Я долю свою рушничком постелю
Я долю свою рушничком постелю,
Стібок за стібочком розшию.
Я мамині очі собі уявлю,
Теплом свого серця зігрію.
Ось в’ється дорога до дому мого.
Вона на рушник оцей схожа.
Забилось серденько від слова твого,
У світі ж бо ти - найдорожча.
Мереживо тчеться, розмова іде,
Думки полетіли з тобою.
Здійснись, моя мріє, про все те святе,
Що зветься у світі любов’ю.
