Під землею народилась
і для борщику згодилась.
Мене чистять, ріжуть, труть,
смажать, варять і печуть.
З мене листя обдирають,
Мене квасять,
в борщ кидають,
В пирогах мене
печуть
І в салат мене
січуть!
Борщ із нього варить ненька,
В нього шкурочка тоненька,
Солодкуватий він на смак,
Фіолетовий ....
Той, хто їсть його, той знає – Всіх мікробів він вбиває. Овоч цей корисний дуже, Та від нього сліз калюжа.
Помаранчева і гарна,
У землі сиджу не марно:
Соковита, солоденька,
Вже я стала чималенька.
Собою пригощу
дитину.
Хай корисну з’їсть
Є солодкий, є гіркий,
Різні форми має.
Є худий, а є товстий,
Кожен його знає!
На прополених рядках
Заховався у бобах,
Для супів і для окрошок
Вже достиг смачний .
Маленька, червоненька,
Із хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають.
В діжці ми їх
засолили,
А тоді всю зиму
їли.
Солоненькі та
хрумкі
У пупирцях ….
Зелений чуб, червоний бік,
Смачний із нього чавлять сік.
Ґадзині варять з ним борщі,
Росте в городі на кущі.
У прозорих теплих росах
Розпустила свої
коси,
Одягла зелену блузу
Жовта стигла.....
Вгадай, що за капуста, –
Вся в квіточках, густо-густо,
Кілька голів кучерявого,
В білих шубках кучерявих.
Плід у нього видатний,
Бо великий і смачний.
Аж у землю тілом вгруз
Здоровенний
Цей...
Він овальну форму має,
На городі виростає.
Ґадзині його консервують,
І рагу смачне
готують.
Цей фіалковий пан –
Тонкошкурий....
Ця широколиста пані
На землі і на паркані.
У стручки, як у торби
Заховала всі скарби…
У темниці виростає
та біленькі зубки має.
Хоч гіркий він і пекучий,
та корисний і цілющий.
І веселий, і привітний
Завітав на грядку
літню,
Виставляє свій
бочок
До проміння ….
