Взаємодія вихователя ДНЗ з батьками середньої групи (вересень- червень)

Опис документу:
Взаємодія вихователя ДНЗ з батьками середньої групи (вересень- червень). Підготувала: вихователь ШНВК: ШЗШ І-ІІІст. №9 - ДНЗ Картак А.В. В папці зібрані різні консультації, пам'ятки, анкети для батьків, які застосовувала протягом навчального року з батьками дітей середньої групи ДНЗ.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

КОМУНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) «ШОСТКИНСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС: ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №9 – ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД МІСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

«Взаємодія вихователя ДНЗ з батьками»

підготувала:

вихователь ШНВК:

ШЗШ І-ІІІст.№9 – ДНЗ

Картак А.В

Шостка 2020р.

Місяць

Назва заходів

Вересень

1. Батьківські збори «Вікові особливості дітей 4-5 років»

2. Анкетування «Будьмо знайомі»

3. Пам’ятка для батьків «Правила дитячого садка»

Жовтень

1. Виставка «Осінь золота нам дарунки принесла».

2. Папка пересувка «Про права дитини».

3. Оформлення інформаційного стенду «Поради батькам від вихователів».

Листопад

1. Консультація «Формування зв’язного мовлення у дітей».

2. Анкетування «Безпека життєдіяльності дітей»

3. Папка- пересувка «Розвиток індивідуальності дитини через дотримання її прав, поваги до неї.

Грудень

1. Консультація для батьків «Загартовування взимку»

2. Пам’ятка батькам на тему «Харчування».

Січень

1. Папка-пересувка « Профілактика порушень постави і сколіозу у дошкільників»

2. Пам’ятка «Взуття дошкільника і здоров’я».

Лютий

1. Консультація «Прогулянки, їх значення для зміцнення здоров'я і розумового розвитку дітей».

2. Пам'ятка «Як уберегти дітей від травм у зимовий період»

Березень

1. Консультація «Давайте жити дружно» (як уникнути конфліктів з дітьми).

2. Пам’ятка «Розвиваємо мову дітей».

3.Пам’ятка для батьків «Як знизити ризик інфікування коронавірусом?»

Квітень

1. Консультація для батьків «Ігротека в колі сім’ї»

2. Пам’ятка «Про коронавірус»

3. Фотовиставка онлайн «Як я готуюсь до Великодня».

Травень

1. Консультація для батьків «Як прищепити дитині любов до слухання музики»

2. Консультація «Як розважити дітей під час вимушеного карантину».

3. Фотовиставка онлайн «Подарунок для матусі».

4.Фотовиставка онлайн «Одягни вишиванку Україно моя».

Червень

1.Папка-пересувка «Літо»

2. Відео і фотовиставка онлайн «Хоч дитина я мала, знаю всі свої права».

3. Пам’ятка для батьків «Обережно комахи!»

План роботи з батьками у середній групі

Вікові особливості фізичного та психічного розвитку дітей 5-го року життя

В середньому дошкільному віці відбуваються певні зміни: невдачі позбавляють дітей бажання продовжувати дію, а успіхи, навпаки, підтримують прагнення завершити почату справу. Саме в цьому віці діти особливо сприйнятливі до оволодіння нормами і правилами. Вони з цікавістю, приємністю, а отже, й з особливою легкістю засвоюють необхідність дотримуватися певного порядку при одяганні, умиванні, в інших побутових справах, під час різних занять. Для підтримки загальної активності, виховання цілеспрямованості важливо якомога частіше позитивно оцінювати діяльність малят.

У дітей п’ятого року життя інтенсивно розвиваються вміння подумки оперувати уявленнями про предмети, про їх загальні властивості, зв’язки й відношення між предметами і подіями. У цьому віці дошкільнята здатні уявити різні етапи виконання завдання: мету (що потрібно зробити), план (послідовність виконання роботи), спосіб (як виконувати), результат (що зроблено). У дітей виникають змістові просторові уявлення, вони навіть можуть уявити собі місцевість, у якій самі не бували. Стають чіткішими і диференціюються уявлення про час - окрім теперішнього, виділяють минулий і майбутній.

Важливі принципові зміни відбуваються в мовленнєвому розвитку. Речення стають довшими, більш розгорнутими, а їх конструкція – складнішою. Збагачення уявлень про загальні властивості предметів сприяє появі в мовленні дитини нової категорії іменників – узагальнювальних (одяг, посуд, транспорт, солодощі, колір), прикметників, що означають емоційні стани (веселий, усміхнений, сумний, лагідний), етичні якості (добрий, справедливий, хоробрий), естетичні характеристики.

Характерним для п’ятого року життя дитини є вдосконалення узгодженої діяльності різних органів чуття. Тому важливими для розвитку є вправляння в словесному супроводі ігрових дій, сприйманні пояснень дорослого в процесі виконання гімнастичних вправ, зображувальної діяльності і навіть одягання. Вдосконалення механізму узгодження діяльності двох сигнальних систем є фундаментом для розвитку самостійності дій і мислительних операцій.

На п’ятому році життя особливо відчувається перевага збудження над процесами гальмування, що при найменшому порушенні умов життя призводить до бурхливих емоційних реакцій. Є небезпека закріпити підвищену нервову збудженість. Слід пам’ятати, що слабкість гальмівних процесів впливає на характер формування системи вмінь і навичок. Сам же процес їх формування повільний, тривалий, вимагає від дорослого терпіння, чуйності. Для розвитку психічних процесів у цей період характерним є зростання довільності, цілеспрямованості сприймання, пам’яті, уваги. Продовжує вдосконалюватись наочно-образне мислення. Особливу роль відіграють різноманітні сприймання. Так до п’яти років діти повинні навчитися розрізняти всі звуки рідної мови, порівнювати їх за висотою; оволодіти вмінням виділяти ритм, тембр голосу, силу звучання; розрізняти і запам’ятовувати пісні, вірші, прозу.

Зростають можливості зорового аналізатора. Діти навчаються розрізняти всі основні кольори, відчувати проміжні. Оволодівають повним набором еталонів форми предметів. Удосконалюється уявлення про співвідношення предметів за розмірами: шириною, висотою, довжиною (можуть «на око» встановлювати відношення між п’ятьма предметами за цими вимірами). Активно формуються просторові уявлення. Сприймання узгоджується з практичними діями, що є фундаментом для формування різноманітних обстежувальних дій. Останні є суттєвим компонентом діяльності і найважливішим показником її успіху. Найкращими для сприймання, запам’ятовування продовжують бути діючі об’єкти; їх функціональні ознаки особливо приваблюють дітей.

Якщо до цього часу дитину переважно вабили самі предмети, то на п’ятому році життя помітним стає інтерес не до самого предмета, а до способу його використання, механізму побудови, призначення. В умовах цілеспрямованого задоволення такого інтересу пізнавальні мотиви починають виступати головною рушійною силою пізнавальної активності дитини.

Починається розвиток довільного відтворення, а згодом і довільного запам’ятовування. В умовах емоційно близької мотивації та осмислення з допомогою дорослих діти оволодівають окремими прийомами довільного запам’ятовування (повторення, елементарна систематизація матеріалу). Збільшується не лише обсяг, а й зміст запам’ятовування. Так, переказуючи казку, діти не лише відтворюють основні події, а й вдаються до подробиць, передають пряме і авторське мовлення. Відчутно зростає і стійкість уваги. Проте цей процес перебуває у прямій залежності від особливостей розвитку нервової системи дитини. Підвищена збудливість, знижена працездатність при кисневому голоді різко знижують стійкість уваги. Слід пам’ятати, що можливостідовільної уваги в цьому віці ще надзвичайно обмежені, над її розвитком потрібно цілеспрямовано працювати.

