ЗАНЯТТЯ 4 Тема. Слухання художнього твору В. Мельника «Дивне лисеня»

Дошкілля

Для кого: Дошкільнята (5-6 років)

25.03.2020

1305

1

32

Опис документу:
ЗАНЯТТЯ 4 Тема. Слухання художнього твору В. Мельника «Дивне лисеня» Мета: ознайомити дітей з прозовим авторським твором — казкою; учити слухати і розуміти зміст художнього твору, емоційно сприймати зміст казки; закріплювати вміння відповідати на запитання за змістом твору; розвивати навички елементарного
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ЗАНЯТТЯ 4
Тема. Слухання художнього твору
В. Мельника «Дивне лисеня»
Мета: ознайомити дітей з прозовим авторським твором — казкою; учити слухати
і розуміти зміст художнього твору, емоційно сприймати зміст казки; закріплювати
вміння відповідати на запитання за змістом твору; розвивати навички елементарного
оцінювання поведінки персонажів; збагачувати словник прикметниками та дієсловами; учити запам’ятовувати дійових осіб та послідовність дій; розвивати інтонаційну
виразність та імітаційні здібності; спонукати повторювати окремі слова та вирази
з відповідною інтонацією; формувати розуміння морального змісту казки; виховувати
інтерес до художньої літератури, повагу до праці.
Попередня робота: розмова про одяг; розглядання картинок із зображенням одягу.
Матеріал: іграшкова лисичка; картинки із зображенням тварин — героїв казок.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
Вихователь пропонує дітям утворити коло.
Психогімнастика «Привітання»
Доброго ранку, рідний наш дім! Доброго ранку діткам усім!
Доброго ранку сонечку ясному! Доброго ранку садочку прекрасному!
Вліво — вправо, вліво — вправо, оберніться — подивіться,
Одне одному всміхніться.
ІІ. Основна частина
— До нас завітало лисеня. Яке воно гарне, у нього шубка яскрава. Та лисенятко не дуже хоче, щоб хвалили його шубку. Чому, лисенятку? Зараз я вам
прочитаю казку і дізнаєтеся, що трапилося з ним. Цей художній твір написав
Василь Мельник.
ДИВНЕ ЛИСЕНЯ
(Казка)
На лісове свято лисиця-мама подарувала малому лисенятку нову шубку. Гарна була
шубка — яскраво-руда, аж вогниста, з біленькою цяточкою на комірі.
— Носи, сину, цю шубку та будь слухняний і розумний, — сказала мати.
— Бачиш, осінь настає, отже, незабаром до школи підеш, різних мудрощів будеш
учитися. А поки що запам’ятай таке: захочеш у когось що-небудь запитати, спочатку
«будь ласка» скажи, а зустрінеш кого — чемно привітайся.
— А навіщо мені з усіма вітатися? — примхливо скривилося лисеня. — «Добрий
день! Добрий день! Та в мене з такою шубкою тепер усі дні будуть добрі!»
Випручавшись з маминих обіймів, лисеня гайнуло лісом. Воно скотилося з пагорба
до рівчака, на дні якого поміж темно-зеленою травичкою і торішнім листям петляв струмочок. А над тим струмочком, під кущем ліщини, дрімай старий заєць. Прокинувся він
та й каже:
— Лисеня? Добридень! Ти чиє будеш? Підійди-но ближче…
Але лисеня, хизуючись своєю шубкою, не відповіло на привітання.
— Дивне якесь… Мабуть, не з нашого лісу, — похитав головою заєць.
— З нашого, — сердито сказало лисеня, стрибаючи на кладку, перекинуту через струмок.
— І в усьому лісі ні в кого немає кращої від моєї шубки!...
Іде далі лисеня. А тут йому назустріч вийшли олені.
— Гей, ви! Всю дорогу загородили, пройти ніде! — гукнуло сердито лисеня.
— Може, ви хочете, щоб я через вас свою чудову шубку об колючки порвав?
