і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Предмети »

ВСТУП. ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК МИСТЕЦТВО СЛОВА. ПОНЯТТЯ ПРО ХУДОЖНІЙ СВІТ ТВОРУ

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Світова література, 7 клас

________

УРОК № ____

ТЕМА: ВСТУП. ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК МИСТЕЦТВО СЛОВА. ПОНЯТТЯ ПРО ХУДОЖНІЙ СВІТ ТВОРУ

Мета: розкрити роль художньої літератури як мистецтва слова у формуванні життє­вих цінностей людини, її пізнавальне значення; навчати розрізняти художній світ твору і реальний світ життя; розвивати усне зв’язне мовлення, логічне мислення; виховувати любов до літератури.

Хід уроку

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

II. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя

Відомий французький письменник В. Гюго писав: «Література — це керування людського розуму людським родом».

Поняття «література» у наш час уживають у двох значен­нях. У вузькому розумінні цього слова літературою називають один з основних видів мистецтва — мистецтво слова. У широкому ро­зумінні літературою називають будь-які витвори людської думки, що втілені в писемному слові й мають суспільне значення. Таке розуміння генетично сходить до буквального, тобто первісного значення слова «література». Це слово латинського походження і означає «літера».

Словникова робота

Література — це сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства; різновид мистецтва, власне, мистецтво слова, що відображає дійсність у ху­дожніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результат твор­чого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті за допомогою літер.

Слово вчителя (продовження)

На сучасному етапі розвитку літератури словесні твори, що мають мистецькі ознаки, називають художньою літературою. Поняття «художня література» з’являється у XX столітті. Інколи художню літературу називають просто літературою або власне лі­тературою. У деяких випадках дослідники використовують термін «белетристика» (від франц. belles lettres — красне письменство), що в широкому розумінні означає твори художньої літератури взагалі, а в більш вузькому — художню прозу.

Світ художньої літератури відрізняється від реального світу. Письменники, зображуючи дійсність, не копіюють її, а, спираю­чись на власний життєвий досвід, за допомогою художніх образів створюють художній світ певного твору.

Словникова робота

Художній світ — створена уявою письменника і втілена у тексті твору образна картина, що складається з подій, постатей, їх висловлювань і виражених ними ду­ховних феноменів (уявлень, думок, переживань тощо). Художній світ трактується як друга, власне художньо-естетична, реальність, що має духовний характер. Єдність і своєрідність художнього світу забезпечується темою (тематикою), ідейним пафосом, композицією і стилем твору.

Лекція вчителя (продовження)

Звичайно, художній світ відрізняється від реального світу. Письменник використовує якусь реальну подію і на її основі за до­помогою художніх засобів проголошує якісь певні ідеї, що мають важливий вплив на свідомість людини.

Наведемо кілька прикладів. У романі англійського письмен­ника В. Скотта «Айвенго» відображено реальні події, що сталися в Англії XII століття, а саме: боротьба англосаксів із норманами. Описуючи відомі історичні факти, письменник за допомогою ху­дожніх образів порушує і питання, які хвилювали його сучасників, зокрема ідеї національної толерантності та віротерпимості.

Інший митець, російський письменник М. В. Гоголь, у пові­сті «Тарас Бульба» теж використовує історичні факти: визвольну боротьбу українського народу проти польської шляхти. Та разом із тим автор утверджує у творі й ідеї любові до Батьківщини, геро­їзму, подвигу, мужності українського народу в боротьбі за свободу рідної землі.

Читаючи твори художньої літератури, кожна людина не про­сто ознайомлюється з історичною епохою, а й емоційно переживає події, засвоює певні моральні цінності, які сповідує автор, або від­кидає їх. Як бачимо, художній світ кожного твору проблемний і складний. І кожний читач сприймає його по-своєму: залежно від своїх переконань, принципів, світогляду.

Однією зі специфічних ознак світової літератури є те, що більшість творів ми читаємо не в оригіналах, а у перекладах.

