Вайнберг сформулювали закон генетичної рівноваги (або закон Харді-Вайнберга) – частоти домінантних та рецесивних алелів та генотипів є постійними у популяції протягом багатьох поколінь. Саме цим законом пояснюється наявність у популяціях рідкісних ознак, які часто супроводжуються низькою життєздатністю особин.
Отже, поліморфність популяції можна визначити як частку поліморфних генів (чи ознак, які вони зумовлюють) серед усіх проаналізованих особин. У популяційній генетиці поліморфним вважають алель, частота зустрічальності якого в популяції становить 1 % та більше.
