Заняття " Декоративне малювання. Куманець"

Опис документу:
Заняття дає змогу глибше розкрити знання дітей старшого дошкільного віку про народне ремесло - гончарство, яке є невід’ємною частиною культури та побуту традиційного українського суспільства. Допомагає розкрити художні здібності дітей під час декоративного малювання.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

«Куманець»

(Ознайомлення з навколишнім, декоративне малювання)

(старша дошкільна група)

Мета: Продовжувати ознайомлювати дітей з народним декоративно ужитковим мистецтвом, зокрема з керамікою, Формуємо уявлення про старовинний посуд, про його ужиткове значчення. Навчати малят правильно використовувати набуті знання в малюванні. Заохочувати дошкільнят самостійно обирати і створювати орнаменти на вирізаних з паперу силуетах посуду. Розвивати відчуття кольору, форми, ритму; розвивати творчу уяву, самостійність, творчу ініціативу, трудові та технічні навички у декоративному малюванні. Виховувати цікавість до народної творчості і повагу до праці народних умільців.

Обладнання: тоновані паперові силуети - форми гончарних виробів, гуашеві фарби, пензлі для малювання, підставки для пензлів, стаканчики з водою, ганчірочки для висушування пензлів, серветки, тампончики для вух.

Хід заняття

Організаційний момент.

(Прикрашена рушниками групова кімната. Стоїть «гончарний круг» (імітація). Біля нього на столі лежать кусочки глини. Заходить гончар промовляє :

«Ой вийду я на долину,

Чи знайду червону калину?

Глино моя, глино,

Стану в тебе по коліно,

Буду тебе набирати –

Горщики, миски виробляти…»

Вихователь. Діти, сьогодні до нас хтось завітав. Хто це? Проходьте, сідайте, зручніше. Послухайте загадку і відгадайте, хто ж завітав до нас на гостину.

Глина в кого ожива?

Творить з неї хто дива?

В кого посуд, ніби жар?

Ну, звичайно ж, це - … (гончар).

Вихователь. Так, цей гість - гончар. А хто такий гончар? Так, гончар - це майстер, який виготовляє вироби із глини. А які вироби виготовляє гончар? (Він виготовляє посуд, іграшки, скульптури із зображенням людей, тварин, птахів, декоративні вази, прикраси. (Розглядають вироби).

Вихователь. Треба було викопати глину, і не абияку, а найкращу. Вона зберігається кілька років. Потім глину ретельно перетирають, пересіюють, щоб не було у ній жодного камінця, шматочків, коріння. Потім її розмішують. Чим розмішували глину? (Водою) На чому гончар робить свої вироби? (На гончарному крузі).

Вихователь. Діти, я розкажу вам казочку про маленький шматочок глини, а ви послухайте.

Жив собі гончар. Узяв він маленький шматочок темно-сірої глини. Поплескав його, подавив пальцями та й став м'яти руками. Легенько розкрутив гончарний круг, змочив середину його водою і коротким махом вліпив у центр круга наш шматочок глини. Постукав по ньому кулаком. Потім погнав круг і потягнув глину вгору. Круг все швидше і швидше, а на ньому вслід за руками майстра витягувався горщик. Круг вертівся, а гончар роздивлявся горщик - чи гарний він, чи рівний? Потім круг пішов все тихіше і, нарешті, зупинився.

Вихователь читає вірш Т. Коломієць «Гончарний круг».

Старається гончарний круг,

І глина тягнеться до рук,

Стає вона горнятком -

Малятком - товстенятком.

Гончар горня оте зніма -

І глина в руки йде сама,

І знов же - тим порядком,

Кружля, щоб стать горнятком.

Вихователь. Діти, а скажіть мені, чи готові вже ці вироби до використання? (Ні) А що потім з ними роблять? (Просушують). Так, три доби вони стоять на стелажах. Волога з них випаровується, вироби світлішають. Що роблять з ними далі? (Обпалюють у печах). Для чого це роблять? (Щоб вироби були міцними, стійкими) Для того, щоб заповнити печі, треба зробити дужа багато виробів. Бо піч у майстерні величезна. А що роблять для того, щоб ці вироби були такими гарними, привабливими, як на цьому столі? (Їх розписують) А хто їх розписує? (Художники) Так, після випалювання вироби потрапляють до рук художників. Оздоблюючи їх, художники дарують людям радість. Яких народних художників України ви знаєте? (Марія та Федір Приймаченки, Надія Білокінь, Тетяна Пата). Чи правильно я розповідаю малятам, гончарику? («Все вірно»).