Художній переклад — це вид літературної творчості, у процесі якої твір, написаний однією мовою, відтворюється іншою.

Майстерно зроблений переклад — це творчість, яка відріз­няється від власне оригінальної залежністю від об’єкта перекладу, тобто оригіналу.

Переклад вимагає точності змісту і формальної правильності.

У книзі «Мистецтво перекладу» М. Рильський писав про критерії оцінювання сучасного перекладу і вимог до перекладача. На думку поета, перекладач повинен:

    уміти увійти у світ автора, підкорити йому свою індивіду­альність;

    добре знати мову оригіналу і свою рідну;

    зберегти поетичну форму оригіналу;

    переклад має звучати у тому ж ключі, що й оригінал;

    перекладач має знати звичаї, особливості історії, культуру того народу, з мови якого він перекладає.

Проблемна ситуація. Бесіда з учнями

1. Подумайте, які важливі проблеми порушуються на сторінках прочитаних вами книг.

2. Поміркуйте, які риси вдачі героїв прочитаних вами творів варті наслідування.

3. Чи зберігаються в сучасному житті моральні цінності, про які йдеться в літературних творах?

III. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Підсумкова бесіда

1. Подумайте, чи можна говорити про виховну роль літератури у сучасному житті.

2. Що таке художній світ твору?

3. Чим реальний світ відрізняється від художнього? (Тим, що художній світ — це реальність, пропущена крізь авторську свідомість.)

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторіть теоретичний матеріал уроку; підготуйте по­відомлення «Культура Київської Русі» (можна запропонувати під­готувати презентацію на цю тему); прочитайте російські билини про Іллю Муромця (на вибір учителя); підготуйте віртуальну кар­тинну галерею «Тема богатирів у російському живописі» (творче завдання).

Світова література, 8 клас

_______

УРОК № _______

Тема. Художня література як мистецтво слова, її місце серед інших видів мистецтва. В. Вордсворт. «До прекрасного». Уславлення в сонеті величезної сили «святого мистецтва».

Мета: поглибити знання учнями поняття «художня література», домогтися засвоєння особли­востей художньої літератури як мистецтва слова, розказати про її місце серед інших видів мистецтва; допомогти школярам зрозуміти зміст сонету В. Вордсворта; розвивати навички виразного читання, інсценізації, конспектування, логічного мислення, зв’язного усного та письмового мовлення; сприяти вихованню у школярів любові до літератури.

ХІД УРОКУ

Література — це мистецтво самовиражен­ня за допомогою слова.

Акутагава Рюноске, японський письменник XX ст.

Література — це керівник людського роз­уму людським родом.

В. Гюґо, французький письменник XIX ст.

Лише література непідвладна законам тління, вона одна не визнає смерті.

М. Салтиков-Щедрін, російський письменник XIX ст.

I. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Вступне слово вчителя.

Видатний український поет, знавець світової літератури, яскравий майстер ху­дожнього перекладу Максим Рильський, розмірковуючи над сутністю мистецтва, на­писав такі рядки:

Софокл і Гамсун, Едгар По і Ґете, Толстой глибокий і Гюґо буйний, Петрарчині шліфовані сонети,— І Достоєвський, грішний і святий,— Усі книжки, усі земні поети, Усі зрідні душі його живій! Бо всі вони — лиш відблиски одного сонця: Духа Світового!

Величний Дух Вічності у творах мистецтваВеличний Дух Вічності втілився у творах мистецтва. Він є найкращим відображенням краси, яка, за словами французького письменника А. Франца, найближча до істини. Визначаючи роль митців у житті людства, український письменник О. Довжен­ко писав: «Художники покликані для того, щоб доводити світові, що життя прекрасне, що воно саме є найбільшим і найвеличнішим з усіх можливих благ».

Красою й пошуками сенсу буття пройнята й література, що вказує людству шлях до пізнання істини, розкриває ідеали прекрасного, живить спраглі серця чар зіллям красного слова.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФІВ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з епіграфами.

