Заняття з художньої праці "Розмалюю писанку, розмалюю"

«Розмалюю писанку, розмалюю»

(Художня праця - старша група)

Мета: Продовжувати знайомити дітей із народним оберегом — писанкою, її значенням у народних святах та обрядах. Учити дітей підбирати візерунки до майбутніх «писанок», малювати візерунки на овалі . Слухати та розуміти віршований текст. Продовжувати вчити правильно тримати пензлик, наносити малюнок. Закріплювати вміння ритмічно наносити пензликами, ватними паличками , які характерні для «писанкарства», використовуючи, як знайомі прийомі , техніки в малюванні, так і нестандартні. Розвивати естетичний смак, бажання малювати. Виховувати почуття гордості за український народ, народні обереги.

Обладнання: різного кольору форми -заготовки овалу «яєць» із солоного тіста, кошик із різноманітними писанками, зразки розмальованих писанок, гуаш різних кольорів, пензлики (вузький і широкий), ватні палички, склянки з водою, серветки, кусочки кольорових ниток (10-15см).

Попередня робота: розгляд писанок, відвідування музею із змінною виставкою писанок при «Будинку школярів та юнацтва», вивчення віршів на «Великодню» тематику, підготовка форм із солоного тіста.

Примітка: солоне тісто коли робимо, одразу додаємо харчовий барвник, вирізуємо форму одразу, коли тісто ще «сире», а також зверху(чуть відступивши від краю) робимо дірку.

Хід заняття

Організаційний момент.

Вихователь. Ми, дітки, готуємось з вами до «Великодня», «Пасхи».

Що ж готують на це свято, а на інші цього не роблять. (Відповіді дітей). Так, тільки на це свято випікають спеціальний хліб – паску та фарбують яєчка «крашанки», або розмальовують їх – «писанки». Ось і у мене є кошик із «писанками». Його нам передала із села бабуся Одарка. З давніх – давен існував у нашого народу звичай – обмінюватися писанками. Вона хоче, щоб ви, малята, зберегли нашу традицію – розмальовувати писанки на Великдень. Давайте розглянемо їх. (Звертає увагу дітей на орнамент писанок, колір, якими мазками вони виконані). Пам’ятаєте, малята, я вам розповідала, що кожний мазок, кожна «кривулька» щось означають. Важливо і те яким кольором вони виконані. (Розглядають площинні «писанки» - ритмічність нанесення малюнку тощо).

Вихователь. Давайте. Трішки розімнемось. Візьміть із бабусиного кошика «писанки» (дерев’яні) та й пограємось.

Рухлива народна гра «Писана – мастак»

(Діти стають у коло, тримаючи у одній руці дерев’яну писанку. Лічилкою обирають, того хто буде ходити у колі. Дитина іде по колу і, легенько стукаючи по «писанках» говорить:

У кружечку я ходжу «мастака» собі знайду

Стук –стук, стук – так ось і буде мій «мастак»

(Дитина кого «вдарили» останнім починає втікати за колом, а той хто вибирав «мастака» наздоганяє. Якщо наздоганяє дитина виходить із гри. Обирають наступного «мастака».)

Вихователь. Відпочили трішки , а тепер будемо «творити». Що ми виготовляємо сьогодні? (Пригадують техніку та прийоми малювання)

(Нагадуємо і про те, що і в малюванні по заготовках обов’язково промивати пензлик після кожної фарби).

Вихователь. Беріть свої «чарівні пензлики» і починаємо малювати свої «писанки». Подумайте для кого ви їх будете розмальовувати, вложіть тепло, любов своїх сердечок і починайте.

(Діти виконують практичну роботу під музичний супровід. Вихователь може продекламувати вірш «Писанка» Т. Коломієць. Ще нагадує, що їх «писанка» розфарбована з двох боків, тому малюнок має бути на обох, попередньо давши «писанці» висохнути.)

( Закінчують розмальовування. Дають висохнути, самі йдуть грати в народну гру «Квачик». Коли добре висохне фарба, всаджують нитки у дірочки, зав’язують вузлики і вішають на «деревце») .

Підсумок.