Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Критика і розвиток. Як не знищити мотивацію
»
Взяти участь Всі події

Взамодіємо з батьками вихованців: «Почуйте серцем голос Вашої дитини !»

Дошкілля

Для кого: Дошкільнята (5-6 років)

25.01.2020

514

12

0

Опис документу:
Заняття з елементами тренінгу для батьків дітей старшої групи надасть змогу батькам побути в ролі маленької дитини, допоможе дорослим поглянути на себе під іншим кутом зору, краще зрозуміти дитячу психологію та виправити недоліки у вихованні своєї дитини.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Конспект заняття з елементами тренінгу

для батьків дітей старшої групи

«Почуйте серцем голос Вашої дитини !»

Мета: розширити і збагатити знання батьків щодо ролі емоційної сфери у становленні особистості дитини та відпрацювати навички емпатійного реагування на дитячу поведінку; розвивати вміння батьків будувати діалогічну взаємодію при вирішенні проблемних ситуацій; сприяти критичному осмисленню стійких стереотипних установок у сімейному вихованні; виховувати педагогічну компетентність батьків; урізноманітнювати форми роботи з батьками, гармонізувати дитячо-батьківські стосунки; залучати батьків до співпраці з ДНЗ.

Матеріали: надувні кульки за кількістю учасників, три коробки середнього розміру, рулон паперу, аркуші білого кольору, кольорові олівці, фломастери, ножиці, клей.

Хід заняття:

Вихователь:

Добридень, шановні батьки та гості ! Чи були Ви коли-небудь маленькими ? Ну, звичайно, були ! І, сподіваюся, Ви пам`ятаєте себе в дитячому садку або вдома з мамою, чи на вулиці у пісочниці. І також, звичайно, у Вас були улюблені іграшки, які Ви пам`ятаєте й досі. Цікаво, що з ними сталося тепер ? А зараз у Вас є свої діти, і Ви намагаєтесь, щоб вони виросли веселими й щасливими, самостійними, чуйними й добрими, допитливими, упевненими у своїх власних силах та відкритими. Правда ж ? Але чи завжди це у Вас виходить ? Сьогодні я пропоную Вам, пригадавши своє дитинство, побувати на місці Ваших дітей, пережити ті почуття, які вони переживають, щоб краще їх пізнати. А для початку розслабимося й пограємо. Для цього я пропоную утворити одне велике коло. Розбиваємося на пари, повертаємося обличчям один до одного.

Вправа 1. Привітання-розминка :

Мета: зняти психоемоційну напругу, викликати радісний, бадьорий настрій.

- Здрастуй, друг, - робимо ладушки

- Як ти тут ? - вдаряємося не сильно плічьми

- Де ти був ? - те ж саме спиною

- Я скучив ! - те ж саме грудьми

- Ти прийшов ? - розвести руки в сторони

- Дуже добре !

Вправу повторити.

2. Гра «Гусінь»

Мета: викликати відчуття приналежності до групи, згуртованості, подолання сором`язливості, відстороненості.

Щоб краще відчути один одного, отримати заряд енергії, проведемо знайому розминку «Гусінь».

Інструкція : Встаньте, будь ласка, за зростом в одну колону, починаючи з самого високого. Повітряні кульки зажимаються між животами та спинами попередніх гравців. Руки опущені вниз, доторкатися ними до кульок не можна. Перший гравець тримає кульку на витягнутих руках. Це – голова нашої гусені. Отже, у нас вийшла весела та довга гусінь, тепер треба під музику, дуже обережно, щоб гусінь не розсипалась, зробити круг по залі.

Аналіз: Які емоції у Вас викликала ця вправа? Чи відчули Ви себе частинкою одного цілого живого організму ? Плесніть в долоні, хто відчув ?

3. Вправа «Кокон»

Мета: сприяти переосмисленню стійких стереотипних установок у сімейному вихованні, свого реального ставлення до дитини.

Обирається один дорослий, який зображує дитину, він сідає у коло на стільчик та два дорослих, які грають роль батьків.

Вихователь:

Зараз у колі на стільчику Ваша дитина, чекає Вас з роботи. Ви приходите додому й дитина хоче Вам розповісти, як пройшов день. Ви говорите : «Не зараз. Я втомилась». (Зав`язується рот). Дитина хоче Вам допомогти, можливо, йде за Вами на кухню. Ви говорите: «Не чіпай, я сама». (Зав`язуються руки). Не знаючи, чим себе зайняти, дитина починає шаліти й бігати по кімнаті. Ви сварите її за тупіт: «Сядь, не бігай !» (Зав`язуються ноги). Дитині нічого не залишається роботи, як сидіти й слухати розмови дорослих. Ви знову її сварите. (Зав`язуються вуха). Дитина просто сидить та безцільно дивиться телевізор або ком`ютер. Ви заходите й говорите, вже час йти спати. (Зав`язуються очі).

Наприкінці вправи «дитині» пропонується встати.

Аналіз:

Рефлексія участника, який грав роль дитини:

– Що Ви відчували, коли батьки сковували, обмежували Вашу свободу на фізичному рівні ? На емоційному ?

– Обмеження руху якої частини тіла Ви відчули найбільш гостро ?

– Які почуття були у Вас, коли Вам запропонували встати ?

– Що хотілося розв`язати в першу чергу ?

– Що ви відчуваєте зараз ?

Рефлексія учасників, що грали роль дорослого:

– Що ви відчували, коли бачили нерухому дитину ?

– Що вам хотілося зробити ?