— Як ви розумієте вислови письменників стосовно літератури?

— Виходячи зі змісту висловлювань, подумайте, яке значення має література в житті людини?

— Чи є щось спільне у висловлюваннях відомих майстрів слова?

2. Бесіда з учнями.

— Чим, на вашу думку, приваблює людей читання художніх творів?

— Пригадайте, твори яких письменників справили на вас найбільше враження?

— Які літературні твори ви хотіли б перечитати? Чому?

— На вашу думку, яку роль відіграє література в житті людини?

— Як ви вважаєте, чи змінилася роль літератури в сучасному житті порівняно з минулим? Із чим це пов’язано?

— Як література впливає на формування особистості?

3. Слово вчителя.

Як сказав німецький драматург і поет XIX ст. Х.Ф. Геббель, «мистецтво — це совість людства». Справді, саме мистецтво допомагає людині навчитися бачити пре­красне, формує естетичні смаки, розвиває почуття. Мистецтво — велика сила, що здатна дати крила для злету людської уяви. А надихали його Музи.

4. Інсценізація «Парад Муз».

Перша Муза. Ви, мабуть, здогадалися, хто ми. Так, ми — Музи. Батько наш все­могутній Зевс, а мати — богиня пам’яті Мнемозіна. Живемо ми на Парнасі. Вам ві­домо, що ця гора в Греції присвячена Аполлонові, нашому покровителеві, Діонісові та нам. Це дивовижне місце. Між двома вершинами гори б’є джерело, що надає по­етам натхнення. А внизу видніється місто Дельфи зі знаменитим храмом, присвяче­ним богові Аполлону.

Нас у батьків дев’ять. І кожна відповідає за певний вид мистецтва. Я — найстар­ша. Ім’я моє — Калліопа, я покровителька епічної поезії.

Друга Муза. А мене звати Ерато. Я покровителька любовної поезії.

Третя Муза. Я — Евтерпа, покровителька ліричної поезії та музики.

Четверта Муза. Моє ім’я — Полігімнія. Я — муза гімнів.

П’ята Муза. Я — Мельпомена. Мене часто запитують, чому я завжди сумна. Див­ні, невже вони не розуміють, що я муза трагедії?

Шоста Муза. А мене звати Талія. Я, навпаки, завжди весела й жартівлива. І це не дивно. Адже я — муза комедії.

Сьома Муза. А я дуже люблю танцювати. Мене звати Терпсіхора, покровитель­ка танців.

Восьма Муза. А я муза історії. Звати мене Кліо.

Дев’ята Муза. Я — Уранія, муза астрономії.

5. Лекція вчителя «Література як мистецтво слова. Місце художньої літератури серед інших видів мистецтва».

Літературу здавна називають мистецтвом слова. Подібно іншим видам мистецтва, вона має свої особливості.

Як відомо з Бібілії, в Євангелії від св. Іоанна записано: «Напочатку було Сло­во, а Слово в Бога було, і Бог був Слово. І нічого, що повстало без Нього, і життя було в Нім, а життя було Світлом людей…» Тобто саме Слову належить місія першопо­штовху, зачину, начала. Слово усвідомлюється першопричиною і рушієм усього су­щого, що є на Землі, невичерпним джерелом інформації про минуле, сучасне й май­бутнє. У всьому багатстві своїх значень слово є інструментом і генератором мислення, відчуття, переживання світу, гами його звуків, запахів, барв у їх найдивовижніших переплетіннях.

Слово — «будівельний матеріал» літературиСлово є «будівельним матеріалом» літератури. Відомо, що слово «література» ла­тинського походження: litera — буква, literatura — написане.

Поняттям «література» користуються, маючи на увазі два значення. У вузькому розумінні — це все, що написане. Але існує ще й поняття «художня література». Під ним розуміють один з основних видів мистецтва — мистецтво слова, яке відображає дійсність у художніх образах, створює нову естетичну реальність за законами краси.