Помітні зміни бачимо в сфері спілкування дітей п’ятого року життя з оточуючими. Якщо у стосунках з близькими дорослими діти цього віку довірливі, спокійні і впевнені, зацікавлені в контактах з ними, то в присутності стороннього дорослого їм притаманні (як і дітям трьох-чотирьох років) сором’язливість, неспокійний стан. Проте наявна зацікавленість у контактах з новим дорослим. Психологи відзначають, що саме на п’ятому році життя найбільш зростає інтенсивність спілкування дитини з близькими дорослими при емоційно позитивному ставленні останніх до контактів з дитиною. Діти у взаємодії з близькими виявляють особливу, чутливість до настрою і характеру їхнього мовлення, рухів, до всієї гами експресивних засобів. Цю особливість дітей має використовувати вихователь для моделювання різних засобів співробітництва в специфічно дитячих видах діяльності. Саме за цих умов і діє найсильніший механізм вправляння—наслідування, завдяки чому діти починають усвідомлювати особливу роль ставлення у їхній взаємодії з дорослими. Такі довірливі, емоційно забарвлені стосунки близьких дорослих з дітьми і служать найдійовішим джерелом чуйності останніх, а пізніше і всієї гами емпатійних переживань.

Зазначені особливості знаходять свій вияв і в сфері спілкування дитини з однолітками. На фоні дальшого зростання потреби в співробітництві з ровесниками все виразніше виявляється потреба в доброзичливій увазі з боку товариства. Саме в цьому віці діти усвідомлюють місце в групі однолітків (товариша, а потім і своє). На цьому ґрунті чітко проглядається вибіркове ставлення до партнера по спілкуванню.

Не слід забувати, що і в цій сфері наявне розмаїття індивідуальних варіантів. Це знаходить свій вияв у тому, що одні діти в групі виявляють інтерес до вихователя, інші — замкнутість і відчуженість, одні — комунікативно активні, інші — обмежуються однослівним шептанням. За умов спілкування з новою людиною такі відмінності ще більш чіткі і різноманітні. Про це варто пам’ятати щораз, коли в групу до дітей приходить нова людина на підміну постійному вихователеві, коли проводяться різні обстеження з участю або в присутності сторонніх осіб. Та й повсякчасно вихователь, спілкуючись з такими сором’язливими дітьми, має бути особливо обережним. Украй неприпустимі зауваження типу «Сміливіше, що ти так соромишся…», «Роман у нас такий сором’язливий…», навіть коли це вимовляється доброзичливо. Це не підтримує дитину, відволікаючи від внутрішніх переживань, а, навпаки, фіксує на них увагу всіх, ускладнюючи труднощі самій дитині.

Не менш важливо тонко, тактовно й обережно втручатися у сферу спілкування таких дітей з однолітками. Тут бажано попереджати конфлікти, ускладнення у спілкуванні. Саме довірливі стосунки з вихователем мають допомогти уникнути багатьох труднощів, допомогти будувати співробітництво в тій чи іншій діяльності так, щоб запобігти можливим негативним ситуаціям. У дітей п’ятого року життя характерним є більш активний відгук на запропоновану дорослим діяльність, поступом формування здатності самостійно визначати її мету. Здатність утримувати в пам’яті і реалізувати цю мету значно вища, коли є ігрова мотивація. Закладаються основи уміння керувати суспільно значимими мотивами діяльності, перші спроби планувати свою діяльність, самостійність виконаного етапу діяльності.

Зростання самостійності проявляється і в характері мовного спілкування дітей у процесі гри, яка є важливим джерелом загального розвитку дитини саме на даному етапі дитинства. Цьому насамперед сприяє значне збагачення дитячого досвіду і водночас якісні зміни в пізнавальних психічних процесах. Так з’являються нові сюжети ігор; одна й та сама гра може повторюватись упродовж кількох днів з різними варіаціями сюжету. Це і є показник розвитку творчої гри і водночас поглиблення інтересу до певних сторін навколишнього життя. Якщо ж гра, повторюючись в одному і тому ж варіанті, швидко розпадається, бо стає нецікавою, то це свідчить, що діти не в змозі самі осягнути глибше той чи інший бік життя. Потрібне активне втручання дорослого, щоб дати новий поштовх грі, включити пізнавальну активність дітей, збудити творчу ініціативу. В цьому віці діти охоче починають вигадувати, особливо коли їх уважно слухають та ще й заохочують. Мудре керівництво дорослого, яке стимулює активність та ініціативність кожного учасника гри, робить гру неповторною школою життя дитини.

Зароджується справжня спільна гра. Одним з джерел її розвитку є гама позитивних емоцій. Варто за допомогою спеціальних завдань створювати ситуації, які викликають почуття радості від гри разом. При цьому слід пам’ятати, що емоційна сфера дитини вимагає надзвичайно чуйного до себе ставлення. Тут особливо помітні індивідуальні відмінності. Наприклад, є діти, які вже тепер надають перевагу індивідуальній грі. Слід замислитись, чи треба таку дитину залучати до колективної гри. Чи може достатньо того, що вона бере участь у рухливих іграх, дидактичних тощо.

Отже, гра має сприяти тому, щоб кожна дитина якомога повніше виразила себе вже на перших етапах свого розвитку. За таких умов гра і буде провідною діяльністю в житті дітей.

Мовне спілкування стає основою встановлення дружніх стосунків у групі однолітків. Співробітництво дитини з дорослими в специфічних видах діяльності продовжує відігравати вирішальну роль у психічному розвиткові.

У різних видах діяльності дитина починає виділяти мету і, підкоряючи їй свої, дії, управляти поведінкою, доводити почату справу до кінця, долати перешкоди. Тут уперше з’являється усвідомлення смислового зв’язку речей і дій, одна дія починає підпорядковуватися іншій. Проте це можливо лише за умови, коли смисловий зв’язок між окремими діями виступає перед дитиною у конкретній формі. Цілком зрозуміло, що і в цьому процесі потрібна цілеспрямована увага дорослого. Лише в співробітництві з дорослим у дитини виробиться звичка до трудового зусилля, уміння оцінювати дії і вчинки.

Для п’ятого року життя чи не найактивнішою є мовна діяльність дитини. Різко збагачується словник (в основному за рахунок конкретних найменувань, функціональних ознак і властивостей, слів-понять, що узагальнюють діяльність людей, дієслів, які визначають стани і переживання людини тощо).

Значимим для загального розвитку в цей період є те, що мовлення починає нести чи не найбільше навантаження щодо регуляції дитячої поведінки. Дитина набуває здатності підкоряти свої дії прийнятій програмі, контролювати її виконання у плані внутрішнього мовлення.

Саме в цей період дошкільник чутливий до пояснювального мовлення (постійна потреба щось пояснити, попрохати, довести). Задоволення цієї потреби дорослим, достатня увага до мовного оформлення взаємин з дітьми є дійовим джерелом розвитку пояснювального мовлення. Таке непомітне для дитини самовправляння у використанні найрізноманітніших граматичних форм набагато цінніше за будь-яке спеціально побудоване заняття. Зрозуміло, що і цей процес вимагає спеціального керівництва з боку дорослих. Нехтування необхідністю стимулювати мовний розвиток вже лише на цьому етапі може значно загальмувати весь процес формування чуття мови.
Характеристика віку: приємний, цікавий вік, дитина перебуває в повній гармонії з самою собою й навколишніми. Фізично більше витривала, але наступає період витягнення, нерівномірний розвиток росту й ваги.

Спілкування і мова: дружні відносини з однолітками, але дружба не заснована на спільних інтересах, а на підставі близькості місця розташування з іншими дітьми: поруч живуть, грають. З'являється і потреба бути в колективі. Дитина любить спілкуватися з іншими дітьми, але в той же час почуває себе непогано наодинці. Зароджується внутрішня мова й планіруюча функція мови.

Діяльність та пізнавальна активність: діти 5-го року життя знають, що вони роблять і передбачають свій кінцевий результат, знають, що вийде. Предмети сприймають по їхньому призначенню, що приводить до розвитку функціональних узагальнень. Відбуваються якісні зміни в психічному розвитку. Зароджується довільність психічних процесів, розвивається логічна пам'ять і логічне мислення. Розвивається допитливість, пізнавальна активність. Але переносного значення діти не розуміють. З'являється бажання вчитися.

Емоційно-вольова сфера: почуття дитини виражаються за допомогою мови. Дитина дотепер прив'язана до матері, але поступово починає відокремлюватися від неї, з'являється деяка прихильність до батька, незалежно від статі. Почату справу діти починають доводити до кінця (вольова активність), рішуче ніж завжди дитина наполягає на своєму. Дорослому можна вимагати більш швидкого виконання дії, але з боку дорослих повинна бути допомога й підказка. Зароджується самоконтроль. Починає контролювати свої почуття.

