Читанню художніх творів в оригіналі у викладанні світової літератури завжди приділялася велика увага. І це зрозуміло. Діти мають почути, як звучить твір, який вони вивчають, мовою його автора, ніби на смак відчути слова, нехай незрозумілі, але саме ті, які так ретельно добирав митець, поринути у мовну його стихію.
Звичайно, найдоступніше це робити з поетичними текстами. Учні з великим бажанням готують їхнє читання мовою оригіналу. Як правило, це англійська та німецька, які найпоширеніші в сучасних навчальних закладах. Особливих проблем тут немає, бо ці мови діти вивчають. Але як бути з читанням тією мовою, якої вони взагалі не знають? Наприклад, японською чи італійською?
