Тема
«Використання методики Шінічі Судзукі в ранньому колективному музикуванні в ансамблі скрипалів дітей-дошкільнят».
Інформація про викладача
Викладач по класу скрипки Ковельської школи мистецтв Завірюха Алла Володимирівна.
Facebook: https://www.facebook.com/alla.tarasuk.9
Email: atarasuk27@gmail.com
Виступ ансамблю на YouTube каналі: https://youtu.be/Jrshwa1sgKA
Учасники
Загальна кількість близько 40 осіб
Більшість – внутрішньо (вимушено) переміщені діти віком від 3 до 6 років
Разом з дітьми були присутні їх батьки (або один з них)
Адміністрація та викладачі школи
План
В чому полягає методика Судзукі, її основні особливості.
Розповіді про колективні ансамблі та їх різновиди за складом, вивчення нових понять.
Демонстрація, налаштування, правильне використання інструмента, а також перші спроби гри дошкільнят по струні щипком.
Виступ ансамблю «Маленькі скрипалята» .
Залучення дітей до колективного музикування.
Завдання
Знати: слова «соло», «ансамбль», «дует», «тріо», «квартет», «квінтет», «секстет»;
Вміти: тримати скрипку на лівому плечі, грати по струні «ЛЯ» pizzicato (тобто щипком), рівномірно вистукувати ритм на ударних інструментах, ритмічно виконувати рухи під музику;
Розуміти: заняття в ансамблі – це елемент процесу виховання, де розвивається дисципліна, увага, витривалість, взаємоповага.
Опис уроку
Методика Судзукі – всесвітньо відома методика, створена японським скрипалем і викладачем Шінічі Судзукі (Shinichi Suzuki) для музичного розвитку дітей раннього віку (від 3 років). Геніальність цієї методики полягає в тому, що кожна дитина може навчитись грати на інструменті так, як вчиться говорити на рідній мові. Важливо, що в навчанні – обов’язкова участь батьків дитини, які сприятимуть досягненню результатів навчання.
Коли на сцені виступає один виконавець, його оголошують «солістом/солісткою» (з італ. соло – один). А я ж навпаки – познайомлю вас з такою формою роботи, де буде залучено багато діток-скрипалів, познайомимось з виконавцями, а також ви вивчите нові поняття, які характерні виключно музичній термінології.
Вивчення музичних понять з малечею 3-6 років повинна проходити у формі гри. Зокрема я пропоную використання таких форм як: «закрили очі – відкрили очі – порахували разом учасників на сцені – повторюємо за викладачем нові слова «ДУЕТ», «ТРІО», «КВАРТЕТ», «КВІНТЕТ», «СЕКСТЕТ». Як це відбувалось: діти закривали очі в цей момент виходили учасники, спочатку двоє, потім по одному/одній. Відкрили очі за моїм сигналом, малеча з цікавістю розглядає учасників/учасниць колективу Порахувавши, повторювали слова вголос, запам’ятовували, яку цифру означає музичний термін. Таким чином маленькі слухачі та слухачки вивчили нові назви, які стосуються виконання колективної гри в «АНСАМБЛІ».
Далі знайомлю присутніх з учасниками колективу «МАЛЕНЬКІ СКРИПАЛЯТА», це учні 1-4 класів. В колективі налічується 13 учасників (на жаль через війну багато виїхало за кордон). Колектив поділений на три групи:
1 група – учні 4 класів, які добре володіють інструментом, вміло виконують головну мелодію творів;
2 група – учні 2, 3 класів, які вміють грати смичком, виконують полегшену партію;
3 група – учні 1 класу, вміють тримати скрипочку, грають по пустих струнах щипком (з італ. pizzicato).
За методикою відомого японського скрипаля, викладача Судзукі, дитина повинна грати музику у колективі, що повинно навчити її слухати інших дітей, інші інструменти під час гри. Дитина повинна активно спілкуватись з іншими дітьми- скрипалями – це буде підтримувати і покращувати її інтерес до музики. В заняттях зі своїми учнями я особисто стараюсь залучити всіх учнів до гри в ансамблі. Старші учні займаються в колективах малої форми (дует, тріо, квартет), камерному оркестрі.
Запрошую присутніх діток та батьків прослухати твір молодої української композиторки Олени Соловйової «Танець Фіксиків» у виконанні ансамблю, але при цьому зауважую запам’ятовувати рухи учасників та ритм мелодії.
«Фіксики такі смішні
Зовсім непомітні
Окуляри одягни-їх заледве видно
Їх нібито не має, на зріст вони низькі
Нікому не дізнатися, хто Фіксики такі!»
Прослухавши твір, розбираємо якого характеру – веселий чи сумний, які рухи можна робити – довільні чи танцювальні. Запрошую малечу на сцену, щоб вони могли себе відчути музикантами. Роздаємо інструменти, які підготували для цього заходу (маленькі скрипочки – розміром 1/8 та 1/4; свистки у вигляді скрипочок; ударні інструменти-маракаси, дзвіночки, трикутник). Показую, допомагаю вірно тримати інструмент без смичка, навчаємось щипати пусту струну «ЛЯ». Хто з дітей залишився без інструменту, налаштовується виконувати танцювальні рухи з учасниками ансамблю. Малята стають на сцену поряд із колективом та готуються до виступу, це – їх дебют!
Твори для такого складу ансамблю повинні бути цікавими, зрозумілими, щоб діти могли «вималювати» в уяві музичний образ. По характеру підбирати веселі, танцювальні, жартівливі п’єси. В українському сучасному репертуарі є безліч творів молодих композиторів для ансамблів скрипалів молодших класів
Наступним для слухачів звучить твір українського композитора, викладача Петра Петрова-Омельчука «Притупування». Увагу дітей загострюю на уважне прослуховування і запам’ятовування виконаних учасниками притупів в ритм. Охарактеризували твір як жартівливий і танцювальний, а в середині п’єси звучить ніжна мелодія. І знову всі разом пробуємо відтворити твір на сцені. Така форма навчання колективної гри зацікавлює маленьких слухачів, відкриває музичні здібності кожного, адже не тільки слухаємо, граємо, а ще й рухаємось. Малечі було цікаво виконувати такі рухи, хоча декому не вдавалось в першу та другу долю одночасно зі всіма виконувати притупи. Обов’язково хочу зауважити, що під час повторення виконання творів з дітками, темп задавали помірний, щоб малюки могли справитись із поставленим завданням.
В основі ранніх занять учнів в класі ансамблю закладена позитивна роль у формуванні маленького музиканта, відбувається комплексний розвиток дітей через гру в ансамблі. Адже саме в таких колективах викладач має можливість виявити здібності дитини та його прихованні можливості. Під час таких занять ми, викладачі, маємо можливість залучити, виявити, зацікавити, порекомендувати мамам і діткам обрати інструмент для подальшого навчання у школі мистецтв.
«Тримаючи в руках скрипку, людина не здатна вчинити зло» – говорить народна мудрість. Важливе завдання для викладачів-скрипалів полягає в тому, щоб кожна дитина зі скрипкою в руках могла відчути, як народжується музика
Результати уроку
Знання нових музичних понять («соло», «ансамбль», «дует», «тріо», «квартет», «квінтет», «секстет»);
Уміння тримати скрипку на лівому плечі, грати по струні «ля» pizzicato (тобто щипком), рівномірно вистукувати ритм на ударних інструментах, ритмічно виконувати рухи під музику;
Навички колективної гри дошкільнят на сцені.
Варто наголосити, що урок дозволив досягнути не лише навчальних цілей, а й психологічно «розвантажити» дітей в умовах війни.