ШАНОВНІ БАТЬКИ !

 Ми чекаємо на Вашу дитину в дитячому садку і щиро прагнемо , щоб кожен день її перебування в нашому колективі приносив їй задоволення, нові знання та вміння. Додаткова інформація , яку ми просимо повідомити про Вашу дитину, допоможе нам у вирішенні цих завдань. Наперед, ми Вам вдячні за те, що Ви знайшли час і уважно відповіли на питання запропонованої анкети.

  1. Прізвище ,ім'я, по батькові дитини_______________________________________________________

  2. Дата народження___________________________________________________

  3. Мати(прізвище, ім я , по батькові; освіта; місце роботи)_______________________________________________________

  4. Батько(прізвище, ім я , по батькові; освіта; місце роботи_______________________________________________________

  5. Домашня адреса________________________________________________________

  6. Телефон______________________________________________________

  7. Як ласкаво називаєте дитину вдома_______________________________

  8. Чи має Ваша дитина проблеми зі станом здоров"я___________________

  9. Чим захоплюється Ваша дитина__________________________________

  10. Чи боїться чогось Ваша дитина? З чим це пов"язано?____________________________________________________

  11. Хто ще крім батьків виховує дитину______________________________

  12. Кого в сім"ї слухається_________________________________________

  13. Які ігри та іграшки полюбляє Ваша дитина?_______________________

  14. Допомагає чи ні малюк по господарству?__________________________

  15. Які навички самообслуговування є у дитини?______________________________________________________

  16. Чи дотримується дитина режиму дня?_____________________________

  17. Чи піддається дитина вихованню?________________________________

  18. Які позитивні риси характеру і поведінки__________________________

  19. Які негативні риси у поведінці___________________________________

  20. Які риси своєї дитини ви хотіли б змінити_________________________

  21. Чи караєте Ви дитину фізично ТАК, НІ, ІНКОЛИ ( потрібне підкресліть)

  22. Які методи у виховній роботі ви використовуєте частіше за все ВИМОГЛИВІСТЬ , ПЕРЕКОНАННЯ , ЗАОХОЧЕННЯ (потрібне підкресліть

  23. Які книги або журнали , останнім часом , про виховання , Ви прочитали?___________________________________________________

  24. Якою б Ви хотіли бачити свою дитину через кілька років?________________________________________________________

  25. Яким на Вашу думку ,повинен бути вихователь малюка? _____________________________________________________________

  26. Чи задоволені Ви роботою садка?________________________________

  27. Які побажання до майбутньої роботи садка______________________________________________________________________________________________________________________

Пам’ятка батькам.

  1. Приводити дитину до садочка не пізніше 8 години 30 хвилин.

  2. Вносити плату за харчування до 20 числа кожного місяця.

  3. Ставити дитину на харчування до 9:00 години робочого дня за день.

  4. Якщо дитина не відвідує дитячий садок більше 10 днів, то вона приймається до дитячого садка тільки з медичною довідкою.

  5. Вихователям категорично забороняється віддавати дітей батькам, які знаходяться в нетверезому стані, дітям молодшого шкільного віку, незнайомим особам без попередження батьків.

  6. Ви забов’язані привести здорову дитину. Недолікована дитина не тільки захворіє сама, а і заразить здорових дітей!

Анкета для батьків (безпека життєдіяльності дітей )

1. Чи потрібно дитині знати правила вуличного руху?

а) обов’язково;

б) з віком дізнається;

в) не варто перевантажувати дитину зайвими знаннями;

г) не замислювалися над цим питанням.

2. В яких доступних і цікавих формах краще подавати дитині ці знання?

а) через спеціальні програми по телебаченню та в літературі;

б) в дошкільному закладі та школі;

в) із залученням батьків;

г) ваш варіант.

3. Як ваша дитина поводиться, коли переходить дорогу та у міському транспорті?

а) слухається;

б) бешкетує;

в) боїться;

г) чинить опір.

4. Чи вважаєте за потрібне брати участь у заходах з вивчення правил дорожнього руху в дитячому закладі?___________________________

5. Чи допускаєте самостійні прогулянки дитини біля будинку?_______________

6. Яку літературу використовуєте з цього питання?

____________________________________________________________________________________

Дякуємо за щирі та відверті відповіді.

Анкета для батьків з безпеки життєдіяльності дітей

Батьки і дитина у соціальному середовищі

1.Чи може ваша власна поведінка слугувати зразком для вашої дитини?_______

2. Чи проявляєте Ви у присутності своєї чи чужої дитини безпечність:

а) на дорозі;

б) у побуті;

в) у природному довкіллі;

Якщо таке буває, то як Ви виправдовуєте свої вчинки в очах дитини?____________

3. Чи відпускаєте Ви свою дитину гуляти на вулиці самостійно, якщо так, то які заходи безпеки передбачаєте? ( позначаєте пункти, що відповідають дійсності):

а) нагадуєте дитині правила поведінки на вулиці;

б) часто поглядаєте у вікно;

в) прохаєте про догляд старших дітей;

г) інший варіант

4. Як би Ви вчинили, якщо б Ваша дитина пішла самостійно гуляти в чужий двір?

а) покличу додому;

б) не дозволю нікуди йти;

в) пішла, той що.

5.Чи знає Ваша дитина де зберігаються у вашому домі небезпечні для дітей предмети (ліки, термометр, сірники, запальнички, гострі предмети…) ?

Чи навчаєте дитину основному правилу, що користуватися небезпечними предметами дітям заборонено?

6. Наскільки Ваша дитина соціально адаптована ?( позначаєте пункти, що відповідають дійсності):

а) зможе звернутися по допомогу, якщо загубиться, знає і назве домашню адресу;

б) втримається від спокуси взяти будь-що із рук незнайомця;

в) здатна здійняти галас, якщо хтось змушує її іти за собою;

г) відомі їй номери рятувальних служб – 101,102, 103, 104?.

7. Які б консультації з теми безпеки життєдіяльності дітей Ви хотіли б отримати в дошкільному навчальному закладі?

Профілактика порушень постави у дітей

Правильна постава повинна формуватися з дитинства, тому важливо з народження малюка виконувати профілактику сколіозу, лордозу та інших патологій. Моменти, на які слід звернути увагу, щоб у дитини формувалася правильна постава, і не виникло патологій:

  • Наявність активних навантажень і режим дня. Профілактика порушення постави у дітей дошкільного віку повністю лягає "на плечі" батьків. Їм рекомендується викладати немовлят на живіт, щоб малюк тягнувся за іграшками і яскравими предметами. Можна організувати заняття на фітбол. Не варто зловживати ходунками і стрибуни. Це попередження порушень у відділах хребта. Адже якщо дитина ще не ходить або погано стоїть на ногах, значить його м'язовий корсет і хребет не готові до вертикальних навантажень. В режим дня рекомендується включати прогулянки, а спати малюка слід викладати на ортопедичний матрац середньої жорсткості. До 12 місяців його укладають спати в ліжечко без подушки. З року подушка під головою повинна мати невелику висоту, а матеріал подушки слід підбирати пружний, трохи пружинить.

  • Спорт.Лікарі рекомендують проводити профілактику порушень постави за допомогою занять гімнастикою, плаванням. Гарний для правильної постави і кінний спорт.

  • Профілактика порушень постави у дошкільнят і школярів чимало залежить від організації робочого місця для навчання, ліплення, малювання. Тут важливо становище за столом. Як же правильно сидіти? Правильне положення тіла: ноги стоять на підлозі, спина притулена до спинки стільця. Світло на робочому місці повинен відповідати нормам освітленості. В іншому випадку дитина буде тягнутися до джерела світла, а його хребет день за днем ​​буде викривлятися.

  • Для дітей, які починають ходити, оптимальним варіантом взуття стануть черевики (сандалі) з підошвою з щільного матеріалу. Задник такому взутті повинен бути жорстким. У ній обов'язково наявність супінатора і застібки на липучці.

Консультація для батьків «Значення прогулянки в різнобічному розвитку дошкільнят»

Багато батьків недооцінюють значення прогулянки в житті дитини.

