Я - українка (твір)
Я – українка. Я люблю, коли розмовляють українською, коли читають і обговорюють українські книги. Я люблю українські жарти, адже тут жартують смішно і посміхаються чесно. Я люблю сніжні українські зими і спекотне літо, спів солов’я і материнську колискову. А ще мені часто сниться неосяжне українське небо і засіяне пшеницею поле. Я з впевненістю можу сказати, що мої діти народяться і житимуть тут, бо я – українка і нестиму це величне слово у майбутнє.