«За чисте довкілля» (сценарій екологічного заходу)

Опис документу:
Міжнародна конференція в Ріо-де-Жанейро та «Завдання на ХХ1 століття» є свідченням не раптового бажання людства змінитися у своєму ставленні до природи, а радше його нездатності до змін. Доки населення Землі залишалось відносно обмеженим, а споживання сировини та енергії не набуло такої саженної швидкості в глобальних масштабах – все рухалося за інерцією.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

«За чисте довкілля»

(сценарій екологічного заходу)

КПНЗ «ЦТКЕУМ «Меридіан» КМР

Войтовицька Т.А.

Керівник гуртка

«Краєзнавці-екскурсоводи»

Кривий Ріг

«За чисте довкілля»

(сценарій екологічного заходу)

Утилізація відходів, сортування сміття, опис зібраного сміття.

Мета: Вивчити елементарні правила збереження довкілля;

Закріпити навички сортування відходів;

Виховати у дітей бережливе ставлення до природи.

Обладнання: Чотири патички довжиною 1,5-2,0 метри; картонна коробка; пластикова пляшка; пластиковий пакет; бляшанка з-під напоїв; гумові рукавички; мішки для сміття; бланки «Опис сміття»; кулькові ручки.

Хід заняття

Керівник: Розповідає про світове занепокоєння щодо стану довкілля.

Міжнародна конференція в Ріо-де-Жанейро та «Завдання на ХХ1 століття» є свідченням не раптового бажання людства змінитися у своєму ставленні до природи, а радше його нездатності до змін. Доки населення Землі залишалось відносно обмеженим, а споживання сировини та енергії не набуло такої саженної швидкості в глобальних масштабах – все рухалося за інерцією. Потім було відкрито, що ніщо не знищується (перший закон термодинаміки, який стосується всіх видів матерії та енергії). Тож цілком можливим здалося логічним опертися на таку саму беззаперечну правду, що все розсіюється (другий закон термодинаміки, який також стосується всіх видів матерії та енергії), і забути при цьому, що

НІЩО ЗА ЖОДНИХ ОБСТАВИН НЕ ЗНИКАЄ.

Люди прискорили здатність природи до розсіювання будівництвом високих димарів, що ставали все вищими, аби розкидати забруднювачі на більшу площу, сподіваючись досягти їх меншої концентрації перш, ніж елементи розпаду диму впадуть на землю. Так само люди визискували океани, розкидаючи забруднювачі по каналах, озерах і річках.

Пригадайте масове викидання дельфінів, косаток і китів на морські узбережжя.

Проте останніми роками ми стали помічати наслідки наших дій і отримали справді гіркий урок. Факт залишається фактом –

НІЩО НЕ ЗНИЩУЄТЬСЯ.

Як Ви гадаєте, спаливши торішнє опале листя Ви позбулися проблеми?

Діти : Висловлюють свої думки та припущення з цього приводу.

Керівник: Розповідає про спалювання відходів.

Внаслідок спалювання тверді відходи перетворюються в газоподібні. Насправді ж спалювана речовина складається з неруйнівних компонентів. Тож згорання дерева, пластмаси, паперу чи харчових відходів лише змінює комбінацію їх основних «будівельних цеглинок» і повітря, вивільняючи енергію. Під час процесу горіння не зникає жодний атом. Разом з тим багато нових сполук атомів постають у вигляді газу, який викидається в атмосферу. Не усвідомлюючи факту незнище’нності матерії, багато хто, окрім того, поділяє загальноприйняту помилкову думку: мовляв, коли розвіяти щось на всі боки, воно зрештою зникне. Тепер нам відомо, що матерія не дає себе знищити ні шляхом спалювання, ні шляхом розвіювання. Настав час опрацювати нову природоохоронну політику, що вже не заперечує, а визнає цей факт. І марно намагатися розкидати наші забруднювачі: вони тепер такі поширені, що подальше розсіювання – це вже просто взаємний обмін відходів, який охоплює всю планету і світ. Людству вже час усвідомити, що НАШІ ЗЕМНІ РЕСУРСИ ОБМЕЖЕНІ. Сьогодні, обговорюючи питання чистого довкілля, ми поговоримо про необхідність сортування сміття та переробки відходів. Навчимося аналізувати склад і кількість зібраного сміття для визначення засобів його утилізації.

ДАЛІ БЕСІДА ЙДЕ ЗА ПЛАНОМ :

  1. Довготривалий ощадливий розвиток.

  2. Старі та нові знання про природу.

  3. Новий спосіб мислення.

  4. Особистість і суспільство.

  5. Захисний інструмент людства. (Додаток 2)

Отже, для забезпечення стабільного розвитку суспільство повинно діяти у відповідності до законів природи. А не всупереч їм.

