Міжпредметні зв’язки на уроках історії як засіб формування компетентностей учня.
Актуальність міжпредметних зв’язків у шкільному навчанні очевидна. Вона зумовлена сучасним рівнем розвитку науки, на якому яскраво вираженим є зв’язок суспільних, природничих і технічних знань. Людині вже недостатньо знань лише в одній галузі науки. Неможливо вивчати одне, не торкаючись іншого. Саме тому пошук міжпредметних зв’язків та їх подальше використання учнями у реальному повсякденні ставить нові вимоги до вчителів. Усі предмети шкільних циклів можна тією чи іншою мірою поєднати з історією. Найпоширенішими на уроках історії є зв’язки з такими предметами – географія, правознавство, «Людина і світ», українська література, українська мова, світова література, художня культура, музичне мистецтво, математика. Історичні події неможливо уявити без історичних дат. А це – цифри, отже, математика. (До прикладу, урок історії (предмет «Вступ до історії України», 5 кл.) – тема «Відлік часу в історії. Лінія часу». Міжпредметні зв’язки: математика – «Натуральні числа. Відрізок…»). Неможливо на уроках історії обійтися без карт (історичних, географічних). Виходимо на прямий зв’язок історії з географією. (До прикладу, «Вступ до історії», 5 кл., тема – «Україна на картах упродовж історії». Міжпредметні зв’язки: 5 кл., природознавство, тема 1 – «Земля як планета»; практичне заняття – «Знаходження на карті географічних об’єктів»). Результат: учень вільно оперує картою і з легкістю переносить історичні події на географічну карту). Історія базується на матеріалах, узятих з історичних джерел. Ці джерела є не лише історичними, а й літературними пам’ятками. Тож маємо міжпредметний зв’язок історії та української (чи зарубіжної) літератури та мови (Досліджувати джерела починаємо з 5 кл. Наприклад, тема 5 – «Дослідники історії. Історичні праці про Україну та їх автори»: руські літописи, «Повість минулих літ» Нестора літописця. Міжпредметні зв’язки: 5 кл., українська література, розділ – «Історичне минуле нашого народу; тема – «Літописні оповіді», міжпредметні зв’язки: 5 кл., українська мова, тема – «Пряма мова. Діалог». Результат: активна участь у різноманітних історичних конкурсах, що вимагають високий рівень знань з історії та вміння грамотно писати українською)
Історія – предмет гуманітарного циклу. Цей предмет не можна подавати дітям виключно як набір фактів чи дат. На уроці має бути позитивна емоційна атмосфера, що сприяє виявленню особистого ставлення учнів до подій, активізуючи їх критичне мислення. Використання музичних творів на уроках історії створює атмосферу, за якої пришвидшується розуміння дітьми відповідних події чи то минулого, чи то сьогодення. Результат: уміння використовувати пісню, присвячену певним подіям на позакласних закладах. Простежуються міжпредметні зв’язки історії та образотворчого мистецтва. Особливо у 5-6 класі. Ми живемо і працюємо у вік передових технологій. Тож залучаємо технічні засоби для глибшого вивчення предмета. Починаючи з 5 класу дитина здатна створити невелику презентацію до певної теми. До прикладу, у 5-х кл.: тема 4 – «Історія України в пам’ятках»; міжпредметні зв’язки: 5 кл., інформатика, тема – «Пошук відомостей у мережі Інтернет». Залишився ще один міжпредметний зв’язок: історія та фізична культура. Для учнів 5 класу використовую фізкультхвилинку.
Отже, на уроках історії я використовую міжпредметні зв’язки, які покликані допомогти дитині сформувати компетентності, передбачені новою українською школою : спілкування державною мовою; спілкування іноземною мовою; математична грамотність; компетентності в природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння навчатись упродовж життя; соціальні і громадянські компетентності; підприємливість, уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя; загальнокультурна грамотність; екологічна грамотність і здоровий спосіб життя.