Більшості здається, що на зимовій прогулянці дитина замерзне і неодмінно захворіє. І пов'язують простудні захворювання дітей саме з прогулянками в зимовий період.

Діти молодшого дошкільного віку характеризуються великою руховою активністю. Реалізація цієї особливості має великі можливості на прогулянці, де діти не обмежені простором і руховими діями.

Навчання руховим діям на прогулянці йде неодмінно з опорою на мисленнєві операції, сприяє не тільки фізичному, але і активного психічного розвитку молодших дошкільників.

Великий вплив рухів на розвиток мовлення дітей. Поруч дослідників доведено, що чим вище рухова активність дитини, тим швидше йде розвиток у нього речі.

На прогулянці закладаються позитивні почуття по відношенню до природи і її мешканцям, відкривається дивовижне різноманіття рослинного і тваринного світу, вперше усвідомлюється значення природи в житті людини, усвідомлюються і переживаються морально-естетичні почуття, що спонукають дітей піклуватися про все що їх оточує.

Спілкування з природою важливий компонент у моральному розвитку дитини, налаштовує на збереження, турботу, захист.

Плюси прогулянки:

підвищує пристосовуваність і працездатність організмів і систем зростаючого організму;

+ сприяє загартовуванню організму, профілактиці простудних захворювань;

+ формує здоров'язберігаючий та здоровьеукрепляющее рухове поведінку;

+ формує правильні навички виконання основних рухів, важливих елементів складних рухів;

+ йде прискорений розвиток мовлення через рух;

+ виховує позитивне ставлення до природи, почуття відповідальності за стан навколишнього середовища і природи в цілому;

+ розвиває здатність відзначати і здійснювати первинний аналіз сезонних змін у житті довкілля.

ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В ЗИМОВИЙ ЧАС

Санки, лижі, ковзани - найулюбленіші розваги дітей взимку. На жаль, саме вони стають причиною багатьох травм. Тут зростає роль дорослих, які повинні навчити дитину правилам поведінки, що дозволяє уникнути отримання травм, і посилити контроль за їх дотриманням. Необхідно перевірити санки, чи не пошкоджені вони, кріплення на лижах, надійно і правильно прикріплене воно до ніг дитини, а ковзани на відповідність розміру.

Саме дорослі повинні проконтролювати місця, де граються їхні діти взимку. Схил, що вибирається для спуску на санках або лижах, обов'язково повинен бути далеко від дороги, вільний від палиць і коріння дерев. Кожна дитина повинна розуміти, що катаючись з закритими очима, можна зіткнутися з сусідом або деревом, а спуск спиною, знижує можливість керувати санками або лижами, своєчасно і адекватно реагувати на небезпеку. Особливо небезпечно чіплятися до транспортних засобів, прив'язувати санки один до одного, перевернувшись, одні санки потянут за собою інші.


Ігра в сніжки, ще одна зимова забава, яка може призвести до пошкоджень очей, тому завдання дорослих переконати дитину берегтися від попадання снігу в обличчя і не кидати сніжки з крижаною скоринкою і заледенілими шматочками снігу в друзів, особливо в голову.

Ожеледь, досить часте атмосферне явище взимку, є причиною безлічі травм і переломів. По-перше, правильно підберіть дитині взуття: перевагу краще віддати взуття з ребристою підошвою, виробленої з м'якої гуми або термоеластопластів, без підборів. По-друге, навчіть дитину переміщатися по слизькій вулиці: потрібно не поспішати, уникати різких рухів, постійно дивитися собі під ноги. Ноги повинні бути злегка розслаблені і зігнуті в колінах, корпус при цьому трохи нахилений вперед. Тримати руки в кишенях в ожеледь небезпечно, при падінні чи буде час їх вийняти і вхопитися за що-небудь. Величезну небезпеку в ожеледь представляють сходинки, по можливості уникайте їх, якщо це неможливо, то ногу при спуску по сходах необхідно ставити уздовж сходинки, у разі втрати рівноваги така позиція пом'якшить падіння.

Поясніть дитині, що увага і обережність - це головні принципи поведінки, яких слід неухильно дотримуватися в ожеледь.

Ще одна поширена зимова травма - обмороження. Пошкодження тканин під дією холоду може наступити не тільки при низьких температурах повітря, але і при температурі вище нуля, особливо під час рясного снігопаду, при сирій погоді, вологому одязі, тісного взуття. Обморожению піддаються найчастіше пальці рук і ніг, щоки, ніс, вуха.

Обмороження найчастіше наступають непомітно, без болю, тому необхідно звертати увагу на колір рум'янцю у дитини (нормальний рум'янець - ніжно-рожевого кольору, якщо він став нерівномірний, з яскраво-червоними або білими плямами - це обмороження), перевіряти чутливість шкіри обличчя, постійно ворушити пальцями рук і ніг.

Щоб уникнути неприємних наслідків, правильно одягайте дитину для прогулянок: необхідні рукавиці - непромокашки, шарф, шапка з водовідштовхувального матеріалу на теплій підкладці, взуття, не сдавливающая нижні кінцівки і не пропускає воду. Шкіру обличчя потрібно захищати спеціальним дитячим кремом.

Взимку до списку травм додається ще й ризик «приклеїтися». Постарайтеся дохідливо пояснити дитині, що в мороз не можна лизати язиком і доторкатися мокрими руками до залізних конструкціям, можна «приклеїтися». Нагадайте, що не варто проводити експерименти.


Якщо ваша дитина захоплюється зимовими видами спорту, подбайте не лише про його спортивній екіпіровці, але і про захист: наколінники, налокітники, захисту для хребта, вони допомагають значною мірою зменшити ймовірність отримання травм.

Взимку зростає число дорожньо-транспортних травм. Часто дитина бачить, що машіна наближається, але сподівається проскочити, але на слизькій дорозі водій не встигає загальмувати, оскільки збільшується гальмівний шлях автомобіля. Перетинати проїжджу частину дороги необхідно виключно по пішохідному переходу ні в якому разі не перебігати, слід бути дуже уважними. Обов'язково дотримуватися правил дорожнього руху.

Шановні батьки! Багатьох серйозних травм можна уникнути, якщо ви будете уважно стежити за своїми дітьми і дбати, щоб їх оточення було безпечним!

4 способи залагодити конфлікт з дитиною. Радить психолог.

"Я не хочу спати!", "Я не хочу іти до садочка/школи!", "Не буду це їсти!", "Купи! Купи! Купи!".

На ці фрази своїх малюків батьки спочатку реагують спокійно, потім починають дратуватися, і, зрештою, не витримують.

Фото: tonodiaz/Depositphotos

Розмова з поясненнями перетворюється в сварку, коли тато чи мама може сказати дитині щось дуже неприємне чи образливе.

Професор з психології і засновник Гарвардської міжнародної програми з переговорів Деніел Шапіро радить, як залагодити конфлікт з малюком, пише Psychology Today.

1. ВИДИХНІТЬ І ПОСТАВТЕ СОБІ  ОДНЕ ЗАПИТАННЯ

Діти і батьки тісно і часто спілкуються. Тому, коли конфлікт розпалюється, є ризик, що емоції вас поглинуть настільки, що ви не зможете мислити раціонально. Відчуття, ніби все виходить з-під контролю.

Фото:Choreograph/Depositphotos

Щоразу, коли ви намагаєтесь відновити контроль над ситуацією і сфокусуватись, дитина починає вимагати щось нове чи раптово б'є брата чи сестру, чим знову віддаляє вас від емоційної рівноваги.

Професор радить, як уникнути такої ситуації.

Як тільки конфлікт починає посилюватись, поставте собі одне запитання: "Чи я дійсно хочу цього конфлікту?". Здебільшого, ви відповісте "Ні".

Видихніть. Уявіть себе у майбутньому, через годину після цієї секунди. Уявіть, що приймаєте душ, релаксуєте у ліжку або читаєте книжку.

Або уявіть себе на Місяці, ніби дивитесь зверху на свій діалог з дитиною. Невже ця сварка вартує часу і нервів вас і дитини? Напевно, що ні.

2. НЕ ЗАХИЩАЙТЕ СВОЮ ПОВЕДІНКУ, ПОСЛУХАЙТЕ ДИТИНУ

Батьки схильні думати, що знають правильні відповіді на усі запитання, особливо під час сварок з дітьми.