Практична частина заняття

Вона полягатиме в тому, що ми, збираючи сміття довкола нашого приміщення, «дбайливо» розкидане тутешніми мешканцями, будемо сортувати його у чотири купи на території смітника. Для виконання цієї частини ми згуртуємось у чотири команди. Кожна команда отримує по патичку та предмет, що характеризує сміття, яке буде збирати команда. На території офіційного смітника ми закріпимо патички та розташуємо на них: картонну коробку, пластикову пляшку, целофановий пакет та бляшанку. Під кожною позначкою будемо складати відповідний непотріб, який дорослі не донесли до смітника, а викинули біля будинку. Отож, одягаємо рукавички, беремо пакети і стаємо до роботи.

Діти: Складають зібране довкола клубу сміття,намагаючись як найкраще очистити територію від забруднювачів довкілля. Одночасно вони змагаються, яка команда назбирає більшу кількість сміття. Робимо висновок:Ніщо не дається задурно. Прагнучи досягти придатного для життя майбутнього, люди мусять докладати певних зусиль.

Керівник: Залишаючи на території смітника відсортоване сміття, ми сподіваємось, що це стане гарним прикладом для місцевих мешканців і комунальників, які встановлять на території смітника відповідні контейнери для роздільного збирання відходів. Адже за допомогою відповідних технологій, можна уникнути проблеми з утилізацією. Коли наші речі виходять із вжитку, їх можна і необхідно переробити на матеріали для повторного використання у нових виробах. Іншими словами, треба позбутися поняття відходів! Усе можна використати повторно, та для полегшення переробного процесу, здійснення його потрібно закладати на початковій стадії,ще в процесі первинного виробництва за допомогою маркування, а далі сортування використаних відходів. Зараз всі складають гумові рукавички в окремий пакет, миють руки з милом і повертаються до кімнати гурткових занять.

Діти: Отримують бланки «Опис сміття» та за допомогою керівника підраховують кількість зібраного у відсотках до загальної кількості та по кожному виду.

(додаток 1)

Керівник: Отже, найбільше було зібрано пластикових пляшок, на другому місці папір і пластик, найменше зібрано бляшанок. Звичайно, такою повинна бути і кількість контейнерів. (Після декількох контрольних зборів). Якщо людство має намір йти шляхом суспільства «тривалої життєздатності», то люди в багатьох країнах Європи, в тому числі і в Україні, мусять змінити систему своїх цінностей і поведінку.

Додаток 1

ОПИС СМІТТЯ

Опис складено____________________________________-

Дата очищення____________________________________

Територія_________________________________________

Тип сміття

кількість

усього

%

Предмети з паперу і картону

Пластмасові речі

Бляшанки з-під пива і безалкогольних напоїв

Інші металеві предмети

Пластмасові і паперові пакування для рідини

Пляшки з-під вина і горілки, які треба здавати

Пляшки з-під пива і безалкогольних напоїв, які треба здавати

Пляшки , які не приймають

Інші скляні посудини

Тканина, гума, шкіра тощо

Інше сміття

Разом

Додаток 2

ДОВГОТРИВАЛИЙ ОЩАДЛИВИЙ РОЗВИТОК.

Довготривалий ощадливий розвиток вперше було вжито як поняття Комісією Брунтланд (комісія з питань екології та розвитку при ООН, яку очолювала Гру Гарлем Брунтланд) на Міжнародній конференції в Ріо-де-Жанейро. Потреба сформувати такий спосіб життя, який склав би основу довготривалого ощадливого розвитку,є, мабуть, найбільшим завданням, що будь-коли стояло перед людством. Йдеться про систему цінностей, яку необхідно терміново прищепити кожній світовій культурі – не як таку, що може бути безпосередньо застосована, а як складову культурного світобачення, сповнену такої ж шанобливості, як наша повага до святості життя,-яка б не залежала від таких факторів , як економічні сплески чи занепади, зміни політичної влади тощо.

Тисячоліття потрібні були для того, щоб повага до людського життя у світовій культурі перетворилася на самоочевидний і фундаментальний принцип.

Тому нагальна потреба, яка тепер постала перед нами – досягти нової глобальної згоди, - не надихає.

А що якби використати цю нагальну потребу для пробудження загальнолюдської тривого, скажімо, у формі «Завдання на 21 століття» ? Зосередження на таких проблемах, як:

-Ощадливе ставлення до наявних ресурсів;

- Важливість такої екосистеми, яка досягла б рівноваги, що може влаштувати людство,

- Захист і збереження природи та можливість співіснування різних технологій.