Участь у масових заходах:
Як класний керівник свою роботу планую відповідно до Програми національно-патріотичного виховання учнівської молоді, одним із завдань якої є формування політичної культури, толерантної особистості, виховання відданості цінностям демократії, свободи у виборі власних світоглядних позицій, прагнення активно включитись в державотворчі процеси. Разом із своїми учнями беру участь у виховних заходах школи , які присвячені історичним датам, відвідуєм музей.
Щороку мої учні є учасниками і призерами предметних олімпіад - 2014-2015 н.р.- ІІІ м. з української мови, історії; 2015-2016 н.р. - ІІІ м. з української мови; 2016-2017 н.р. – ІІ, ІІІ м.-з української мови, ІІІ м. з історії; 2017-2018 н.р.- ІІІ м. з української мови; 2018-2019 н.р. – ІІІ м. з української мови). Також, були учасниками районного конкурсу віртуальної екскурсії музеєм навчального закладу «Музей історії мого села» (Грицюк О.); обласному конкурсі екскурсоводів «Край, якому я живу» (Дячук О.); ІІІ м. на І етапі конкурсу – захисту МАН (Білуха Б.). Відвідую семінари (районні з української мови та літератури), семінари-практикуми (обласний семінар-практикум з курсу "Громадянська освіта: методики роботи із візуальними медіатекстами" (2019 р.), Мовно-літературного конкурсу ім. Т.Шевченка, Міжнародного конкурсу ім.. П. Яцика( ІІІ м. 2018-2019 н.р.), Конкурсу читців-декламаторів творів Т.Шевченка, Конкурсу читців гумористичних творів «Поліські пересмішники», Всеукраїнського конкурсу «Обнімімось, брати мої…», беру участь у методичному об'єднанні, в онлайн-конфереціях, онлайн-семінарах і вебінарах (ЕDERA, Всеосвіта, Методичний портал, На урок), конкурсі-ярмарці педагогічних ідей в номінаціях «Українська література», «Історія», до річниць державних свят звучать мої виступи по радіо.
Починаючи з 2016 року я є організатором шкільного етапу Всеукраїнської гри «Соняшник» з української мови та літератури, Також, мої учні брали участь у Всеукраїнській предметній олімпіада «Олімпус» (українська мова та література, історія), Конкурсі дослідників історії від Методичного порталу «Ми - патріоти»(2016 р).
Постійно працюють над підвищенням свого методичного та фахового рівнів, цікавлюсь новинками психолого-педагогічної науки і намагаюсь використовувати ці досягнення в практичній діяльності. Ознайомлена з технологіями організації навчальної діяльності школярів на різних етапах уроку, інноваційними методами та формами навчання і виховання. У процесі підготовки до уроків використовую можливості Інтернету, з якого черпаю багато корисного і цікавого матеріалу до уроків. Ставлячи перед учнями чітку мету, головним завданням кожного уроку вважаю виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної особистості. Плануючи свою роботу, беру за основу Державний стандарт базової й повної загальної середньої освіти, Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, Освітню програму МОН і Освітню програму закладу, які передбачають орієнтацію навчання на формування компетентностей, оволодіння якими дозволить учням вирішити проблеми в професійному, соціальному житті.
Організовуючи навчально-виховний процес впроваджує технології традиційного, особистісто – орієнтованого навчання, інтерактивне та проектне навчання, технологію розвитку критичного мислення та розвивального навчання. Намагаюсь дотримуватись вимог ефективного уроку: забезпечувати належні умови для активізації пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів, потреб. Впроваджую міжпредметні зв’язки, здійснює зв'язок з раніше вивченими знаннями й уміннями. Проводжу мотивацію навчальної діяльності, працюю над формуванням практично-необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності. Практикую використання на різних етапах уроків різнорівневих завдань, надрукованих у посібниках та складених самостійно, які дають учням можливість формувати і розвивати специфічні для історії уміння і навички. Широко впроваджую в структуру уроків інноваційні форми і методи: роботу в групах, у парах, «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Акваріум», «Асоціативний кущ», «Сенкан». Здійснюю диференційований підхід у навчанні та виконанні домашніх завдань. При оцінюванні навчальних досягнень учнів дотримуюсь єдиних Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.
