"ЗАКЛИЧКИ З ПІЧКИ" (ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ) Молодша група

Дошкілля

Для кого: Дошкільнята (5-6 років)

16.05.2020

412

4

0

Опис документу:
Продовжувати знайомити дітей з побутом українського народу, з піччю, як центром давнього народного побуту,з українськими народними стравами; виховувати інтерес до життя наших пращурів, до життя в українському селі; патріотичні почуття на основі бесіди про культуру та побут наших пращурів; формувати уявлення про піч як осередок багатьох звичаїв та обрядів українців; спонукати дітей до розповідання малих форм усної народної творчості (забавлянки, прислів’я та приказки).
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ЗАКЛИЧКИ З ПІЧКИ

(ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ)

Молодша група

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей з побутом українського народу, з піччю як центром давнього народного побуту,з українськими народними стравами; виховувати інтерес до життя наших пращурів, до життя в українському селі; патріотичні почуття на основі бесіди про культуру та побут наших пращурів; формувати уявлення про піч як осередок багатьох звичаїв та обрядів українців; спонукати дітей до розповідання малих форм усної народної творчості (забавлянки, прислів’я та приказки); розвивати мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, дрібну моторику рук, творчість; учити дітей ліпити пиріжки та вареники їз солоного тіста; збагатити словник дітей назвами предметів народного побуту.

Обладнання: українська піч; солоне тісто,ілюстрації українських страв; стіл, укритий скатертиною з українською вишивкою; предмети народного вжитку (рогач, посуд тощо).

ХІД ЗАНЯТТЯ

Група оформлена під традиційну сільську хату. Вихователь. Наша знайома бабуня Орися надіслала нам листа із запрошенням до неї на гостину в село. Поїдемо в гості до бабусі? А на чому ми можемо до неї поїхати? (На автобусі.) Уявіть, що ми їдемо на автобусі. (Діти ≪під’їжджають≫ до бабусиною хати, заходять. Вихователь переодягається бабусею. Далі вихователь

говорить від імені бабусі.)

Бабуся. Добрий день, малята! Давно ми не бачились, я за вами скучила. Проходьте, сідайте. Я вам загадаю загадку про найважливішу річ у моїй хаті.

Стоїть хата серед хати,

Дрів вона з’їда багато.

Як захочете ви хлібця,

Їй у ніжки уклоніться. (Піч.)

Так, це піч. Піч із давніх-давен слугувала українським селянам для обігріву житла, як тепле спальне місце, для приготування їжі, для випікання хліба. До печі ставилися з повагою, її шанували, тримали в чистоті.

Прислів’я про піч

Добра річ, як є в хаті піч.

Вихователь проводить бесіду за змістом прислів’я.

Бабуся. Діти, а ви бачили таку піч, яку треба топити дровами? А як зараз опалюються ваші домівки? (Бесіда з дітьми.) У яких українських казках згадують про піч? (≪Коза-Дереза≫, ≪Лисичка та зайчик≫, тощо.)

Проте головне призначення печі — приготування їжі, випікання хліба. Які потішки про це ви знаєте? (Діти з допомогою вихователя розповідають потішки, у яких згадується піч. При цьому виконують рухи пальчикової гімнастики.)

Сорока-ворона

Сорока-ворона

На припічку сиділа,

Діткам кашку варила:

— Цьому дам, цьому дам,

Цьому дам і цьому дам,

А цьому не дам:

Від дров не рубав,

Піч не топив,

Каші не варив —

Справжній лежень!

Спечем хлібчик
Спечем, спечем хлібчик
Дітям на обiдчик.
Найбільшому — хліб місити,
А тобі — воду носити,
А тобі — в печі палити,
А тобі — дрова рубати,
А малому — замітати.
Тільки хліба напекли — танцювати почали.
Це робота не легка — витинати гопака.
(Розгинаємо пальчики, починаючи з великого. Імітуємо пальчиками танок).

Головною стравою українців був, звичайно, хліб, випечений у такій печі дбайливими руками мами або бабусі. А ще на печі готували різні страви,а в печі випікали пиріжки,калачі,паски…

Бабуся показує дітям різне хатнє приладдя (кочергу, рогач, горщики), обговорює їхнє призначення, показує, як ними користуватися.

Бабуся. Діти, мені потрібна ваша допомога. Подивіться: я приготувала тісто а пиріжки і вареники не встигла вам приготувати.Допоможіть мені.

Що ж, діти, вам уже час вертатися. А пиріжки я дам вам з собою в дорогу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.