Заняття "Люби і знай свій рідний край"

Опис документу:
заняття з пріоритетом пізнавального розвитку для дітей середньої групи для поглиблення знання про землю, на якій вони народилися, про минуле і сучасне рідного краю.Розвивати зв'язне мовлення, доказове мислення, спостережливість

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

НВК «ЗНЗ – ДНЗ» м. Дубно

Методичний кабінет

Конспект інтегрованого заняття

для дітей середньої групи

з пріоритетом пізнавального розвитку

«Люби і знай

свій рідний край!»

підготувала

вихователь середньої групи

Башинська Ольга

Володимирівна

Мета:

поглибити знання дітей про землю, на якій вони народилися, про минуле і сучасне рідного краю. Дати уявлення про те, що місто Дубно має свою історію, культуру. Ознайомити із старовинним українським одягом, посудом. Розвивати зв’язне мовлення вихованців, доказове мислення, спостережливість. Вдосконалювати уміння дітей власноруч виготовляти сувеніри за зразком. Виховувати любов до рідного краю, міста, патріотизм.

Матеріал:

картинки для гри, виставка дитячих малюнків, сувенірів; старовинний український посуд, одяг; пензлі, клей, клейонка, серветки, готові форми; мультимедійна презентація.

Попередня робота:

вивчення віршів про Дубно, пісень про Україну, розгляд світлин міста, читання оповідання В. Сухомлинського «Соняшник», бесіда про квіти, що ростуть на Україні.

Хід заняття

(Звучить запис сопілки, діти заходять у групу)

Вихователь: Доброго ранку! Доброго дня!

Бажаю усім я здоров’я й добра!

Діти, сьогодні до нас на заняття завітали гості. Усміхніться і привітайте їх.

Вихователь: Скажіть, діти, що то за країна:

Неба синього блакить,

На ланах у серпні жито

Стиглим золотом блищить?

У якій іще країні

Так земля родить охоча?

Наче пісня солов’їна,

Мова ніжна і співоча?

Гори є і полонини,

Є моря, річки, ліси...

Загалом, то є країна

Невимовної краси!

Люди мудрі, працьовиті

У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають

І свого не віддадуть.

Діти: Це – Україна!

Вихователь: Отже, зветься ця країна,

Незалежна і єдина –

Наша ненька – Україна!

А як називають людей, які живуть в Україні?

Хлопчик: Моя рідна Батьківщина

Має назву Україна.

В мене й нація своя –

Українець в мами я.

Вихователь: Діти, а як можна зрозуміти, що ми українці?

(Діти відповідають: ми живемо в Україні, у нас український одяг, розмовляємо українською мовою...).

Вихователь: Правильно. Ви сказали, що наша мова українська. Я хочу вас запитати, чи добре ви знаєте свою рідну мову? Давайте пограємо у гру «Впізнай рідне слово». Я виставлю малюнки і назву їх, а ви скажіть, чи всі слова звучать українською мовою? (Проводиться гра).

Вихователь: Молодці!

Мову вчіть і прислухайтесь

До того, як вона звучить.

І розмовляти намагайтесь,

Щоб всім її хотілось вчить.

Вона ж у нас така барвиста,

Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати,

І найрідніша нам вона!

Вихователь: Ми усі з вами живемо в Україні, але у кожної людини є ще маленька Батьківщина: те місце, де вона народилась і живе, найрідніше для серця.

Скажіть, діти, чи був хтось із вас у інших країнах? Чи сподобалось вам там? І де хотіли б жити?

(Розповідь дівчинки, читання вірша)

Вихователь: Так, кожній людині краще там, де вона народилася, де живе, де її родина. А у якому місті живемо ми?

Чи знаєте ви, чим відоме наше місто?

Запрошую вас відвідати Дубенський замок.

(Діти сідають).

Ось сивий замок над рікою, (слайд)

Йому багато літ.

Він дивиться на світ з журбою,

Бо й сам старий, як світ.

Дубенський замок побудований дуже давно. Спочатку це була дерев’яна споруда на березі річки. Чи знаєте ви, як називається ця річка? (слайд)

Правильно!

Але на нашу землю напали вороги і спалили замок. І тільки у 1492 році князь Костянтин Острозький побудував кам’яну фортецю. (слайди)

А ось таким є Дубенський замок сьогодні. (слайди)

Давайте подивимось, яким було наше місто Дубно в минулому. (слайди)

Минали роки, Дубно розбудовувалось і стало одним з найкращих міст нашого краю. (слайди)

У кожному місті є людина, яка керує, піклується, дбає про нього. У Дубно теж є така людина. Це міський голова. Коли ви станете дорослими, то, можливо, і вас оберуть міським головою. Подумайте і скажіть, що б ви хотіли зробити для нашого міста. (відповіді дітей)

Вихователь: Давайте пройдемося кількома залами Дубенського замку.