– Чи легко знайти слова, які дозволять переформулювати заборону ?

– Якими могли бути ці слова ? (до всіх учасників)

- Що Ви відчуваєте зараз?

Вихователь:

Подивіться, на що схожа дитина – на кокон. Тільки гусінь у коконі розвивається, перетворюється на красивого метелика. А Ваш малюк розвивається ? Подумайте, як часто, коли Ваша дитина вкрай потребує не чогось матеріального, а Вашої уваги та ласки, Ви говорите їй слово «Ні»?

Вихователь:

Дякуємо учасникам цієї вправи! А зараз я пропоную перейти до наступної.

4. Вправа «Не кричіть на дитину!»

Мета: допомогти батькам зрозуміти, що відчуває дитина, коли на неї кричать, переглянути своє ставлення до крику, як методу виховання.

Батьки розбиваються на пари. Один учасник пари повинен стояти і кричати на іншого з якогось придуманого приводу. А інший учасник в свою чергу повинен присісти навпочіпки або стати на коліна, щоб бути набагато меншим зростом і говорити тільки одну фразу: «Я маленький, і я просто хочу, щоб мене любили».
Приблизно на третьому повторі цієї фрази той, хто знаходиться на місці дитини, починає плакати. Приходять дуже сильні почуття, часто спогади із власного дитинства.

Після цієї вправи кричати на свою дитину стає практично неможливо… Учасники говорять, що вперше дійсно відчули, що відчуває в такі моменти дитина.

5. Вправа «Якісна похвала»

Мета: розвиток комунікативних навичок батьків, вміння правильно похвалити свою дитину.

Вихователь: Такі слова, як хороший, гарний, фантастичний не зовсім підходять для якісної похвали. Якщо дитину так хвалять, у неї може виникнути відчуття типу «якщо я не зроблю щось добре, то мене засудять». Така похвала має зворотній бік: хвалити – значить оцінювати. Тому хвалити треба правильно.

Якісна похвала складається з таких частин;

1. Опишіть, що ви бачите. «Я бачу чисту підлогу, рівно застелене ліжко і книги, акуратно виставлені в ряд на поличці»
2. Опишіть, що ви відчуваєте. «Так приємно заходити до цієї кімнати!»
3. Узагальніть все яким-небудь словом: «Ти склав свої олівці, крейду і ручки і розклав їх в різні коробки. Ось що я називаю організацією!». Суть в тому, щоб знайти таке слово, яке «продемонструє» вашій дитині щось таке, чого вона не знала про себе раніше. Таким чином з наших описів діти дізнаються про свої сильні сторони.

Існує вправа, яка допомагає попрактикуватися в тому, щоб якісно хвалити.

Ситуація 1. Ваша маленька дитина щойно перший раз самостійно одягнулась. Вона стоїть перед вами, сподіваючись, що ви помітите.

Звичайна похвала:
Похвала, яка описує, що ви бачите і відчуваєте:
Що дитина може сказати собі?

Ситуація 2. Вас запросили на свято, в якому бере участь Ваша дитина. Він або вона грає роль короля, королеви або відьми (виберіть самі). Після вистави ваша дитина підбігає до вас і запитує: «Ну, як я зіграла

Звичайна похвала:
Похвала, яка описує, що ви бачите і відчуваєте:
Що дитина може сказати собі?

Ситуація 3. Ви захворіли і кілька днів лежите в ліжку. Ваша донька намалювала вам листівку з побажанням якнайшвидшого одужання, прикрасивши її кульками. Вона простягає її вам і чекає вашої реакції.

Звичайна похвала:
Похвала, яка описує, що ви бачите і відчуваєте:
Що дитина може сказати собі?

6. Вправа «Коробка».

Запрошуються три учасника . Один ставить ноги у дві коробки (одну – в ліву, другу – в праву). Учасники збоку ставлять по одній нозі в коробку в центрі.

Інструкція для трьох учасників:

В такому положенні перейдіть, будь ласка, на інший бік зали. Виймати ногу та триматися за руки не можна.

По закінченню вправи проводиться обговорення:

- Чи зручно було рухатися ?

- Кому з участників було найбільш важко переміщатися ?

- В якому випадку гравцеві в центрі рухатися легше, впевненіше - коли учасники збоку допомагають йому рухатися в одному напрямку, чи коли кожний учасник рухається у своєму напрямку ?

Вихователь:

У положенні людини в центрі находиться Ваша дитина. З одного боку – дитячий садок із своїми методами виховання, вимогами, завданнями, очікуваннями, а з іншого – сім`я, батьки із своїми засобами виховання, поглядами, традиціями, очікуваннями. Дитині необхідно відповідати вимогам і дитсадка, і сім`ї. Успішність виховання й навчання Вашої дитини залежить від взаєморозуміння, співпраці батьків і педагогів.

7. Творча вправа «Сонечка любові»

Кожний учасник малює на аркуші сонечко, в центрі якого пише ім`я своєї дитини. На кожному промінці необхідно перелічити всі прекрасні якості своєї дитини. Потім всі учасники демонструють своє «сонечко любові» та за бажанням зачитують те, що написали. Сонечка можна виготовити у вигляді аплікації, прикрасити за смаком.

Вихователь:

Пропоную Вам взяти ці «сонечка любові» додому, пригорнути свою дитину та розповісти їй, як ви оцінили її якості – подаруйте дитині теплоту, ласку та увагу. Нехай теплі промінці зігріють сьогодні атмосферу Вашої домівки.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.