і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Західноукраїнська Народна Республіка. Наш край в 1918-1920 рр.

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Заняття 2. Західноукраїнська Народна Республіка. Наш край

в 1918-1920 рр.

План.

1. Активізація визвольного руху на західноукраїнських землях.

Листопадовий Зрив.

2. Утворення ЗУНР, її внутрішня і зовнішня політика.

3. Боротьба УГА. Чортківська офензива.

1. В 1918 р. наш край залишався в складі Австро-Угорщини, яка брала активну участь у І світовій війні.

В жовтні 1918 р. в Австро-Угорщині відбулася революція. Імператор видав маніфест про федеративну розбудову імперії.

В зв’язку з цим 18 жовтня 1918 р. у Львові громадські діячі Сх. Галіції і Буковини створили Українську національну Раду, яка заявила про намір створити на українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини, незалежну державу. Рішення Національної ради було підтримане мітингами, демонстраціями населення, а також українськими військовими зєднаннями. створеними в жовтні 1918р.

Проте австрійський намісник граф Гуйн рішуче відмовив делегації Національної Ради передати владу. Тоді в справу втрутився Центральний Військовий Комітет на чолі з сотником Д.Вітовським, який розпочав підготовку повстання.

31 жовтня 1918 р. в Народному Домі (нині будинок офіцерів) зібралися керівники повстання і розробили генеральний план захоплення міста. Народний Дім став штабом повстання.

1 листопада 1918 р. о 4-й год ранку почався Листопадовий Зрив. Були роззброєні всі військові частини. Взято пошту, банки, вокзал, склади, будинок сейму, комендатуру. На ранок по всьому місту замайоріли синьо-жовті прапори.

Майже одночасно з цим українські військові з’єднання взяли головні пункти Станіслава, Коломиї, Рави-Руської та ін. міст Сх. Галичини. Австрійський уряд був змушений передати владу в Сх. Галичині Національній Раді.

Того ж ранку поляки почали повстання у Львові проти українців, оскільки вони також претендували на землі Сх. Галичини. Вони мали чималі сили: два добре озброєні курені і багато дрібних частин та сотні студентів, які взяли до рук зброю. Бої розгорнулися по всьому місту. 3 листопада до Львова прибули загони українських січовиків і ворог був вибитий з міста.

2. 9 листопада 1918 р. Народна Рада утворила уряд – Державний секретаріат, який очолив К.Левицький.

13 листопада 1918 р. урядом було проголошено ЗУНР.

Національна Рада – вищий законодавчий орган влади ЗУНР.

Президентом ЗУНР став Є.Петрушевич. Створювались органи місцевого самоврядування.

Була затверджена державна символіка – синьо-жовтий прапор і герб – золотий лев на синьому тлі. До складу ЗУНР входила Сх. Галичина, Буковина і Закарпаття.

Варто зазначити, що до складу уряду ЗУНР ввійшли видатні галицькі діячі:

В.Панейко очолив держсекретаріат закордонних справ;

Л.Цегельський – держсекретаріат внутрішніх справ;

О.Барвінський – держсекретар освіти.

Секретаріат військових справ очолив сотник Д.Вітовський (згодом полковник), який усе своє життя присвятив боротьбі за визволення України з-під чужоземного ярма і загинув 4 серпня 1919 р. в авіакатастрофі перелітаючи з Німеччини в Україну.

Урядом ЗУНР була сформована УГА, в лави якої вливалися тисячі добровольців з Галичини, Буковини. Комендантом УГА був призначений Мирон Тарнавський, який віддав своє життя за свободу й незалежність українського народу, похований на Яновському кладовищі серед своїх побратимів-січовиків, біля нього спочиває і перший прем’єр-міністр К.Левицький.

3. Нажаль українське командування допустило ряд помилок і ворог з новими силами почав наступ. Важкі бої точилися біля сейму (нині головний корпус національного університету ім. І.Франка), в районі вул. Стрийської, на Личаківському кладовищі.

В боях за Львів прославилась Гуцульська сотня. Львів ще можна було утримувати, але в ніч з 21 на 22 листопада 1918 р. було віддано наказ українським установам і військам покинути місто. Отже Львів був столицею ЗУНР з 1 по 22 листопада 1918 р. Після залишення Львова уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а командування до Бережан. «Усуси» завязали бої з поляками навколо Львова. УГА вела запеклі бої.

УГА мала бл. 50 літаків, 100 гармат, більше 50 кулеметів. Але тої зброї було мало. Армію ніхто не постачав, вона все здобувала в боях, а до Польщі йшло регулярно постачання, зброя, боєприпаси з Франції та Англії.

Запеклі бої точилися за залізничну колію Львів-Перемишль, за Раву-Руську.

Щоб придушити опір УГА з Франції в Галичину було перекинуто добре озброєну 70-ти тис. польську армію Галлера. Відтепер поляки переважали в 10 раз

Стало очевидно, що протистояти ворогам поодинці ЗУНР і УНР не зможуть. Тому стали домовлятись про злуку. 1 грудня у Фастові уряд ЗУНР уклав попередній «Договір про злуку» між ЗУНР і УНР.