(Походять до імпровізованих кімнат замку)

В одному із них зберігаються старовинні речі. Ось такий одяг носили колись дівчата та жінки. Дівчата одягали на голову вінок, а жінки – хустини. Вишиті сорочки носили і жінки, і чоловіки. На кожен день чоловіки одягали полотняне вбрання, підперезувались крайкою (поясом).

В старовину українці користувалися найбільше глиняним та металевим посудом: у таких банячках варили борщ, у глечики наливали молоко, узвар. а яку страву називаємо узваром? (компот із сушених фруктів) У таку макітру клали картоплю, вареники, галушки.

А що це за дивина? Хто знає? Так, це праска. А де ж шнур до неї?

У давні часи не було електроенергії. У таку праску накладали розжарене вугілля, праска нагрівалася, і тоді лише нею прасували одяг.

Ось миска, а у ній що? (ложки) Із чого вони зроблені? Чи такими ложками ми з вами їмо? З чого зараз виготовляють ложки? А малі діти не лише їли дерев’яними ложками, а й забавлялися. Давайте і ми спробуємо. (гра на ложках)

Вихователь: Я пропоную пройти далі. В замку у наш час проходять різні виставки, участь у яких беруть і дорослі, і діти. Сьогодні хочу вас познайомити з виставкою малюнків учнів нашого комплексу під назвою «Наше рідне місто».

(Проводиться бесіда за змістом малюнків)

Вихователь: Ось тут ще один павільйон. У ньому проводить майстер-клас Яна, учениця 4 класу.

Учениця: Наші школярі не тільки гарно малюють але й створюють своїми руками різні вироби з паперу, тканини, ниток, природного матеріалу. Ось погляньте на ці роботи.

Вихователь: Чи можемо й ми навчитися?

Учениця: Звичайно, сідайте за столики. На середину ось такого листочка потрібно наклеїти прапорець.

Вихователь: А чому саме на сердечко?

Учениця: Тому, що серце – символ любові.

Вихователь: Чи знаєте ви діти, що це за прапор? Які кольори на прапорі України? Що вони означають? (відповіді дітей)

Учениця: По краях сердечка я буду наклеювати ось такі квіточки.

Вихователь: Чи знаєте ви, дітки, назву цих квітів? А чому саме ці квіти ти хочеш наклеїти?

Учениця: Тому, що ці квіти ростуть на нашій рідній українській землі.

(Робота дітей)

Вихователь: Візьміть, діти, сердечка-сувеніри. Покладіть на сої долоньки, вдихніть у них свою любов до рідної країни і подаруйте нашим гостям. (діти дарують сувеніри)

Вихователь: Дякуємо тобі, Яно. Тепер ми навчимо усіх дітей групи виготовляти такі сувеніри.

А чи знаєте ви, як називають людей, які живуть у нашому славному місті Дубно?

Діти: Дубенчани.

Дівчинка: Я маленька дубенчанка,

У садочок йду щоранку.

Сонце в небі, радість всюди,

Тут живуть щасливі люди!

Хлопчик: Дубенчанин я маленький,

Дубно – місто чепурненьке.

Все у зелені довкола:

Вулиці, садочок й школа.

Дівчинка: Рідне моє місто – Дубно,

Тут завжди надворі людно.

В будні теплі і у свято –

На майданчику малята.

Хлопчик: Я у Дубно народився,

Та ходити тут навчився.

І скажу вам без жалю:

«Дуже Дубно я люблю!»

Вихователь: Молодці! Які гарні слова ви сказали про наше місто.

Я пропоную стати в коло. В руках у Яни український віночок. Будемо передавати його з рук у руки і називати, якими є наші дубенчани.

Учениця: У віночку нашім різнобарвні квіти –

Символ України і дарунок літа.

Наші дубенчани - ... (відповіді дітей)

Вихователь: Діти, про що ви дізналися сьогодні на занятті? Що вам сподобалося?

Наша мандрівка добігла кінця. А тепер обіймімося і скажемо: «Ми – українці! Ми – дубенчани! Ми хочемо миру на нашій землі!»

Вихователь: Закінчимо наше заняття піснею про Дубно, авторами якої є педагоги нашого закладу. А виконає її вчитель теж нашого закладу.

(Виконується пісня про Дубно)

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
3
міс.
1
7
дн.
0
8
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!