Юному радіоаматору – Простий електронний метроном
Якщо в юного радіоаматора це тільки «перші кроки», то спочатку необхідно навчитися читати схеми, як це описано в (1), тоді буде зрозуміло як зібрати схему. Для початку пропонується не спаювати деталі між собою, а скористатися затискачами, як це показано на фото 1. На фото 1 показано п’ять типів затискачів. Це не означає що потрібно використовувати для монтажу різні затискачі – можливо щоб всі затискачі були однотипні. Якщо немає затискачів, то можливо скрутити провідник і вивід радіодеталі – надіти на з’єднання алюмінієву (мідну) трубку і плоскогубцями стиснути її – такий варіант також показано на фото 1. Можливо також зробити скрутки і капнути струмопровідного клею на основі срібла.
При такому варіанті монтажу, тобто з затискачами, навіть учні 5-го класу можуть виготовляти прості конструкції. Слід мати на увазі, що виводи радіодеталей перед скручуванням необхідно зачистити ножиком, або наждачним папером. Самий простий і дешевий варіант – це з використанням відрізків алюмінієвих трубок взятих від «польської» антени. Найбільш зручніше використовувати затискачі від списаного шкільного обладнання Дешеві також затискачі з гвинтами, які є в господарських магазинах. Затискачі з фіксацією також зручні в користуванні, проте вони значно дорожчі.
Цей електронний метроном можна використовувати музикантам-початківцям для відпрацювання відчуття ритму і спортсменам – гімнастам, штангістам, бігунам, лижникам, для координації своїх рухів; підказка оптимального темпу руху. Спортсмени часто називають метроном «ритмолідером» (а жартома – електронний «зайчик»).
Принципова електрична схема електронного метронома наведена на рис.1
В схемі використано телефонний капсуль ВП1 на 3000 Ом, проте можливо використати і інші телефонні капсулі. При меншому опорі телефонного капсуля, як у
ДЭМ - 4М звук клацання голосніший. При меншому опорі BF1 ємність конденсатора С1 необхідно взяти більшою, тобто підібрати. За рахунок позитивного зворотнього зв’язку працює мультивібратор і прослуховується сигнал частотою, порядка 20 – 300 ударів за хвилину. Частота генерації задається ємністю конденсатора С1 і величиною опору в ланцюгу бази транзистора VT1. За допомогою потенціометра R2 можливо плавно змінювати частоту ударів (клацання). При збільшенні ємності конденсатора – частота понижується, а при зменшенні ємності конденсатора – частота збільшується. Замість транзистора МП38А можливо використати транзистори МП35, МП37 з любими буквеними індексами. Замість транзистора П606А можливо використати транзистори П605,П607, П608, 1Т403, ГТ402 з любими буквеними індексами.
На фото 1 показано пристрій з транзистором П606А, провідники взято різного кольору – це просто для наочності. На виводи транзисторів бажано надіти ізоляційні трубки: зазвичай на колектор надівають трубку червоного (рожевого) кольору, на базу надівають трубку білого кольору, а на емітер синього, зеленого, або чорного кольору. При живленні напругою ±6 В необхідно виготовити відсік (батарею) з 4-ма елементами. Щоб випадково не замкнулися ланцюги можливо в щільний поролон (пінопласт) встромити шпильки для закріплення волосся. Для конструкції можливо підібрати пластмасовий футляр.
Електронний метроном має високу надійність в роботі.
Конструкція електронного метронома дуже проста і радіоаматори-початківці легко її повторюють.
Радіоаматори-початківці мають задоволення від того, що змонтований «повітряний замок» працює!
Радіоаматори з більшим досвідом можуть з’єднання спаяти і конструкція в цілому буде мати значно менші габарити, тобто компактніша.
Увага: З елементами і батареями слід поводитися обережно і не допускати короткого замикання, тобто з’єднання «+» і «-» напряму, без опору – при цьому струм, навіть від елемента типу АА може досягати 2 А – такий струм може навіть розплавити алюмінієву фольгу.