— Дивне лисеня! Таке невиховане! «Добридень!» не сказало.
— Чого б це вам «Добридень!» казав? Хіба за це подарунок дають? — крутнуло
хвостом лисеня та й подалося собі.
Лисеняті дуже хотілося ще перед кимось похизуватися своєю шубкою, але нікого не
траплялося. Тоді підбігло воно до невеликого клена, а той аж палахкотить золотистим
листям на сонці.
— Пхи, а в мене шубка все одно краща, — і лисеня сердито вдарило лапою по стовбуру. Кленик здригнувся, і на землю впало кілька листочків.
Раптом стежина, якою бігло лисеня, зникла в густій високій траві. В лісі потемніло, сонце сховалося за велику сизу хмару. Наполохане лисеня кинулося в один бік,
в другий… Зрештою воно зрозуміло, що заблукало. Сіло на старий пеньок тай заплакало.
Коли це почув — хтось його по шубці гладить. Дивиться — аж то їжачок біля нього стоїть.
— Добрий день, лисеня!
— Добрий, — буркнуло лисеня. — Тільки який же він добрий, цей день, якщо я заблукав? Навіть моя прекрасна шубка мене не тішить.
Усміхнувся їжачок і гукнув:
— Добрий день, сонечко! Ти приносиш усім радість…
Сонце визирнуло з-за хмари — і в лісі знову зробилося світло.
— Добрий день, стежечко! Ти приводиш до рідної домівки…
Хитнулося трава, і лисеня знову побачило стежину.
— Добрий день, листочки! Ви робите наші хатинки затишними й теплими.
Листочки на всіх деревах, і на кленові, котрий із золотистим листям, теж привітно
залопотіли.
— Добрий день, ліс! — невтомно вітався їжачок. — Спасибі тобі, що жити навчаєш…
— Ти завжди з усіма так розмовляєш? — здивувалося лисеня.
— Завжди, — сказав їжачок. — Заходь у мою хатку. Будь ласка, дуже прошу. Будемо дружити. Вечерею тебе пригощу.
— Ой, вибач, будь ласка, але мені треба бігти додому, — похопилося лисеня. — Мама
вже, мабуть, тривожиться. — До побачення, друже їжачок. — А шубка в тебе справді
дуже гарна. Ач як на сонці виблискує!
Лисеня побігло собі. Коли це йому назустріч знову олені йдуть.
— Добрий день вам! — ще здалеку привіталося дорогою.
Олені перезирнулися, ледь усміхнулися, бо ж упізнали лисеня.
— Спасибі, — відказали.
Лисеня побігло далі. Ось уже й кладка через рівчак. Коли бачить — знайомий старий
заєць воду від струмка несе.
— Добрий день, дядечко! Дозвольте, я вам допоможу трохи.
Придивився заєць до лисеняти — бачить: це ж те, що вранці тут пробігло. Усміхнувся лагідно у вуса й каже:
— Чиє ж ти таке славне й виховане? Щось я тебе не зустрічав раніше… І така шубка
гарна в тебе!
— Це мені матуся подарувала. Ми он там на пагорбі живемо, — відказало лисеня, допомагаючи старенькому воду нести.
— То ми, виявляється, сусіди! Якщо не поспішаєш, заходь, чайком пригощу.
— Спасибі вам, тільки ж мене мама чекає.
Помахало лисеня зайцеві лапою й хутко вибралося на свій пагорб.
Бесіда за змістом казки
— Цей художній твір — казка чи оповідання? Чому цей художній твір —казка? Про кого написав казку Василь Мельник? Що подарувала мама-лисиця лисеняті? Які поради матуся давала лисенятку перед прогулянкою? Чи
послухалося лисеня матусю? Як воно поводилося? Що трапилося з лисеням?
Чому? Що змусило стати лисеняті іншим? Чи змінилося все для лисенята? Пригадаймо, як відбувалися дії казки, усіх її персонажів.
ІІІ. Підсумок
— Лисенятко буде повертатися до дому. Воно вам нагадує ще раз, що себе
насамперед потрібно прикрашати добрими вчинками, а не красивим одягом.
Які вчинки можуть прикрашати людину?

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця