Ведучий 1. Уклін вам, добрі люди,
Хто завітав на наше свято,
Хто хоче прилучитися до дружби і добра!
Ведучий 2. Добрий день, вам, добрий день!
В світі музики, фантазії, пісень!
Добрим будь, щедрим будь,
Йди із дружбою у далеку путь!
Ведучий 1. Хто такий друг?
Ведучий 2. Це та людина, що пливе у одному човні з тобою по морю, яке називається «життя», ця людина завжди підтримає, зрозуміє, буде поруч у потрібний момент.
Ведучий 1. Друг – це мільйон посмішок і веселих пригод, тисячі таємниць та секретів, планів на майбутнє та мрій, довгі розмови про все і ні про що, короткі записки нікому не зрозумілі крім вас.
Ведучий 2. Друг – це хтось, хто завжди є і без нього ти не уявляєш свого життя і дуже сильно переживаєш коли ви на довго посваритеся…
Ведучий 1. Друг – це той хто назавжди.
Ведучий 2. Друг – це та людина, якій відкриваєшся, можеш бути справжньою і не боятися зробити чи сказати щось не так.. Ось хто такий друг.
(Розповідають вірші)
Учень 1. Дружба хороша штука
І щасливий той хто її має
І тяжка між друзями розлука
Це розуміє той хто щось про дружбу знає.
Учень 2. Якщо ти друзів справжніх маєш
То бережи їх всюди і завжди
Бо ти і сам прекрасно знаєш
Як важко їх таких знайти.
Учень 3. Але хоч важко друга щирого знайти
Та все ж не опускай руки,
А краще до людей прислухайсь ти
І до когось почуєш серця свого стуки.
Учень 4. Бо дійсно справжній друг
Це не проста тобі людина
Бо дійсно справжній друг
Це інколи тебе частина.
Учень 5. Він завжди знає
Мелодію твоєї душі
Він завжди наспіває
Коли забудеш ти її.
Учень 6. Він завжди буде чути
Про що для чого ти мовчиш
Він завжди буде знати
Чому і через кого ти не спиш.
Учень 7. Тепер ви знаєте
Що думаєм про друзів ми
Тепер ви знаєте
Що з ними весело а без них ні.
Ведучий 1. Що таке дружба?
Ведучий 2. Дружба - це таємниця, яка належить тільки двом людям, це маленькі пустощі і благородні вчинки, це кумедні історії, колискова на ніч, смішні віршики.
Ведучий 1. Дружба – це коли розумієш людину не з півслова, а з півпогляду. От така вона дружба…
( Звучить пісня «Пісня про дружбу»)
Ведучий 1. В житті усім потрібна дружба:
І для розваг, і для журби, й для служби.
Із другом легше в світі жити,
Ведучий 2. Але й дружити треба вміти.!
Ведучий 1. Слід другові допомагати,
В пригоді завжди захищати,
Ведучий 2 Слід жарти друга розуміти
Й самому жартувати вміти.
Ведучий 1. Коли ж якесь нерозуміння,
Потрібно виявить терпіння.
Ведучий 2 При сварці – швидше помиритись –
Не варто з друзями сваритись.
Частушки
Так! Сьогодні дійсно можна,
Трохи нам пожартувать,
І веселії частівки,
Вам усім подарувать.
Мій товариш сидить, пише,
Дуже він старається.
На 5 балів написав —
На 7 не получається.
Якщо ти моя подруга.
На уроці визволи
Підніми скоріше руку
Щоб мене не визвали.
Взагалі-то ми усі
Риси гарні маємо,
І предмети шкільні
Добре всі вивчаємо
Дружний клас, дружний клас!
Подружила школа нас!
Разом хлопці і дівчата
Вчаться дружно повсякчас!
Наше правило: читати,
Танцювати і співати,
Гратися з товаришами
І дружити з малюками!
Бути чесним і правдивим –
Таке правило у нас!
Бути другом незрадливим,
Клас – за тебе, ти – за клас!
Ведучий 1. Людина між людьми повинна в світі жити.
А без людей у світі як прожить?
Тому повинні всі навчитися дружити,
А як образили — пробачення просить
Ведучий 2. Самотнє дерево і вітерець зламає,
А разом з друзями у тебе сила є.
Без друга не прожити — кожен знає,
Без друга сіре все життя твоє.
Один не станеш по обидва боки,
Та й як одному в світі цім рости?
Чи прогулятися, як поробив уроки,
Чи в парк та в цирк у вихідні піти?
Ведучий 1 А з другом можна все обговорити,
Обміркувати і порадитись завжди.
Цікаво з другом у похід ходити,
Якщо не маєш друга, то знайди.
Та злого і лихого друга — стережися.
І сам з людьми ти справедливим будь.
Від друга доброго ще доброти навчишся,
Про це ніколи в світі не забудь.
Ведучий 2. Без друга вірного людині просто туга,
Без нього й затишку нема ніде.
Для друга вірного — так хоч коня із плуга,
Бо він на допомогу теж прийде.
Тому давайте в мирі й дружбі жити,
І доброту у серденьку нести.
Щоб з нами всім хотілося дружити
І друзями чудовими зрости.
Учень 1
Виправдався
Як вернувсь Івась додому:
не шапка – а клоччя.
Батько поглядом відміряв:
- Знов учворив, хлопче!...
Мне в руках подерту шапку,
не підводить чола.
- То не я , то друзі, - каже, -
грали у футбола.
Батько: Ну, а ти дивився,
роззявивши рота?
- Ні! – Підскочив аж Івасик. –
Стояв на воротах!
Учень 2.
Прибита гиря
Знову Льоня – в друга Льоші,
знову на подвір´ї
все обмацує та ходить
доокола гирі.
- Гарна іграшка? - питає
Льоня в друга Льоші.
Льоша глянув на спортсмена
і каже: - Хороша.
- Отаку б тобі додому,
правда?
- Правда, - каже,
бо не знає іще Льоня,
скільки гиря важить.
- То бери.
Хлопчина взявся
обома руками –
ані з місця двопудова,
як стіна, як камінь.
- Мало каші з´їв ти, друже,
що ж будеш робити?
- Е-е, друже, - усміхнувся, -
та ж вона прибита.
Учень 3
Футбол
У дворі великий галас:
Друзі бавитись зібрались,
Пес Бровко і кіт Мурко
Поганять м´яча зібрались
Там, де грядка з часником.
- Гав! Няв! Перейняв!
- Хто це гам такий здійняв?
Це курчата і качата
Позбігались вболівать:
- Ціп! Кудлатий, не зівати!
- Кря! Вусаню, так тримать!
- Няв! Гав! Проморгав!
Хто з них виграв, хто програв?
А ніхто. Бо вже з хатини
Із ганчіркою в руці
Поспішала господиня
Віншувати молодців.
- Ой! Няв!
- А щоб знав!
- Скаву! Гав! – пошкандибав…
І кудлатий, і вусатий
Кожен гру запам´ятав.
Учень 4
Пенькова дружба.
Жив собі Пеньок в траві,
Доживав на самоті.
Захотілось Їжакові
Знадобитися Пенькові.
- Давай, - каже, – разом жити?
- Добре, – Пень відказує, – живи й ти.
- А давай будем дружити?!
- Добре, в дружбі краще жити.
Раптом підповзла Гадюка
І Пенькові в інше вухо
Шепотить: «Живи зі мною,
Буде добре нам з тобою».
- Добре, Пень відповідає, -
Місця поки вистачає.
Але якось сталось так
Що Гадюку з’їв Їжак.
- Що за шум? – Пеньок питає.
- Я Гадюку доїдаю.
- Добре, – відказав Пеньок.
Здивувавсь тут Їжачок:
- Ви ж колись разом жили?!
- Колись – так, а тепер – ні.
І така дружба буває,
Та чи хтось її бажає?!
Щоб один дружбу шукав,
Другий її зневажав.
Або один дружбу пропонує,
Інший її не шанує
Ведучий 1. А вірний друг — це та людина,
Яка не кине у біді.
І як прийде лиха година,
Пізнаєш друга ти тоді.
Він захистить і допоможе,
Й не вимагатиме подяк.
І сонце вигляне погоже,
І сонечку зрадіє всяк.
А душу затишок обійме,
Бо поруч тебе — вірний друг.
Й захопиш ти його в обійми,
Бо стане світлим все навкруг.
Ведучий 2. Друг у вічі хвалити ніколи не буде
Й поза очі не буде поганити теж.
Дружбу несуть в своєму серденьку люди,
Друзів люблять й цінують без меж.
Бо громада, як кажуть, велика людина.
В дружбі, в мирі чудово по світу іти.
Друзів щирих ще змалку шукає дитина,
Щоб радіти, сміятись, рости
Ведучий 1 Хворостинку одненьку зламає й дитина,
А от сто хворостинок докупи зв’яжи...
Не зламає їх навіть доросла людина,
Хоч і сильна та дужа, що тут не кажи.
З цього висновок дітям потрібно зробити,
І нести, ніби прапор, в своє майбуття.
Що у дружбі, у мирі усім треба жити.
З другом стане чарівним і гарним життя.
Як не маєш ще друга — потрібно шукати,
Щоб одному по білому світу не йти.
Як знайшов, треба друга свого цінувати
І тримати його, й завжди берегти.
Ведучий 2. Та й самому потрібно хорошому бути,
Вірним слову і ділу, і другові теж.
Щоб повагу до себе у друзів здобути,
Треба відданим бути й самому без меж.
Завжди друзям любов і тепло дарувати,
Щось порадити добре, біду відвести.
Навіть іноді слово хороше сказати,
Руку стиснути, поруч із другом пройти...
І за словом належить також слідкувати,
Бо воно може ранити глибше, як меч.
Правду завжди у вічі потрібно сказати,
Але щоб голова не злетіла із плеч.
Українське прислів’я повчає нас гарно:
За язика ти перше себе укуси.
Як сказати захочеш ти щось незугарне,
Як погану пораду ти друзям даси.
(Пісня про «Хлоп’ята і дівчата»)
Танець
