Йосип (Осип) Максимович Бодянський (12 листопада (31 жовтня за ст. ст.) 1808 р. — 18 вересня (6 вересня за ст. ст.) 1877 р.) — відомий український філолог, історик, письменник, перекладач, видавець та один із засновників слов'янознавства. Він був членом-кореспондентом Петербурзької академії наук та професором Московського університету.
Діяльність та внесок
Наукова робота: Бодянський був знавцем, збирачем та видавцем пам'яток слов'янської писемності. Його магістерська дисертація «Про народну поезію слов'янських племен» (1837) стала першою в Російській імперії роботою, що надала йому ступінь магістра словесних наук.
Видавнича діяльність: Як секретар Московського товариства історії та старожитностей російських, він редагував періодичне видання «Чтения в Московском обществе истории и древностей российских». У цих виданнях він опублікував багато цінних матеріалів з української історії, зокрема «Історію русів» та «Літопис Самовидця».
Збереження української культури: Він зібрав колекцію з близько 8 тисяч українських народних пісень і видав збірки українського фольклору, зокрема «Малоросійські вірші» та «Наськи українськи казки» (обидві 1835 року) під різними псевдонімами, такими як І.Мастак та Ісько Материнка.
Переклади: Бодянський перекладав російською мовою праці видатних чеських, польських та українських істориків, зокрема Павела Шафарика та Франтішека Палацького.
Освітня діяльність: Він обіймав кафедру історії та літератури слов'янських наріч у Московському університеті, створивши першу слов'янську навчальну бібліотеку, яка стала основою для вивчення слов'янської культури.
Йосип Бодянський підтримував дружні стосунки з багатьма видатними діячами, зокрема з Миколою Гоголем, Михайлом Максимовичем та Тарасом Шевченком.
