — спокій.

Можна запропонувати намалювати птахів такими, якими гравці уявляють їх. Зробити виставку «Чудові птахи».

Екологічний практикум для вихователів та батьків

Чи потрібно рятувати пташенят?

Уявіть, що ви на прогулянці в лісі і раптом бачите на лісовій галявині маленьку пташку. Вона тікає від вас, стрибаючи по землі. Лишенько! Пташка ще не навчилася літати. Адже її хто-небудь може з'їсти!

Чи потрібно «рятувати" пташку? Чому ви так думаєте? Обговоріть цю ситуацію з дітьми. Чи слід рятувати пташенят?

Не потрібно, з пташкою нічого не станеться. Не варто її ловити і забирати з рідного місця. Маленькі дрозди, овсянки, зяблики, сірі і строкаті мухоловки покидають свої гнізда, не вміючи літати. Так вже передбачено природою. Вони не вміють літати, але вміють заховатися, стати невидимими, щоб ніякий хижак їх не помітив. А потім батьки їх знаходять і годують. Батьки і пташенята навіть перемовляються між собою, кличуть пташенят, а пташенята відгукуються до них особливими звуками, доступними лише пташиному слуху.

Галявинка чомучок

Що можна збирати на галявині в лісі?

Гриби, ягоди, квіти, листячко...

А можна збирати запитання. Це дуже цікаво і корисно.

Чому дятел стукає?

Виказувала білочка дятлові:

— Ти все стукаєш і стукаєш по стовбуру. Я в своєму дуплі й відпочити не можу!

Дятел пояснив їй:

— Я не просто стукаю, а виймаю з-під кори жуків і личинок, які їдять дерево. Якщо їх не знищувати, вони поточать увесь стовбур, і

дерево впаде. Тоді й ти своє дупло втратиш.

Чому перед дощем ластівки літають низько над землею?

Польова мишка вирішила пошукати собі харчів. Але вона боялася, що піде дощ.

Саме на небі збиралися хмарки.

Чи не знаєш ти, буде дощ чи ні?—запитала мишка в їжачка, який пробігав повз її нірку.

Я не розуміюся на цьому, — відповів той. — Спитай краще у ластівок — вони завжди знають.

Мишка побачила ластівку, яка пролітала низенько над землею, і гукнула їй?

Люба ластівко! Скажи — буде дощ чи ні?

Напевно, буде. — Відказала ластівка. — Бачиш, як низько ми літаємо.

А чому, якщо ви низько літаєте, має бути дощ? — поцікавилася мишка, бо вона була дуже допитлива.

Ластівка підлетіла до неї і чемно пояснила:

Ми не просто літаємо, а полюємо за комашнею. Коли повітря сухе, комахи піднімаються вгору, і ми теж піднімаємося за ними. А перед дощем повітря стає вологим, важчає і притискає комах ближче до землі. Тоді й нам доводиться літати низенько. Отже, придивившись, як саме ми літаємо, можна дізнатися, буде дощ чи ні.

—Дякую, —мовила мишка І повернулася до нірки взяти парасольку.

Чому у лелеки довгі дзьоб і ноги?

Синичка побачила лелеку і здивувалася:

— Які в тебе довгі дзьоб і ноги! Як це ти вмощуєшся в гнізді?

— Щоправда, в гнізді мені доводиться стояти, — відповів лелека, але я стою то на одній нозі, то на другій — ось так кожна нога й відпочиває. Зате завдяки своїм цибатим ногам я можу ходити по ставку чи болоту і ловити своїм довгим дзьобом жабок!

Я можу заходити на досить глибокі місця і виймати собі з води здобич.

Отакі дива трапляються серед птахів.

1. Коли знижується температура, ворони збираються на замерзлих водоймах. Що вони роблять на льоду?

Гріються. На утворення йде тепло, яке гріє ворона.

2. Кого називають пернатою кішкою?

Чим цей птах схожий на кішку?

Сова. Кругла голова, на голові — вуха; живиться вона мишами.

3. Чому лапи качок та гусей ніколи не

мерзнуть у льодяній воді?

На лапах цих птахів немає кровоносних судин.

4. Які птахи можуть повзати по стовбуру дерева головою вниз?

Повзик.

5. У яких птахів на крилах є кігті?

Кігтів немає у жодного сучасного дорослого птаха. А у пташенят південноамериканського птаха гоацина на крилах є кігті. Чіпляючись ними за гілки, вони легко повзають по гілках дерев.

6. Які птахи висиджують яйце, тримаючи його на лапах?

Яйце на лапах тримають імператорські пінгвіни — самець і самка по черзі.

Яйце зверху прикриває жирова складка. Вчені зацікавилися, як же яйце не замерзає. У пусте яйце вони вмонтували прилад, що автоматично реєструє температуру. Виявилось, що у найсильніші морози температура всередині яйця не буває нижча ніж +25 'С.

7. Який птах може бігати під водою?

По дну струмків і річок бігають оляпки, які шукають водяних комах І личинок.

8. Який із наших птахів виводить пташенят взимку? Чому?

Шишкар. Основна його їжа — шишки хвойних дерев, які достигають серед зими.

9. Який птах може вимірювати температуру дзьобом?

Температуру дзьобом вимірюють в своєму гнізді інкубаторні австралійські кури.

10. Які птахи дарують одне одному подарунки?

Самець крячки підносить самці рибу, пінгвіни — камінці, чомга — один одному дарують водорості. Самець американського омелюха подає самці ягоду, чаплі дарують паличку.

11. Чи передають птахи у спадковість пісню, яку запозичили у інших птахів?

Запозичена пісня у спадок не передається. Ця пісня передається лише контактним шляхом.

Квітка добра

Екологічна гра

Діти стоять півколом. У вихователя різнокольорові пелюстки великої квітки.

Діти, на дворі стає все холодніше холодніше. Багатьом птахам дуже скрутно, важко добувати їжу, не вистачає комах. І збираються вони в теплі краї. Кожен вас скаже щирі побажання птахам, які відлітають у далекі країни.

Діти висловлюють свої побажання по черзі. Вихователь дає на кожне побажання 1 пелюстку. З пелюсток викладається «квітка добра».

Разом із дітьми обговорюють, чи гарною вийшла ця «квітка»? Чому вона така яскрава і красива? Чи повернуться птахи до нас навесні? Чому?

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з ХІМІЇ залишилося:
0
3
міс.
1
8
дн.
2
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!