Але те, що ми маємо владу над дітьми, не означає, що у їхніх словах немає правди, каже професор.

Фото:yacobchuk1/Depositphotos

Син чи донька часто можуть раціонально пояснити свою поведінку, але для цього нам потрібно виділити їм час, щоб вислухати і спробувати зрозуміти.

Коли десятирічна донька починає кричати, що ви несправедливо до неї ставитесь, не лише захищайте свою поведінку.

Запитайте, чому вона так думає.

Можливо, донька ревнує до того, як поблажливо ви ставитесь до поведінки її молодших братиків чи сестричок.

А, може, це її спосіб попросити вашої уваги.

3. ДАЙТЕ ДИТИНІ ЧАСТКОВУ САМОСТІЙНІСТЬ

Уявість, наскільки безсилою може почуватись дитина, коли батьки кажуть їй, коли прокидатись, що їсти, коли лягати спати, і навіть як розмовляти.

Не дивно, що діти хочуть трохи свободи, щоб визначати свою власну долю.

"Навіть мій 4-річний син Ліам почне істерити, коли я виберу йому десерт сам, без нього. "Татку! Я хочу вибрати!", – каже професор.

Фото:Vadymvdrobot/Depositphotos

Тому наступного разу, коли дитина попросить залишитись у школі чи у друзів на додаткову годину, не просто кажіть "Ні".

Запитайте, чому син чи донька цього хочуть.

Вислухайте пояснення і дайте дитині вибір: "Якщо ти затримаєшся довше сьогодні, тобі доведеться завтра лягти спати раніше. Як ти хочеш вчинити?"

4. УНИКАЙТЕ ПОВТОРЮВАНИХ КОНФІЛКТІВ

Якщо ви простежите і проаналізуєте сварки зі своєю дитиною, то помітите, що причини конфлікту повторюються.

Наприклад, ви просите прибрати за собою іграшки, син каже: "Добре" і не виконує обіцяного.

Фото: photographee.eu/Depositphotos

Або: син зачіпається до молодшої сестри, штурхає її. Ви це помічаєте і кажете: "Припини!".

Але він хоче показати свій авторитет перед молодшою сестрою, тому ігнорує ваше прохання.

Це, відповідно, призводить до сварки.

Коли ви знайшли ці шаблонні причини конфліктів, ваше завдання – змінити дві-три дії.

Наприклад, не сварити дитину за невиконання прохань, а запитати в неї поради, як вирішити цю неприємну для усіх ситуацію.

Так ви "витягнете" сина чи доньку та діалог і відкриєте шлях для вирішення проблеми.

Памятка. Розвиваймо мовлення разом

Поради вчителя-логопеда

Дитину від народження оточує світ звуків, яким вона починає цікавитися уже в молодшому дошкільному віці. Важливо якомога раніше навчити дитину правильній вимові, умінню помічати та виправляти мовленнєві помилки, а значить, розвивати культуру мовлення малюка.

Щоб навчитися чисто та правильно розмовляти дитина повинна добре чутимову, що звучить навколо неї.

 

Як розвивати мовлення дитини?

1.       Спілкуйтесь з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети, які оточують її.

 

2.       Збагачуйте словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.

 

3.       Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не „сюсюкайте”.

 

4.       Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюйте їх.

 

5.       Коли малюк говорить, виправляйте його мовленнєві помилкилише після того, як він закінчить фразу.

 

6.       Багато читайте дитині, вчіть її переказувати, разом вивчайте вірші, складайте цікаві історії за малюнками.

 

7.       Виконуйте вправи для пальчиків, малюйте олівцями й фарбами, грайте мозаїкою, кубиками чи пазлами. Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук:

ліпка з різних матеріалів (тісто пластилін). Окрім творчого самовираження, дитина розвиває гнучкість а рухливість пальців.

мозаїка. При складанні різноманітних ігор-мозаїк розвиваються кмітливість і творчі здібності.

* пазли. Яскраві малюнки розвивають увагу, кмітливість, зір і дрібну моторику рук.

ігри з ґудзиками та намистинками. Нанизування на нитку намистинок, застібання ґудзиків,  перебирання пальцями намиста – прості і корисні вправи для розвитку дрібної моторики рук.

* ігри та гімнастика для пальців. Ці ігри сприяють всебічному розвитку дитини. Пальчикові вправи з віршами сприяють нормалізації темпу, ритму, чіткості і точності мовленнєвих рухів, складової структури слова.

ігри з крупами. Нехай дитина перебирає перемішані горох і квасолю, а потім і більш дрібні крупи, пересипає їх з однієї посудини в іншу, розтирає в руках.

 

8.       Грайте в ігри для розвитку фонематичного слуху:

«Впіймай звук».Дорослий промовляє ряд слів. Якщо дитина почує слово із звуком [ж], треба плеснути в долоні, якщо не чує, ховає руки за спину. Вимовляються слова, наприклад: «жук», «жаба», «небо», «жито».

 

«Визнач перший (останній) звук».Дорослий промовляє слова. Завдання дитини – чітко повторити їх по одному та визначити перший (останній) звук у словах.

 

 

Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху!

Консультація для батьків

«Як прищепити дитині любов до слухання музики.»

Музика в житті дитини спочатку лише фон, на який не звертають уваги. Адже дорослі вже і не пам’ятають особливості дитячого сприйняття музики, яке полягає в тому, що маленькі дітки музику ніби не чують – вони не реагують на неї, можуть спокійно займатися своїми справами: малювати, гратися. Звичайно, навіть таке пасивне слухання музики залишається у підсвідомості дитини. Але дитині можна допомогти почути музику, щоб її сприйняття було змістовним і обміркованим.

• Частіше вмикайте музику і танцюйте з дитиною. Це чудово для виховання дитини. Дитина навчиться танцювати, добре рухатися під музику, відчувати ритм кожній мелодії, крім того, дитина за допомогою танцю спілкується з батьками без слів, що важливо для кращого взаєморозуміння.

• Можна запросити до дитини професійного викладача музики і перевірити, чи є у дитини музичний слух, здібності до навчання грі на музичному інструменті. Якщо є, і, ще, що дуже важливо, бажання грати, тоді можна навчати дитину музиці з викладачем. Якщо у дитини немає ніякої зацікавленості до гри на музичному інструменті, то не наполягайте, бо, інакше, це може викликати зворотну реакцію і дитина буде все життя згадувати про те, як її примушували грати на піаніно, лаяли і може відноситися до музики з відразою. Музичні здібності + добровільне бажання дитини грати!

• Не обов'язково вчити грати дитину тільки на піаніно, можна спробувати ніжну флейту, романтичну гітару, енергійні барабани, той музичний інструмент, що дитині більше до душі.

• Співайте дитині колискові пісеньки, співайте їх самі перед сном, а також ставте їх прослуховувати в професійному виконанні.

• Співайте з дитиною різні пісеньки, легкі для запам'ятовування, пісеньку «Крокодила Гени», «Вінні Пуха», інші пісеньки з мультфільмів.

Грайте з дитиною в музичні ігри, наприклад, крутіться з маленькою дитиною в ритмі вальсу, або грайте під музику в «Ладоньки-ладусі - де були - в бабусі» або під енергійну музику грайте гру «Спекли ми коровай - ось такої ширини - ось такої висоти» або «Ми їдем-їдем-їдемо в далекі краї - хороші сусіди - хороші друзі» або «Море хвилюється раз - море хвилюється два – море хвилюється три, фігура на місці замри» і т.д.

Можна вмикати певні мелодії для підтримування режиму дня, наприклад, колискові - сигнал для дитини, що пора йти спати, весела пісенька Вінні Пуха - пора їсти, інша мелодія - час ігор і т.п. Це особливо важливо для маленької дитини, яка не вміє говорити або погано говорить.

Якщо дитина часто хворіє простудними захворюваннями, кашляє або у неї астма, то дитині обов'язково треба частіше співати або вчитися грі на флейті. Це допомагає дітям впоратися з проблемами дихання, тримати певний ритм дихання.

• Музика допомагає, якщо у дитини мовні дефекти. У такому випадку, дитині найкраще частіше співати, це допоможе впоратися із заїканням, з мовними проблемами.