22 січня 1919 р. в Києві на Софіївській площі відбулась урочиста церемонія злуки ЗУНР і УНР (Акт злуки).

ЗУНР перетворювалась в ЗОУНР, якій гарантувалась особиста автономія, але цей здобуток треба було ще відстояти.

Передумови операції

У лютому 1919 року командування Галицької армії розробило і успішно розпочало Вовчухівську операцію. Унаслідок наступу українських частин практично завершилося оточення Львова. Проте на вимогу Найвищої ради країн Антанти просування частин ГА було зупинено. Після безплідних переговорів із союзницькою місією, яка висунула неприйнятні для української сторони умови перемир'я, бойові дії продовжилися. Але час був втрачений і польське командування, підтягнувши стратегічні резерви, зупинило наступ українських підрозділів.

В середині травня 1919 р. поляки, усупереч зобов'язанням перед Антантою, кинули проти УГА шість добре озброєних дивізій генерала Юзефа Галлера і 15 травня 1919 року розпочали наступ по всьому фронту. Під натиском гнітючих сил ворога частини УГА були змушені відступати на схід. На додаток, 24 травня 1919 року румунське військо, спільно з польською дивізією, вдарило з тилу і окупувало Покуття разом з Коломиєю і Снятином.

УГА було затиснуто у невеликий трикутник біля Чорткова на південному сході Галичини (замкнений ріками Збруч і Дністер та лінією ГусятинУлашківціТовстеУстечко). У цей критичний момент після наради (2 червня) у Бучацькому монастирі 9 червня 1919 уряд ЗУНР – Державний Секретаріат склав свої повноваження, а УНРада ЗУНР призначила Євгена Петрушевича диктатором ЗУНР. У той самий день командувачем Галицької армії був призначений генерал Олександр Греків, який разом із групою старшин підготував план наступальної операції у напрямку Чортків-Львів.

Чорткі́вська офензи́ва, Чорткі́вський на́ступ (Червнева офензива)  історична назва наступальної військової операції Української Галицької Армії (УГА), здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року. Вона була однією з найзначніших наступальних операцій, що здійснила Галицька армія під час польсько-української війни в Галичині 19181919. 25 тисяч українських солдатів і офіцерів примусили відступити по всій лінії фронту більш як 100-тисячну польську армію, добре озброєну і підсилену французами. І тільки зовнішні чинники та брак матеріально-технічного забезпечення врятували супротивника від воєнної поразки.

Перед наступом уперше під час польсько-української війни 19181919 рр. було створено потужну корпусну артилерійську групу (64 гармати) на головному напрямку прориву ворожої оборони, що стало новим явищем українського воєнного мистецтва.

Спочатку наступ приніс тактичні успіхи: 8 червня УГА здобула Чортків та змусила польську армію до відступу на відстань 120 км. Успіхи Галицької армії серйозно стурбували Варшаву, із Польщі терміново перекинули до Галичини кілька свіжих повнокровних полків піхоти.

Ведена слабими силами, Чортківська офензива не могла досягти стратегічних успіхів, одночасно суттєвий вплив здійснила 18 червня 1919 р. Рада міністрів закордонних справ союзних держав, дозволяючи польській армії продовжувати воєнні операції до р. Збруч (про це повідомлено обидві сторони, що брали участь у війні).

На 28 червня поляки проти 24,8 тисяч українських вояків і 144 гармат мали 40 тисяч солдатів і 207 гармат. На галицько-волинському пограниччі дії Галицької та Наддністрянської армій сковували більшовицькі частини. В запіллі наддніпрянців стояли ще й денікінці.

Перемоги УГА над численнішим і краще озброєним супротивником надали доказ її справжньої військової вартості, що й пізніше додатково виявилося на Наддніпрянщині в боях проти Червоної армії.

На той час у Галицькій армії майже не залишилося боєприпасів для піхоти і артилерії. За браком зброї і набоїв генерал Греков змушений був відпустити по домівках 75 тисяч добровольців, які зголосилися до війська під час Чортківської операції.

28 червня польська армія проламала український фронт і примусила УГА відступити аж до р. Збруч і перейти 16 липня на територію Наддніпрянської України, що стало завершенням усієї польсько-української війни в Галичині.

УГА пішла на велику Україну, щоб допомогти своїм братам відстояти свободу УНР. (Шлях на Львів веде через Київ).

Держави-переможниці у І світовій війні остаточно вирішили долю ЗОУНР. Дали дозвіл Польщі на окупацію Сх. Галичини і Західної Волині, Чехо-Словаччині – Закарпаття, Румунії – Буковину.

З середини липня 1919 р. наш край був окупований поляками. В тилу польської армії деякий час діяли українські партизанські загони, але їх боротьба була придушена. Польська влада на території краю створила три воєводства: Львівське, Тернопільське, Станіславське. Економіка розвивалася слабо.

4

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Основи фінансової грамотності»
Часнікова Олена Володимирівна
72 години
790 грн
395 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти