Мета:
Знаннєвий компонент: називає домінуючі складники первинного, вторинного та третинного секторів економіки Японії; розрізняє поняття «рівень урбанізованості країни» та «темпи урбанізації»; показує на карті найбільші міста країн, світові міста.
Діяльнісний компонент: аналізує динаміку чисельності та статево-вікову структуру населення Японії; проектує вплив демографічних процесів на працересурсний потенціал країни; дає оцінку ресурсозабезпеченості окремих країн; знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни; використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення, рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні.
Оцінно-ціннісний компонент: висловлює власні судження що до перспектив взаємовигідного співробітництва України з Японією.
Тип уроку: урок-подорож (формування нових знань)
Обладнання: політична та фізична карта світу, ІКТ
Хід уроку
Організаційний момент
Мотивація навчальної діяльності
Викладач. Японію називають Країною сонця, що сходить. Адже вона лежить на крайньому сході Азії, і її мешканці першими в регіоні зустрічають сонце. Самі ж японці називають свою землю словом «Ніппон», яке записується двома ієрогліфами: перший означає «сонце», другий — «корінь». Звідси й спотворене читання назви держави, що виникло у всіх європейських мовах — Японія. Себе ж японці кличуть «ніхондзин», тобто люди з Країни сонця, що сходить. На державному прапорі Японії теж присутнє сонце — вогняна куля на білому фоні. Сучасна Японія — країна давньої культури, яка вражає поєднанням рис традиційного побуту з надзвичайним рівнем науково-технічного розвитку, що відкриває шлях у майбутнє. Японський краєвид — це старовинні парки, у яких біля буддійських храмів ходять плямисті олені.