Зупинюсь на питанні формування ключових та предметних компетентностей на уроках історії і громадянської освіти
Уміння вчитись
Формуючи цю компетентність сприяю тому, щоб учні самі визначали цілі уроку, мету діяльності; проявляли зацікавленість навчанням, докладали вольових зусиль; організовували свою працю для досягнення результату; відбирали або знаходили потрібні знання, способи для розв’язання задачі; усвідомлювали свою діяльність і прагнуть її вдосконалити; здобувають уміння й навички самоконтролю та самооцінки. Дуже яскраво це проявляється в проектній діяльності учнів.
Соціальна компетентність
Формуючи соціальні компетентності організовую групові форми роботи «Акваріум», «Ажурна пилка», «Навчаючись навчаю», робота в парах (запитання один одному, взаємооцінка, взаємоконтроль. Учні вчаться аналізувати механізми функціонування соціальних інститутів суспільства, визначаючи в них власне місце та проектувати стратегії свого життя з урахуванням інтересів і потреб різних соціальних груп; продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та команді, виконувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу, підтримувати та керувати власними взаєминами з іншими; брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання; спільно визначати мету діяльності, планувати, розробляти й реалізовувати соціальні проекти і стратегії індивідуальних та колективних дій; визначати мету комунікації, застосовувати ефективні стратегії спілкування залежно від ситуації, вміти емоційно налаштовуватися на спілкування з іншим. (Робота учнів над проектом «Правила і закони в нашому житті»)
Загальнокультурна компетентність
Формуючи загальнокультурну компетентність навчаю учнів аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення національної, європейської та світової науки й культури, орієнтуватися в культурному та духовному контекстах сучасного українського суспільства;ознайомлюю учнів з різними культурами та цивілізаціями, формую переконання у значенні внеску кожної з них для розвитку світової цивілізації, підвищую культурний розвиток учнів.
Здоров’язберігаюча компетентність
Під поняттям здоров’язберігаючої компетентності слід розуміти характеристики, властивості учня, спрямовані на збереження фізичного, психічного та духовного здоров’я — свого та оточення. Формуючи цю компетентність направляю зусилля учнів на збереження і зміцнення фізичного, соціального, духовного і психічного здоров’я .
Компетентності з інформаційних і комунікаційних технологій
На уроках історії та громадянської освіти учні навчаються застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в навчанні та повсякденному житті;
раціональне використовувати комп’ютер при розв’язуванні задач, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням та передаванням інформації. (Створення презентацій, використання мережі Інтернет)
Громадянська компетентність
Формуючи громадянську компетентність, навчаю учнів орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя в Україні, знати процедури участі в діяльності політичних інститутів демократичної держави, органів місцевого самоврядування; застосовувати процедури й технології захисту власних інтересів, прав і свобод своїх та інших громадян, виконання громадянських обов’язків у межах місцевої громади та держави загалом; застосовувати способи та стратегії взаємодії з органами державної влади на користь собі й громадянському суспільству; використовувати способи діяльності й моделі поведінки, що відповідають чинному законодавству України, задовольняють власні інтереси особи та захищають права людини й громадянина; робити свідомий вибір та застосовувати демократичні технології прийняття індивідуальних і колективних рішень, враховуючи інтереси й потреби громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави.
Підприємницька компетентність
Формуючи цю компетентність залучаю учнів до підготовки й участі в історичних турнірах, вікторинах, інтелектуальних іграх, заохочую до пошуково-дослідницької краєзнавчої роботи («Історія мого села», «Моя-Батьківщина Україна»).
На своїх уроках спрямовую діяльність на набуття учнями предметних компетентностей. До загальнопредметних компетентностей для предмету історія належать: хронологічна, просторова, інформаційна, мовленнєва, логічна, аксіологічна.
Формуючи хронологічну компетентність, направляю діяльність учнів на вміння орієнтуватися в історичному часі; розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретних історичних умовах певного часу; зіставляти історичні події, явища з періодами (епохами), орієнтуватися в науковій періодизації історії; використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу. Наприклад, користуючись стрічкою часу, назвати періоди історії та їхні хронологічні межі. Визначити, на якому відтинку стрічки часу знаходиться період, що має назву «Середні віки», пояснить, чому він так називається.