Вихователь. Тоді я продовжу свою розповідь. Колись давно, коли ще ваші бабусі були маленькі, славилися вироби, розписані руками талановитих малювальниць - Мотрі Назарчук, Зінаїди Линник, Марії Кришталь. Які елементи використовували художники у своїх розписах? (Діти називають) Як іще називаються вироби із глини? (Керамічні)

Вихователь. З давніх часів в Україні славиться кераміка. У різних куточках України свої традиції розпису кераміки. І від назв населених пунктів, де проживали знамениті майстри, пішли назви видів кераміки. Деякі з них ми знаємо. Давайте пригадаємо їх. (Косівська, Київська, Опішнянська)

Вихователь. Після розпису вироби поливали глазуррю, щоб блищали, знову ставили у печі і випалювали. Ось так маленький шматочок глини сірого кольору перетворюється на красивий горщик, вазу, дивакуватого звіра.

Гончар. Швидко мова мовиться та не швидко горщик робиться.

Вихователь. Я бачу, малятка, що ви потомились. Давайте пограємо з вами у гру «Василю, вгадай, яка праця у нас» (з музичним супроводом).

Ой, Василю, товаришу,

Ну ж бо глянь ти на нас.

Чи вгадаєш, товаришу,

Яка праця у нас?

А як не вгадаєш,

Будемо сміятись,

Будемо з тебе, товаришу,

Три дні реготатись.

(Хлопчик, що виконує роль Василя, виходить у другу кімнату. Усі інші діти домовляються між собою, яку роботу вони будуть виконувати перед Василем (наприклад, шити, колоти дрова, грати на скрипці і т. д.

«Василь» мусить відгадати, яку роботу виконують діти. Якщо не вгадає, діти сміються з нього, і він мусить знову іти за двері.

Якщо вгадає, діти кричать «Правильно!» і тікають, а «Василь» ловить їх. Піймана дитина буде «Василем»

(Після гри діти сідають на місця. Перед ними на столі стоїть керамічний посуд).

Вихователь. Діти, як можна одним словом назвати ці предмети? (Посуд). Таким посудом користувалися наші прабабусі та прадідусі дуже давно.

(Вихователь дістає по черзі тарілочку та глечик. Повідомляє про те, що це підказка до якоїсь казки).

Вихователь. Послухайте ще уривок з неї (вихователь на вибір розповідає уривок). З якої казки ці герої?

Так, це герої казки «Лисичка та Журавель».

Із чого Лисичка пригощала Журавля? (З тарілочки)

Чому Журавель не міг ухопити каші? (Бо тарілка мілка, а у Журавля гострий та довгий дзьоб)

Покажіть мені тарілочку?

(Дитина показує і розповідає, з чого зроблена, де використовували).

З чого пригощав Журавель Лисичку? (З глечика)

Чому Лисичка не могла дістати страви? (Бо у глечика вузька шийка)

Діти, чи є на столі глечик? Хто покаже його і розповість, де його можна використати?

(Дитина розповідає, вихователь підсумовує).

Так, глечик -- це глиняний посуд, у якому зберігали молоко, сметану, компот. А щоб родукти довше зберігались - на дно глечика клали жабку.

Узяла Настуся горщик,

Щоб зварити в ньому борщик.

До бабусі підбігає,

Для борщу рецепт питає.

А бабуся аж присіла:

Ти ж недавно борщик їла!

Ще й казала - дуже смачно.

Тож рецепт тобі цей нащо?

То варила ти, бабусю,

А тепер і я навчуся,

І мені потрібно знати,

Як цю страву готувати.

Посміхнулася бабуся

І погладила Настусю:

- Що ж, ходімо, буду вчити український борщ варити.

Вихователь. А хто мені розкаже ось про цей посуд? (Показує куманець).

Вихователь. Куманець - традиційний український святковий посуд для напоїв у вигляді великого бублика з носиком і ручкою на основі-підставці.

Гончарик. Гарно і «смачно» ви так розповідали про мої вироби, що я хотів би запросити вас до своєї майстерні. Де я навчу вас прикрашати свого «куманця». У мене на столику лежить посуд з паперу (площинні силуети). Розгляньте зразки «куманців». Придумайте свій (але мають бути елементи знайомих народних розписів) і починайте розмальовувати свій виріб.

(Діти сідають за столи, на яких обладнання для малювання).

Вихователь. А щоб швидко працювали наші пальчики, давайте зробимо з ними вправи:

Пальчикова гра.

Пальчик-хлопчик, де ти був? (Ворушать великим пальцем).

З першим братом в ліс ходив. (По черзі загинають пальці).

З другим борщик я варив.

З третім кашу доїдав.

А з четвертим я співав.

(Вихователь нагадує про техніку та прийоми малювання пензлем та тампончиками)

Лунає тиха музика. Діти малюють. Вихователь та «гончарик» допомагають їм, використовуючи словесні та практичні прийоми навчання.

Вихователь. Які гарні вироби! Впізнаю і Косівський розпис, і Київський, і Опішнянський. Все це наше, українське! (Дитина розповідає віршик).

Вихователь. Наші діти дуже люблять співати. А ще українські діти люблять грати у народну гру «Панас». Давайте і ми пограємо.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Стрес і стрес-менеджмент учасників освітнього процесу»
Левченко Вікторія Володимирівна
30 годин
590 грн