Матеріал містить послідовність виготовлення станка (інструкційна картка)
Бісер, пацьорки, цятки, маніста, лєлєльки, коралики, дробенька - дрібні різнобарвні круглі або багатогранні скляні чи металеві зерна з наскрізним каналом. Уперше бісер почали використовувати у Стародавньому Єгипті. На території України він став відомий з часів Київської Русі та набув особливого поширення у 18-19 ст. Прикрасами з бісеру оздоблювали головні убори, вплітали в коси, носили їх на грудях, шиї, руках, виготовляли сумочки, гаманці, картини, прикрашали меблі тощо. Носили прикраси з бісеру по-різному: в одних селах тільки жінки, в інших — і молодиці, і дівчата; ними прикрашали чоловічі капелюхи, дівочі весільні головні вбори та сукні. На Буковині й тепер бісером оздоблюють, гаптують, вишивають народний одяг. З бісеру також виготовляють ґердани. На Гуцульщині вважається, що кожна дівчина повинна мати вишиту бісером весільну сукню до дня одруження. І сьогодні вироби з бісеру - дуже популярна прикраса, а бісероплетіння - один з найпопулярніших видів рукоділля.