Формуючи просторову компетентність навчаю учнів орієнтуватися в історичному просторі; співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами; користуючись картою, визначати причини та наслідки історичних подій, процесів, основні тенденції розвитку міжнародних відносин і місця в них України, пов’язані з геополітичними чинниками і факторами навколишнього середовища; характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та його регіональні особливості. Наприклад, показать на карті кордони Київської Русі за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
Інформаційну компетентність формую через вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації; критично аналізувати й оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ’єктивність; користуватись довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації; самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел та відбиті в них історичні факти, явища, події; оцінювати, порівнювати, пояснювати факти і явища дійсності на основі інформації, отриманої з різних джерел знань; розрізняти інші погляди, визнавати та сприймати цю різноманітність. Наприклад: підготувати коротке повідомлення про одну з визначних пам’яток чи досягнень; оберати одного з історичних діячів, дібрати із додаткових джерел інформацію про нього, написати розгорнуту (за пам’яткою) його характеристику. Також, інформаційну компетентність формую через вміння систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці (хронологічні, синхроністичні, конкретизаційні, порівняльні та ін.), схеми, плани різних типів (простий, розгорнутий, картинний тощо). Наприклад: обрати одного з діячів даного періоду та схарактеризуйте його за планом:
а) зовнішній вигляд і внутрішні якості, риси характеру історичного діяча;
б) найважливіші напрями його діяльності;
в) його внесок в історію;
г) ваше ставлення до цього діяча;
д) визначте позитивні та негативні чинники, що впливали на життя людини в період його правління.
При формуванні мовленнєвої компетентністі навчаю учнів будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних подій і явищ. Усно: розповідати про історичні події та явища й описувати їх, давати усний відгук на відповідь однокласника, оцінювати власну відповідь; готувати повідомлення, доповіді та виступати перед однокласниками; брати участь у дискусії, аргументувати, посилаючись на джерело, власну позицію. Письмово: писати коротке оповідання про подію; складати різні типи планів, формулювати доречні питання до історичних текстів; писати есе з викладенням власної позиції; готувати аналітичні доповіді, реферати, складати тези, розгорнутий та опорний конспекти й будувати відповідь на цій основі; давати письмову рецензію на текст, відповідь чи виступ інших учнів. Усно та письмово: надавати усну та письмову історичну характеристику подіям, явищам, видатним діячам; складати таблиці та схеми й будувати відповідь на основі схеми чи таблиці. Наприклад: Дописати речення: «Історичні джерела — це...». (Варіанти відповіді: знаряддя праці, зброя, меблі та інші елементи побуту людей минулого; пам’ятки минулого, з яких вчені черпають відомості про минуле; документи, що їх оформляли люди, коли купували, дарували землю чи майно) Пояснить, які джерела можуть використовувати для вивчення господарства, культури народів
Формуючи логічну компетентність навчаю аналізувати, пояснювати історичні факти, формулювати теоретичні поняття, положення, концепції: аналізувати, синтезувати й узагальнювати значний обсяг інформації в певній системі; користуватися науковою термінологією; застосовувати поняття як інструмент пізнання нового; визначати роль людського фактора в історії, давати всебічну характеристику історичних особистостей, розкривати внутрішні мотиви їхніх дій, створювати політичні й історичні портрети; визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних-явищ і подій; проводити нескладні дослідження. Наприклад: визначте роль і місце в історії України Богдана Хмельницького.
Щоб сформувати аксіологічну компетентність, прикладаю зусилля, щоб мої учні вміли формулювати версії й оцінки історичного руху та розвитку, порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти й діяльність осіб (І.Мазепи, Ярослава Мудрого, Данила Галицького, Богдана Хмельницького), спираючись на набуті знання, власну систему цінностей, з позиції загальнолюдських і національних цінностей; виявляти суперечності в позиціях, різні інтереси, потреби соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі, тенденції й напрями історичного розвитку; оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.
Формування життєвих компетентностей повинно стати стратегічною метою для вчителя. Водночас досягнення стратегічної мети неможливе без здійснення проміжних цілей, якими є предметні компетентності, що у них ключові набувають конкретизації та свого практичного втілення. Готуючись до кожного уроку ставлю завдання формувати предметні компетентності як засіб розвитку ключових. Роль особистості в історії важко переоцінити. В будь-яку епоху і в будь-якій країні видатні особистості очолювали повстання, революції, національно-визвольні війни, проводили реформи та розвивали духовність і культуру. Ці люди не тільки очолювали народ, але своїми активними діями втілювали в життя прагнення народних мас. Геній Т. Шевченка та Б. Хмельницького чи інших видатних особистостей, з’являється не раптово, а визріває в народі і з’являється у найбільш відповідальний для нації момент історії.
Враховуючи важливість розвитку особистісних здібностей у сучасному світі та в контексті переходу до компетентнісної моделі освіти, на заняттях історії значну увагу приділяю діяльності видатних особистостей та їх впливу на історію людства. Приклади діяльності наших видатних співвітчизників сприяють розумінню учнями того, що саме людина з її внутрішнім світом, емоціями і переживаннями, надіями та розчаруваннями, поразками і перемогами є найбільшою цінністю навіть у сучасному інформаційному суспільстві.
На уроках історії України учні 7-9 класів мають змогу вивчати життєписи діяльності видатних історичних осіб України, свого рідного краю, які активно творили історію, були ідеологами, натхненниками національно-визвольного руху, політичними та державними провідниками та очільниками народних мас і всього українського народу в різних періодах української історії та розвитку української державності.
Окрім державних діячів, велику роль у розвитку культури України та формуванні української нації відіграли видатні письменники, поети, філософи та інші діячі культури. Ці особи зробили внесок і у світову культуру, тому вивчення їх діяльності має велике пізнавальне і виховне значення. Тому велику увагу приділяю вивченню ролі особистості в історії, під час якого учні опрацьовують велику кількість джерел, досліджують процес формування особистості, її вплив на хід історії, що сприяє розвитку життєвих компетентностей учнів. Під час вивчення особистості пропоную учням такий алгоритм:
Історичний контекст (середовище, в якому перебуває людина)
Агенти соціалізації, що суттєво впливали на становлення особистості (найближче оточення - сім’я, друзі, школа, церква, армія..)
Формування особистості історичного діяча.
Життєвий шлях.
Внутрішній світ( світогляд, моральні цінності, риси характеру, темперамент, знання, переконання, ідеали, ерудиції).
Вплив особистості на хід історії
На уроках громадянської освіти намагаюсь створювати всі можливості для життєдіяльності дитини, працюю над формуванням правосвідомості та правової культури учнів, вихованням свідомого, компетентнісного активного громадянина України. З метою реалізації цих завдань використовую в навчально-виховній, дослідницькій роботі метод проектів. Під час проектної діяльності результатом є розвиток життєвої компетентності, формування правової культури, правосвідомості, набуття соціального досвіду.
Для підвищення інтересу до предмету використовую такі форми уроків, під час проведення яких учні могли б реалізувати себе як ведучі, вчені, журналісти і навіть актори, тож і різновиди навчальних занять відповідні. Учні стають учасниками уроку-суду(«Суд над своїми лінощами»), уроку прес-конференції (Практичні заняття «Створюємо шкільні правила разом» (обговорення шкільного статуту та внесення до нього змін), «Участь шкільної молоді у прийнятті рішень громади»)», інтелектуальної гри («Моя громадянська свідомість») (мовленнєва, інформаційна, аксіологічна, хронологічна, логічна, просторова). Використання «Мозкового штурму» (логічна, аксіологічна, мовленнєва) спонукає учнів проявляти творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.
Під час таких уроків спрямовую діяльність учнів на вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації, навчаю критично мислити, приймати продумані рішення. Саме на таких уроках, де активно використовується здатність учнів уявляти, переноситись у той чи інший період історичного часу, формується історичний світогляд. Нетрадиційні форми містять необмежені можливості, і дають змогу уникнути перевантажень учнів домашніми завданнями шляхом використання різних способів оволодіння новим матеріалом на уроці. Усе це підвищує результативність навчання.