• Якщо дитина гіперактивна - їй треба частіше ставити слухати спокійну музику.

• Якщо у дитини щось болить, то можна дати їй послухати гарну мелодію без слів (звичайно ж не замість лікування), і погладжуючи хворе місце, примовляти «у сина (у дочки) не боли - біль, швидше йди».Цей старовинний спосіб заговорювання болю відволікає, заспокоює дитину, дає «знеболювальний ефект», а старші діти вже самі можуть так «заговорювати біль».

• Купуйте дитині музичні іграшки, найменшому - мелодійні брязкальця, потім музичних ляльок-неваляйок, музичних пупсів, дітям старшого віку - музичні іграшки поскладніше.

• Найчастіше слухайте з дітьми різну красиву музику: класичну - Моцарта, Чайковського, Гріга, Шумана, Шуберта та ін; етнічну, народні пісні; музику природи - спів птахів, звуки моря; м'який мелодійний спів; красиву романтичну музику без слів; красиві виразні оперні арії; джаз,блюз. Добре, коли дорослі слухають музику разом з дітьми, але можна періодично і залишати дитину наодинці з музикою.

• Розповідайте дитині про різних композиторів, про їх цікавих долі, а потім поставте послухати музику цього композитора. Розповідайте про різні музичні інструменти, обов'язково супроводжуючи свою розповідь музичними коментарями.

• Навчайте дитину відчувати музику, підкажіть , що музика відображає настрій, нехай малюк сам підбере ту музику, яка відповідає його різним відчуттям і різному настрою. Це допоможе дитині навчитися швидко і правильно розбиратися в своїх почуттях і правильно слухати музику своєї душі.

• Веселі, енергійні мелодії допомагають дітям впоратися з почуттям страху.

• Існують різні музичні навчальні програми: навчання іноземної мови за допомогою пісеньок, навчання цифрам, буквам, правилам дорожнього руху і т.п. Такі програми також можна використовувати в музичному вихованні дитини.

• Виховуйте за допомогою музики уяву дитини, наприклад, попросіть дитину щось уявити під дану мелодію або намалювати ті образи, кольори, які виникають у дитини при прослуховуванні будь-якої мелодії.

• Ходіть з дитиною на різні музичні вистави. Можна пійти на балет «Лускунчик», «Спляча красуня», «Попелюшка». Дитині може бути важко буде висидіти його повністю - тоді можна подивитися хоча б частину. Можна ходити на мюзикли, дитячі музичні спектаклі, де багато танцюють і співають, в театр оперети.

• Пояснюйте дитині, що музика - різноманітна і для кожного випадку існує своя музика: для радості і для смутку, для спілкування і для веселощів, для відпочинку і для роботи, і що важливо вміти підбирати музику відповідно до ситуації і настрою. Крім того, дитині обов'язково треба пояснити, що гучна музика може заважати іншим і що та мелодія, яка подобається дитині, необов'язково подобається і іншим. І ще, навіть якщо дитині дуже подобається музика, не варто, щоб музика звучала в будинку цілий день, інакше з джерела радості й вмиротворення вона швидко стане буденністю і її перестануть помічати.

Музика, як казка, музика — жива.

І не треба серцю будь-які слова.

В музиці — найвищі ніжні почуття.

В ній любов і туга, та саме життя.

Музика, як море, то штормить, то ні.

Там знаходить серце рятівні вогні.

Музика, як сонце, гріє нам серця,

Їй нема початку і нема кінця.

І чого не зможеш словом досягти

В музиці розкажеш щиру правду ти.

Обережно, комахи!

Комахи, що кусають

Сусідство з комарами, ґедзями, мошками та іншими дрібними комахами рідко буває приємним. Скільки чудових прогулянок було зіпсовано їх укусами, скільком людям настирливе комарине пищання не давало виспатися вночі. Але річ не тільки в тому, що ці комахи заважають і сусідства з ними всі мріють позбавитися раз і назавжди. Їх укуси здатні викликати достатньо важкі алергічні реакції.

Комарі

Комар достатньо цікава комаха, що б дізнатися про нього більше. Комарі розповсюджені по всій земній кулі, виключаючи області посушливих пустель. Налічується близько 300 видів комарів, включаючи самого небезпечного - малярійного комара.

Комарі пищать крилами, якими здійснюють до 1000 помахів в секунду (в середньому 500-600 помахів в секунду). Самиці пищать дещо тонше, ніж самці. Вони-то нам і докучають вечорами та ночами своїм пищанням. Комарі насправді одні з найнастирливіших комах. Кожен був хоч раз «покусаний» комаром, але це не зовсім правильний вираз. У комарів немає щелеп, а тільки хоботок, яким комар смокче кров. І тут теж маленьке уточнення, кров потрібна тільки самицям. Комарі-самці не кусаються і не смокчуть кров, вони їдять нектар квітів, сік рослин. Після кривавої вечері самиця поспішає відкласти яйця в стоячу воду (від 30 до 150 яєць кожні три - чотири дні). Тому комарі прагнуть знаходитися там, де волога і вода. Тривалість комариного життя близько 2-3 тижнів, але може бути і довше. З настанням холодної пори року комарі зникають, але якщо в підвалі вашого будинку постійно знаходиться вода, то можна і не сподіватися, що комарі зникнуть навіть взимку.

Комарі «виходять на полювання» з настанням сутінків, активізуються до півночі. Одяг, окрім дуже щільного, комар легко зможе прокусити.

Комарі - це не тільки дискомфорт від укусів, але й розповсюдники небезпечної хвороби - малярії. Комарі не гидливі і можуть кусати трупи тварин та людей. Тому найнебезпечнішим хижаком на землі давно вважається не акула або крокодил, а малярійний комарик. Від звичного нам комара він не відрізняється розмірами. Відрізнити його можна по посадці. Звичайні комарі сидять, тримаючи черевце паралельно поверхні, а малярійні підводять черевце вгору. До речі, комарі переносять не тільки малярію, але й деякі вірусні інфекції: жовту лихоманку, туляремію.

Зараз у продажу з'явилася велика кількість засобів для боротьби з комарами: це - фумігатори, спіральки з їдким димом, що підпалюються, різноманітні аерозолі, креми і найстаріший засіб - антимоскітні сітки, що захищають вікна.

Із-за специфічних властивостей слини комара, в місці його укусу утворюються невелике почервоніння, виникає свербіння, відчуття жару. Свербіння можна усунути, якщо змочити шкіру нашатирним спиртом або розчином питної соди: 1/2 чайної ложки на стакан води.

Щоб уникнути укусу обробіть всі відкриті місця тіла репелентом (речовиною, що відлякує комарів) - вони продаються в будь-якому господарському магазині.

Мошка

Мошки докучають людям тільки в жаркі сонячні дні, у похмуру погоду і сутінки вони неактивні. Личинки цих комах розвиваються біля швидких річок. Мошок дуже приваблює світлий одяг та запах поту і це варто враховувати, збираючись на прогулянку до лісу або водойм.

Часто момент укусу ми не відчуваємо бо в слині мошки є речовини, які здатні знеболювати. У ранку потрапляють антикоагулянти для розрідження крові, гістамін і ферменти. Слина мошок отруйна. Через декілька хвилин з'являється відчуття жару, сильне свербіння, великий червоний набряк (іноді, з долоню).

Набряк спадає через декілька днів, а ось нестерпне свербіння може турбувати декілька тижнів. Діти звичайно розчісують місця укусу до крові та появи виразок.

Численні укуси мошки можуть викликати підвищення температури і появу ознак загального отруєння. Якнайскоріше протріть шкіру нашатирним спиртом, а потім прикладіть лід. Всередину можна прийняти антигістамінний засіб (діазолін, супрастин).

Щоб  уникнути  укусу  необхідно  обробити  шкіру  репелентом.

Ґедзь

Ґедзі (великі двокрилі мухи з великими очима) поширені на всій території України. Вони багато п'ють, тому найбільше їх у водоймищ. Як і у комарів, м'ясоїдні схильності спостерігаються тільки у самиць. Самці ж нешкідливі, харчуються нектаром квітів і солодкими фруктами, що містять глюкозу. Найбільша активність їх спостерігається біля полудня. Ґедзів привертає все квітчасте. Тому, збираючись на природу, одягайтеся у світлий одяг.