Художня література має свої специфічні функції. Найголовнішими серед них є:

— пізнавальна (дає відомості про світ, людину, культуру, природу);

— виховна (формує особистість читача, його культуру);

— розвиваюча (розвиває увагу, пам’ять, мислення);

— світоглядна (формує світогляд читача);

— комунікативна (розвиває мовлення, формує його культуру);

— гедоністична (художня література несе насолоду);

— естетична (розвиває естетичний смак, несе уявлення про прекрасне);

— культуртрегерська (художня література сконденсовує в собі духовний набуток людства і передає його від покоління до покоління).

Окрім художньої літератури є ще наукова, публіцистична. Але в них відсутня образність.

«Перетини» художньої літератури з іншими видами мистецтва Художня література має багато «перетинів» з іншими видами мистецтва. Напри­клад, художня література, як і скульптура, живопис, графіка, створює пластичні об­рази, дає зображення об’єкта, хоча виникають ці образи завдяки різним засобам (жи ­вопис — фарби, графіка — олівець, скульптура — камінь).

Художня література своєю грою, дієвістю, драматизмом, спогляданням спорід­нена з театром, кіно.

Художню літературу й архітектуру споріднює певний стиль побудови, засно­ваність на композиції тощо.

З музикою художню літературу зближує наявність художніх образів, ритміка, інтонаційна виразність.

6. Слово вчителя.

Свою величезну любов до мистецтва слова виражали багато майстрів крас­ного письменства. Серед них — видатний англійський поет Вільям Вордсворт (1770 — 1850). Саме цій темі присвячено його сонет «До прекрасного».

7. Виразне читання учнями сонету В. Вордсворта «До прекрасного».

8. Бесіда з учнями за змістом прочитаного.

— У чому полягає велика сила мистецтва? (Мистецтво може відобразити будь-я­ку мить життя.)

— Як у сонеті говориться про образність, що притаманна художній літературі?

(Мистецтво може передати і гру промінців, і рух подорожнього, і те, як корабель стає на якір, і падолист.)

Вічність мистецтва— Як ви розумієте слова «Ти вмієш вирвать мить із плину часу І в ній божисту вічність передать»? (Мистецтво вічне, бо воно здатне доторкнутися до глибин людсь­кої душі.)

— Про яку благодать йдеться у вірші? (Мистецтво здатне очистити душу.) 13

— Яким епітетом характеризує автор мистецтво? Чому? (Автор називає мистецтво «святим», бо лише справжній витвір здатен одухотворити душу.)

— Визначте головну ідею твору. (Уславлення великої сили мистецтва.)

— Які художні засоби виразності використовує поет? (Епітети: «святе мистецтво», «небесна вись», «ясну окрасу», «веселих промінців», «химерна гра» тощо; анафора (єдинопочаток): «І подорожніх…., І корабель….»; звертання: «святе мистецтво», «ми­стецтво»).

— На вашу думку, яке значення має повтор звертання? (Цей прийом підсилює роль мистецтва в житті людини. Тим більше поєднання двох слів — «мистецтво» і «свя­те». Адже словом «святе» називають щось дуже величне і значуще.)

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Підсумкова бесіда.

— Яка роль літератури в житті людини?

— Від якого слова походить термін «література»?

— Чим художня література відрізняється від інших видів літератури?

— Дайте визначення поняття «художня література».

— Назвіть основні функції літератури.

— Назвіть імена Муз, покровительок різних видів мистецтв.

— Яке місце художньої літератури серед інших видів мистецтва?

— Яке ваше враження від сонета В. Вордсворта?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти тези лекції вчителя. Виписати вислови про роль художньої літератури в житті людини. Підготувати повідомлення про Веди, Біблію, Коран (завдання вико­нуються окремими групами учнів під керівництвом учителя).

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    11.08.2018
  • Розділ
    Зарубіжна література
  • Клас
    7 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    866
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    PN738924
  • Вподобань
    0
Курс:«Професійний розвиток педагогічних працівників. Як навчати дорослих ефективно? »
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
1400 грн
590 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь