Як війна формує нову українську літературу.

Представлені матеріали висвітлюють феномен сучасної української воєнної літератури, створеної безпосередніми учасниками бойових дій. Матеріали містять інтерв’ю з поетом Артуром Дронем, який роздумує про трансформацію творчої мови та перехід від віршів до прози після важкого поранення. Тексти також аналізують концепт війни у творчості Ярини Чорногуз, підкреслюючи роль військової термінології та тілесності у фіксації фронтового досвіду. Окрему увагу приділено постаті Павла Вишебаби, чиї вірші-сповіді стали формою духовного зв'язку між захисниками та їхніми родинами. Огляд десяти знакових авторів, як-от Максим Кривцов чи Олександр Михед, демонструє, як література стає інструментом збереження пам'яті та національної ідентичності. Додатково наведено аналіз навчальних програм, що ілюструє процес інтеграції класичних і сучасних творів у систему шкільної освіти.