Ґедзі бувають двох видів: бичачі ґедзі, що літають при яскравому сонці, і ґедзі - дощівки, що люблять похмурі, вологі дні. Вони бачать жертву за кілометр і несуться до неї зі швидкістю 60 км/год, а також розпізнають рухомі об'єкти швидше, ніж нерухомі. Бичачий ґедзь робить декілька кругів над жертвою, перш ніж вкусити, ґедзь - дощівка кусає відразу. Добре в ґедзях те, що вони буквально сліпнуть з настанням сутінків (звідси й назва) та погано орієнтуються в приміщенні. Докучають ґедзі тільки з середини літа до початку перших осінніх місяців.

Для повного насичення ця комаха може перелітати з однієї тварини на іншу або на людину. Така нерозбірливість може спричинити зараження людини інфекційними хворобами. Наприклад, підтверджено, що ґедзі можуть переносити сибірську виразку. До того ж, ґедзі не гидуватимуть навіть трупами, тому дуже важливо остерігатися їх укусів!

Хоботок комахи використовують для проколів шкіри, далі вводитися слина, що перешкоджає згортанню крові. У тому місці, де ґедзь зробив дірочку і випив кров, може з'явитися відчуття жару, набряк, почервоніння шкіри, можливе також збільшення лімфатичних вузлів.

Укус ґедзя швидко перетворюється на значну припухлість з білим пухирем посередині. Ранка може загноїтися та боліти до двох тижнів, тому її негайно треба промити з милом, прикласти компрес з горілкою і розчином питної соди, міняючи його кожні 15 хвилин.

Як уникнути укусу

  1. Найефективніші засоби захисту від комарів та інших дрібних комах вийшли з хімічних лабораторій. Репеленти (засоби, що відлякують комах) розробляються і випробовуються вже багато років і є безпечними для дітей старше двох років. И все ж таки, щоб захистити дітей від укусів комах, не варто втирати крем по всьому тілу. Краще намазати тільки руки, шию, щиколотки та надіти на дитину одяг з довгим рукавом і довгі брюки. Кожних 2-4 години крем потрібно наносити знову.

  2. Будь – який хімічний або натуральний репелент, перед нанесенням на поверхню тіла варто перевірити на згині ліктя. Саме там найшвидше можна визначити, чи не спричинить цей препарат алергії. Нанесіть невеличку кількість препарату на згин ліктя та залиште на 20 хв., якщо не виникло почервоніння, свербіння або інших неприємних відчуттів, препарат можна використовувати.

  3. Натуральними, але менш ефективними засобами, що відлякують комах, є аромати лимона, лаванди, м’яти та гвоздики. Масла на основі цих ароматів можна додавати в спеціальні лампи для розповсюдження запахів. Простий рецепт: нашпигуйте половинки лимонів гвоздикою, що використовується в кулінарії, і розставте по всій кімнаті, особливо перед вікном.

  4. Хімічні препарати, що встромляються в розетки, не можна використовувати у кімнатах для маленьких дітей, оскільки ці засоби отруюють повітря. Найкращий засіб від нічних атак – це антимоскітні сітки.

Допомога при укусах комарів, мошки, ґедзів

Численні укуси комарів, москітів, ґедзів та інших дрібних комах можуть бути небезпечні для людей, особливо для тих, у кого є алергія. При укусі таких комах виникає нетривалий біль, потім свербіння і невелике почервоніння ділянки шкіри. У разі підвищеної чутливості людини до укусів комарів, москітів можуть з'явитися алергічні прояви у вигляді червоного висипу. При укусі:

1)    Необхідно утриматися, щоб не терти шкіру в місці укусу, навіть якщо дуже хочеться, оскільки це приведе до ще більшого свербіння і тривалого заживання, а при розчісуванні укусу до крові є небезпека занести в рану інфекцію.

2)    Накладіть на місце укусу холодний компрес: пов'язку, змочену содовим розчином (чайна ложка на 1/2 стакана води) або нашатирним спиртом.

3)    Якщо укушені місця сильно запалилися, стають нестерпно болісними або свербіння спостерігається тривалий час – зверніться до лікаря.

Комахи, що жалять

У серпні засоби масової інформації починають заповнювати повідомлення про «безпричинні» напади бджіл, ос, шершнів на людей і тварин та про наслідки цих укусах. Так, в серпні ці комахи стають особливо агресивними. Причина такої поведінки - шлюбний період, на який накладається жара та різке зростання популяції цих хижих комах. Наприклад, оси в період розмноження часто кусають без розбору всіх підряд, зокрема собак і кішок, причому поводяться агресивно як в містах, так і за їх межами.

Бджола

Бджоли літають все літо протягом світлового дня на полянах, лугах, в саду. Працелюбні бджілки люблять яскраві кольори та солодкі духи і не люблять тих, хто махає руками та істерично кричить. Якщо подивитися через мікроскоп, то можна побачити, що бджолине жало має спеціальні щербини, за допомогою яких воно міцно закріплюється в тканинах. Після укусу бджола втрачає частину черевця із залозами та м’язами і, після того, як ужалить, обов'язково гине.

При жаленні бджола виділяє 0,2-0,3 міліграм отрути. На місці укусу видно ранку з жалом, що стирчить, виникає почервоніння та набряклість шкіри, місце укусу стає гарячим. Небезпечні укуси значної кількості (500-1000) бджіл, коли в організм людини вводиться смертельна доза в 0,2 г бджолиної отрути.

Природа так влаштувала, систему захисту бджоли, що жало разом з отруйною залозою вже без участі комахи продовжують уприскувати отруту в жертву. Тому потрібно якомога швидше витягнути жало з тіла (обережно, не придавлюючи жала!), щоб не підсилювати отруєння.

При підвищеної чутливості до бджолиної отрути, навіть один або декілька укусів можуть викликати важку алергічну реакцію, при якій спостерігаються підвищена температура, головний біль, нудота, блювота, астматичні явища, зниження артеріального тиску. Якщо відчуваєте задишку, запаморочення або інше нездужання - терміново викликайте невідкладну допомогу.

Оса

Укуси цих смугастих комах для багатьох людей стали серйозною загрозою. Боротьба з ними ускладнюється тим, що вони не зараховані до розряду інфекційних комах, а тому в арсеналі ентомологів немає «зброї», яка дозволила б усмирити агресивну осину вдачу.

Суспільні оси ведуть життя повне суворих розмежувань по функціям. У їх житті немає місця метушні: кожен виконує свою чітко визначену роль. Тільки жіночі особини озброєні жалом — видозміненим яйцекладом, яке не має щербинок, як у бджіл, а тому легко, немов голка, може проколювати покривні тканини своїх жертв. Після уприскування отрути оса так само легко може витягнути своє жало і знов напасти.

Свої кубла суспільні оси будують з деревини, пережовуючи її до утворення клейкої волокнистої маси. Висихаючи, еластична маса перетворюється на щільний сірий папір. Спочатку виліплюється ніжка, на якій триматиметься все кубло, а услід за нею перша чарунка, в яку матка відразу відкладає одне яйце, потім навколо неї пристроюються наступні чарунки. Частіше оси будують кубла в тінистих місцях, що продуваються: під балконом чи під навісом, на верандах, терасах, в альтанках і нежилих прибудовах.

Самостійно зривати осине кубло не треба у жодному випадку - можна сильно постраждати. Викличте рятувальників або обприскайте кубло з безпечної відстані будь-яким засобом для знищення комах і оси до вас не повернуться.

Оси – хижаки. Харчуються вони «тваринною» їжею: невеликими комахами, яких під силу зловити і вбити. Як правило, жертвами ос стають мурашки, бджоли, гусениці тощо. Оси завдають сильного удару жалом, який вбиває жертву, а потім розгризають свою здобич сильними щелепами на декілька частин. Пережованими комахами оси годують навіть своїх личинок. Отже можна сказати, що оси - справжні м'ясоїдні комахи. Їх приваблюють харчові відходи, розкидане сміття, сире м'ясо з запахом.

Чим вища денна температура, тим більше осиних сімей та довше період їх активності. У жару оси страждають від спраги та тягнуться до житла людей і місць, де є вода. Тому серед жертв їх нападів багато тих, хто купається або відпочиває біля водойм.