Сприятиме формуванню нового мислення, створенню нових символів. А також допомагатиме рішуче приймати радикальні рішення. Є місце, в якому уява стає захистом від реальності, але не викривляє правди .Саме тут, на цій межовій смузі, може народитись щось нове, революційне і сповнене натхнення, але привязане до землі. Йдеться не про спроби сполучити SO х NOх та CO2 з мапами біотипів, щоб створити логічне ціле: йдеться про пошуки нових відповідей на нові запитання.

Я хотіла б також наголосити на тому, що в світі. який швидко змінюється, саме наймолодші готові допомогти їм знайти відповідь.

СТАРІ ТА НОВІ ЗНАННЯ.

В окремих випадках запитання не обов’язково будуть новими – вони можуть виявитися одним з тих. Що на них кожен з нас міг би вже й раніше дати задовільну відповідь свого часу, але з певних причин ці запитання ніколи не були належним чином сформульовані. От скажімо : З 100 кілограмів побутових відходів утворюються 15 кілограм землі. А куди ж зникають решта 85 кілограмів ? Зізнайтеся щиро- чи знаєте ви відповідь? Чи зможете без хвилинного мовчання сказати : вони перетворюються на вуглекислий газ та воду? Якщо ні, то не соромтеся, краще розсердьтеся. Принаймні відповідь на таке запитання ви б мали знати, бо багато років чули слово «фотосинтез» і стільки разів писали ці хімічні формули ! А справа в том, що вам ніколи не роз’яснювали практичного застосування фотосинтезу. Мабуть, ви також знаєте, як, наприклад, товщає дерево (шляхом поглинання вуглекислого газу і води – насправді в такій кількості , що виробляє надлишок кисню, необхідного для існування людей і тварин) – чи які наслідки розпаду (земля і виділення вуглекислого газу та води)? Коли ж бракує цих фундаментальних знань, як можна збагнути небезпеку, скажімо, глобального потепління?

НОВИЙ СПОСІБ МИСЛЕННЯ.

Знання без загальної перспективи, розуміння і проникнення в суть справи та особистої участі може завести хтозна куди, або й у глухий кут. Ми більше не можемо дозволити собі ризикувати, або марнувати час на такі знання. Життєво необхідно знайти і показати злочинний спосіб, який би надихав людей розвивати свою здатність до правильного мислення в розумінні дбайливого ставлення до навколишнього середовища. Це єдиний шлях надійно застрахувати життя на майбутнє. Нам саме тепер необхідний новий спосіб мислення, коли всі наші об’єктивні знання, засновані на традиційному мисленні, ( « Ми не можемо чекати милостей від природи; взяти їх у неї – наше завдання.» І.В.Мічурін.) пророкує неминучу загибель, коли крива розвитку спадає до низу, а всі провісники кінці світу починають заволодівати колективною свідомістю. Гостро бракує не так фахового знання, як загальної освіти. Адже більшість людей перебувають цілковито в полоні ірраціональних сил, що причаїлися в пітьмі близької екологічної кризи. І тут багато що визначатиме особиста позиція кожного з нас.

ОСОБИСТІСТЬ І СУСПІЛЬСТВО

Чим складніше людське суспільство і чим швидші зміни, тим важливіше, щоб люди повірили в значення особистої участі й отримали належну можливість її реалізувати. Паралельно зростає потреба в тому, щоб хтось відповідав за всю діяльність у цілому. Ці різні тенденції насправді не такі суперечливі, як здається на перший погляд. Кожному з нас доводиться щодня приймати багато самостійних рішень, але всі ми змушені залежати один від одного. Принаймні чим більше ми довіряємо іншим, тим істотніше це віддячиться у майбутньому. Ринком, з тисячами добровільних угод, стане важко керувати. Якщо можна буде знехтувати будь-якою угодою, а всі двері треба буде замикати на подвійні замки. Отож у майбутньому однією з найважливіших функцій суспільства мало б стати створення через дорадництво і освіту клімату довіри .

ЗАХИСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЛЮДСТВА.

Згідно з прогнозами, населення Землі може подвоїтися протягом наступного півстоліття. Майже 12 мільярдів мешканців, а не 6 мільярдів, як сьогодні, мають навчитися жити й виживати на земній кулі лише 40 000 кілометрів в обхваті. Можна сказати інакше : людство мусить стати вдвічі винахідливішим у подальші 50 років. Люди мають за цей час досягти стільки, скільки досягли протягом усієї своєї історії. Захисним інструментом, який вигострила еволюція, є людський розум. Він, сподіваємось, допоможе людині вижити в мінливому світі. Змія захищається за допомогою отруйних зубів, дика кішка – за допомогою пазурів. Людина може сподіватися лише на набуті, чи розвинути нові ідеї, відповідно до нових обставин, якщо, у неї вистачить сміливості використати всю потужність людського розуму. Питання в тому, як ми підійдемо до свого майбутнього.

9

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»