Великий ризик укусів ос в містах створюють численні овочеві чи фруктові намети. Навколо розкладених на сонці дарів природи вони крутяться цілий день у великій кількості. Роздратовані комахи, охороняючи «свої» фрукти, можуть «напасти» на продавців і покупців, укусивши їх один або кілька разів

Оси люблять не тільки солодке, але й пиво, тому фахівці радять прихильникам  цього напою бути дуже обережними при його вживанні. Оси агресивно реагують на компоненти парфумів та косметики і можуть небезпечно вкусити за шию або за вухом. Також ос привертають яскраві кольори одягу. Так само, як бджоли, оси не люблять різких рухів та істеричних криків.

Докучають оси і тваринам, особливо бджолам (багато бджолярів скаржаться на те, що оси розорили вже не одну пасіку).

Укуси ос, особливо чисельні, можуть стати фатальними і для здорової людини, але трапляється, що буває досить і одного. Смертельну небезпеку представляє не отрута оси як така, а реакція організму на цю отруту. У багатьох людей на отруту оси є алергія, про яку вони навіть не підозрюють. Укуси можуть привести до важких набряків і шоку, який виникає із-за різкого викиду в організм речовин, що впливають на тонус судин, із-за чого знижується тиск і до органів поступає менше кисню. Страждають в першу чергу мозок і нирки. Ознаки шоку, від якого можна померти: сильна слабкість, запаморочення, сильний набряк шкіри та її почервоніння, нудота, озноб.

Не менш небезпечні укуси в область обличчя, особливо якщо йдеться про ротову порожнину. Найчастіше це відбувається, коли, не помітивши комаху, людина проковтує її разом з їжею або напоєм. Виниклий набряк може розповсюдитися на гортань і стать причиною задухи. Найстрашніше, коли оса жалить безпосередньо в гортань. В цьому випадку набряк перекриває дихальні шляхи і, якщо потерпілому не буде надано негайної лікарської допомоги, він може просто задихнутися. У медичній практиці зафіксований випадок жалення навіть в сонну артерію, після якого за життя потерпілого лікарі боролися цілу добу.

Ніяких засобів захисту від укусів ос і бджіл поки не придумано. А просту приманку для боротьби з осами можна зробити зі звичайної літрової пластикової пляшки. Верхня конічна частина відрізається й у вигляді лійки вставляється в нижню частину цієї пластикової пляшки. В отриманий контейнер наливають склянку цукрового сиропу або таку ж кількість суміші варення з водою. Цю пастку ставлять у місцях скупчення ос. Час від часу розчин оновлюють. Вибратися з такої пастки оси не можуть.

Однак, слід враховувати, що оси (як хижаки) винищують безліч комах, у тому числі й тих, які завдають значної шкоди людині. Отже, знищення цих корисних тварин можливе тільки тоді, коли це продиктовано необхідністю.

Шершень

Шершні значно більші за ос - від 2-3 см до 5см! Швидкість польоту шершня досягає 25,5 км/год. Вони охоче вибирають для житла добре освітлені та прогріті узлісся, пні, шпаківні, обривчасті береги річок, дахи будинків і горища. Шершні соціальні комахи, які мають чітке розмежування обов’язків. Дорослі комахи харчуються соком дерев і рослин, м'якоттю плодів, нектаром - всім тим, що містить велику кількість цукру. Молодь і личинок вигодовують дрібними комахами, і навіть медоносними бджолами. Як і осу, шершня приваблює залишена на столі їжа, особливо солодощі, запах квіткового мила, парфумів.

Шершні не наймиролюбніші комахи. Якщо Вам зустрінеться велике кубло зроблене як би з паперу, краще не турбуйте його. Не варто з цікавості наближатися до нього, шуміти і робити різкі рухи, тому що шершні дуже агресивні. Досить лише потривожити кубло і комахи можуть атакувати негайно. Якщо вона відбулася, врятуватися можна тільки втечею.

Шершні не так надокучливі, як бджоли та оси і набагато спокійніші. Але не дивлячись на це, сусідство кубла шершнів з житлом людини небажано. Краще всього позбавитися його ще в травні, поки не вивелися покоління робочих комах. Якщо момент упущений, самостійні «бойові дії» проти кубла стають дуже небезпечними, тому краще звернутися до рятувальників.

Укуси шершня (точніше - уколи) дуже болючі. Токсичність отрути не така висока, як у ос, але її кількість у багато разів більша. Жало зазвичай не залишається в рані після уколу, але шершень може багато разів завдавати удари жалом, додаючи порцію отрути. У деяких важких випадках можлива навіть смерть.

При укусі відчувається різкий біль, відчуття жару, шкіра навколо ранки сильно опухає. Також укус може викликати набряки, кашель, утруднене дихання, підвищення температури, тобто реакцію з боку всього організму.

Так само, як і при укусах ос, є небезпека виникнення алергічної реакції, а також в ранку з жала може потрапити інфекція.

Як уникнути укусів бджіл, ос і шершнів:

v Як вже було зазначено, бджіл, ос і шершнів приваблює аромат квітів, солодких парфумів, фрукти, солодощі, напої та яскравий одяг. Збираючись на прогулянку, одягайте світлий, нейтральний одяг.

v Щоб зменшити вірогідність укусів цих комах, слід проявляти обережність на ринках і в овочевих магазинах, поблизу кубел. Якщо їсте фрукти, простежте, щоб на них не було бджіл або ос.

v Будьте обережні в місцях скупчення комах, що жалять. Якщо оса виявляє нав'язливу цікавість, фахівці радять або завмерти і чекати, поки вона не відлетить, або різко переміститися в інше місце, але не махати руками.

v Не слід наближатися до бджолиних вуликів і осиних кубел, а також здійснювати різкі рухи, оскільки це провокує напад комах.

v Якщо оса сіла рукав одягу, просто струсіть її, а не прихлопуйте, інакше укус - гарантований.

v Ніколи не пийте з носика чайника, банок і пляшок, що стояли відкриті, а наливайте напій спочатку в стакан. Уважно роздивіться, чи немає там небезпечних комах. Обтирайте губи після поїдання солодощів.

Допомога при укусі

Характер укусів бджіл, ос і джмелів багато в чому схожий. Отрути цих комах можуть викликати алергічні реакції у людини, токсично діють на нервову систему.

Перш за все, в місці укусу виникають біль, паління, почервоніння і набряк. Крім таких місцевих реакцій можуть з'являтися і загальні: нездужання, запаморочення, нудота, болі в суглобах, підвищення температури (іноді, досить значне), утруднення дихання або навіть, втрата свідомості.

Розглянемо основні правила надання першої допомоги при укусах бджіл, ос, джмелів:

ü Відразу ж після укусу бджоли необхідно, обережно видаліть пінцетом або навіть нігтями жало з ранки (не роздавивши отруйну бульбашку на жалі).

ü Якщо людина знепритомніла, намагайтесь привести її у свідомість, потерши скроні нашатирним спиртом або давши понюхати його.

ü Добре промийте місце укусу мильною водою.

ü Зробіть пов'язку з нашатирного спирту, розведеного водою в співвідношенні 1:5.

ü При сильному болі, прикладіть до місця укусу розчин кухонної солі (половина чайної ложки на півстакана холодної води) або просто накладіть компрес з холодної води.

ü Давайте потерпілому від укусу пити багато рідини, щоб нейтралізувати шкідливі речовини, які потрапили в кров з отрутою.

ü При високій температурі прийміть жарознижуючі засоби і викличте лікаря.

Увага! Треба терміново звернутися до лікаря, якщо оса або бджола укусила в око, губи, рот або язик, оскільки пухлина в цих місцях може бути небезпечна для життя. До приїзду лікаря слід охолоджувати місце укусу. Якщо потерпілий не приходить в свідомість або місце укусу все більш опухає, підвищується температура, з'являється висип, головний біль, запаморочення, проблеми з диханням - необхідно забезпечити хворому повний спокій і негайно звернутися за медичною допомогою. Така реакція організму указує на алергічну реакцію, яку можна зняти тільки у медичні установі. До прибуття лікаря необхідно забезпечити спостереження за станом хворого, при зупинці дихання і серцевої діяльності почати проведення реанімаційних заходів.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!